Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №420/19941/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19941/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1982 по 01.12.1985 року, з 01.09.1986 по 30.06.1988 рік;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1982 по 01.12.1985 року, з 01.09.1986 по 30.06.1988 рік та перерахувати пенсію починаючи з 24.04.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду в Одеській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до ЗУ від 09.07.2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 24.04.2026 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо зарахування до страхового стажу період навчання. Відповідач листом від 22.05.2026 року повідомив про неможливість зарахування до страхового стажу період навчання згідно довідки, оскільки ім`я « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним Позивача « ОСОБА_3 ».

З даною відмовою позивач не погоджується.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що з доводами викладеними позивачем у позовній заяві Головне управління не погоджується, оскільки вони не містять правового обґрунтування, а наведені доводи правильність дій Головного управління не спростовують оскільки ґрунтуються на її, власному довільному трактуванні норм права.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши надані докази, судом встановлено такі факти та обставини.

Судом встановлено, що позивача з 17.02.2026 року переведено на пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виходячи зі страхового стажу 20 років 5 місяці 2 дні.

Як стверджує позивач, при призначенні їй пенсії за віком їй не враховано до страхового стажу періодів навчання з 01.09.1982 по 01.12.1985 року, з 01.09.1986 по 30.06.1988 рік, у зв`язку з чим вона звернулась до відповідача із заяво про їх зарахування.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22.05.2026 року № 28434-23918/С-02/8-1500/26, наданого у відповідь на заяву представника позивача: “...Отже, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховані періоди трудової діяльності з 15.08.1988 по 31.12.2003 згідно наданих документів (трудової книжки), та з 01.01.2004 по 31.01.2026 згідно даних персоніфікованого обліку.

…

До страхового стажу не зараховані:

період навчання згідно довідки від 26.12.2014 №4763, оскільки ім`я « ОСОБА_2 » та не відповідає паспортним даним ОСОБА_1 «Раїса»;

період догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку, оскільки до заяви від 17.02.2026 ОСОБА_1 свідоцтво про народження дитини не надавала”.

Вирішують спірні правовідносини суд зазначає таке.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам (далі - Закон №1058).

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Відповідно до п. 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у 1982 році вступила в Одеський державний педагогічний інститут та у 1988 році закінчила його отримавши кваліфікацію вчителя математики.

Як вбачається з довідки державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського": “Видана ОСОБА_4 в тому, що з 01.09.1982 р. вона була зарахована студенткою першого курсу фізико-математичного факультету денної форми навчання Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського (наказ № 206-л від 21.08.1982 р.).

Р. Г. Стекольніковій, студентці четвертого курсу денної форми навчання фізико-математичного факультету з 02.12.1985 р. по 01.09.1986 р., була надана академічна відпустка у зв`язку з народженням дитини (наказ № 146-ст від 02.12.1985 р.).

ОСОБА_1 , студентка четвертого курсу повернулась з академічної відпустки і приступила до занять з 01.09.1986 р. (наказ № 94-ст від 18.07.1986 р.).

Р. Г. Стекольнікова закінчила фізико-математичний факультет денної форми навчання Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського й отримала диплом НОМЕР_2 , реєстраційний № 13417 від 30.06.1988 р. (наказ № 50-ст від 30.06.1988 р)”.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що відмова відповідача зарахувати позивачу до його страхового стажу період навчання є протиправною.

Наявність розбіжності у одній букві імені позивача “Раїса” та “Раіса” у довідці, яка лише додатково підтверджує період навчання позивача (зважаючи на надання позивачем до відповідача диплома НОМЕР_2 , у якому ім`я позивача зазначене “Раїса”) не може бути безумовною підставою для відмови позивачу у зарахування до її страхового стажу такого періоду.

Таким чином, враховуючи викладене, суд доходить висновку про доцільність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України шляхом:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмовиу зарахуванні до страхового стажу періодів її навчання з 01.09.1982 по 01.12.1985 року та з 01.09.1986 по 30.06.1988 рік;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів навчання з 01.09.1982 по 01.12.1985 року та з 01.09.1986 по 30.06.1988 рік, та здійснити відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 24.04.2026 року.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За подання даного адміністративного позову позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1065,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (та похідну до неї позовну вимогу, за яку судовий збір не сплачується), слід стягнути з Головного управління ПФУ у Одеській області на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмовиу зарахуванні до страхового стажу періодів її навчання з 01.09.1982 по 01.12.1985 року та з 01.09.1986 по 30.06.1988 рік.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів навчання з 01.09.1982 по 01.12.1985 року та з 01.09.1986 по 30.06.1988 рік, та здійснити відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 24.04.2026 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012).

Суддя П.П. Марин