Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №380/20599/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/20599/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кошкош О. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення виплати пенсії за минулий час та поточної виплати пенсії в разі втрати годувальника, призначеної з 29.07.2025;

- зобов`язати здійснити виплату пенсії за минулий час та поточної виплати пенсії в разі втрати годувальника, призначеної з 29.07.2025 у повному обсязі відповідно до положень ст.47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14.07.2025 №821, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.06.2026 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 по справі №380/22364/25 здійснено розгляд заяви та прийнято рішення про призначення з 29.07.2025 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії збільшено до 37131,50 грн, а з урахуванням обмеження максимальним розміром – 23610,00 грн. Разом з цим, виплата пенсії в оновленому розмірі не здійснюється у зв`язку із внесенням до пенсійної справи такої особливості як застосуванням механізму, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821. Вважає, що виплата пенсії повинна здійснюватися у повному розмірі без врахуванням такого нормативного правого акта.

На підтвердження сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн надано квитанцію від 28.09.2026.

01.10.2026 судом постановлена ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем подано відзив, в якому зазначено, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області здійснено розгляд заяви про переведення на пенсію в разі втрати годувальника. Зауважив, що рішення суду по справі №380/22364/25 не містило зобов`язань до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Із визнанням Постанови № 821 протиправною та нечинною (справа №320/51895/25) виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду. Звертає увагу, що фактично позовні вимоги пов`язані з неналежним виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 380/22364/25, а тому таке питання повинно вирішуватися в порядку ст.383 КАС України. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, перебуває на обліку в територіальному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію «по втраті годувальника».

Львівський окружний адміністративний суд 27.11.2025 постановив рішення по справі №380/22364/25, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.08.2025 №913090172815 про відмову у переведенні на пенсію в разі втрати годувальника, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з 29.07.2025 на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу», пунктів 10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889 «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати державного службовця - годувальника ОСОБА_2 , від 11.12.2024 №20, від 11.12.2024 №21. Рішення набрало законної сили 12.03.2026.

З протоколу перерахунку пенсії (22.06.2026 16:03, №913090172815) вбачається, що з 29.07.2025 позивачу призначена пенсія на підставі рішення суду, а з 12.03.2026 у пенсійній справі встановлена особливість – «Рішення суду згідно Постанови КМУ №821».

Судом встановлено, що з 29.07.2025 позивачу визначено розмір пенсії до виплати 23610,00 грн, з 01.01.2026 – 25950,00 грн, разом з цим, на картковий рахунок позивача виплата здійснюється у розмірі 5763,85 грн.

У довідці Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.07.2026 №24937/05-16 визначені відомості щодо призначеної/нарахованої та фактично виплаченої суми пенсії, так за період 07.2025 – 08.2026 нараховано 332517,07 грн, фактично виплачено 75420,15 грн, різниця (заборгованість) – 257096,92 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача в частині застосування Постанови КМУ №821, що призводять до виплати пенсії не у повному обсязі, позивач звернулася до суду.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає таке.

Статтями 46 та 92 Конституції України чітко закріплено право громадян на соціальний захист і пенсійне забезпечення, основи та форми якого визначаються виключно законами України. Будь-яке втручання у сферу пенсійних виплат, зокрема встановлення додаткових умов, обмежень асигнувань чи особливих часових параметрів для їх отримання, є прерогативою законодавчої влади і не може здійснюватися актами Кабінету Міністрів України.

Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Строк дії режиму воєнного стану продовжено і до теперішнього часу.

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України, обмежень не зазнали.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з положеннями частин 1, 3 статті 1-1 Закону №2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок № 821).

Цим Порядком Уряд визначив механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Пунктами 5 та 6 Порядку № 821 передбачено здійснення виплат нарахованих за минулий час сум пенсій та перерахованих пенсій за рішеннями суду в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

За пунктом 7 Порядку № 821 сума виплати визначається пропорційно виділеним бюджетним асигнуванням. Пунктом 8 цього Порядку передбачено перенесення невиплачених протягом поточного бюджетного періоду сум на наступний бюджетний період із їх виплатою в межах установлених бюджетних асигнувань.

Аналіз наведених норм права дає суду підстави дійти висновку, що Порядком № 821 врегульовано механізм виплати нарахованої (перерахованої) пенсії на виконання рішення суду.

Частина третя статті 7 КАС України встановлює пріоритет застосування акта вищої юридичної сили в разі невідповідності йому іншого правового акта.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд ураховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Спірним у цій справі є питання правомірності застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області Порядку № 821 як підстави для обмеження виплати пенсії, що призначена на виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Отже, вирішенню підлягає не питання про повторне встановлення права позивача на відповідні перерахунки пенсії, а питання про допустимість запровадження відповідачем додаткових умов реалізації цього права на підставі підзаконного нормативно-правового акта.

Під час вирішення питання про належний спосіб судового захисту суд ураховує висновок судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 15.09.2026 у справі № 580/490/26, відповідно до якого оскарження дій органу Пенсійного фонду України щодо застосування Порядку № 821 під час виконання судового рішення здійснюється в порядку статті 383 КАС України, а не шляхом пред`явлення нового позову.

Водночас фактичні обставини та предмет спору у справі № 380/20599/26 відрізняються від обставин цієї справи. У справі №580/490/26 оскаржувані дії стосувалися способу виконання одного конкретного судового рішення, а саме рішення по справі №580/2568/25, яким було зобов`язано пенсійний орган здійснити виплату пенсії). У справі, що розглядається, заборгованість із виплати пенсії сформована за наслідком призначення (переведення на інший вид пенсії) пенсії, проведеного на виконання судового рішення (справа № 380/22364/25) до предмету доказування якого не входило питання щодо виплати заборгованості або поточних сум пенсії.

За таких конкретних обставин цієї справи предметом оскарження є не спосіб виконання судового рішення (справа № 380/22364/25), а дія відповідача щодо поширення встановлених Порядком № 821 обмежень як на заборгованість, так і на поточну виплату пенсії після виконання рішення суду щодо призначення пенсії (новий вид пенсії).

Крім того, суд зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області у справі №380/22364/25 не було відповідачем, та не здійснювало виконання судового рішення. Отже, звернення у справі № 380/22364/25 із заявою в порядку статті 383 КАС України за цих обставин не забезпечує ефективного судового захисту прав позивача щодо виплати як суми заборгованості, так і поточних виплат сум пенсії.

Таким чином, висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 15.09.2026 у справі №580/490/26, з огляду на наведені істотні відмінності, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у цій справі.

Вирішуючи питання щодо правомірності застосування Порядку № 821, суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.09.2026 у справі № 320/51895/25.

У зазначеній справі предметом судового розгляду була правомірність Постанови № 821. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, Постанову № 821 визнано протиправною та нечинною. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо виходу Кабінету Міністрів України за межі наданих йому повноважень та обмеження права на належне виконання судового рішення.

Зокрема, у пункті 49 зазначеної постанови Верховний Суд сформулював такий висновок: «Приписи Порядку № 821 встановлюють додаткові умови та часові параметри для отримання соціальної виплати у належному розмірі особами, порушені права яких були захищені у судовому порядку, що ставить обов`язковість виконання судового рішення у залежність від обсягів бюджетного фінансування, що суперечить конституційній нормі, за якою порядок виконання судового рішення визначається законом, і не може бути змінений підзаконним актом».

Також Верховний Суд зазначив, що доручення Кабінету Міністрів України визначити порядок виконання пункту 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» стосувалося виокремлення відповідних видатків у бюджеті Пенсійного фонду України за джерелами їх виплати.

Ця норма не наділяла Уряд повноваженнями встановлювати інший порядок виконання судових рішень, боржниками за якими є органи Пенсійного фонду України.

У пункті 66 постанови від 10.09.2026 у справі № 320/51895/25 Верховний Суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України не уповноважений розширювати права Пенсійного фонду України, дозволяючи його органам самостійно визначати черговість, частковість чи пропорційність виконання остаточних судових рішень. Постанова № 821 прийнята Урядом поза межами його конституційної компетенції.

Наведені висновки підлягають урахуванню під час вирішення цієї справи, оскільки стосуються правової природи та допустимості застосування того самого нормативного регулювання, на яке наявне посилання у пенсійні справі позивача, як підстави для обмеження виплати пенсії пенсіонеру.

Відмінність безпосереднього предмета оскарження - нормативно-правового акта у справі № 320/51895/25 та дій органу Пенсійного фонду України щодо його застосування у справі, що розглядається, не змінює змісту правового питання щодо відповідності встановлених Порядком № 821 обмежень актам вищої юридичної сили.

Посилання відповідача на відсутність механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду після визнання Постанови № 821 протиправною та нечинною, не є достатнім обґрунтуванням правомірності спірних дій.

Бюджетне планування та визначення джерел фінансування виконання судових рішень належать до організації діяльності держави. Однак ці повноваження не можуть тлумачитися як дозвіл установлювати підзаконним актом додаткові обмеження виконання остаточного судового рішення або змінювати обсяг належної особі виплати. Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду щодо змісту делегованих Уряду повноважень у справі № 320/51895/25.

Суд зауважує, що статтею 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідачем частково виконані приписи законодавства України щодо пенсійного забезпечення позивача, а саме нараховано суму пенсії за відповідний період, разом з цим виплата цієї суми пенсії не здійснена.

Суд не приймає доводів відповідача, що виплата пенсії облікована управлінням та буде виплачуватись за окремим фінансуванням на означені цілі, оскільки відсутність фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних сум пенсій.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також те, що порушення прав позивача відбулося внаслідок противоправних дій відповідача щодо застосування положень Порядку №821, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 з 29.07.2025 обмежень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 29.07.2025 без застосування обмежень щодо виплати поточного розміру пенсії та заборгованості з її виплати, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи те, що фактично вимоги задоволені, оскільки дії визнані протиправними, а вимога про зобов`язання вчинити певні дії є похідною суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 з 29.07.2025 обмежень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виплату пенсії без застосування обмежень щодо виплати поточного розміру пенсії та з 29.07.2025 заборгованості з її виплати, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олена КОШКОШ