Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №420/26446/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №420/26446/26

Суддя: Вовченко О.А.

Справа № 420/26446/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 28.08.2026 надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000182/2 від 28.07.2026, № UA500020/2026/000183/2 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000184/2 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000185/2 від 05.08.2026, № UA500020/2026/000186/2 від 06.08.2026 № UA500020/2026/000187/2 від 06.08.2026:

2. Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000229 від 28.07.2026, № UA500020/2026/000231 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000232 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000233 від 05.08.2026, № UA500020/2026/000234 від 06.08.2026, № UA500020/2026/000235 від 06.08.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, вказує, що вважає рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000182/2 від 28.07.2026, № UA500020/2026/000183/2 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000184/2 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000185/2 від 05.08.2026, № UA500020/2026/000186/2 від 06.08.2026, № UA500020/2026/000187/2 від 06.08.2026; картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000229 від 28.07.2026, № UA500020/2026/000231 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000232 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000233 від 05.08.2026, № UA500020/2026/000234 від 06.08.2026, № UA500020/2026/000235 від 06.08.2026 такими, що порушують інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» та є протиправними, оскільки суперечать положенням законодавства України, а саме:

- частині 2 статті 19 Конституції України;

- статті 4, частини 1 статті 5, частини 1 статті 7 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.);

- частині 1 статті 1, частині 2 статті 7, частині 1 статті 49, пунктам 2, 3, 6, 8 частини 2 статті 53, частині 3 статті 53, частинам 1, 2, пунктам 1, 2 частини 4 статті 54, пунктам 1-3 частини 5 статті 54, пунктам 1-3 частини 6 статті 54, частині 1 статті 55, пунктам 1, 2, 4 частини 2 статті 55, частинам 2, 3, 5, 8 статті 57, частинам 4, 5, 9, 21 статті 58, пунктам 5, 6, 7 частини 10 статті 58, частинам 1, 2 статті 256, частині 3 статті 318, частинам 1, 2, 5 статті 327, частині 1 статті 334 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI;

- статті 627, статті 694 Цивільного кодексу України;

- статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

- пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції 01.06.2012 за № 883/21195);

- пункту 8.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672);

- пунктам 18, 19, 20 Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983).

Позивач вважає, що враховуючи, що подані до митного оформлення інвойси, контракт та інші товаросупровідні документи, узгоджені та не містять жодних розбіжностей, містять інформацію про спосіб, структуру та термін оплати, то згідно з частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, вимога надати вищезаначені додаткові документи є неправомірною, оскільки заборонено витребовувати документи, не передбачені цією статтею або за відсутності підстав, передбачених частиною третьою. Позивач вказує, що відповідачем в оскаржених рішеннях не зазначено, які саме дані, що містяться у додатково витребуваних митницею для підтвердження митної вартості товарів документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Також зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, яким саме чином ненадання перекладу вищезазначених документів вплинуло на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості. Враховуючи викладене, як стверджує позивач, Одеська митниця необґрунтовано зобов`язала позивача надати для підтвердження митної вартості товарів переклади додатково витребуваних митницею документів на українську мову відповідно до статті 254 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Ухвалою судді від 04.09.2026 року позов залишено без руху.

09.09.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову разом із доказами сплати судового збору.

10.09.2026 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

29.09.2026 року до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що адміністративний позов ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» не підлягає задоволенню.

Як вказано у відзиві, на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №26UA500020005423U6 від 28.07.2026, №26UA500020005534U7 від 03.08.2026, №26UA500020005535U6 від 03.08.2026, №26UA500020005572U7 від 05.08.2026, №26UA500020005582U1 від 06.08.2026, №26UA500020005585U9 від 06.08.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2026/000182/2 від 28.07.2026, №UA500020/2026/000183/2 від 03.08.2026, №UA500020/2026/000184/2 від 03.08.2026, №UA500020/2026/000185/2 від 05.08.2026, №UA500020/2026/000186/2 від 06.08.2026, №UA500020/2026/000187/2 від 06.08.2026.

Відповідач зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) №26UA500020005423U6 від 28.07.2026, №26UA500020005534U7 від 03.08.2026, №26UA500020005535U6 від 03.08.2026, №26UA500020005572U7 від 05.08.2026, №26UA500020005582U1 від 06.08.2026, №26UA500020005585U9 від 06.08.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

На думку відповідача, у рішеннях про коригування митної вартості №UA500020/2026/000182/2 від 28.07.2026, №UA500020/2026/000183/2 від 03.08.2026, №UA500020/2026/000184/2 від 03.08.2026, №UA500020/2026/000185/2 від 05.08.2026, №UA500020/2026/000186/2 від 06.08.2026, № UA500020/2026/000187/2 від 06.08.2026 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.09.2026 року від представника Одеської митниці до суду надійшло клопотання, в якому представник відповідача просить суд судовий розгляд справи № 420/26446/26 проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 28.10.2026 року залишено без задоволення заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» зареєстровано як юридична особа 14.03.2024 (Номер запису: 1010351020000007910) та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям (основний); 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

10.11.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» (Комісіонер) укладений договір комісії № 101125 1, пунктом 1.1 якого передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору комісії № 101125_1 від 10.11.2025 Комісіонер зобов`язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу із Продавцем Товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов`язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого Імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), із власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією.

Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору комісії № 101125_1 від 10.11.2025 обумовлено, що Комісіонер зобов`язаний на основі контракту, складеного Продавцем товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем- нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем.

Також 30.04.2026 між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТДОМ» (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» (Комісіонер) укладений договір комісії № 300426_1, пунктом 1.1 якого передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту. у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору комісії № 300426_1 від 30.04,2025 Комісіонер зобов`язаний самостійно провести всю необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти товар, необхідний Комітенту на умовах, найбільш вигідних для Комітента за ціною не вище, призначеної йому останнім; за необхідності та за письмовою згодою Комітента, виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі-продажу з Продавцем Товару від свого імені, але за рахунок Комітента. Виконати всі необхідні митній інші формальності, пов`язані із ввозом Товару на митну територію України, для чого він має право укласти від свого імені договір з підприємством-декларантом (митним брокером), з власником митних (ліцензованих) складів і інші подібні договори. Комісіонер має право сплатити митні платежі, мито, податок на додану вартість при митному оформленні товару, що сплачуються за митною декларацією.

Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору комісії № 300426_1 від 30.04.2026 обумовлено, що Комісіонер зобов`язаний на основі контракту, складеного Продавцем Товару, за рахунок Комітента купити іноземну валюту на території України і провести розрахунки з Продавцем-нерезидентом у відповідності з умовами і в валюті, обумовленими в контракті купівлі-продажу між Комісіонером і Продавцем.

Разом із цим, 19.07.2026 року між компанією «Soltera Trade Limited» (Гонконг) (як продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» (як покупцем) (далі сторони) було укладено Контракт №MH/ST-26 відповідно до умов якого Продавець передає Покупцю у власність Товар, а Покупець приймає його та оплачує у відповідності до цін і кількості, визначених в інвойсах, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Пунктом 1.3 Контракту визначено, що продавець підтверджує, що підписання цього Контракту не суперечить законодавства України і внутрішнім нормативним актам, а також підтверджує наявність всіх необхідних дозволів для виконання своїх зобов`язань.

Пунктом 2.1 Контракту визначено, що вид, кількість, ціна та умови поставки Товару 2.1. узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, the що є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з п. 3.1 Контракту поставка товару може бути здійснена морським або автомобільним транспортом.

Відповідно до п.3.2, 3.3 Контракту постачання відбувається відповідно до умов інвойсу та товаросупровідних документів, згідно міжнародних правил Інкотермс 2020. У разі необхідності, відправником Товару може бути інша компанія, що буде вказано B товаросупровідних документах.

Пунктами 5.1-5.3 Контракту визначено, що оплата товару здійснюється із відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

Платежем вважається дата списання коштів з банківського рахунку Покупця.

Всі банківські витрати оплачуються наступним чином: всі банківські витрати (в тому числі банку-кореспондента), що виникають у зв`язку з переказом коштів Продавцю, оплачує Покупець.

На підставі інвойсу № SOL-190626-7UPLS від 19.06.2026 року компанією «Soltera Trade Limited» (Продавець) було поставлено позивачу партію товару (Ворсові тканини).

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 26UA500020005423U6 від 28.07.2026 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 26UA500020005423U6 від 28.07.2026 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- внутрішній договір (контракт) комісії №101125_1 від 10.11.2025 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №MH/ST-26 від 19.06.2026 року;

- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №SOL-190626-7UPLS від 19.06.2026 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №3543 від 24.07.2026 року

- пакувальний лист (Packing list) №б/н від 19.06.2026 року;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № SOL-190626-7UPLS від 19.06.2026 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) виписку з бухгалтерської документації; звіти; цінові пропозиції на товар 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ.

28.07.2026 року митним органом отримано лист уповноваженої особи № б/н від 28.08.2026 з повідомленням, що у встановлений термін інші додаткові витребувані митним органом надаватись не будуть.

Митним органом було додатково отримано прайс лист № б/н від 19.06.2026 року.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням №UA500020/2026/000182/2 від 28.07.2026 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000229.

Так, у рішенні № UA500020/2026/000182/2 від 28.07.2026 року відповідачем було вказано, що митним органом встановлено наявність розбіжностей у поданих до митного контролю документах, при чому останні не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) у пакувальному листі від 19.06.2026 № Б/н з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарі 1-3 торговельної марки “SRHTextile/PAK TEXTILE”, проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні. З огляду на зміст наданого до митного оформлення рахунку-фактури, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 19.06.2026 №SOL-190626-7UPLS (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення транспортний договір не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

3) Відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) від 19.06.2026 №SOL-190626-7UPLS оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 19.06.2026 № MH/ST-26 оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника( комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції;

4) Згідно п.2.1.2 Договору комісії від 10.11.2025 № 101125_1 комісіонер повинен письмово або електроною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар , а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера , які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів,що підтверджують витрати.

Також у рішенні зазначено, що у додатково отриманому прайс листі № б/н від 19.06.2026 відсутнє посилання на торгівельні марки товару та прайс-лист видано не виробником товару- Виробник – NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO.LTD, а продавцем товару- «Soltera Trade Limited (HK), що не відповідає зазначеним вимогам Митного кодексу України щодо об`єктивності даних, які декларант зобов`язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

На підставі інвойсу № SOL-190626-5GFTT від 19.06.2026 року компанією «Soltera Trade Limited» (Продавець) було поставлено позивачу партію товару (Полотна трикотажні ворсові (ворсова тканина).

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 26UA500020005534U7 від 03.08.2026 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 26UA500020005534U7 від 03.08.2026 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) №Б/н від 19.06.2026 року;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №SOL-190626-5GFTT від 19.06.2026 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №7725 від 29.07.2026 року;

- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №SOL-190626-5GFTT від 19.06.2026 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №MH/ST-26 від 19.06.2026 року;

- внутрішній договір (контракт) комісії №300426_1 від 30.04.2026 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; звіти; цінові пропозиції на товар 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ.

03.08.2026 митним органом отримано лист уповноваженої особи № б/н від 03.08.2026 з повідомленням, що у встановлений термін інші додаткові витребувані митним органом документи надаватись не будуть.

Митним органом було додатково отримано прайс лист № б/н від 19.06.2026 року.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2026/000183/2 від 03.08.2026 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000231.

Так, у рішенні № UA500020/2026/000183/2 від 03.08.2026 року відповідачем було вказано, що митним органом встановлено наявність розбіжностей у поданих до митного контролю документах, при чому останні не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) у пакувальному листі від 19.06.2026 № Б/н з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарі № 1 торговельної марки “NEW SAMPLE, MTITextile”, проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні. З огляду на зміст наданого до митного оформлення рахунку-фактури, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 19.06.2026 №SOL-190626-5GFTT (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення транспортний договір не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

3) Відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) від 19.06.2026 № SOL-190626-5GFTT оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 19.06.2026 № MH/ST-26 оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника( комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції;

4) Згідно п.2.1.2 Договору комісії від 30.04.2026 № 300426_1комісіонер повинен письмово або електроною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар , а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера , які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів,що підтверджують витрати.

Також у рішенні зазначено, що у додатково отриманому прайс листі № б/н від 19.06.2026 відсутнє посилання на торгівельні марки.

На підставі інвойсу № SOL-190626-3HDRV від 19.06.2026 року компанією «Soltera Trade Limited» (Продавець) було поставлено позивачу партію товару (Полотна трикотажні машинного в`язання (тканина).

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 26UA500020005535U6 від 03.08.2026 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 26UA500020005535U6 від 03.08.2026 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) №Б/н від 19.06.2026 року;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № SOL-190626-3HDRV від 19.06.2026 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6082 від 29.07.2026 року;

- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № SOL-190626-3HDRV від 19.06.2026 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №MH/ST-26 від 19.06.2026 року;

- внутрішній договір (контракт) комісії №101125_1 від 10.11.2025 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

03.08.2026 року митним органом отримано прайс лист № б/н від 19.06.2026 року.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2026/000184/2 від 03.08.2026 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000232.

Так, у рішенні UA500020/2026/000184/2 від 03.08.2026 року відповідачем було вказано, що за результатом аналізу наданих декларантом документів митного оформлення встановлено наступні розбіжності та невідповідності, а саме:

1) в пакувальному листі від 19.06.2026 № Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарах ЕМД від 03.08.2026 № 26UA500020/2026/005535 торговельної марки tm NEW SAMPLE,AT Textile, проте в інвойсі від 19.06.2026 № SOL-190626-3HDRVвідомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 19.06.2026 № SOL-190626-3HDRV (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

4) В п.5.1 Контракту від 19.06.2026 № MH/ST-26 зазначено, що оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника ( комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції;

5) Згідно п.2.1.2 Договору комісії від 10.11.2026 № 101125_1комісіонер повинен письмово або електроною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар, а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера , які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати. Такі документи до митного оформлення надані не були;

6) Згідно п. 2.1. контракту від 19.06.202 № MH/ST-26, узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. В пакувальний листі від 19.06.2026 № Б/н та рахуноку-фактурі від 19.06.2026 №SOL-190626-3HDRV, що видані продавцем товару Soltera Trade Limited (Гонг-Конг) вказують з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонг-Конгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний характер таких документів, та те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення. В сукупності виявлені розбіжності свідчать про високу ймовірність здійснення фактичної купівлі товару на підставі інших, відмінних від наданих до митного контролю документів.

Також у рішенні зазначено, що додатково наданий прайс листі № б/н від 19.06.2026 року видано не виробником товару- «SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO.,LTD» (CN), а продавцем товару- «Soltera Trade Limited (HK), що не відповідає зазначеним вимогам Митного кодексу України щодо об`єктивності даних, які декларант зобов`язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Митним органом вказано, що у наданому до митного оформлення прайс-листі від 19.06.2026 № б/н зазначено ціну товару на умовах CPT Kharkiv, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів; у надному прайс листі зазначено найменування товарів – « тканина » без наведення точних характеристик товару від яких може залежати вартість товарів.

На підставі інвойсу № SOL-220626-3BTXQ від 22.06.2026 року компанією «Soltera Trade Limited» (Продавець) було поставлено позивачу партію товару (Ворсові тканини).

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 26UA500020005572U7 від 05.08.2026 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 26UA500020005572U7 від 05.08.2026 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) №Б/н від 22.06.2026 року;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № SOL-220626-3BTXQ від 22.06.2026 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 5446 від 01.08.2026 року;

- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № SOL-220626-3BTXQ від 22.06.2026 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №MH/ST-26 від 19.06.2026 року;

- внутрішній договір (контракт) комісії №101125_1 від 10.11.2025 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) виписку з бухгалтерської документації; звіти; цінові пропозиції на товар 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2026/000185/2 від 05.08.2026 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000233.

Так, у рішенні № UA500020/2026/000185/2 від 05.08.2026 року відповідачем було вказано, що митним органом наявність розбіжностей у поданих до митного контролю документах, при чому останні не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) у пакувальному листі від 19.06.2026 № Б/н з-поміж описових відомостей зазначено наявність на товарі 1-3 торговельної марки “SRHTextile/PAK TEXTILE”, проте в інвойсі відомості щодо ТМ відсутні. З огляду на зміст наданого до митного оформлення рахунку-фактури, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 22.06.2026 №SOL-220626-3BTXQ (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення транспортний договір не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

3) відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) від 22.06.2026 №SOL-220626-3BTXQ оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 19.06.2026 № MH/ST-26 оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника( комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції;

4) згідно п.2.1.2 Договору комісії від 10.11.2025 № 101125_1 комісіонер повинен письмово або електроною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар , а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера , які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів,що підтверджують витрати.

На підставі інвойсу № SOL-190626-5TFGP від 19.06.2026 року компанією «Soltera Trade Limited» (Продавець) було поставлено позивачу партію товару (Ворсові тканини).

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 26UA500020005582U1 від 06.08.2026 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 26UA500020005582U1 від 06.08.2026 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) №Б/н від 19.06.2026 року;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № SOL-190626-5TFGP від 19.06.2026 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 5445 від 01.08.2026 року;

- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № SOL-190626-5TFGP від 19.06.2026 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №MH/ST-26 від 19.06.2026 року;

- внутрішній договір (контракт) комісії № 101125_1 від 10.11.2025 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

06.08.2026 року декларантом додатково надіслано прайс-лист продавця від 19.06.2026№ Б/н.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2026/000186/2 від 06.08.2026 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000234.

Так, у рішенні № UA500020/2026/000186/2 від 06.08.2026 року відповідачем було вказано, що митним органом встановлено наявність розбіжностей у поданих до митного контролю документах, а саме:

1) рахунок-фактура (інвойс) №SOL-190626-5TFGP від 19.06.2026 визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

2) В пакувальному листі від 19.06.2026 № Б/н зазначена наявність торговельної марки «STTextile», рахунок-фактура (інвойс) №SOL-190626-5TFGP від 19.06.2026 відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару;

3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №SOL-190626-5TFGP від 19.06.2026 (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків) та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

4) В п.5.1 Контракту від 19.06.2026 № MH/ST-26 зазначено, що оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника (комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції;

5) Згідно п.2.1.2 Договору комісії від 19.06.2026 № 101125_1 комісіонер повинен письмово або електроною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар, а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера, які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати, проте відповідні документи відсутні;

6) Згідно п. 2.1. контракту від 19.06.2026 № MH/ST-26, узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. В пакувальному листі від 19.06.2026 № Б/н та рахунку-фактурі від №№SOL-190626-5TFGP від 19.06.2026 , що видані відправником та продавцем товарів Soltera Trade Limited (Гонконг) вказують з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД на рівні чотирьох зніків. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонконгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний підхід до оформлення таких документів, або те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення.

Також у рішенні зазначено, що у додатково наданий прайс-листі № б/н від 19.06.2026 видано не виробником товару- «NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD», а продавцем товару- «Soltera Trade Limited (HK), що не відповідає зазначеним вимогам Митного кодексу України щодо об`єктивності даних, які декларант зобов`язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. У наданому до митного оформлення прайс-листі № Б/н від 19.06.2026 зазначено ціну товару на умовах CPT Kharkiv, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів; у надному прайс листі зазначено найменування товару – «Ворсова тканина » без наведення точних характеристик товару від яких може залежати вартість .Крім того, в прайс-листі наявний також код УКТЗЕД товарів, про що декларанта також було повідомлено

На підставі інвойсу № SOL-220626-5TVKT від 22.06.2026 року компанією «Soltera Trade Limited» (Продавець) було поставлено позивачу партію товару (Ворсові тканини).

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 26UA500020005585U9 від 06.08.2026 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 26UA500020005585U9 від 06.08.2026 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) №Б/н від 22.06.2026 року;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №№ SOL-220626-5TVKT від 22.06.2026 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №00308006 від 03.08.2026 року;

- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №SOL-220626-5TVKT від 22.06.2026 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) №MH/ST-26 від 19.06.2026 року;

- внутрішній договір (контракт) комісії №101125_1 від 10.11.2025 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

06.08.2026 декларантом додатково надіслано прайс-лист продавця від 06.08.2026 б/н,

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2026/000187/2 від 06.08.2026 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2026/000235.

Так, у рішенні № UA500020/2026/000187/2 від 06.08.2026 року відповідачем було вказано, що митним органом встановлено наявність розбіжностей у поданих до митного контролю документах, при чому останні не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) Згідно п. 2.1. Контракту, узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. Пакувальний лист від 22.06.2026 № Б/н та Інвойс видані продавцем товарів Soltera Trade Limited (Гонконг) створені за допомогою програмних комплексів обліку товарів і наводять з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонконгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний характер таких документів, та те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення;

2) В пакувальному листі від 22.06.2026 № Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарі торговельної марки RTTextile, проте в Інвойсі від 22.06.2026 № SOL-220626-5TVKT відомості щодо торговельних марок відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки, що вказує на відсутність зв`язку між результатами фактичного відвантаження товарів і їх продажем та складеними про це документами;

3) До митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю (країни виробництва) до Румунії (країни відправлення) та документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів;

4) П. 1.2 Контракту визначає характер взаємовідносин продавця та покупця таким чином: продавець зобов`язується передати Поркупцію у власність Товар, а покупець приймає його та оплачує у відповідності до цін і кількості, визначених в інвойсами, що є невід`ємною частиною Контракту. Продавець («SOLTERA TRADE LIMITED») є резидентом Гонконгу. В гр. 4 автотранспортної накладної CMR від 03.08.2026 № 00308006 зазначено місце завантаження Constanta (Румунія). До митного контролю не надано жодного документа щодо знаходження товарів на території країни продавця товарів. Таким чином для виконання умов п.1.2 Контракту продавцем повинні залучатися треті особи, що повпливало на вартість товарів, проте у наданих до митного контрою документах це не зазначено;

5) рахунок-фактура (інвойс) від 22.06.2026 № SOL-220626-5TVKT визначає вартість товару за рулон (рол, бобіну), проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону (довж./ширина), що впливає на вартість товару і свідчить про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарі;

6) Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.

Також у рішенні зазначено, що у додатково отриманому прайс листі не вказано торгову марку, тобто наявна розбіжність, що вже була доведена до декларанта. Крім того, в прайс-листі наявний також код УКТЗЕД товарів, про що декларанта також було повідомлено, та разом з тим, прайс-лист наводить вартість товарів на комерційних умовах CPT Харків, що означає обмеження кола осіб, для яких його надано. Вказане не дозволяє використовувати наданий документ для підтвердження вартості, що підлягають сплаті за товар. Також отримано Супровідний лист ТОВ «Сіар-Груп» від 06.08.2026 №б/н без будь-яких пояснень та/або спростувань викладених розбіжностей, проте з відмовою надавати додаткові документи.

Не погоджуючись з вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товару та картками відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов до таких висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.

Щодо покликань відповідача на те, що у пакувальних листах зазначено про наявність торгівельних марок, а в інвойсах такої інформації немає, що за твердженнями митного органу є свідченням того, що продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки, а також на те, що в інвойсах не вказано розміри рулонів, то суд зазначає.

Форма рахунку-фактури (інвойсу) та перелік обов`язкових реквізитів, які повинен містити даний документ на законодавчому рівні не закріплені, отже у сторін господарської діяльності відсутній обов`язок щодо зазначенні в рахунку-фактурі (інвойсі) інформації про розміри рулона, виробника та торгову марку товару.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що подані до митного оформлення інвойси № містять вичерпну інформацію про найменування та адресу продавця та Покупця, містять посилання на контракт № MH/ST-26 від 19.06.2026 року, умови поставки СРТ - Харків; країну походження товарів Китай, а також в інвойсах зазначений опис товарів, кількість рулонів (метрів), ціна за рулон (метр), та загальна сума.

Вказана кількість рулонів кожного товару та ціна за одиницю товару дозволяє визначити вартість такого товару, яка вказана у відповідних інвойсах. Також інформація, вказана в рахунках-фактурах (інвойсах) відповідає інформації, що зазначена в інших товаросупровідних документах.

Крім вказаного, митним органом не обґрунтовано, як відсутність відомостей щодо торговельної марки та розмірів рулонів в інвойсах може викликати сумніви при визначенні митної вартості товару.

Суд зазначає, що саме митний орган зобов`язаний надати докази того, що відповідні характеристики чи інформація (які не є обов`язковими за законом) не вказані у інвойсах, прямо впливають на обчислення митної вартості, на ринкову вартість товару, а не довільно інтерпретувати розбіжності чи відсутність другорядних характеристик чи інформації як доказ заниження вартості без конкретних фактів, які б це підтверджували, не припускати наявність непрозорих домовленостей та не покладатися на припущення про недостовірність.

Щодо покликань відповідача на те, що вартість страхування не включена у вартість товару, то суд зазначає таке.

Так, відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.

В контракті № MH/ST-26 від 19.06.2026 року не зазначено, що до обов`язків сторін належить здійснення страхування вантажу.

При цьому у наданих до митного оформлення інвойсах вказано, що страхування товарів не проводилось.

Так, постачання товарів здійснювалось на умовах СРТ Харків.

Відповідно до умов поставки СРТ продавець та покупець не мають жодних зобов`язань щодо укладення договорів (контрактів) страхування та позивач наполягає на тому, що страхування вантажу не здійснювалося. Умови поставки СРТ передбачають можливість, а не обов`язок страхування товару та враховуючи, що страхування не здійснювалося у декларанта не має обов`язку подавати таки документи.

Декларантом позивача у наданих до митниці листах було вказано, що страхування товарів не здійснювалось.

Щодо покликань відповідача на те, що відповідно до умов викладених у Рахунку-фактурі (інвойс) оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 180 днів з дати перетину кордону, а п.5.1 Контракту від 19.06.2026 № MH/ST-26 оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону, то суд зазначає.

Так, як вже встановлено судом пунктами 5.1-5.3 Контракту визначено, що оплата товару здійснюється із відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

Платежем вважається дата списання коштів з банківського рахунку Покупця.

Всі банківські витрати оплачуються наступним чином: всі банківські витрати (в тому числі банку-кореспондента), що виникають у зв`язку з переказом коштів Продавцю, оплачує Покупець.

В листах від 28.07.2026, від 03.08.2026, від 03.08.2026, від 05.08.2026, від 06.08.2026 уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП") повідомила митницю про те, що банківських платіжних документів немає, у зв`язку з тим, що оплата за дану партію товару не проводилась.

Суд враховує, що умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.

Таким чином, факт оплати/не оплати позивачем отриманого товару не може впливати на його митну вартість.

Сталою є правова позиція Верховного Суду, що умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями) не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару (постанови від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 29.07.2020 у справі №420/1709/19, від 19.11.2024 у справі №420/23588/23, від 27.02.2025 у справі №300/784/24).

Оскільки у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а умови, терміни та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні обґрунтовані сумніви у заявленій митній вартості товару за ціною договору.

Щодо покликань відповідача на те, що відповідно до умов поставки CPT Kharkiv всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється, проте до митного оформлення зазначений документ не надавався, суд зазначає.

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс за умовами поставки СРТ (Фрахт/перевезення оплачене до …) продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами), продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Таким чином, враховуючи, що за правилами поставки на умовах СРТ, витрати на доставку товару покладаються на продавця товару, транспортування здійснює продавець, то відповідно витрати належать до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а тому такі витрати не є складниками митної вартості товару.

При цьому, за умовами поставки CPT Одеса, продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Оскільки відповідно до умов поставки СРТ м. Харків, Україна, витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, які зазначені в інвойсах, то відомості в транспортних документах (в тому числі CMR), які підтверджують шлях прямування вантажу, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням, транспортування до порту чи до місця ввезення на територію України чи до місця призначення, не вплинули та не могли вплинути на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

З аналогічних підстав суд відхиляє як необгрунтовані покдикання митного органу на ненадання товаротранспортних документів за якими товар було доставлено з Китаю до Румунії та документів, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України

Щодо покликань відповідача на те, що надані прайс-листи видано не виробником товару та що в них вказано ціну товару на умовах CPT Kharkiv, то суд зазначає, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів.

Прайс-лист є довідником цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Суд зазначає, що жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо того, що зазначені в прайс-листі умови поставки товару є безвідносними до позивача, на відміну від специфікації, експортної декларації та інвойсу, які містять умови поставки згідно Інкотермс.

Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

У постанові від 24.01.2019 по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Відтак, вищевказані зауваження відповідача стосовно форми та змісту прайс-листа суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.

Щодо покликань відповідача на коди УКТЗЕД, які зазначені у пакувальних листах, то суд зазначає.

Частинами 1,4 статті 67 МК України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Законом України від 19.10.2022 року №2697-ІХ "Про Митний тариф України" встановлений Митний тариф України.

Пунктами 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №428 визначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

При цьому, у відповідності до параграфу 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983, дата приєднання України: 17.05.2002) Китайська Народна Республіка, Спеціальний адміністративний район Гонконг та Україна зобов`язались використовувати без будь-яких змін та доповнень всі товарні позиції та підпозиції (субпозиції) Гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також цифрові коди, що до них відносяться.

Отже, товарні позиції та підпозиції (субпозиції) Гармонізованої системи опису та кодування товарів, для всіх учасників Конвенції мають бути однакові та не повинні змінюватись, а тому цифрові коди, що відносяться до товарних позицій та підпозицій (субпозицій) для всіх учасників Конвенції мають бути однакові та не повинні змінюватись на рівні перших шести знаків.

Судом встановлено, що у наданих до митного органу інвойсах у графі «код УКТЗЕД» зазначено код товарів 6001, 6006.

Як посилається позивач в адміністративному позові згідно відомостей Гармонізованої системи Гонконгу, товарні позиції означають: 6001 – ворсові тканини трикотажні або гачкові; 6006 - інші трикотажні або гачкові тканини, крім тих, що зазначені в позиціях 6001 - 6005. Відповідачем зазначеного твердження під час розгляду справи не спростовано.

Згідно відомостей УКТЗЕД товарні позиції означають:

6001 - полотна трикотажнi ворсовi, машинного чи ручного в`язання, включаючи довговорсовi полотна та полотна махровi;

6006 - інші полотна трикотажні машинного або ручного в`язання.

Таким чином, на думку суду, вищевказані товарні позиції Гармонізованої системи Гонконгу та УКТЗЕД є однаковими на рівні перших чотирьох знаків, оскільки базуються на Міжнародній конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, внаслідок чого суд відхиляє вищевказані зауваження митного органу.

Щодо покликань відповідача про те, що до митного органу не були надані документи, що передбачені п.2.1.2, 4.1 договорів комісії, то суд зазначає так.

Як вказує позивач, що договори з третіми особами на користь продавця (у тому числі рахунки про здійснення платежів третім особам, якщо вони не є умовою продажу товару) не впливають на митну вартість, якщо: вартість товару, зазначена в інвойсі, повністю сплачується безпосередньо продавцеві та в інвойсі або контракті не передбачено, що покупець зобов`язаний здійснювати додаткові виплати третім особам.

У відповідності до статті 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартістю, що базується на ціні, фактично сплаченій або такій, що підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість, є зокрема інвойс, зовнішньоекономічний договір, платіжні документи тощо.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Тобто, до ціни можуть додаватися комісійні або посередницькі витрати лише у випадку, якщо вони є умовою продажу товару покупцю.

Зазначені в інвойсах суми повністю підлягають сплаті безпосередньо продавцю, що підтверджується відомостями, що зазначені у відповідних інвойсах та контракті №MH/ST-26 від 19.06.2026 року.

Таким чином, положення у договорі комісії щодо повідомлення комітента про наявність цінових пропозицій на товар та про надання звітності є внутрішніми правовідносинами сторін договору і не впливає на обсяг прав та обов`язків перед митницею, фактичне здійснення поставки, достовірність цінової інформації, або визначення митної вартості. Питання інформування комітента не впливає на реальність господарської операції.

Крім того, суд зазначає, що МКУ не містить вимоги щодо обов`язкового подання митниці звіту комісіонера як документа що підтверджує митну вартість товару.

Перелік документів, що можуть бути подані до митниці або витребувані митницею для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Звіт комісіонера до цього переліку не входить.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі “Суомінен проти Фінляндії” Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та картка відмови, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 16688,03 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» судового збору у розмірі 16688,03 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000182/2 від 28.07.2026, № UA500020/2026/000183/2 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000184/2 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000185/2 від 05.08.2026, № UA500020/2026/000186/2 від 06.08.2026 № UA500020/2026/000187/2 від 06.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000229 від 28.07.2026, № UA500020/2026/000231 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000232 від 03.08.2026, № UA500020/2026/000233 від 05.08.2026, № UA500020/2026/000234 від 06.08.2026, № UA500020/2026/000235 від 06.08.2026.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» судовий збір у розмірі 16688,03 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» (61124, м. Харків, пр. Аерокосмічний, 127-А, каб. 301, код ЄДРПОУ 45619159);

Відповідач - Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя О.А. Вовченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua