Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №380/19524/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 рокусправа № 380/19524/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку з причини «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП»;

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звернення 03 липня 2026 року до органів Національної поліції України щодо розшуку, затримання та/або доставлення до ТЦК та СП у зв`язку з неприбуттям ОСОБА_1 за повісткою;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, внесені з причини «Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 »;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити відповідний орган Національної поліції України про відсутність правових підстав для розшуку ОСОБА_1 , його затримання та доставлення до ТЦК та СП у зв`язку з неприбуттям за повісткою.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він не отримував повістки від відповідача, а відповідач не надав доказів скерування повістки позивачу, а тому вважає, що відповідач протиправно звернувся до органів Національної поліції про розшук позивача, а також вважає протиправним рішення відповідача про порушення позивачем правил військового обліку. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 24.09.2026 суддя постановила відкрити спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Від відповідача не надійшло жодних заяв по суті справи.

Надаючи оцінку заяві про витребування доказів, суд ураховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).

Суд зазначає, що вимоги до клопотання про витребування доказів є вичерпними та обов`язковими.

Водночас, ознайомившись зі змістом заяви позивача про витребування доказів, суд встановив, що таке не містить у собі заходів, яких позивач вжив для отримання зазначених у заяві доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Самого лише покликання позивача на те, що вказані у його заяві документи є у володінні відповідача, а їх самостійне отримання позивачем є об`єктивно неможливим, не є достатнім для висновку про витребування доказів

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви позивача про витребування доказів необхідно відмовити.

Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до абзаців 1-2 частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням того, що відповідач не подав до суду заяв по суті справит а доказів, суд вирішує цей спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У військово-обліковому документі позивача в електронній формі (із використанням електронного кабінету / застосунку «Резерв+») є відмітка про порушення позивачем правил військового обліку із зазначенням підстави: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», а також відомості про направлення відповідачем звернення до органів Національної поліції від 03.07.2026 року щодо його адміністративного затримання та доставлення.

Також у військово-обліковому документі позивача в електронній формі (із використанням електронного кабінету / застосунку «Резерв+») є відмітка про те, що «Дані уточнено вчасно» та дата уточнення даних « 16.07.2024».

Позивач вважає, що він не був належним чином та у встановлений законом строк повідомлений про обов`язок з`явитися до ТЦК та СП, а відтак у його діях повністю відсутній сам склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 або ст. 210-1 КУпАП.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що він не порушив правил військового обліку, а тому звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі також Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1,3 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин 1-3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487 (далі Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII(далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

Відповідно до частин 8-9 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 20-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).

Згідно з пунктом 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Згідно з пунктом 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Підпунктом 2 пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, є:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Суд встановив, що позивач уточнив свої дані вчасно, 16.07.2024.

Як встановив суд, позивач не отримував будь-якої повістки від відповідача, відповідач не надав доказів направлення позивачу повістки поштовим відправленням із відповідними документами поштового оператора про її вручення, відмову від отримання або відсутність позивача за адресою.

Тому неявка позивача не може бути кваліфікована як невиконання позивачем обов`язку з`явитися за повісткою, а відтак і порушення правил військового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №3543-XII у разі невиконання під час мобілізації громадянином відповідних обов`язків та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазаначені норми кореспондуються з пунктом 56 Порядку №1487, відповідно до якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснює адміністративне затримання та доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Отже, звернення до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення особи є наслідком встановлення передбачених законом підстав для такого звернення.

Як встановив суд, належного оповіщення позивача про виклик до відповідача відповідач не довів, як і не довів факту невиконання позивачем обов`язку щодо прибуття за належним викликом.

За таких обставин звернення відповідача до органів Національної поліції (щодо адміністративного затримання та доставлення позивача) до до відповідача є безпідставним.

Таким чином, дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, а також щодо направлення звернення до органів Національної поліції України (для здійснення його адміністративного затримання та доставлення до відповідача) є протиправними.

Оскільки суд встановив протиправність внесення щодо позивача відомостей про порушення правил військового обліку у зв`язку з неприбуттям за повісткою, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача виключити відповідні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та скерувати відповідне повідомлення до органів (підрозділів) Національної поліції.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

вирішив:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку з причини «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звернення 03 липня 2026 року до органів Національної поліції України щодо розшуку, затримання та/або доставлення до ТЦК та СП у зв`язку з неприбуттям ОСОБА_1 за повісткою.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, внесені з причини «Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити відповідний орган Національної поліції України про відсутність правових підстав для розшуку ОСОБА_1 , його затримання та доставлення до ТЦК та СП у зв`язку з неприбуттям за повісткою.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) з його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1064 (одна тисяча шістдесят чотири)гривні 96 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30.10.2026.

Суддя Лунь З.І.