Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №380/16616/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16616/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови внести позивача до списків та направити їх компетентному органу задля видачі довідки, внаслідок чого не здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої «Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій» з основними та додатковими видами грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої «Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій» з врахуванням основних (посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавка за вислугу років тощо) та додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, премія тощо) з проведенням індексації несвоєчасно сплачених сум та з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 14.08.2001, виданого Державним департаментом України з питань виконання покарань, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі – Закон №2262-ХІІ). Для отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, представник позивача направила адвокатський запит до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. На думку позивача, у відповіді від 15.04.2026 №5к/вих./4.2./4180 цей орган відмовив у видачі довідки та зазначив, що списки для її виготовлення має подати відповідач. Позивач звернувся до відповідача із заявою про включення його до списків та їх передачу уповноваженому органу, однак листом від 22.06.2026 №34166-34965/А-02/8-1300/26 відповідач у цьому відмовив. Позивач вважає, що з 01.03.2026 у нього виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, а перерахунок мав здійснюватися в автоматичному режимі шляхом обміну інформацією між уповноваженим органом та органом Пенсійного фонду України. Посилається на ст.43, 51, 63 Закону №2262-ХІІ, ст.45-47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі – Закон №1058-IV), п.1.1 розд.I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 №4-рп/2015, практику Європейського суду з прав людини та постанови Верховного Суду, зокрема від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 та від 17.02.2026 у справі №520/5814/24. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив. Зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за вислугу років, а формування грошового забезпечення, з якого перераховуються пенсії, не входить до компетенції органів Пенсійного фонду України. Вказав, що відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі – Порядок №45), перерахунок пенсій проводиться лише у разі прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, а списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складаються після надходження повідомлення Пенсійного фонду України. Таких рішень після 05.03.2019 не приймалося, а індивідуальний перерахунок пенсії за заявою особи законодавством не передбачений. Звернув увагу, що Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не відмовляло позивачу у видачі довідки, а лише просило вказати дату, станом на яку вона потрібна, тому вимоги щодо перерахунку пенсії на підставі довідки, якої не існує, є безпідставними. Повідомив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №380/28255/23 пенсію позивача перераховано з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Послався на постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 та зазначив, що в судовому порядку захисту підлягають порушені права, а не ті, що можуть виникнути в майбутньому. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він підтримав позовні вимоги. Зазначив, що отримав відзив поштою лише 16.09.2026, хоча відповідач має електронний кабінет, а ухвалою про відкриття провадження йому запропоновано подати відзив через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Наголосив, що помилки та бездіяльність державних органів не можуть перешкоджати реалізації його прав, з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 та від 06.02.2025 у справі №990/29/22. Послався на постанову Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 щодо застосування п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у первісній редакції. Висловив сумнів у повноваженнях особи, яка підписала відзив, оскільки до відзиву не додано документів, які підтверджують її право діяти від імені відповідача в порядку самопредставництва. Просить вважати відзив неподаним, кваліфікувати неподання відзиву як визнання позову та задовольнити позов повністю.

Ухвалою судді від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 17.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, майор внутрішньої служби, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 14.08.2001 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №380/28255/23 відповідача зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 07.09.2023 №5к/вих/7.1/6130 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії.

На виконання цього рішення перераховано пенсію позивача з 01.04.2019, що ним не заперечується.

14.04.2026 представник позивача звернулася до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції із запитом щодо довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача.

Листом від 15.04.2026 №5к/вих./4.2./4180 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повідомило, що для належного виконання запиту необхідно вказати, станом на яку дату потрібна довідка. Також зазначило, що на звернення позивача вже виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, оригінал якої разом із супровідним листом від 07.09.2023 №5к/вих./7.1/6130 видано позивачу особисто 08.09.2023. Повідомило, що станом на дату надання відповіді законодавством не визначено нового порядку виготовлення, видачі та направлення довідок для перерахунку пенсії, а довідки виготовляються на підставі списків, поданих головними управліннями Пенсійного фонду України. Роз`яснило право звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з метою направлення списків.

07.06.2026 представник позивача звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії позивача.

Листом від 22.06.2026 №34166-34965/А-02/8-1300/26 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що законодавством не передбачено перерахунку пенсії індивідуально за зверненням особи, а документи для перерахунку пенсій до органів Пенсійного фонду України подаються уповноваженими органами силових відомств. Вказав, що після визнання протиправними та скасування п.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося. Також зазначив, що повідомлення з Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, не надходило, а тому списки органам, уповноваженим видавати довідки про розмір грошового забезпечення, відповідачем не подавалися.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та деяких інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ.

Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.2, 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначає Порядок №45.

Згідно з п.1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.1 п.2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальним органам, Національному антикорупційному бюро, ДФС (комісіям з реорганізації ДФС/територіальних органів ДФС), Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Згідно з абз.2 п.2 Порядку №45 головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, комісіям з реорганізації ДФС/територіальних органів ДФС (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Відповідно до абз.1, 2 п.3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно з п.3 Порядку №45 довідки видаються на осіб, які звільнені із служби: ... в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін`юсті) - Мін`юстом.

Відповідно до п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З аналізу наведених норм випливає, що обов`язок головного управління Пенсійного фонду України скласти списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та подати їх уповноваженим органам виникає з моменту надходження повідомлення Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій. Таке повідомлення направляється після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій. Порядок №45 не передбачає обов`язку головного управління Пенсійного фонду України складати такі списки за заявою окремого пенсіонера.

Матеріалами справи підтверджено, що повідомлення Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків до відповідача не надходило. Позивач цієї обставини не спростував і доказів протилежного суду не надав. Отже, на момент звернення позивача у відповідача не виникло визначеного абз.2 п.2 Порядку №45 обов`язку скласти списки та подати їх уповноваженому органу.

Разом з тим, суд враховує, що процедура взаємодії органів Пенсійного фонду України та уповноважених органів за списками не є єдиною умовою для отримання пенсіонером довідки про розмір грошового забезпечення.

Так, у п.94 постанови від 20.10.2026 у справі №420/30726/25 Верховний Суд зазначив: «Щодо доводів касаційної скарги про відсутність у відповідача обов`язку оформлювати довідку за заявою пенсіонера без надходження відповідних списків від органу Пенсійного фонду України, колегія суддів зазначає, що передбачена Порядком №45 процедура взаємодії уповноважених державних органів та органів Пенсійного фонду України спрямована на організацію проведення перерахунку пенсій і не може тлумачитися як така, що позбавляє пенсіонера права ініціювати захист свого права на належне пенсійне забезпечення.».

У п.98 цієї постанови Верховний Суд дійшов висновку: «Відтак відсутність відповідних списків, сформованих органом Пенсійного фонду України, сама по собі не може бути достатньою підставою для відмови уповноваженого органу в оформленні довідки за наявності передбачених законом матеріально-правових підстав для її видачі.».

У п.99 цієї постанови Верховний Суд зазначив: «Такий висновок узгоджується з частиною другою статті 4 Закону України від 17 лютого 2022 року №2073-IX «Про адміністративну процедуру», яка поширює принципи адміністративної процедури на діяльність адміністративних органів, що не вимагає прийняття адміністративних актів. Відповідно до принципу офіційності (стаття 16 цього Закону) адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності самостійно витребовувати необхідні документи та відомості. Тому відсутність списків, сформованих органом Пенсійного фонду України, не звільняє уповноважений орган від обов`язку розглянути заяву пенсіонера по суті та за наявності визначених законом підстав оформити довідку.».

Крім того, у п.61 цієї постанови Верховний Суд розмежував повноваження органів, які беруть участь у перерахунку пенсії: «Суд звертає увагу, що оформлення довідки про розмір грошового забезпечення та здійснення перерахунку пенсії є різними за своїм правовим змістом діями, які належать до компетенції різних суб`єктів владних повноважень.»

Отже, питання про наявність підстав для оформлення позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2026 належить до компетенції уповноваженого органу, який визначений п.3 Порядку №45, та підлягає вирішенню за заявою позивача, поданою до цього органу. Відсутність списків, складених відповідачем, сама по собі не перешкоджає позивачу реалізувати право на отримання такої довідки. Тому дії відповідача щодо нескладання списків не є причиною неотримання позивачем довідки та не порушують його прав.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції відмовило у видачі довідки, адже лист від 15.04.2026 №5к/вих./4.2./4180 такої відмови не містить. У ньому уповноважений орган просив уточнити дату, станом на яку потрібна довідка. До того ж, правомірність дій уповноваженого органу не є предметом цього спору.

У постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 Верховний Суд зазначив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду і доведеність позивачем порушення відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю його прав та законних інтересів.

У цій же постанові Верховний Суд вказав: «Порушення прав та інтересів слід відрізняти від порушення закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Саме лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи. Своєю чергою відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.»

За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач, повідомивши позивача про відсутність підстав для складання та подання списків, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Порядком №45. Порушення прав позивача такими діями відповідача не встановлено. Тому позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови внести позивача до списків та направити їх компетентному органу задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення суд зазначає наступне.

У постанові від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що до моменту отримання належної довідки від відповідача в пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2026 уповноваженим органом не виготовлялася і до відповідача не надходила. При цьому, позивач цього не заперечує.

З урахуванням встановлених обставин, слідує висновок, що відповідач не розглядав питання про перерахунок пенсії на підставі такої довідки і не відмовляв у ньому. Тому вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії на підставі оновленої довідки є передчасною.

Доводи сторін щодо розрахункової величини, з якої мають визначатися посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, у тому числі посилання позивача на постанову Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 та посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 щодо постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, стосуються змісту довідки про розмір грошового забезпечення. Така довідка не оформлювалася, її зміст не є предметом цього спору, а оформлення довідки належить до компетенції уповноваженого органу, а не відповідача. Тому ці доводи не впливають на вирішення спору.

Аргументи позивача про те, що перерахунок пенсії мав здійснюватися в автоматичному режимі шляхом обміну інформацією між уповноваженим органом та органом Пенсійного фонду України, відповідають механізму, визначеному п.2, 3 Порядку №45. Однак цей механізм застосовується після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та надходження повідомлення Пенсійного фонду України. Такого повідомлення відповідач не отримував.

Суд відхиляє посилання позивача на постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 та від 06.02.2025 у справі №990/29/22 щодо принципу належного урядування та триваючого порушення. Наведені позивачем висновки стосуються наслідків протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, тоді як у цій справі протиправних дій відповідача не встановлено.

Необґрунтованими є посилання позивача на те, що надіслання відзиву поштою та неподання відповідачем доказів слід кваліфікувати як визнання позову. Згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позову. Ці ж заперечення викладено у його листі від 22.06.2026 №34166-34965/А-02/8-1300/26, який позивач долучив до позову. Позивач отримав відзив і реалізував право на подання відповіді на відзив. Отже, підстав для кваліфікації поведінки відповідача як визнання позову немає.

Доводи позивача про відсутність у матеріалах справи документів, які підтверджують повноваження особи, що підписала відзив, не впливають на результат розгляду справи. Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Висновки суду у цій справі ґрунтуються на нормах Порядку №45 та на доказах, які подав сам позивач, зокрема на листах Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 15.04.2026 №5к/вих./4.2./4180 та відповідача від 22.06.2026 №34166-34965/А-02/8-1300/26.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій, а позовні вимоги є безпідставними та передчасними. Тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.