Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №420/19503/26
Суддя: Радчук А.А.
Справа № 420/19503/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_7 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_5 , Військової частини НОМЕР_7 , в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , яка полягає у не поновленні громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ» - 2507200220640429500012), на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , поновити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ» - 2507200220640429500012) на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відомості;
визнати протиправним та скасувати пункт 29.1 наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 року № 276 в частині вважати таким, що прибули та приступили до виконання службових обов`язків відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом для проходження служби з 20 вересня 2025 року, зараховано на всі види забезпечення, на котлове забезпечення зі сніданку 21 вересня 2025 року та призначено на посаду курсанта до навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_9 , вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків, військове звання за штатом «солдат»: 7. Солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_2 , курсант навчального взводу навчальної роти НОМЕР_10 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, ВОС - 100221А, 2982106034, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
зобов`язати військову частину НОМЕР_9 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_9 та всіх видів забезпечення з метою поновлення (взяття) на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач). 04.10.2024 року, 16.11.2024 року, 24.02.2025 року та 28.05.2025 року позивач звертався до відповідача та подавав заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і по вказаним заявам приймалось рішення про надання відстрочки та надавалась довідка за формою, визначеною у Додатку № 6 до Порядку № 560. 06.08.2025 року позивач вкотре звернувся із заявою про надання (оформлення, продовження) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка зареєстрована у Журналі реєстрації вхідний документів (загальне діловодство, том № 4) за вхідним № 14283). Однак, станом на 19.09.2025 року вказана заява в порядку, спосіб та строки, передбачені пунктами 57 та 60 Порядку № 560 розглянута не була, будь-яке рішення, передбачене вказаною урядовою постановою, по ній не прийнято, у зв`язку із чим у вказаний день для з`ясування причин не розгляду цієї заяви позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 . У цей же день, 19.09.2025 року позивачу інформації про стан та результати розгляду заяви не надали, проте вжили заходів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, видали наказ про його призову на військову службу під час мобілізації, призвали на військову службу під час мобілізації, та направили для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, до військової частини НОМЕР_9 .
Позивач оскаржив наказ ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов від 19.09.2025 №28 та бездіяльність щодо розгляду заяви про надання відстрочки від 06.08.2025 року у судовому порядку та рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/35493/25, яке набрало законної сили 19.03.2026 року, позов задоволено, зокрема визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2025 № 828 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». При цьому, в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року, яке набрало законної сили 19.03.2026 року, позовні вимоги в частині зобов`язання поновити позивача на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 не задоволено та вказано, що на момент розгляду справи у суду відсутні докази того, що відповідач не поновить позивача на військовому обліку військовозобов`язаних.
У подальшому, на підставі рішення суду від 16.02.2026 року по справі №420/35493/25, 20.03.2026 року позивачем подана заява до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо поновлення його на військовому обліку військовозобов`язаних та надання відстрочки. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.04.2026 року №36 скасовано призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та повернуто на військовий облік. Проте, як вбачається з електронного військово-облікового документу, станом на 18.06.2026 року, позивач, згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не рахується на військовому обліку військовозобов`язаних та відсутні відомості про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідач вказує, що не поновлення позивача на військовому обліку військовозобов`язаних, що перешкоджає виконати рішення суду про надання відстрочки, обумовлюється правовим становищем позивача як військовослужбовця, а не військовозобов`язаного, з огляду на чинність наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) про зарахування позивача до списків особового складу частини для проходження військової служби. Так, пунктом 29.1 наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 року № 276, з 20 вересня 2025 року позивача зараховано на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта до навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_9 . У позові стверджується, що зазначений наказ не був доведений позивачу та він не був із ним ознайомлений та лише 01.06.2026 року засобами поштового зв`язку (АТ «Укрпошта», трекінг відправлення № 0505630578153) отримано лист військової частини НОМЕР_9 від 04.05.2026 року № 20/2316 на адвокатський запит від 23.09.2025, разом з яким й було надано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2026 року № 276 в частині, що стосується ОСОБА_1 . Відтак, з 01.06.2026 року позивач дізнався про порушення своїх прав, оскарженим наказом.
У зв`язку з викладеним, вважаючи протиправними бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 що не поновлення на військовому обліку військовозобов`язаних, а також пункт 29.1 наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 року № 276, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У позові зазначено, що без поновлення позивача на військовому обліку військовозобов`язаних неможливо виконати Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року у справі № 420/35493/25 в частині надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». При цьому, у ІНФОРМАЦІЯ_5 були відсутні підстави для зняття позивача з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з направленням останнього для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_9 . Відтак, пункт 29.1 наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 року № 276 порушує права та законні інтереси позивача, оскільки його чинність перешкоджає відновленню правового становища військовозобов`язаної особи, виконанню рішення суду про зобов`язання надати як військовозобов`язаній особі відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Також у позові зазначено, що у зв`язку з набранням законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року по справі № 420/35493/25 питання щодо скасування оспорюваного наказу, звільнення від проходження військової служби порушувалось неодноразово як перед військовою частиною НОМЕР_9 , так і перед військовими частинами НОМЕР_5 та НОМЕР_7 , проте будь-яких вказаними органами військового управління не прийнято та не повідомлено про результати їх розгляду. Зокрема, 28.04.2026 року засобами поштового зв`язку позивачем на ім`я командира військової частини НОМЕР_5 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » Сухопутних військ Збройних Сил України) скеровано рапорт з клопотанням вирішити встановленим порядком питання та вжити заходів, спрямованих на звільнення ОСОБА_1 від військової служби та повернення до ІНФОРМАЦІЯ_5 для поновлення на військовому обліку та належного оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Вказаний рапорт отриманий 01.05.2026 у військовій частині НОМЕР_5 , про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (АТ «Укрпошта, трекінг відправлення № 2677010021278), проте його не розглянуто, відповідь про результати його розгляду та прийняте рішення не надано. Тому, 03.06.2026 року засобами поштового зв`язку цінним рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення (АТ «Укрпошта, трекінг відправлення № 6770100472769) ОСОБА_1 на ім`я командира військової частини НОМЕР_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) скеровано рапорт з клопотанням вирішити встановленим порядком питання та вжити заходів, спрямованих на звільнення від військової служби та повернення до ІНФОРМАЦІЯ_5 для поновлення на військовому обліку та належного оформлення відстрочки від призову на військову службу. Вказаний рапорт отриманий 08.06.2026 у військовій частині НОМЕР_7 , однак рішення по суті порушених питань не прийнято, відповідь про результати його розгляду та прийняте рішення не надано.
Ухвалою суду від 06.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
25.07.2026 року за допомогою системи «Електронний суд» від військової частини НОМЕР_9 надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
У відзиві зазначено, що 20.09.2025 позивач прибув до військової частини НОМЕР_9 з ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пунктом 29.1 наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 № 276 його зараховано до списків особового складу військової частини, на відповідні види забезпечення та призначено на посаду. 29.09.2025 ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину. Наказом командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 29.09.2025 № 286, ОСОБА_1 з 29.09.2025 виключено з усіх видів забезпечення у зв`язку із самовільним залишенням частини та з котлового забезпечення (витяг додається). Наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби або про виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_9 не видавався. За обліковими даними військової частини станом на дату подання цього відзиву ОСОБА_1 до місця служби не повернувся та перебуває у самовільному залишенні частини (СЗЧ). Питання кримінально-правової кваліфікації його дій та винуватості не є предметом цієї адміністративної справи.
Відповідач вказує, що скасування наказу ТЦК та СП про призов не тягне автоматичного припинення військової служби та виключення зі списків особового складу. Судове рішення у справі № 420/35493/25 не створювало для командира військової частини НОМЕР_9 автоматичного обов`язку скасувати стройовий наказ про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу або видати наказ про його виключення зі списків. Правовий наслідок скасування рішення ТЦК та СП про призов не може автоматично ототожнюватися із звільненням особи з військової служби. Після фактичного призову та зарахування до списків особового складу виникають окремі правовідносини проходження військової служби, припинення яких регулюється спеціальним законодавством, зокрема статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено вичерпний перелік підстав для звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Серед визначених підстав відсутня така підстава як «скасування наказу про призов особи на військову службу. Процедура призову, яка вже відбулася, є незворотною, про що йдеться у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23.
Окремо у відзиві зазначено, що вимога про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_9 від 20.09.2025 року № 276 заявлена з пропуском спеціального місячного строку звернення до адміністративного суду, що є самостійною процесуальною підставою для залишення відповідної частини позову без розгляду. Відповідач вказує, що у відповідь на телеграму військової частини НОМЕР_5 військовою частиною НОМЕР_9 було надано запитувані документи стосовно ОСОБА_1 . Додатками до листа від 04.05.2026 № 20/2316 були, зокрема, копія витягу з наказу про зарахування до військової частини НОМЕР_9 від 20.09.2025 № 276, копія довідки ВЛК від 27.05.2025 № 6894 та копія військового квитка. Сам позивач долучив лист військової частини НОМЕР_9 від 04.05.2026 №20/2316 до матеріалів цього позову.
У прохальній частині відзиву представником військової частини НОМЕР_9 заявлено клопотання про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 в частині: визнання протиправним та скасування пункту 29.1 наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 № 276 та зобов`язання військової частини НОМЕР_9 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_9 , у зв`язку з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, на підставі частини 3 статті 123 та пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України.
Також у прохальній частині відзиву представником військової частини НОМЕР_9 заявлено клопотання про визнання поважними причин неподання військовою частиною НОМЕР_9 відзиву на позовну заяву та доданих до нього доказів у строк, встановлений судом.
23.07.2026 року за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив військової частини НОМЕР_9 .
Щодо строку звернення до суду з позовними вимогами про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 № 276 представник позивача зазначив, що цей наказ не був доведений начальником штабу – першим заступником командира військової частини НОМЕР_9 до особового складу частини, в тому числі до ОСОБА_1 . Лише 01.06.2026 року засобами поштового зв`язку (АТ «Укрпошта», трекінг відправлення № 0505630578153), після чисельних скарг, відповідних заяв та після ухвалення судового рішення в іншій адміністративній справі, отримано лист військової частини НОМЕР_9 від 04.05.2026 року № 20/2316 на адвокатський запит від 23.09.2025, в якому порушувались питання щодо надання вказаного витягу із зазначеного наказу, разом з яким й було надано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2026 року № 276 в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Щодо доводів військової частини НОМЕР_9 про правомірність оскаржуваного наказу від 20.09.2025 № 276 представник позивача зазначив, що позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, всупереч чинного законодавства, за відсутності правових та законних підстав для цього, що встановлено судовим рішенням у справі №420/35493/25, тому видання та чинність оскаржуваного наказу про зарахування до списків особового складу частини є протиправним.
Щодо посилання на висновки Верховного Суду висловлені у постанові від 05.02.2025 по справі №160/2592/23 представник позивача зазначив, що обставини цієї справи відмінні від обставин, що виникли у справі позивача.
28.08.2026 року засобами поштового зв`язку від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
У відзиві зазначено, що на виконання судового рішення у справі №420/35493/25 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 36 від 07.04.2026 скасовано наказ від 19.09.2025 № 828 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період позивача.
Щодо надання позивачу відстрочки від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідач зазначив, що за результатами опрацювання комісією з питань надання/переоформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під нас мобілізації, заяви ОСОБА_1 , згідно протоколу № 120 від 28.04.2026 прийнято рішення про не розгляд вказаної заяви, у зв`язку із перебуванням позивача у статусі військовослужбовця, так як наказ про виключення зі списків військової частини відсутній.
У прохальній частині відзиву представником ІНФОРМАЦІЯ_5 заявлено клопотання щодо поновлення строку на подачу відзиву на адміністративний позов.
31.08.2026 року за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зазначено, що відповідачем не дотримано процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, тому слід вважати, що відзив не поданий, а відповідач визнає позов.
По суті доводів відповідача представник позивача зазначив, що на теперішній час відсутні відомості про повне та реальне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року у адміністративній справі № 420/35493/25, яке набрало законної сили 19.03.2026 року, оскільки позивач не рахується на військовому обліку військовозобов`язаних та відсутні відомості про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
17.07.2026 року за допомогою системи «Електронний суд» від військової частини НОМЕР_7 надішли пояснення третьої особи щодо позову.
Згідно поданих пояснень, рапорт позивача від 03.06.2026 був отриманий Командуванням 08.06.2026 та зареєстрований за вх. № І-80593/Л. За результатами розгляду рапорту від 03.06.2026 військовою частиною НОМЕР_7 було встановлено, що порушені питання виходять за межі повноважень Командування та входять до компетенції військової частини НОМЕР_5 . З огляду на наведене, рапорт від 03.06.2026 було адресовано командуванню військової частини НОМЕР_5 . Вищевикладені обставини свідчать, що військовою частиною НОМЕР_7 жодних прав та охоронюваних законом інтересів позивача порушено не було. ІНФОРМАЦІЯ_7 є окремою юридичною особою, діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зважаючи на те, що позивач не проходив військову службу в Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України, жодних прав та охоронюваних законом інтересів даною третьою особою порушено не було.
23.07.2026 року за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача подано Відповідь на пояснення третьої особи - військової частини НОМЕР_7 .
Представник позивача не погоджується, що порушені у рапорті від 03.06.2026 року питання виходять за межі повноважень ІНФОРМАЦІЯ_7 (в/ч НОМЕР_11 ), оскільки військова частина НОМЕР_7 є ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто органом військового управління. У рапорті було зазначено, що у відповідності до положень статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № № 548-XIV, статті 110 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІV, через неможливість вирішення порушених питань з командиром військової частини НОМЕР_5 та командиром військової частини НОМЕР_9 , позивач і звернувся до командира військової частини НОМЕР_7 (Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України) як прямого командира усього особового складу військової частини НОМЕР_5 та військової частини НОМЕР_9 для вирішення встановленим порядком порушених службових питань, як до наступного прямого начальника. Військова частина НОМЕР_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) була наділена реальними повноваженнями вирішити порушенні питання, проте такі питання не були вирішені по суті у військовій частині НОМЕР_7 .
У прохальній частині відповіді на пояснення третьої особи, представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів.
13.08.2026 року представником позивача подані додаткові пояснення по справі, де зазначено, що під час судового контролю ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 року у справі № 420/35493/25 встановлено, що відповідачем не поновлено ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних, не надано йому відстрочку від призову, а також не внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.
Ухвалою суду від 28.10.2026 року задоволено клопотання представника військової частини НОМЕР_9 та представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на подання відзиву у справі № 420/19503/26, визнано поважними причини пропуску та поновлено відповідачам строк на подання відзиву на позовну заяву у справі №420/19503/26. Прийнято до розгляду подані відзиви на позовну заяву.
Ухвалою суду від 28.10.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_9 про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог.
Ухвалою суду від 28.10.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів (вхід. №ЕС/83843/26 від 24.07.2026 року).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підставі заяв від 04.10.2024, 16.11.2024, 24.02.2025 та 28.05.2025 йому було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з Довідкою від 02.06.2025 року №7073, позивач мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 06.08.2025 року.
06.08.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки, що не заперечується відповідачем.
Вказану заяву не розглянуто.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 19.09.2025 року № 828 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_9 .
Позивач оскаржив бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо розгляду заяви про надання (оформлення, продовження) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 9 ч. 1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (подана 06.08.2025 року), а також наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.09.2025 року № 828 щодо його призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у судовому порядку (адміністративна справа №420/35493/25).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року у справі №420/35493/25), як набрало законної сили 19.03.2026 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2025 № 828 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період” в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2025 року про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. У задоволені іншої частини позову відмовлено.
20.03.2026 року позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, якою просив:
1. Виконати в добровільному порядку рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року, яке набрало законної сили 19.03.2026 року, у адміністративній справі № 420/35493/25.
2. Для реального виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року, яке набрало законної сили 19.03.2026 року, у адміністративній справі № 420/35493/25, у зв`язку із скасування підстав для зняття з військового обліку (наказу про призов на військову службу), визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання та не розгляду питання щодо відстрочки, та необхідності виконати зобов`язальну частину рішення суду, поновити ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
3. Надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08.04.2026 року №3462 надано відповідь на вказану заяву та повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 добровільно виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року у справі № 420/35493/25, на підтвердження чого надано копію наказу від 07.04.2026 року №36 про скасування наказу від 19.09.2025 року №828 в частині призову ОСОБА_1 .
Так, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.04.2026 року №36 (з адміністративно-господарської діяльності), на підстав рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року по справі № 420/35493/25, вирішено: скасувати призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повернути на військовий облік нижчепойменованих військовозобов`язаних, знятих з військового обліку наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про зняття з військового обліку військовозобов`язаних та резервістів призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 19.09.2025 № 828, а саме солдат ОСОБА_1 , 1981 р.н.
Проте, згідно відомостей з електронного військово-облікового документу Резерв+, станом на 18.06.2026 року позивач має статус «не військовозобов`язаний» підстава зняття з обліку «військовослужбовці» абз. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону (Мобілізація).
Відповідно, відомості про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відсутні.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.05.2026 року №4577 представнику позивача на заяву про актуалізацію відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , повідомлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 по справі № 420/35493/25 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 36 від 07.04.2026 скасовано наказ № 828 від 19.09.2025 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 , про що внесено ВІДПОВІДНІ відомості до Єдиного до військовозобов`язаних та резервістів. державного реєстру призовників. Щодо надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» повідомлено, що з метою виконання рішення суду заява ОСОБА_1 направлена на розгляд комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами опрацювання якої комісією згідно протоколу № 120 від 28.04.2026 прийнято рішення про не розгляд вказаної заяви, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 у статусі військовослужбовця, оскільки він не виключний із списків військової частини.
Так, судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 року №276, пунктом 29.1, відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом військовозобов`язаних, що 20 вересня 2025 року прибули для подальшого проходження служби, з 20 вересня 2025 року зараховано на всі види забезпечення та призначено на посади курсантів до навчальних батальйонів школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_9 , вважати такими, що справи та посаду прийняли і приступили до виконання службових обов`язків, військове звання за штатом "солдат", у т.ч. солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_2 , курсант навчального взводу навчальної роти НОМЕР_10 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, ВОС-100221A, 2982106034, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_1 №8701 від 19.09.2025.
Наказом командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 29.09.2025 року №286, солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_3 , курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_10 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, з 29 вересня 2025 року виключено з усіх видів забезпечення у зв`язку із самовільним залишенням частини.
У зв`язку з викладеними обставинамт, вважаючи протиправними бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 що не поновлення на військовому обліку військовозобов`язаних, а також пункт 29.1 наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 року № 276, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У позові зазначено, що без поновлення позивача на військовому обліку військовозобов`язаних неможливо виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року у справі № 420/35493/25, яке набрало законної сили 19.03.2026 року, в частині надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з протоколом комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 № 120 від 28.04.2026, прийнято рішення про не розгляд заяви позивача про надання відстрочки від 06.08.2025 року, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 у статусі військовослужбовця, оскільки він не виключний із списків військової частини.
Військова частина НОМЕР_9 вказує, що скасування наказу ТЦК та СП про призов не тягне звільнення позивача з військової служби та виключення зі списків особового складу.
Листом військової частини НОМЕР_9 від 28.04.2026 року №607/19680 представнику позивача повідомлено, що підстави для скасування наказів командира військової частини стосовно ОСОБА_1 відсутні.
28.04.2026 року позивач направив засобами поштового зв`язку Рапорт до командира військової частини НОМЕР_5 , як до наступного прямого начальника, відповідно до ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яким просив:
визнати таким, що втратив чинність (скасувати) відповідний наказ командира військової частини НОМЕР_9 про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до списків особового складу частини, всі види забезпечення, призначення на посаду;
визнати такими, що втратили чинність (скасувати) відповідні накази командира військової частини НОМЕР_9 , згідно яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід вважати таким, що самовільно залишив місце несення служби.
У позові зазначено, що відповідь на рапорт позивачу не надана.
03.06.2026 року позивач направив засобами поштового зв`язку Рапорт до командира військової частини НОМЕР_7 , як до наступного прямого начальника, відповідно до ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яким просив:
визнати таким, що втратив чинність (скасувати) відповідний наказ командира військової частини НОМЕР_9 про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до списків особового складу частини, всі види забезпечення, призначення на посаду;
визнати такими, що втратили чинність (скасувати) відповідні накази командира військової частини НОМЕР_9 , згідно яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід вважати таким, що самовільно залишив місце несення служби;
У позові зазначено, що відповідь на рапорт позивачу не надана.
Згідно пояснень військової частини НОМЕР_7 , як третьої особи, рапорт позивача від 03.06.2026 був отриманий Командуванням 08.06.2026 та зареєстрований за вх. № І-80593/Л. За результатами розгляду рапорту від 03.06.2026 військовою частиною НОМЕР_7 було встановлено, що порушені питання виходять за межі повноважень Командування та входять до компетенції військової частини НОМЕР_5 . З огляду на наведене, рапорт від 03.06.2026 було адресовано командуванню військової частини НОМЕР_5 .
Позивач заперечував щодо відсутності повноважень військової частини НОМЕР_7 , як ІНФОРМАЦІЯ_7 , щодо спірних правовідносин, проте позовні вимоги до військової частини НОМЕР_7 не заявлені.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон України № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 України № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України № 2232-ХІІ, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд зазначає, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 19.09.2025 року № 828 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_9 .
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року по справі № 420/35493/25, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.04.2026 року №36 скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2025 № 828 в частині, що стосується солдата ОСОБА_1 .
Проте, позивач не поновлений на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 та йому не надано відстрочку від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, що встановлено й під час судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року по справі № 420/35493/25.
Згідно з протоколом комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 № 120 від 28.04.2026, прийнято рішення про не розгляд заяви позивача про надання відстрочки від 06.08.2025 року, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 у статусі військовослужбовця, оскільки він не виключний із списків військової частини.
Військова частина НОМЕР_9 вказує, що скасування наказу ТЦК та СП про призов не тягне звільнення позивача з військової служби та виключення зі списків особового складу.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що без поновлення його на військовому обліку військовозобов`язаних неможливо виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року у справі № 420/35493/25 в частині надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Так, судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 року №276, пунктом 29.1, з 20 вересня 2025 року зараховано на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта до навчальних батальйонів школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_9 , вважати такими, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків, військове звання за штатом "солдат", солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_3 , курсант навчального взводу навчальної роти НОМЕР_10 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, ВОС-100221A, 2982106034, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_1 №8701 від 19.09.2025.
Згідно з пп. 1 пункту 30 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 14 жовтня 2024 року № 687), виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.
При цьому, пунктом 32 Інструкції №280 передбачено, що підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Стаття 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає початок, призупинення, продовження і закінчення проходження військової служби. Час та місце виконання обов`язків військової служби.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Як встановлено судом, 20.09.2025 року позивач був призваний на військову службу по мобілізації та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_9 .
Отже, 20.09.2025 року змінився правовий статус позивача з військовозобов`язаного на військовослужбовця.
Верховний Суд у постанові від 22.05.2023 року у справі № 260/1851/22 вказав, що …відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби під час мобілізації є різними поняттями і ґрунтуються на положеннях різних інститутів військового права.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Отже, з огляду на фактичні обставини справи та враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що у даному випадку визнання процедури призову позивача протиправною, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року по справі № 420/35493/25, не є підставою для виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_9 . Після фактичного призову та зарахування до списків особового складу виникають окремі правовідносини проходження військової служби, припинення яких регулюється спеціальним законодавством, зокрема статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якою визначені підстави звільнення військовослужбовців з військової служби.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог до військової частини НОМЕР_9 про визнання протиправним та скасування пункту 29.1 наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 року № 276 та про зобов`язання військової частини НОМЕР_9 виключити позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_9 та всіх видів забезпечення.
Щодо позовних вимог в частині поновлення позивача на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідних відомостей.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти), визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі – Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII, основними завданнями Реєстру є:
1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;
3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.
Згідно з ч.ч. 8-9 ст. 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
У відповідності з ч. 1 ст. 6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, що вносяться до Реєстру, визначений статтею 7 Закону №1951-VIII.
За приписами статті 9 Закону №1951-VIII, до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:
1) відомості про виконання військового обов`язку;
2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);
3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";
4) відомості про участь у бойових діях.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону №1951-VIII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Суд зазначає, що позивач не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних, оскільки знятий з військового обліку військовозобов`язаних на підставі абз. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-XII.
Відповідно до абз. 3 пункту 2 частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-XII, зняттю з військового обліку військовозобов`язаних підлягають громадяни України, які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.
Отже, до звільнення з військової служби позивач не може бути поновлений на військовому обліку військовозобов`язаних.
Таким чином у даному випадку вказана позовна вимога носить похідний характер, оскільки за наявності чинного наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 20.09.2025 року № 276 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_9 та перебування у статусі військовослужбовця, позивачу не може бути повернуто статус військовозобов`язаного з відображенням цих відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Щодо посилання позивача на те, що згідно електронного військово-облікового документу, який роздрукований, що сформований 28.07.2026 року (мобільний застосунок “Резерв +), відсутні відомості про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Суд зазначає, що питання щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” були предметом судового розгляду в адміністративній справі №420/35493/25 та стосуються виконання судового рішення у вказаній справі, а відтак виходять за межі судового розгляду у даній справі.
Так само питання наявності у позивача підстав для надання відстрочки, яке поставлено під сумнів у відзиві ІНФОРМАЦІЯ_5 , не входить до предмета доказування у цій справі.
Щодо розгляду рапортів позивача, поданих до військової частини НОМЕР_5 та військової частини НОМЕР_7 , суд зазначає, що предметом цієї справи є вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_3 щодо поновлення його на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відомості, а також щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_9 виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_9 та всіх видів забезпечення з метою поновлення (взяття) на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто питання по суті.
Натомість, до військової частини НОМЕР_5 та військової частини НОМЕР_7 позивач звертався відповідно до ст. 14 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, як до вищого командування, наступного прямого начальника для сприяння вирішення спірних питань, однак окремих позовних вимог до останніх не заявлено. Отже, суд не надає правову оцінку питанням щодо розгляду рапортів позивача від 28.04.2026 року та 03.06.2024 року.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Доводи позивача не знайшли свого підтвердження.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 КАС України,
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_7 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua