Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №400/3363/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №400/3363/26

Суддя: Ярощук В.Г.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 р.№ 400/3363/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування факту поранення позивача від 01.10.2022 при розрахунку та виплаті йому грошового забезпечення та додаткових винагород за період жовтня-листопада 2022 року;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за шкоду здоров`ю, завдану під час виконання службових обов`язків 01.10.2022, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення (з урахуванням додаткової винагороди за постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168);

стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 30000,00 грн, завдану внаслідок поранення та тривалої бездіяльності органу щодо соціального захисту пораненого співробітника.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проходженні служби у відповідача 01.10.2022 під час гасіння пожежі після ворожих обстрілів він, виконуючи наказ про евакуацію особового складу до укриття, отримав травму підборіддя. Попри офіційне визнання факту поранення під час виконання службових обов`язків у зоні воєнних дій та надзвичайної ситуації відповідач не вжив жодних заходів щодо нарахування та виплати позивачу додаткових виплат або компенсації. На думку позивача, відповідач листом від 19.12.2025 № 59 01-7730/59 09 протиправно відмовив у задоволенні відповідних його звернень.

У відзиві на позовну заяву від 15.04.2026 № 59 01-2344/59 09 відповідач заперечив проти позову і просив відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що позивач звернувся до суду з цим позовом з пропущенням строку звернення, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Водночас службовим розслідуванням встановлено факт травмування позивачем підборіддя 01.10.2022 внаслідок повторного вибуху. Після надання медичної допомоги він повернувся до виконання службових обов`язків, відмовившись від подальшої госпіталізації. У медичних закладах стаціонарно або амбулаторно у зв`язку з отриманням травми позивач не лікувався. Крім того, він не звертався у встановлені строки до відповідача із відповідною заявою, не надав жодного доказу погіршення його стану здоров`я внаслідок зазначеної травми. Додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, була виплачена позивачу у жовтні-листопаді 2022 року в розмірі 30000,00 грн та за 4 дні залучень у жовтні 2022 року пропорційно до 100000,00 грн, тобто в належному розмірі. Відповідач також звернув увагу на те, що позивач у позовній заяві не навів і не надав будь-яких доказів моральних страждань.

Позивач правом на подання відповіді на відзив у встановлений судом строк не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

03.04.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також про витребування у відповіда доказів.

До відзиву на позовну заяву від 15.04.2026 № 59 01-2344/59 09 відповідач додав частину витребуваних доказів, а щодо неподаних – надав пояснення.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу відповідача від 01.10.2022 № 524 «Про залучення для виконання завдань за призначенням» позивач був залучений 01.10.2022 для гасіння пожежі 4-х поверхового будинку та складського приміщення у м. Миколаєві, яка виникла внаслідок бойових дій.

У доповідній записці від 01.10.2022 начальника ОКЦ ГУ ДСНС України у Миколаївській області зазначено, що 01.10.2022 під час гасіння пожежі стався повторний обстріл місцевості (дрони-камікадзе), внаслідок чого постраждав позивач.

За цим фактом наказом відповідача від 03.10.2022 № 526 «Про призначення службового розслідування» було призначено службове розслідування.

Відповідно до Висновку за результатами службового розслідування, затвердженого начальником відповідача 12.10.2022, встановлено, що позивач 01.10.2022 отримав поранення під час виконання службових обов`язків. В лікарні ШМД лікарем було оглянуто рану позивача та поставлено наступний діагноз: заглиблена рвана рана підборіддя. В хірургічному відділенні рану було зашито та призначено медикаментозне лікування. Після чого позивач повернувся до виконання службових обов`язків.

Згідно з наказом відповідача від 14.01.2025 № 12 (по особовому складу) «Про звільнення ОСОБА_1 » позивач був звільнений з 14.01.2025 зі служби з виключенням з кадрів ДСНС.

01.12.2025 і 20.01.2026 позивач подав відповідачу заяву про ознайомлення з висновками службового розслідування за фактом травмування для виплати одноразової грошової допомоги.

Листом від 19.12.2025 № 59 01-7730/59 09, до якого було додано Висновок за результатами службового розслідування від 12.10.2022, відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплати йому одноразової допомоги.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до суду у справах щодо недотримання законодавства про оплату праці встановлені статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Враховуючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 524/39/15-а, від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22, від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 та рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (далі – Закон № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).»

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.

У постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

У листі від 16.04.2026 № 59 01-2376/59 06.02 відповідач зазначив, що чинним законодавством не передбачено інформування щодо розміру нарахованих та виплачених сум грошового забезпечення при звільненні зі служби цивільного захисту.

Отже, позивач не був проінформований про виплачені йому суми при його звільнені зі служби цивільного захисту.

Відтак позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням строків звернення до адміністративного суду.

Що стосується безпосередньо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній з 27.07.2022) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі – одноразова грошова допомога) – це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Кодексом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується в разі отримання особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання нею службових обов`язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення їй інвалідності (пункт 5 частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній з 27.07.2022)).

Згідно з частиною четвертою статті 118 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній з 27.07.2022) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908 (чинний до 22.04.2023), особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги можуть звернутися до підрозділу для її виплати протягом трьох років з дня загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності.

Згідно з пунктом 18 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2024 № 357 (чинний з 03.04.2024), особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня його виникнення.

Таким чином, особа рядового і начальницького складу, яка отримала поранення контузії, травми або каліцтва) під час виконання нею службових обов`язків має право на отримання одноразової грошової допомоги за одночасної наявності таких обставин:

відповідне поранення (контузії, травми або каліцтва) призвело до часткової втрати працездатності;

така особа звернулась із заявою про її виплату протягом трьох років з дня отримання поранення (контузії, травми або каліцтва).

Суд встановив, що 01.10.2022 під час виконання службових обов`язків позивач, як особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, отримав поранення, що підтверджується наказом відповідача від 01.10.2022 № 524 «Про залучення для виконання завдань за призначенням», доповідною запискою начальника ОКЦ ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 01.10.2022 і Висновком за результатами службового розслідування, затвердженого начальником відповідача 12.10.2022.

Водночас Висновком за результатами службового розслідування, затвердженого начальником відповідача 12.10.2022, було встановлено, що після отримання медичної допомоги в лікарні ШМД позивач повернувся до виконання службових обов`язків. Зі розмірів нарахованого і виплаченого позивачу грошового забезпечення за жовтень і листопад 2022 року, які вказані у листі відповідача від 10.04.2026 № 59 01-2240/59 06.02, слідує, що в ці місяці позивач повністю відпрацював, на лікарняному чи у відпустці не перебував.

Отже, отримане позивачем поранення не призвело до втрати ним часткової працездатності, а тому в нього не виникло право на отримання одноразової грошової допомоги.

Крім того, із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги він звернувся до відповідача 01.12.2025, тобто більш чим через три роки після отримання поранення.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, встановленої статтею 118 Кодексу цивільного захисту України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягають.

Водночас суд врахував, що за жовтень і листопад 2022 року позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду, установлену Постановою № 168, що підтверджується листом відповідача від 10.04.2026 № 59 01-2240/59 06.02.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54003; код за ЄДРПОУ 38524996);

6. Повний текст рішення суду складений 30.10.2026.

Суддя В.Г.Ярощук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua