Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №363/4540/26
Суддя: Дьоміна О. П.
"30" жовтня 2026 р. Справа № 363/4540/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
30 жовтня 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участі секретаря Михайлик Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
17.07.2026 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшов вказаний позов. Так, в обґрунтування позову позивачем зазначено, що 21.08.2021 року між сторонами по справі було зареєстровано шлюб Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що складено актовий запис за №847. Факт укладення шлюбу підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 27.08.2026 року. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину — доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Позивач зазначає, що з часом між сторонами виникли істотні розбіжності в поглядах на сімейне життя та взаємні права і обов`язки подружжя, що призвело до фактичного припинення сімейних відносин, взаємне бажання зберігати сім`ю відсутнє, спільне господарство фактично не ведеться. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін та не відповідає фактичним сімейним відносинам, а відтак ОСОБА_1 і звернувся до суду з цим позовом, в якому просив розірвати шлюб, укладений між сторонами.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.08.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розгляд справи провести без нього, на задоволенні позову наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, жодних заяв чи клопотань суду не спрямувала.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, враховуючи, що позивач та відповідачка належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, позивач подав заяву, в якій просив розглянути справу буз нього, а відповідачка жодних заяв суду не направляла, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідачки.
30.10.2026 року, відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 3 СК України - сім`я є первинним та основним осередком суспільства, яка створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частина 1 ст. 21 СК України зазначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, передбачено ч. 1 ст. 24 СК України.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, що досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Частина 3 ст. 105 СК України зазначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Так, ч. 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Частина 2 ст. 112 СК України зазначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України - у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.
Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і може бути припинений внаслідок його розірвання.
Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 27.08.2026 року вбачається, що 21.28.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис за №847. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.08.2021 року у торін по справі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що сторони шлюбно-сімейні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, причиною чого є різні характери та різні погляди на сімейне життя. Відновлення шлюбних відносин є неможливим.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 115 СК України, суддя -,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 21.08.2021 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що складено актовий запис за №847, повторно видане відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 .
Витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331 грн. 20 коп. - залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуюча суддя О.П. Дьоміна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua