Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №380/627/26
Суддя: Карп'як Оксана Орестівна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 рокусправа № 380/627/26
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Карп`як О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «НОВА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «НОВА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 05.08.2025 № 13148213/42083215 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 35 від 23.05.2025, складену ПП «НОВА КОМПАНІЯ», датою її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач придбаває гірничу масу, подрібнює її на власному обладнанні та реалізує щебінь різних фракцій, тому номенклатура придбаного і реалізованого товару об`єктивно не збігається. Податкову накладну складено за першою подією, якою була попередня оплата товару покупцем. Позивач вказує, що квитанція про зупинення реєстрації не містила конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію, а надіслане згодом повідомлення цього переліку також не конкретизувало. На пропозицію контролюючого органу позивач двічі подав письмові пояснення з копіями документів щодо придбання сировини, її переробки, подальшого постачання щебеню та розрахунків, проте в реєстрації податкової накладної було відмовлено. Оскаржуване рішення позивач вважає невмотивованим, оскільки в ньому не зазначено, які саме документи не надано, які надано частково та чому подані документи не враховано. Оскільки таке рішення порушує права позивача, він звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 19.01.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачам установлено строк для подання відзиву, позивачу - для подання відповіді на відзив.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідачів проти позову заперечив. Зазначив, що реєстрацію податкової накладної зупинено правомірно, оскільки у квитанції чітко визначено критерій ризиковості, достатній для зупинення реєстрації, а зміст господарської операції контролюючому органу невідомий, через що він не може повідомити платнику вичерпний перелік документів. Вказав, що саме платник, обізнаний зі змістом операції, визначає, які первинні документи слід подати, а обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається на позивача. Повідомив, що комісія приймала рішення на підставі тих документів, які надавались на її розгляд, і що позивач не скористався можливістю надання додаткових пояснень, оскільки не надав необхідних підтверджуючих документів. На обґрунтування своєї позиції послався на постанови Верховного Суду від 24.03.2025 у справі №140/32696/23, від 31.03.2025 у справі №140/20330/23, від 02.07.2024 у справі №440/5004/23, від 13.02.2024 у справі №240/5563/23, а також на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №380/8435/24, від 06.02.2025 у справі №380/3396/24 та від 30.09.2024 у справі №380/16964/23. Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну зазначив, що така вимога є передчасною та становить втручання у дискреційні повноваження, а належним способом захисту вважає зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації. Окремо навів заперечення проти розміру витрат на професійну правничу допомогу. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позову. Зазначив, що на повідомлення контролюючого органу від 29.07.2025 він подав додаткові пояснення від 30.07.2025 з копіями всіх витребуваних документів, а тому твердження про нескористання правом на подання додаткових пояснень не відповідає обставинам справи. Вказав, що у повідомленні не конкретизовано, які саме пояснення та документи слід подати, а в оскаржуваному рішенні наведено лише загальні підстави відмови без зазначення причин неврахування поданих документів. Щодо дискреційних повноважень зазначив, що повноваження не можуть вважатися дискреційними, коли існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Витрат на професійну правничу допомогу до відшкодування не заявляв.
Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив таке.
Приватне підприємство «НОВА КОМПАНІЯ», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42083215, індивідуальний податковий номер 420832113507, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 21.04.2018 за номером запису 1415102000004218. Одним із видів господарської діяльності позивача за даними цього реєстру є різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю, код КВЕД 23.70.
Зміст господарської діяльності позивача полягає у придбанні гірничої маси, її подрібненні на власному обладнанні та реалізації щебеню різних фракцій. Для переробки гірничої маси позивач використовує власні дробарки, конвеєри, грохоти, навантажувачі та екскаватори, а виробничий майданчик орендує у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригірський маєток» за договором передачі в користування майна №ТП-04/09 від 01.08.2019.
Гірничу масу позивач придбаває у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригірський маєток» за договором поставки №01/01/2024 від 01.01.2024. Згідно з п.3.1 цього договору поставка товару здійснюється до приймального бункера пересувного дробильно-сортувального устаткування позивача за адресою: Житомирська область, Житомирський район, на території Тетерівської сільської ради.
04.06.2025 позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригірський маєток» 840 т гірничої маси на суму 95760,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 15960,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №24 від 04.06.2025. Оплату гірничої маси здійснено двома платежами згідно з платіжними інструкціями №540 від 17.06.2025 на суму 55760,00 грн та №553 від 09.07.2025 на суму 40000,00 грн.
Передачу виробленої готової продукції - щебеню різних фракцій з кодом УКТ ЗЕД 2517101000 - оформлено накладною №36 від 04.06.2025. Наявність щебеневої продукції на складі підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26 за червень 2025 року.
20.05.2025 між позивачем як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Овочевий комбінат Станишівка» як покупцем укладено договір поставки №200525. За п.1 цього договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця щебінь гранітний різної фракції, щебеневу суміш та відсів, а покупець - своєчасно прийняти товар і оплатити його вартість. Відповідно до п.3.1 договору поставка щебеню здійснюється транспортом покупця та за його рахунок.
На оплату товару позивач виставив покупцю рахунок на попередню оплату №48 від 20.05.2025. 23.05.2025 покупець перерахував позивачу 167790,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 27965,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1769 та банківською випискою.
За подією, що сталася раніше, - отриманням попередньої оплати - позивач склав податкову накладну №35 від 23.05.2025 на суму 167790,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 27965,00 грн, та 06.06.2025 подав її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відвантаження щебеневої продукції покупцю відбувалося поетапно з 03.06.2025 по 27.06.2025 згідно з видатковими накладними №№157, 166, 167, 169, 176, 189, 190, 202 та товарно-транспортними накладними. Взаєморозрахунки сторін підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361.
Реєстрацію податкової накладної №35 від 23.05.2025 зупинено, про що позивачу надіслано квитанцію №9161272367 від 06.06.2025. Як підставу зупинення в ній зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено показники D=18.2316% та Рпоточ=67. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів за переліком, що відтворює перелік, наведений у п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
22.07.2025 позивач подав контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, разом із поясненнями №07-03 від 22.07.2025 та копіями документів, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній. Подання підтверджується квитанцією №2 за реєстраційним номером 9215838468. У цих поясненнях позивач повідомив, що отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригірський маєток» сировину - гірничу масу, і поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Овочевий комбінат Станишівка» вироблений з неї продукт - щебінь, та надав договори, видаткові й товарно-транспортні накладні щодо цих операцій.
29.07.2025 Голова комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслав позивачу повідомлення №13117594/42083215 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної. У ньому запропоновано надати копії первинних документів щодо постачання, придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, первинних документів щодо постачання, придбання товарів, послуг, а також розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
30.07.2025 позивач подав повідомлення про надання додаткових пояснень №07/05 з копіями документів, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній, а саме: договору поставки №01/01/2024 від 01.01.2024, договору поставки №200525 від 20.05.2025, договорів користування майном та оренди обладнання, видаткових і товарно-транспортних накладних, оборотно-сальдових відомостей, платіжних інструкцій та банківських виписок. Подання підтверджується квитанцією №2 за реєстраційним номером 9225289807.
05.08.2025 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийняла рішення №13148213/42083215, яким відмовила в реєстрації податкової накладної №35 від 23.05.2025. Підставою відмови зазначено ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Відомостей про конкретні документи, ненадання яких стало підставою для відмови, рішення не містить.
08.08.2025 позивач оскаржив це рішення в адміністративному порядку, подавши до Державної податкової служби України скаргу №08/01 від 08.08.2025, прийняття якої підтверджується квитанцією №2 за реєстраційним номером 9235306032. Рішенням Державної податкової служби України від 15.08.2025 №33087/42083215/2 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Не погоджуючись із рішенням від 05.08.2025 №13148213/42083215, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з підп.«а», «б» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За приписами п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Положеннями п.201.16 ст.201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання наведеної норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1165) визначено, що до таких критеріїв належить обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, що дорівнює або перевищує величину залишку, яка визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з п.5 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
За змістом п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Згідно з п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, суд керується наступним.
Насамперед суд перевіряє довід відповідачів про те, що податкову накладну №35 від 23.05.2025 складено за першою подією - передачею товару. Цей довід спростовується матеріалами справи. Відвантаження щебеневої продукції покупцю відбувалося з 03.06.2025 по 27.06.2025, тобто пізніше за дату складення податкової накладної. Натомість 23.05.2025 на банківський рахунок позивача зараховано попередню оплату в сумі 167790,00 грн згідно з платіжною інструкцією №1769 та рахунком №48 від 20.05.2025. Отже, першою подією у розумінні п.187.1 ст.187 ПК України було саме зарахування коштів, а податкову накладну складено у дату настання цієї події, як цього вимагає також п.201.7 ст.201 ПК України.
Наведене визначає коло обставин, які підлягали документальному підтвердженню. Такими обставинами є факт отримання попередньої оплати у відповідній сумі, особа покупця, а також номенклатура, кількість і вартість товару, визначені договором поставки №200525 від 20.05.2025 та рахунком №48 від 20.05.2025.
Суд відхиляє посилання відповідачів на те, що у квитанції чітко визначено критерій, передбачений п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Квитанція №9161272367 від 06.06.2025 містить іншу підставу зупинення, а саме відповідність операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що є самостійним критерієм, визначеним додатком 3 до Порядку №1165. Критерії ризиковості платника податку, на які посилаються відповідачі, визначені додатком 1 до цього Порядку та у квитанції не наводилися.
Застосування п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачає співставлення обсягу постачання товару з величиною залишку, що визначається за правилами цього пункту. Для підтвердження відповідності операції такому критерію контролюючий орган має навести розрахований показник за цим критерієм, чого вимагає підп.2 п.11 Порядку №1165. Квитанція від 06.06.2025 такого розрахунку не містить. Наведені в ній показники D=18.2316% та Рпоточ=67 характеризують інші обставини, а саме рівень сплати податків і зборів відносно обсягу постачання та суму податку на додану вартість за зареєстрованими податковими накладними. Самі по собі ці показники не підтверджують перевищення обсягу постачання над величиною залишку придбаного товару, а тому не можуть розцінюватися як виконання контролюючим органом обов`язку щодо зазначення розрахованого показника за критерієм ризиковості.
Суд враховує також характер господарської діяльності позивача. Позивач придбаває гірничу масу та в результаті її подрібнення отримує щебінь різних фракцій, тобто придбаний і реалізований товари не збігаються ні за номенклатурою, ні за кодом УКТ ЗЕД. За таких умов співставлення обсягів придбання і постачання товару за одним кодом товару без урахування факту переробки сировини у готову продукцію не відображає дійсного руху товарів. Застосування п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій без урахування зазначеної специфіки та без відповідного розрахунку є необґрунтованим.
Водночас недоліки квитанції про зупинення реєстрації самі по собі не вирішують спір, оскільки предметом оскарження є рішення, прийняте на наступному етапі адміністративної процедури. Після подання позивачем пояснень №07-03 від 22.07.2025 контролюючий орган скористався передбаченою п.9 Порядку №520 можливістю і надіслав повідомлення №13117594/42083215 від 29.07.2025.
Саме на цьому етапі контролюючий орган мав конкретизувати перелік документів та інформації, які додатково слід надати платнику податків. Такий висновок сформульовано Верховним Судом у постановах від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 та від 31.03.2025 у справі №140/20330/23, на які посилаються відповідачі. У постанові від 31.03.2025 у справі №140/20330/23 Верховний Суд зазначив, що законодавець передбачив, що у разі недостатності пояснень та документів, наданих за наслідками отримання квитанцій про зупинення, податковий орган саме у повідомленні про надання додаткових документів повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків.
Матеріалами справи підтверджено, що повідомлення від 29.07.2025 такої конкретизації не містить. У ньому відтворено узагальнені найменування груп документів, тобто ті самі категорії, що вже були запропоновані у квитанції про зупинення реєстрації. Відповідачі не навели, які саме документи з наданих позивачем було визнано недостатніми та яку інформацію вони не підтверджували.
Попри це позивач скористався правом, передбаченим абз.6 п.9 Порядку №520, і 30.07.2025, тобто у межах установленого строку, подав додаткові пояснення №07/05 з копіями документів. Твердження відповідачів про те, що позивач не скористався можливістю надання додаткових пояснень, спростовується повідомленням про надання додаткових пояснень від 30.07.2025 та квитанцією №2 за реєстраційним номером 9225289807.
Висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 та від 31.03.2025 у справі №140/20330/23, на які посилаються відповідачі, не є релевантними для обставин справи, що розглядається. У справі №140/32696/23 Верховний Суд виходив з того, що платник податків не скористався правом надання додаткових пояснень і копій документів за наслідками отримання повідомлень, і саме ігнорування платником пропозиції контролюючого органу було визнано самостійною підставою для прояву негативної дискреції. У справі, що розглядається, позивач на повідомлення відреагував і подав додаткові пояснення з документами наступного дня після його направлення. З цих самих підстав не підлягають застосуванню висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.07.2026 у справі №120/3427/25, де платник у встановлений строк додаткових пояснень та копій витребуваних документів не подав.
Та обставина, що підставою відмови у рішенні зазначено ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів, не звільняє суд від оцінки документів, які були фактично подані. Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі №500/6492/25 зазначив, що за змістом пунктів 4, 5, 9 та 10 Порядку №520 предметом розгляду комісії регіонального рівня є не формальна повнота переліку витребуваних документів як така, а наявність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній. Факт часткового ненадання документів, зазначених у повідомленні комісії, підлягає оцінці не ізольовано, а у взаємозв`язку зі змістом господарської операції та сукупністю документів, фактично поданих платником податку. Інакше передбачена пунктом 10 Порядку №520 підстава для відмови набувала б суто формального характеру та застосовувалася б незалежно від того, чи підтверджують уже подані документи інформацію, відображену у податковій накладній. У цій самій постанові Верховний Суд вказав, що саме поняття «повний пакет документів» не є критерієм, установленим пунктами 4, 5, 9 та 10 Порядку №520, а пункт 5 цього Порядку містить перелік документів, які платник може подати з урахуванням змісту конкретної операції, а не встановлює безумовного обов`язку подати всі перелічені у ньому або додатково витребувані контролюючим органом документи незалежно від їх значення для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 10.09.2026 у справі №160/727/26.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить висновку, що подані позивачем контролюючому органу документи були достатніми для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №35 від 23.05.2025. Подія, з настанням якої виник обов`язок скласти цю накладну, підтверджена платіжною інструкцією №1769 від 23.05.2025 та банківською випискою. Підстава платежу і його зв`язок із конкретною операцією підтверджені договором поставки №200525 від 20.05.2025 та рахунком на попередню оплату №48 від 20.05.2025. Подальше виконання договору підтверджено видатковими та товарно-транспортними накладними за період з 03.06.2025 по 27.06.2025 і оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361. Походження товару підтверджено договором поставки №01/01/2024 від 01.01.2024, видатковою накладною №24 від 04.06.2025, платіжними інструкціями №540 від 17.06.2025 і №553 від 09.07.2025, накладною на передачу готової продукції №36 від 04.06.2025 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26. Наявність умов для переробки сировини підтверджено договором передачі в користування майна №ТП-04/09 від 01.08.2019. Суперечностей між цими документами та змістом податкової накладної відповідачі не навели, а суд не встановив.
Оскаржуване рішення не містить відомостей про те, які саме документи не надано позивачем, які надано частково і чому подані документи не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній. Верховний Суд у постанові від 11.06.2026 у справі №160/7954/25 зазначив, що загальне посилання у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної на подання платником документів, складених або оформлених із порушенням законодавства, без зазначення конкретного документа, суті порушення та його впливу на можливість підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, не може вважатися належним мотивуванням такого рішення. У цій самій постанові вказано, що рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної повинно містити не загальні припущення щодо можливих ризиків у діяльності платника, а чітке і зрозуміле обґрунтування того, чому подані платником пояснення та документи не усувають сумнівів контролюючого органу щодо конкретної операції, зазначеної у відповідній податковій накладній.
Суд звертає увагу, що обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється з огляду на мотиви, наведені у самому рішенні на час його прийняття. У наведеній постанові Верховний Суд зазначив, що суб`єкт владних повноважень не може під час судового розгляду замінювати або доповнювати фактичні підстави прийнятого ним індивідуального акта новими обставинами, які не були належним чином відображені у такому акті та не були повідомлені платнику під час адміністративної процедури. Інший підхід фактично позбавляв би платника податку можливості розуміти конкретні претензії контролюючого органу, подавати саме ті документи, які необхідні для спростування відповідних сумнівів, та ефективно захищати свої права як під час адміністративного розгляду, так і в суді.
Доводи відповідачів про те, що обов`язок довести реальність господарської операції покладається виключно на позивача, не враховують меж процедури, у якій прийнято оскаржуване рішення. Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі №500/6492/25 зазначив, що процедура моніторингу податкових накладних має превентивний характер та не повинна підміняти за своїм змістом проведення податкової перевірки, оскільки питання реальності господарської операції може бути предметом дослідження лише під час здійснення податкового контролю у формах, визначених Податковим кодексом України. Комісія регіонального рівня має право оцінювати достатність документів, поданих платником податків, однак така оцінка здійснюється виключно в межах адміністративної процедури прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної та не передбачає встановлення фактичної реальності здійснення господарської діяльності платника податків. З огляду на це суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а оцінює лише наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.07.2024 у справі №440/5004/23 та від 13.02.2024 у справі №240/5563/23, на які посилаються відповідачі, не є релевантними для обставин справи, що розглядається. У справі №440/5004/23 підставою для висновку про правомірність відмови стало те, що платник не надав жодного документа, який засвідчив би настання події, що обумовила складення розрахунку коригування, тоді як у цій справі настання події підтверджено платіжною інструкцією та банківською випискою. У справі №240/5563/23 суди встановили ненадання платником копій документів відповідно до п.5 Порядку №520, тоді як у цій справі позивач подав документи двічі, а згодом - також разом зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
Посилання відповідачів на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №380/8435/24, від 06.02.2025 у справі №380/3396/24 та від 30.09.2024 у справі №380/16964/23 суд відхиляє. За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Рішення судів апеляційної інстанції такими висновками не є. Крім того, обставини тих справ не є подібними обставинам цієї справи у частині реагування платника на повідомлення контролюючого органу та обсягу поданих ним документів.
Суд також зазначає, що подані позивачем документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV спричинили б втрату такими документами юридичної сили. Відповідачі не зазначили, які саме з поданих документів складено або оформлено з порушенням законодавства і в чому полягають такі порушення.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що у контролюючого органу не було правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної №35 від 23.05.2025, а рішення від 05.08.2025 №13148213/42083215 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає таке.
Згідно з п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, реєстрацію якої попередньо зупинено, належить до повноважень Державної податкової служби України.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. За приписами ч.4 цієї статті суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Суд відхиляє довід відповідачів про те, що зобов`язання зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження. Верховний Суд у постанові від 11.06.2026 у справі №160/7954/25 зазначив, що таке зобов`язання не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки у спірних правовідносинах після скасування протиправних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних і за відсутності встановлених судами правових підстав для повторної відмови суб`єкт владних повноважень не має декількох рівнозначних правомірних варіантів поведінки. У цій самій постанові вказано, що посилання контролюючого органу на необхідність додаткової перевірки податкових накладних за критеріями, визначеними пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, не спростовує таких висновків, оскільки предметом спору були рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних за наслідками процедури зупинення їх реєстрації.
Як уже встановлено судом, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкової накладної. Обставин, які б унеможливлювали її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено. З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, порушене право позивача у цьому випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №35 від 23.05.2025 датою її подання на реєстрацію, а саме 06.06.2025. Такий спосіб захисту є ефективним, оскільки виключає потребу повторного звернення до суду у разі прийняття нового рішення про відмову.
Щодо наведених у відзиві заперечень проти розміру витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що позивач таких витрат до відшкодування не заявляв, а тому відповідні доводи розгляду не підлягають.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням обсягу задоволених позовних вимог та з огляду на те, що права позивача порушені рішенням Головного управління ДПС у Львівській області, залишеним без змін рішенням Державної податкової служби України, судові витрати у вигляді судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частках по 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 05.08.2025 №13148213/42083215 про відмову Приватному підприємству «НОВА КОМПАНІЯ» у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №35 від 23.05.2025.
Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Приватним підприємством «НОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 42083215) податкову накладну №35 від 23.05.2025 датою її подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090) на користь Приватного підприємства «НОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 42083215) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства «НОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 42083215) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяКарп`як Оксана Орестівна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua