Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №369/14535/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14535/25

Провадження № 2/369/5570/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

cудді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» здійснює обслуговування та утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку та споживачем житлово-комунальних послуг. Позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної та повної оплати житлово-комунальних послуг, а саме послуг з управління, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, утворилася заборгованість у розмірі 1 971,17 грн. Крім того, позивач вказує, що 02 червня 2025 року між ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» та ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» укладено договір про надання послуг з факторингу № 02/06.25, відповідно до умов якого ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» відступило позивачу право грошової вимоги до боржників за надані житлово-комунальні послуги. Згідно з реєстром боржників, який є додатком № 1 до зазначеного договору факторингу, до ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості в розмірі 1 971,17 грн. Таким чином, на думку позивача, до нього перейшли права первісного кредитора у відповідному зобов`язанні, у зв`язку з чим він набув право вимагати від відповідача погашення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. Посилаючись на положення статей 512, 514, 1077 ЦК України, статей 1, 5, 7, 9, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач зазначає, що відповідач як власник квартири та фактичний споживач житлово-комунальних послуг зобов`язана здійснювати їх оплату, а відсутність укладеного письмового договору про надання таких послуг не звільняє її від обов`язку оплатити фактично отримані послуги. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» заборгованість за надані послуги з управління та утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території в розмірі 1 971,17 грн, а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.12.2025 року справа була прийнята до провадження, призначене судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За правилами частин першої та п`ятої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

На підтвердження правовідносин щодо зазначеного об`єкта нерухомості до матеріалів справи долучено копію договору про участь у фонді фінансування будівництва від 07 квітня 2017 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ТОЛОКА» та ОСОБА_1 , а також повідомлення від 18 квітня 2017 року щодо введення об`єкта будівництва в експлуатацію та проведення остаточних розрахунків.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» здійснює обслуговування та утримання багатоквартирного будинку, в якому розташована квартира відповідача.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга — послуга з управління багатоквартирним будинком.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, визначені відповідними договорами.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

При цьому споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 грудня 2018 року у справі № 638/11034/15-ц, відповідно до якої відсутність укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не звільняє споживача від обов`язку оплатити фактично отримані послуги.

Відповідно до статей 322, 382 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, а власникам квартир у багатоквартирному будинку на праві спільної сумісної власності належить спільне майно такого будинку.

Таким чином, обов`язок з оплати фактично наданих житлово-комунальних послуг виникає у споживача в силу закону та відповідних правовідносин, а відсутність окремого письмового договору не може сама по собі бути підставою для звільнення від такого обов`язку.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо оплати житлово-комунальних послуг утворилася заборгованість у розмірі 1 971,17 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом досліджено договір про надання послуг з факторингу № 02/06.25 від 02 червня 2025 року, укладений між ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» та ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН».

За умовами зазначеного договору первісний кредитор відступає фактору права грошової вимоги до боржників, визначених відповідним реєстром, а фактор набуває права кредитора у відповідних зобов`язаннях. Пунктом 1.6 договору передбачено, що фактор займає місце клієнта як кредитора у зобов`язаннях, які виникли на підставі частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у тому числі набуває права одержання від боржників сум основного боргу в повному обсязі.

До матеріалів справи долучено додаток № 1 до договору факторингу, який містить реєстр боржників, права вимоги до яких відступаються фактору.

У зазначеному реєстрі під порядковим номером 53 вказана ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , квартира АДРЕСА_3 , із зазначенням заборгованості в розмірі 1 971 грн 17 коп.

Отже, реєстр боржників індивідуалізує відповідача, об`єкт нерухомості та розмір грошової вимоги, яка є предметом відступлення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Крім того, матеріали справи містять повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» від 17 червня 2025 року № 02-53/06.25, адресоване ОСОБА_1 , про заміну кредитора та необхідність сплати заборгованості в розмірі 1 971,17 грн новому кредитору.

Зазначене повідомлення містить відомості про первісного та нового кредиторів, підставу переходу права вимоги, розмір заборгованості та реквізити для її погашення.

З урахуванням наведеного суд виходить із того, що наданий договір факторингу та реєстр боржників підтверджують оформлення переходу до ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» права вимоги до відповідача в розмірі 1 971,17 грн.

Відповідно до статей 76–80, 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені обставини, взаємну узгодженість наданих письмових доказів, визначений розмір грошової вимоги та правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» щодо стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 1 971,17 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Судом встановлено, що 02 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» та Адвокатським бюро «Тараса Онищенка» укладено договір про надання правничої допомоги № 2025/06/02.

Предметом зазначеного договору є надання адвокатським бюро клієнту професійної правничої допомоги, зокрема щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

21 липня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до вказаного договору, якою конкретизовано надання правничої допомоги у справах щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

На підтвердження обсягу та вартості наданих послуг позивачем долучено акт № ЖК-69 приймання-передачі наданих послуг від 21 липня 2025 року, відповідно до якого вартість правничої допомоги становить 3 500,00 грн.

У матеріалах справи наявний лист ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» про зарахування від 22 липня 2025 року, в якому зазначено, що кошти в сумі 3 500,00 грн, сплачені за платіжною інструкцією № 419 від 22 липня 2025 року, позивач просить зарахувати в рахунок оплати правничої допомоги щодо підготовки та направлення до суду позовної заяви до ОСОБА_1 .

Зазначена платіжна інструкція підтверджує оформлення платежу в сумі 3 500,00 грн на користь Адвокатського бюро «Тараса Онищенка».

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Оцінюючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує характер спірних правовідносин, предмет та ціну позову, обсяг підготовлених документів, характер наданих адвокатом послуг та їх безпосередній зв`язок із розглядом цієї справи.

З огляду на документальне підтвердження фактичного надання та оплати правничої допомоги, її зв`язок із розглядом справи, а також за відсутності встановлених судом підстав для зменшення відповідних витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

Крім того, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, на підставі встановлених фактичних обставин справи, досліджених письмових доказів та наведених норм матеріального і процесуального права суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 1 971,17 грн, а також стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн і судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРАГОН» (код ЄДРПОУ: 42014911, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, буд. 1, прим. 1028/3) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 1 971 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна) гривня 17 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Лапченко О.М.

30.10.2026 року