Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №294/1985/23 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/569/26

справа № 294/1985/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 ) 19.09.2023 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з відповідача на її користь щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 6 000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.11.2014 між нею та відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Наразі подружжя перебуває на стадії розірвання шлюбу, хоча разом вже не проживають 7 років. Чоловік пішов з сім`ї, коли дитині виповнилося 1 рік, з того часу шлюбних стосунків не підтримують. Від даного шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В формальному шлюбі народилася ще одна дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком якої відповідач не являється. З часу фактичного припинення шлюбних стосунків з відповідачем дитини проживає спільно з позивачкою та перебуває на повному її утриманні. Відповідач жодної участі у вихованні дитини та її матеріальному забезпеченні не приймає.

Ухвалою судді від 19.06.2026 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, судовий розгляд призначено на 28.08.2026.

Ухвалою суду від 28.08.2026 змінено анкетні дані позивачки, а саме прізвище « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_7 », розгляд справи відкладено на 08.10.2026.

У судове засідання сторони не з`явились.

Від позивачки 27.08.2026 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивачки у зв`язку з неможливістю прибути до суду, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач в судові засідання 28.08.2026, 08.10.2026 та 30.10.2026 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом надіслання повідомлення за місце його реєстрації, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Частиною 7 ст. 128 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилаються учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться

Таким чином, зважаючи на те, що судом дотримано процесуальних вимог чинного законодавства щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, враховуючи також те, що позов перебуває на розгляді суду з 19.09.2023, з урахуванням частини 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 22.11.2014, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 09.10.2018 Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про що складено актовий запис № 84.

У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23.04.2015 виконавчим комітетом Турчинівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Довідкою Чуднівської міської ради Житомирської області №153 від 06.09.2023 підтверджується, що діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Діти проживають разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою Чуднівською міською радою Житомирського району Житомирської області від 06.09.2023 за №153 (а.с.9).

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Тлумачення положень ст. 180 СК України свідчить, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Приписами ч. 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В ч. 1 ст. 183 СК України вказано, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За правилами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Отже, наведені норми імперативно закріплюють обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Оскільки сторони не можуть досягнути добровільної угоди щодо сплати аліментів на утримання дітей, так як відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, матеріальної допомоги на її утримання не надає, тому кошти на утримання дитини (аліменти) підлягають присудженню за рішенням суду.

При визначенні суми аліментів, яка підлягає стягненню, суд звертає увагу на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи не вбачається будь – яких фактичних даних, які б свідчили про конкретні витрати позивачки, які вона несе на утримання дитини, про її майновий стан, оплату комунальних послуг, тощо.

Також у справі відсутні докази щодо майнового стану відповідача, його стану здоров`я, перебування на його утриманні будь – кого, тощо.

Тож, зважаючи на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження понесення додаткових витрат на утримання та розвиток дитини, а також відсутні відомості про майновий стан сторін та інші суттєві обставини, які вливають на повноту та об`єктивність розгляду справи, суд позбавлений можливості оцінити співвідношення заявленого розміру аліментів 6 000 грн. та поточних витрат позивача в грошовому виражені, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення аліментів у такому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлено, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.

За таких обставин, оскільки відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання спільної із позивачем неповнолітньої дитини (позаяк доказів іншого суду не надано), яка проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні, у той час як обов`язок щодо утримання дитини законом покладається на обох батьків, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву частково та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання спільної дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 3 512 грн щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Визначений розмір аліментів суд вважає розумним та достатнім для необхідного забезпечення неповнолітньої дитини та таким, що не порушує прав сторін у справі.

За змістом ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення слід допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачка була звільнена від сплати судового збору за заявленою вимогою про стягнення аліментів відповідно до п. 3 ч.1. ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 628, 38 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 150, 164,181,182,184,192 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 512 (три тисячі п`ятсот дванадцять) грн. щомісяця, починаючи з 19.09.2023 і до досягнення дочкою ОСОБА_8 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 38 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ірина БІЛЕРА