Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №359/1205/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1205/26

Провадження №2/359/3173/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просило стягнути з відповідача кредитну заборгованість за договором №002/13397677-SP від 28.12.2021, що станом на 30.09.2025 становить 76 654,33 грн. та складається з: 35 388,58 грн. — заборгованість за тілом кредиту (в тому числі прострочена), 41 265,75 грн. — заборгованість за процентами (в тому числі прострочена); а також понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 25.12.2021 року між сторонами було підписано заяву № 1048817 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Згідно з пунктами 1.2.2, 1.2.3 заяви-анкети №1048817 відповідач просив відкрити поточний рахунок у національній валюті та надати послугу кредитування рахунку, встановивши ліміт у межах максимальної суми загального ліміту кредитування, що визначений у тарифах та складає 100 000 гривень, з урахуванням умов Публічної пропозиції. Позивач посилаючись на те, що він свої обов`язки за кредитом виконав в повному обсязі, проте, відповідач перестав виконувати умови кредиту та, як наслідок, утворилась вищевказана заборгованість.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2026 року відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 17 вересня 2026 року вирішено проводити заочний розгляд справи.

Сторони чи їх представники у судове засідання не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник позивача просив проводити розгляд без його участі.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.12.2021 між позивачем та відповідачем було підписано Заяву-анкету №1048817 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проекту «Sportbank». Підписанням заяви відповідач визнав, що всі правочини при здійсненні електронної взаємодії з банком через мобільний додаток можуть вчинятися ним з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи банку та аналогу печатку банку та позичальником з використанням удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до довідки АТ «ТАСКОМБАНК» відповідач з 28.12.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , відкритого до заяви-анкети №1048817, з номером кредитного договору №002/13397677-SP від 28.12.2021, та платіжної картки № НОМЕР_2 .

Згідно з наведеним розрахунком заборгованість, станом на 30.09.2025 заборгованість відповідача становить 76 654,33 грн., зокрема заборгованість по тілу кредиту – 35 388,58 грн., заборгованість за процентами – 41 265,75 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, на підтвердження погодження тарифів та відсотків послався на публічну пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських послуг, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Втім, матеріали справи не містять доказів того, що умови отримання фінансового кредиту були доведені саме до відповідача.

Так, згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як вже зазначалося, 25.12.2021 між позивачем та відповідачем було підписано заяву №1048817 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проекту «Sportbank».

У цій заяві-анкеті № 1048817 ОСОБА_1 зазначив, що приєднується до Публічної пропозиції в цілому.

Згідно п. 1.2.3. Заяви-анкети № 1048817, ОСОБА_1 просив надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100 000 грн., з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції.

Натомість матеріали справи не містять доказів підписання відповідачем ані публічної пропозиція, ані погоджених тарифів.

Суд не має підстав вважати, що Публічна пропозиція є загальнодоступною та розміщена на офіційному сайті позивача, а підписавши заяву-анкету відповідач погодився із умовами, визначеними в ній, зокрема щодо нарахування відсотків за договором. Дійсно, як вбачається зі змісту Заяви-анкети № 1048817, ОСОБА_1 визнав, що при здійсненні між ним та банком подальшої взаємодії через мобільний додаток, всі правочини можуть вчинятися ним з використанням удосконаленого електронного підпису, що створюється відповідно до умов договору. Для створення удосконаленого електронного підпису відповідач засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним відкритим йому ключем.

Так, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, як визначено у п. 2 Заяви-анкети № 1048817, відповідач перед підписанням цієї заяви-анкети ознайомився з публічною пропозицією разом з додатками, в т.ч., але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті банку та лендинговій сторінці, посилання на примірник якої, разом з додатками отримано в мобільному додатку «Sportbank», і з якою він повністю згодний, зміст зрозумілий, положення якої зобов`язується неухильно дотримуватися. В цьому випадку, датою відправлення Публічної пропозиції вважається дата, з якої в мобільному додатку стає доступним текст Публічної пропозиції.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ту редакцію Публічної пропозиції, яка наявна в матеріалах справи розумів відповідач, ознайомився та погодився з нею, підписуючи заяву про приєднання.

В матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази на підтвердження ознайомлення відповідача з публічною пропозицією та тарифами, як це передбачено у п. 2 Заяви-анкети № 1048817, зокрема підтвердження наявності у відповідача електронного кабінету «Sportbank», направлення та доставки до такого електронного кабінету документів, які слугують умовою укладення договору або підтвердження отримання посилання на такі документи для ознайомлення відповідачем.

Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме цю Публічну пропозицію та Тарифи за карткою «Sportbank» розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Заяву-анкету № 1048817, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірі.

Натомість, підписана відповідачем заява-анкета, окрім анкетних даних ОСОБА_1 та загальних положень щодо укладення договору, не містить жодних даних про умови кредитування, зокрема щодо розміру процентів, пені та комісії.

Отже, виходячи з вищенаведеного, у даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин, зокрема в частині нарахування відсотків за договором, правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Публічна пропозиція, що розміщена на офіційному сайті позивача могла неодноразово змінюватися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Публічну пропозицію у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову, а не ту, яка була надані відповідачці для ознайомлення перед укладення договору приєднання.

Аналогічна позиція викладена й у постанові Великої Палати Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, де вказано, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Зважаючи на викладене, судом відхиляються доводи позивача, які зводяться до того, що Публічна пропозиція є загальнодоступною та розміщена на офіційному сайті позивача, а відтак відповідач мав можливість ознайомитися з нею, оскільки загальнодоступність публічної пропозиції, яка врегульовує порядок надання банківських послуг, не вказує на те, що саме з таким документом було ознайомлено відповідача, враховуючи, що при укладенні договору про надання банківських послуг саме на банк покладається обов`язок щодо доведення до іншої сторони всіх істотних умов договору та отримання від відповідача підтвердження щодо ознайомлення з такими документами у належний спосіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять підтверджень, що Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів у розмірах, зазначених у позовній заяві.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 41 265,75 грн. є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження досягнення із відповідачем згоди щодо умов, розміру та порядку здійснення таких нарахувань у встановлених законом формі та порядку.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, розмір якої в даному випадку дорівнює 35 388,58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви банком було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. За результатами розгляду справи позовну заяву було задоволено частково (на 46,16%), а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1229,13 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк», розташованого за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 30 ЄДРПОУ 09806443 заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 388,58 грн. та судовий збір в розмірі 1 229,13 грн.

В задоволенні позовних вимог в більшому розмірі відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасники справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Учасники справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.