Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №380/20902/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 рокусправа № 380/20902/25

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра-Транс-Логістик» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра-Транс-Логістик» (далі позивач, ТОВ «Іскра-Транс-Логістик», Товариство) з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області, контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.10.2025, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 08.07.2025 №12134/17-00-04-07-22.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач застосував до Товариства штраф у розмірі 5100,00 грн за неподання податкових декларацій з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021-2025 роки. Позивач зазначає, що обов`язок подавати такі декларації може виникнути лише в особи, яка є власником чи користувачем земельної ділянки державної або комунальної власності та має укладений договір оренди. Право власності на будівлю магазину в с.Мошків Товариство набуло лише 23.06.2023 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з АТ КБ «ПриватБанк». До цієї дати позивач не мав права власності чи користування будівлею, не був користувачем земельної ділянки, на якій вона розташована, а тому не мав обов`язку подавати податкову звітність з орендної плати за 2021-2022 роки. Договір оренди земельної ділянки між Товариством та Млинівською селищною радою не укладався. На звернення від 06.09.2023 та 03.01.2024 щодо надання копії договору, умов оренди або укладення нового договору селищна рада відмовила, пославшись на чинний до 22.06.2028 договір оренди з попереднім власником, копію якого Товариству не надала. Скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення Державна податкова служба України залишила без задоволення. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 21.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 27.10.2025 прийнято позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог від 23.10.2025 до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Зазначив, що позивач за неосновним місцем обліку в ГУ ДПС у Рівненській області має стан « 1» (платник не подав заяви для взяття на облік). За даними переліку орендарів, поданого Млинівською селищною радою, та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем 22.07.2021 зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,06 га з кадастровим номером 5623886400:02:001:0147 на підставі договору оренди від 22.06.2021 строком на 7 років. Позивач не надав контролюючому органу копію договору оренди, не став на облік за місцем розташування земельної ділянки, не подавав податкових декларацій з орендної плати та не сплачував її до бюджету Млинівської територіальної громади. Лист контролюючого органу від 07.04.2025 №4697/6/17-00-04-07-07 про необхідність подання декларацій позивач отримав 10.04.2025, однак на нього не відреагував. Акт камеральної перевірки від 16.06.2025 позивач отримав 18.06.2025 і заперечень на нього не подав. Штраф застосовано у розмірі 1020 грн за кожне неподання декларації, оскільки до Товариства протягом року вже був застосований штраф за таке порушення податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 23.01.2025 №00/2089/0405. Відповідач вважає, що на підставі ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» до набувача будівлі право оренди переходить без волевиявлення орендодавця та без внесення змін до договору. Договір купівлі-продажу від 23.06.2023, на думку відповідача, не доводить відсутності у позивача об`єкта оподаткування у 2021-2022 роках, оскільки майно, розташоване на земельній ділянці, могло використовуватися не лише на праві власності, а й на праві оренди (найму), позички тощо. Також відповідач звертає увагу, що позивач не подавав заяви щодо неможливості виконання податкового обов`язку відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225. Просить у задоволенні позову відмовити.

У відзиві відповідач також просив провести розгляд справи за участю його уповноваженого представника в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Предметом спору у цій справі є правомірність застосування штрафу за неподання податкової звітності. Обставини, що мають значення для вирішення спору, підтверджуються письмовими доказами, поданими обома сторонами. Відповідач виклав свою позицію у відзиві, а клопотання не містить обставин, для з`ясування яких необхідно заслухати пояснення його представника. Тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача на підставі п.2 ч.6 ст.262 КАС України та розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінив докази, якими вони обґрунтовуються, та встановив таке.

ТОВ «Іскра-Транс-Логістик» (код ЄДРПОУ 41034550) зареєстроване як юридична особа за адресою: м.Львів, вул.Вулецька, 14.

Відповідно до рішення Млинівської селищної ради від 31.03.2021 №643 22.06.2021 між Млинівською селищною радою (орендодавець) та АТ КБ «ПриватБанк» (орендар) укладено договір оренди землі. Предметом договору є земельна ділянка площею 0,0600 га з кадастровим номером 5623886400:02:001:0147, розташована в с.Мошків, вул.Центральна, 26. Договір укладено на 7 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 136936,30 грн. Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить 16432,35 грн, у строки, визначені Податковим кодексом України. Земельну ділянку передано в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Земельну ділянку передано орендарю за актом приймання-передачі.

Право оренди зазначеної земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.07.2021 (номер запису про інше речове право 43810178) державним реєстратором Дубенської міської ради Рівненської області.

23.06.2023 між АТ КБ «ПриватБанк» (продавець) та ТОВ «Іскра-Транс-Логістик» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М.В. за реєстровим №386. За цим договором позивач придбав будівлю магазину (літ. «А-1») загальною площею 63,8 кв.м за адресою: Рівненська область, Дубенський район (колишній Млинівський район), с.Мошків, вул.Центральна, 26, за ціною 10318,00 грн, визначеною за результатами електронного аукціону 26.05.2023. У п.1.1 договору зазначено, що майно розташоване на земельній ділянці площею 0,06 га з кадастровим номером 5623886400:02:001:0147. Пунктом 3.1 договору передбачено, що державна реєстрація переходу права власності на майно, розташоване на земельній ділянці, яка перебувала в оренді продавця, проводиться одночасно з державною реєстрацією переходу права користування такою земельною ділянкою від продавця до покупця. Майно передано позивачу за актом приймання-передачі від 23.06.2023.

Право власності позивача на будівлю магазину зареєстровано 23.06.2023 (номер відомостей про речове право 50740459). Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 23.06.2023 №336752929, сформованим приватним нотаріусом Алейніковим М.В., орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 5623886400:02:001:0147 за записом про інше речове право №43810178 зазначено ТОВ «Іскра-Транс-Логістик», орендодавцем - Млинівську селищну раду. Строк дії права оренди - до 22.06.2028, розмір плати за користування - 16432,35 грн.

Приватний нотаріус Алейніков М.В. повідомив Млинівську селищну раду про перехід права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623886400:02:001:0147 від АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Іскра-Транс-Логістик» у зв`язку з державною реєстрацією переходу права власності на будівлю магазину, розташовану на цій земельній ділянці.

Листом від 06.09.2023 позивач просив Млинівського селищного голову повідомити умови оренди земельної ділянки у разі укладення договору оренди, а також її вартість у разі прийняття рішення про продаж. Листом від 03.01.2024 позивач просив укласти з ним договір оренди цієї земельної ділянки строком на 20 років.

Листом від 16.02.2024 №648 Млинівська селищна рада повідомила позивача, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 23.06.2023 №336752929 за ТОВ «Іскра-Транс-Логістик» зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623886400:02:001:0147, датою закінчення договору оренди є 22.06.2028, а тому потреби в укладенні нового договору оренди немає.

Млинівська селищна рада подала до ГУ ДПС у Рівненській області перелік орендарів (юридичних осіб), з якими укладено договори оренди земель державної або комунальної власності, станом на 01.02.2025 (вх.№2689/5/17-00 від 04.02.2025). У цьому переліку орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 5623886400:02:001:0147 площею 0,06 га зазначено ТзОВ «Іскра-транс-логістик» (код 41034550), дату укладення договору - 22.06.2021, строк дії - 7 років, розмір орендної плати - 12%.

Листом від 07.04.2025 №4697/6/17-00-04-07-07 відповідач повідомив позивача про необхідність подати податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та сплатити задекларовані податкові зобов`язання. У листі зазначено, що право оренди позивача зареєстровано 22.07.2021.

ГУ ДПС у Рівненській області провело камеральну перевірку позивача щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з плати за землю за 2021-2025 роки, за результатами якої складено акт від 16.06.2025 №9854/Ж5/17-00-04-07-18/41034550. Як підставу виникнення обов`язку подання звітності в акті зазначено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623886400:02:001:0147, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 22.07.2021. Перевіркою встановлено неподання декларацій за 2021 рік (граничний строк 20.08.2021), за 2022 рік (граничний строк 21.02.2022), за 2023 рік (граничний строк 20.02.2023), за 2024 рік (граничний строк 20.02.2024) та за 2025 рік (граничний строк 20.02.2025). Акт перевірки позивач отримав 18.06.2025. Заперечень на акт позивач не подав.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 08.07.2025 №12134/17-00-04-07-22, яким за порушення п.49.2 ст.49 та п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України на підставі п.120.1 ст.120 цього Кодексу застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 5100,00 грн за платежем орендна плата за землю (код платежу 18010600). Згідно з розрахунком штрафних санкцій, доданим до податкового повідомлення-рішення, штраф визначено у розмірі 1020,00 грн за неподання декларації за кожен із 2021-2025 років. Повторність обґрунтовано прийняттям податкового повідомлення-рішення від 23.01.2025 №00/2089/0405. Податкове повідомлення-рішення позивач отримав 17.07.2025.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, подавши до Державної податкової служби України скаргу від 29.07.2025 №102/11 (вх.№3114/С/6 від 04.08.2025). Рішенням ДПС від 13.08.2025 №23485/6/99-00-06-03-02-06 строк розгляду скарги продовжено до 02.10.2025.

Під час розгляду скарги відповідач звернувся до Млинівської селищної ради з листом від 06.08.2025 №5247/5/17-00-04-07-06. Листом від 12.08.2025 №2323 Млинівська селищна рада надіслала відповідачу копії договору оренди землі від 22.06.2021, укладеного з АТ КБ «ПриватБанк», витягу з Державного реєстру речових прав від 23.06.2023 №336752929 та повідомлення приватного нотаріуса Алейнікова М.В. про перехід права оренди земельної ділянки.

Рішенням ДПС від 29.09.2025 №28261/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення від 08.07.2025 №12134/17-00-04-07-22 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

В інформаційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованих посадовими особами відповідача 09.06.2025, 04.08.2025 та 28.10.2025, в розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права» щодо запису №43810178 зазначено дату державної реєстрації 22.07.2021 та орендаря - ТОВ «Іскра-Транс-Логістик».

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до підп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з п.269.1 ст.269 ПК України платниками плати за землю є: 269.1.1. платники земельного податку: 269.1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.1.2. землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; 269.1.2. платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є: 270.1.1. об`єкти оподаткування земельним податком: 270.1.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності; 270.1.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності; 270.1.1.3. земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; 270.1.2. об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Згідно з п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.285.2 ст.285 ПК України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.286.4 ст.286 ПК України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Згідно з п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до абз.1 п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно з абз.2 підп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з п.113.1 ст.113 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до підп.102.2.1 п.102.2 ст.102 ПК України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються, зокрема, Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-III (далі ЗК України) та Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV (далі Закон №161-XIV).

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч.4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону №161-XIV у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

Згідно з ч.1 ст.21 Закону №161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону №161-XIV розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки державної або комунальної власності, а об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана йому в користування на умовах оренди. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації. Обов`язок подати податкову декларацію з плати за землю виникає в особи за той звітний період, в якому в неї є об`єкт оподаткування. Відповідальність за п.120.1 ст.120 ПК України настає за неподання або несвоєчасне подання декларації, обов`язок подання якої передбачений цим Кодексом. Отже, для застосування штрафу контролюючий орган повинен встановити, що у відповідному звітному періоді особа була платником орендної плати та мала обов`язок подати декларацію у визначений строк.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №400/1730/19 сформував висновок щодо застосування підп.288.1, 288.2 ст.288 ПК України, ст.ст.125, 126 ЗК України, ч.2 ст.16, ч.1, 2 ст.21 Закону №161-XIV, згідно з яким «податковий обов`язок щодо сплати орендної плати у таких правовідносинах лежить на орендарі земельної ділянки, який визначений в договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав».

Щодо переходу права оренди до набувача будівлі Велика Палата Верховного Суду в п.5.15 постанови від 25.02.2020 у справі №922/510/19 зазначила: «Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню».

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд враховує ці висновки Верховного Суду при вирішенні цього спору.

У даній справі мали місце такі обставини. Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5623886400:02:001:0147 від 22.06.2021 укладено між Млинівською селищною радою та АТ КБ «ПриватБанк». Саме право оренди АТ КБ «ПриватБанк» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 22.07.2021. Позивач набув право власності на розташовану на цій земельній ділянці будівлю магазину 23.06.2023. Одночасно з цим до позивача перейшло право оренди земельної ділянки, про що в Державному реєстрі речових прав зроблено відповідні зміни, а нотаріус повідомив орендодавця.

Щодо застосування штрафу за неподання декларацій за 2021 та 2022 роки суд зазначає таке.

Контролюючий орган визначив обов`язок позивача подати декларації за 2021 та 2022 роки на підставі відомостей Державного реєстру речових прав, у яких дата державної реєстрації права оренди (22.07.2021) поєднана з актуальними відомостями про орендаря (ТОВ «Іскра-Транс-Логістик»). Водночас розділ реєстру «Актуальна інформація» відображає чинний на дату формування довідки стан речового права. Дата державної реєстрації 22.07.2021 стосується запису про право оренди, яке на той час належало АТ КБ «ПриватБанк». Ця обставина підтверджується договором оренди землі від 22.06.2021, актом приймання-передачі земельної ділянки, п.3.1 договору купівлі-продажу від 23.06.2023 та повідомленням приватного нотаріуса Алейнікова М.В. про перехід права оренди від АТ КБ «ПриватБанк» до позивача. Усі ці документи відповідач отримав від Млинівської селищної ради листом від 12.08.2025 №2323 та сам долучив до матеріалів справи.

Визначений відповідачем граничний строк подання декларації за 2021 рік (20.08.2021) розрахований за правилами п.286.4 ст.286 ПК України від дати державної реєстрації права оренди АТ КБ «ПриватБанк» (22.07.2021). Тобто контролюючий орган поклав на позивача обов`язок, який у 2021 році міг виникнути лише в іншої особи - орендаря за договором від 22.06.2021.

Таким чином, у 2021 та 2022 роках позивач не був орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 5623886400:02:001:0147, не мав об`єкта оподаткування орендною платою та не був платником орендної плати в розумінні підп.269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України. Отже, в позивача не виникло обов`язку подавати податкові декларації з плати за землю за 2021 та 2022 роки, а неподання таких декларацій не утворює складу правопорушення, передбаченого п.120.1 ст.120 ПК України.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що до 23.06.2023 позивач міг використовувати майно, розташоване на земельній ділянці, на праві оренди (найму), позички тощо. Відповідач не надав доказів існування таких правовідносин. Крім того, платником орендної плати за ПК України є орендар земельної ділянки державної або комунальної власності, право оренди якого зареєстроване у встановленому порядку, а не особа, яка користується розташованою на земельній ділянці будівлею на іншій правовій підставі. Доводи відповідача в цій частині зводяться до нічим не підтверджених припущень і не спростовують висновків суду.

Обов`язок доведення правомірності рішення в цій частині відповідач не виконав. Тому податкове повідомлення-рішення від 08.07.2025 №12134/17-00-04-07-22 в частині застосування штрафу в сумі 2040,00 грн (по 1020,00 грн за неподання декларацій за 2021 та 2022 роки) є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо застосування штрафу за неподання декларацій за 2023, 2024 та 2025 роки суд зазначає таке.

З 23.06.2023 позивач є орендарем земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5623886400:02:001:0147 на умовах договору оренди землі від 22.06.2021. Його право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав. З цієї дати позивач є платником орендної плати відповідно до підп.269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України, а земельна ділянка є об`єктом оподаткування відповідно до підп.270.1.2 п.270.1 ст.270 ПК України.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що договір оренди земельної ділянки між ним і Млинівською селищною радою не укладався. Відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України та ч.3 ст.7 Закону №161-XIV право оренди переходить до набувача будівлі одночасно з набуттям права власності на неї, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника. Волевиявлення орендодавця, відчужувача, набувача та внесення змін до договору оренди не вимагаються. Отже, з 23.06.2023 позивач є стороною договору оренди землі від 22.06.2021, а цей договір є підставою для нарахування орендної плати відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що Млинівська селищна рада не надала йому копії договору оренди та інформації про умови оренди. Листом від 16.02.2024 №648 Млинівська селищна рада повідомила позивача про реєстрацію за ним права оренди земельної ділянки до 22.06.2028. Відомості про розмір орендної плати (12 відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить 16432,35 грн) містяться у витязі з Державного реєстру речових прав від 23.06.2023 №336752929, на який позивач посилається у позовній заяві. Крім того, 10.04.2025 позивач отримав лист відповідача від 07.04.2025 №4697/6/17-00-04-07-07 про необхідність подання декларацій. За таких обставин відсутність у позивача копії договору оренди не перешкоджала виконанню ним обов`язку подати податкові декларації.

Позивач не заперечує, що податкових декларацій з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023, 2024 та 2025 роки він до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки не подавав.

За 2024 та 2025 роки позивач як орендар станом на 1 січня відповідного року зобов`язаний був подати декларації не пізніше 20.02.2024 та 20.02.2025 відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України. Ці строки правильно зазначені в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні.

За 2023 рік позивач набув об`єкт оподаткування 23.06.2023. Відповідно до п.285.2 ст.285 та абз.2 п.286.4 ст.286 ПК України базовий податковий (звітний) період для нього в 2023 році є меншим 12 місяців, а податкову декларацію він повинен був подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем набуття права оренди, тобто до 20.07.2023. Контролюючий орган помилково зазначив граничний строк подання декларації за 2023 рік - 20.02.2023. Проте така помилка не змінює суті встановленого порушення. Позивач не подав декларацію за 2023 рік ні у визначений законом строк, ні до дати проведення перевірки. Розмір штрафу за п.120.1 ст.120 ПК України встановлений у фіксованій сумі за кожне неподання декларації і не залежить від дати граничного строку її подання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 зазначила, що «підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення». Неправильне визначення граничного строку подання декларації за 2023 рік не вплинуло на правильність висновку відповідача про неподання позивачем цієї декларації та на розмір застосованого штрафу. Тому воно не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Щодо розміру штрафу суд враховує, що податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 23.01.2025 №00/2089/0405 до позивача було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте 08.07.2025, тобто протягом року після застосування попереднього штрафу. Позивач не заперечує цієї обставини та не наводить доводів щодо неправильності визначення повторності. Тому відповідач правильно застосував штраф у розмірі 1020 гривень за кожне неподання декларації.

Строк застосування штрафу відповідачем не порушено, оскільки відповідно до п.113.1 ст.113 та підп.102.2.1 п.102.2 ст.102 ПК України строк давності не застосовується у разі неподання податкової декларації за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання.

Посилання відповідача на неподання позивачем заяви щодо неможливості виконання податкового обов`язку на висновки суду не впливають, оскільки позивач не посилається на такі обставини як на підставу позову. Посилання відповідача на невиконання позивачем обов`язку, передбаченого абз.5 ч.2 ст.25 Закону №161-XIV, щодо надання копії договору оренди до податкового органу також не впливають на висновки суду, оскільки за це порушення спірним податковим повідомленням-рішенням штраф не застосовувався.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 08.07.2025 №12134/17-00-04-07-22 в частині застосування штрафу в сумі 3060,00 грн (по 1020,00 грн за неподання декларацій за 2023, 2024 та 2025 роки) прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ПК України, а тому підстав для його скасування в цій частині немає.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що відповідач довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 08.07.2025 №12134/17-00-04-07-22 лише в частині застосування штрафу в сумі 3060,00 грн. В частині застосування штрафу в сумі 2040,00 грн податкове повідомлення-рішення прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.10.2025 №5412. Позовні вимоги задоволено на суму 2040,00 грн із заявлених 5100,00 грн, що становить 40 відсотків. Тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст.2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 08.07.2025 №12134/17-00-04-07-22 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 2040 (дві тисячі сорок) грн 00 коп за неподання податкових декларацій з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 та 2022 роки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра-Транс-Логістик» (код ЄДРПОУ 41034550) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна