Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №260/5901/26
Суддя: Лунь Зоряна Іванівна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 рокусправа № 260/5901/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Закарпатського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездільності, зобов`язання вчинити дії.
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386), в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі № 260/2093/24;
-зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління вчинити відповідні виконавчі дії для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі №260/2093/24 із дотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ в частині розумності строків виконавчого провадження.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024, яке набрало законної сили 15.05.2025, зобов`язано Державну судову адміністрацію України виділити Закарпатському окружному адміністративному суду кошти для виплати суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 в сумі 200317,73грн. та зобов`язано Закарпатський окружний адміністративний суд здійснити нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та без застосування обмеження, передбаченого ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», в сумі 200317,73 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. На виконання вказаного рішення, 16.06.2025 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи. Однак, у зв`язку з невиконанням рішення в добровільному порядку, у березні 2026року, позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання вказаного виконавчого листа. Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Ярош Сергієм Івановичем від 16.03.2026 відкрито виконавче провадження № 80505214 з примусового виконання виконавчого листа №260/2093/24 виданого 16.06.2025 Львівським окружним адміністративним судом. Проте, незважаючи на сплив строку на добровільне виконання рішення, ні станом на момент звернення до суду із цим позовом, жодних дій щодо виконання боржником рішення, не вчинено. На думку позивача, проявляючи протиправну бездіяльність, державний виконавець, порушуючи вимоги статей 13, 18 Закону України «Про виконавче провадження», не здійснив жодних дієвих заходів, спрямованих на виконання судового рішення, тому звернувся до суду із цим позовом. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 адміністративну справу №260/5901/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії скеровано до Восьмого апеляційного адміністративного суду для визначення суду, до підсудності якого віднесена дана справа.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2026 визначено підсудність щодо розгляду адміністративної справи № 260/5901/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії за Львівським окружним адміністративним судом. Адміністративну справу №260/5901/26 повернуто до Закарпатського окружного адміністративного суду для передачі справи за визначеною підсудністю.
Матеріали адміністративної справи №260/5901/26 надійшли до Львівського окружного адміністративного суду 07.10.2026.
Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено суддю Лунь З.І.
Ухвалою від 12.10.2026 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву, а також залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Закарпатський окружний адміністративний суд (місцезнаходження: 88000 Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Загорська 30, код ЄДРПОУ 35231455).
Крім того, вказаною ухвалою суд витребував у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 80505214, для встановлення обставин справи.
На виконання ухвали суду від 12.10.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову, також до нього долучив належним чином завірені копії матеріалів виконавчих проваджень № 80505214.
Так, відзив обґрунтований тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження № 80505214, відкрите постановою від 16.03.2026 за заявою стягувача з примусового виконання виконавчого листа № 260/2093/24, виданого 16.06.2025 Львівським окружним адміністративним судом, про: «Зобов`язати Закарпатський окружний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 35231455) здійснити нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 ... за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та без застосування обмеження, передбаченого ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», в сумі 200317,73 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів». Рішення набрало законної сили 15.05.2025. Виконавче провадження належить до категорії немайнових; постановою про відкриття боржнику встановлено десятиденний строк для самостійного виконання рішення (ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі № 260/2093/24 обов`язки покладено на двох відповідачів: Державну судову адміністрацію України зобов`язано виділити Закарпатському окружному адміністративному суду кошти для виплати суддівської винагороди стягувачу за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 в сумі 200 317,73 грн, а Закарпатський окружний адміністративний суд здійснити нарахування та виплату суддівської винагороди в тій самій сумі. Отже, судове рішення визначило і розмір, і джерело коштів для виплати: це кошти, які має виділити ДСА України. Виконання ДСА України покладеного на неї обов`язку здійснюється в межах окремого виконавчого провадження, боржником у якому є ДСА України.
У межах строку для самостійного виконання рішення боржник заявою від 24.03.2026 № 06-07/11516/26 (надійшла до відділу 25.03.2026) повідомив виконавця про вжиті заходи з виконання рішення та причини, з яких виплата не здійснена, і надав: - доповідну записку начальника відділу бухгалтерського обліку та господарського забезпечення від 17.12.2025, згідно з якою кошторисом на 2025 рік кошти для виплати суддівської винагороди стягувачу не передбачені, а річні кошторисні призначення за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 23 300,00 грн використано на виконання іншого судового рішення, що набрало законної сили раніше (справа № 260/8479/23); - наказ голови суду від 19.12.2025 № 246/К про перерахунок суддівської винагороди стягувачу за квітень–серпень 2020 року та її виплату після виділення ДСА України коштів; - листи боржника до ДСА України від 22.08.2025 № 01-24/46683/25, від 26.08.2025 № 03-22/2/86/25 та від 13.03.2026 № 03-22/2/37/26 з проханням про виділення коштів; - довідку від 18.03.2026 № 11, згідно з якою кошти в сумі 200 317,73 грн за КПКВ 0501150 ДСА України не виділялися.
Доповненням від 30.03.2026 № 12644/26 (надійшло до відділу 31.03.2026) боржник надав лист ДСА України від 26.03.2026 № 11-6768/26, з якого вбачається, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» за зазначеною програмою затверджено видатки лише у розмірі 10,0 млн грн на всі суди, органи та установи системи правосуддя; рівень забезпечення потреби за цим напрямом становить 0,4 %; вирішення питання виконання судових рішень за програмою можливе лише шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з пропозицією щодо чого ДСА України звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Обставини цієї справи свідчать саме про такі причини невиконання. Документи, подані боржником у межах строку для самостійного виконання, підтверджують, що: нарахування (перерахунок) суддівської винагороди боржником здійснено (наказ від 19.12.2025 № 246/К); виплата не здійснена через невиділення коштів ДСА України, обов`язок якої виділити кошти саме в сумі 200 317,73 грн прямо встановлений тим самим судовим рішенням; власні кошторисні призначення боржника за відповідною бюджетною програмою на 2025 рік уже використано на виконання іншого судового рішення, що набрало законної сили раніше; ДСА України як головний розпорядник бюджетних коштів підтвердила, що вирішення питання можливе лише шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет. Ці обставини не залежать від волевиявлення боржника, а їх усунення не належить до повноважень ані боржника, ані відділу примусового виконання рішень. З огляду на викладене, відповідач не заперечує обов`язковості судового рішення, що набрало законної сили (ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 370 КАС України). Вважає, що відповідальність за невиконання судового рішення не може бути покладена на орган, який не наділений законними повноваженнями усунути дійсну причину такого невиконання, а тому просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представником третьої особи подані до суду письмові пояснення, в яких вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позовна заява містить виключно вказівки на дії виконавця, однак не вказує на жодне порушене право позивача, яке було б захищеним або поновленим внаслідок задоволення позову.
Також представник третьої особи зазначив, що постанова Відділу примусового виконання рішень у цьому виконавчому провадженні №80505214 від 16.03.2026 вже були предметом судового розгляду у Львівському окружному адміністративному суді. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі №260/1950/26 (суддя Грень Н.М.) було вирішено скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ від 16.03.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №80505214. В рамках розгляду цієї справи (№260/1950/26) судом вже частково розглядалося питання стану виконання Закарпатським окружним адміністративним судом (як боржником) судового рішення щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 частини недоплаченої суддівської винагороди за 2020 рік.
Крім цього, Закарпатським окружним адміністративним судом неодноразово направлялися звернення до ДСА України щодо виділення коштів на виконання рішення судів, у тому числі і по у справі №260/2093/24. Зокрема, звернення вих.№03- 22/2/50/26 від 15.04.2026, вих.№03-22/2/96/26 від 09.07.2026, вих.№03-22/2/136/26 від 14.10.2026.
Закарпатським окружним адміністративним судом від ДСА України отримано відповідь №11-9678/26 від 04.05.2026 на звернення вих.№03-22/2/50/26 від 15.04.2026. Так за змістом згаданої відповіді зазначено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» за Програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» (надалі за текстом – Програма) затверджені видатки у розмірі 10,0 млн грн, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя. Кошторисом на 2026 рік Закарпатському окружному адміністративному суду за даною програмою передбачені бюджетні асигнування у сумі 28,3 тисячі гривень. При цьому, рівень забезпечення потреби апеляційних і місцевих судів, органів та установ в системі ДСА України у фінансових ресурсах на 2026 рік за напрямком «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» складає 0,4%. Вирішення питання виконання судових рішень за Програмою можливо лише шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та збільшення відповідних бюджетних призначень. З огляду на зазначене, ДСА України листами від 03.03.2026 №11-4560/26 та від 14.04.2026 №11-8187/26 звернулась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозиціями щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за Програмою. Однак, листами від 25.03.2026 №08020-01-2/8480 та від 22.04.2026 №08020-09-6/11250 Міністерством фінансів України зазначені пропозиції не було підтримано, так як у період продовження дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
Аналогічну за змістом відповідь від ДСА України отримано Закарпатським окружним адміністративним судом 26.03.2026 року за №11-6768/26. Про всі ці обставини Закарпатський ОАС повідомляв ВПВР в заяві від 24.03.2026 року та в доповненні від 30.03.2026 року (копії додаємо). Таким чином у державного виконавця була змога перевірити стан виконання рішення.
На думку третьої особи, іншого способу виконання судового рішення по справі 260/2093/24, ніж через відповідну бюджетну програму чинним законодавством України не передбачено,як і не передбачено для державних виконавців інших механізмів (заходів) примусового виконання судового рішення, у справах де боржником є суд і на які розповсюджується дія відповідної бюджетної програми. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини 7 статті 262 КАС України від учасників справи не надходило.
Суд встановив такі обставини справи.
Указом Президента України від 07.06.2007 №510/2007 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Закарпатського окружного адміністративного суду строком на п`ять років.
Відповідно до наказу від 27.07.2007 №2 позивач зарахований до штату Закарпатського окружного адміністративного суду у зв`язку з призначенням на вакантну посаду судді адміністративного суду в межах п`ятирічного строку з 27.07.2007.
Постановою Верховної Ради України від 24.05.2012 №4856-VІ «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Закарпатського окружного адміністративного суду безстроково. Наказом голови суду від 26.06.2012 №78/04-05 позивача зараховано до штату суду з 26.06.2012.
За період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року позивачу нарахована суддівська винагорода відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із застосуванням обмеження у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року.
Відповідно до довідки Закарпатського окружного адміністративного суду №24 від 04.10.2022, за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 загальна сума нарахованої суддівської винагороди ОСОБА_1 складає 540873,91 грн., а виплачена – 340556,18 грн. Загальна сума обмеження суддівської винагороди позивача за спірний період становить 200317,73 грн.
Зміст спірних правовідносин полягав в тому, що ОСОБА_1 вважає протиправним нарахування та виплату відповідачем суддівської винагороди за період з 18.04.2020 до 27.08.2020 на підставі ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із застосуванням обмеження у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати. Вказане, на думку позивача, не відповідає нормам ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та призвело до зменшення розміру суддівської винагороди позивача, чим порушено його права та гарантії, як судді, тому за захистом свої прав звернувся з позовом до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі №260/2093/24 визнано протиправними дії Закарпатського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 із застосуванням щомісячного обмеження згідно з ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; зобов`язано Державну судову адміністрацію України виділити Закарпатському окружному адміністративному суду кошти для виплати суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 в сумі 200317,73 грн. та зобов`язано Закарпатський окружний адміністративний суд здійснити нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та без застосування обмеження, передбаченого ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», в сумі 200317,73 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Рішення набрало законної сили відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025.
Отже, вказаним рішенням обов`язки покладено на двох відповідачів:
1)Державну судову адміністрацію України (далі - ДСА України) зобов`язано виділити Закарпатському окружному адміністративному суду кошти для виплати суддівської винагороди стягувачу за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 в сумі 200 317,73 грн,
2)Закарпатський окружний адміністративний суд здійснити нарахування та виплату суддівської винагороди в тій самій сумі. Отже, судове рішення визначило і розмір, і джерело коштів для виплати: це кошти, які має виділити ДСА України. Виконання ДСА України покладеного на неї обов`язку здійснюється в межах окремого виконавчого провадження, боржником у якому є ДСА України.
На виконання вказаного рішення, 16.06.2025 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи, зокрема, і про зобов`язання Закарпатського окружного адміністративного суду здійснити нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та без застосування обмеження, передбаченого ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», в сумі 200317,73 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.
У зв`язку з невиконанням рішення в добровільному порядку, у березні 2026 року позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області ІваноФранківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання вказаного виконавчого листа.
Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Ярош Сергієм Івановичем від 16.03.2026 відкрито виконавче провадження № 80505214 з примусового виконання виконавчого листа № 260/2093/24 виданого 16.06.2025 Львівським окружним адміністративним судом.
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження №80505214 з ідентифікатором доступу до АСВП в мережі Інтернет скеровано боржнику Закарпатському окружному адміністративному суду в порядку вимог частини другої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та стягувачу для відома.
Пункт другий постанови зобов`язує боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, тобто до 31.03.2026.
Позивач зазначає, що незважаючи на сплив строку на добровільне виконання рішення, станом на момент звернення до суду із цим позовом, жодних дій щодо виконання боржником рішення, не вчинено.
Не погодившись з тим, що відповідачем не вжито жодних примусових заходів з примусового виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 260/4697/24, тому позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2-3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Подібні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Під час дослідження матеріалів справи, суд встановив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження № 80505214, відкрите за постановою від 16.03.2026 за заявою стягувача з примусового виконання виконавчого листа № 260/2093/24, виданого 16.06.2025 Львівським окружним адміністративним судом, про: «Зобов`язати Закарпатський окружний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 35231455) здійснити нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 ... за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та без застосування обмеження, передбаченого ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», в сумі 200317,73 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів».
Суд також встановив, що у межах строку для самостійного виконання рішення боржник, заявою від 24.03.2026 № 06-07/11516/26, котра надійшла до відповідача 25.03.2026, повідомив виконавця про вжиті заходи з виконання рішення та причини, з яких виплата не здійснена, і надав:
- доповідну записку начальника відділу бухгалтерського обліку та господарського забезпечення від 17.12.2025, згідно з якою кошторисом на 2025 рік кошти для виплати суддівської винагороди стягувачу не передбачені, а річні кошторисні призначення за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 23 300,00 грн використано на виконання іншого судового рішення, що набрало законної сили раніше (справа № 260/8479/23);
- наказ голови суду від 19.12.2025 № 246/К про перерахунок суддівської винагороди стягувачу за квітень-серпень 2020 року та її виплату після виділення ДСА України коштів;
- листи боржника до ДСА України від 22.08.2025 № 01-24/46683/25, від 26.08.2025 № 03-22/2/86/25 та від 13.03.2026 № 03-22/2/37/26 з проханням про виділення коштів;
- довідку від 18.03.2026 № 11, згідно з якою кошти в сумі 200 317,73 грн за КПКВ 0501150 ДСА України не виділялися.
Доповненням від 30.03.2026 № 12644/26, котре надійшло до відділу 31.03.2026, боржник надав лист ДСА України від 26.03.2026 № 11-6768/26, з якого видно, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» за зазначеною програмою затверджено видатки лише у розмірі 10,0 млн грн на всі суди, органи та установи системи правосуддя; рівень забезпечення потреби за цим напрямом становить 0,4 %; вирішення питання виконання судових рішень за програмою можливе лише шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з пропозицією щодо чого ДСА України звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Зазначені документи, подані боржником є достатніми для проведення відповідачем перевірки виконання судового рішення.
Стосовно застосування відповідачем інших заходів, зокрема, накладення на боржника штрафу, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 63 Закону № 1404-VIII постанова про накладення на боржника штрафу виноситься у разі невиконання без поважних причин боржником рішення.
Частиною 1 статті 75 цього ж Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, як накладення штрафу за невиконання судового рішення, так й інші дії виконавця, як-от: повторна перевірка, звернення до органу досудового розслідування, закінчення виконавчого провадження, передбачають встановлення обставин невиконання рішення суду без поважних причин.
Водночас встановлені судом обставини свідчать про те, що рішення суду у справі № 260/2093/24 не виконано з поважних причин, обставини щодо яких встановлені відповідачем.
Отже, підстави для висновку про невжиття відповідачем заходів щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду рішення суду у справі № 260/2093/24, за виконавчим листом від 16.06.2025, - відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що у позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
в и р і ш и в:
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про про визнання протиправною бездільності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляти.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.10.2026.
Суддя Лунь З.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua