Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №340/7236/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7236/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , вул. Театральна, 6/7, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області від 23.09.2026 у виконавчому провадженні №79785399 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження (а.с.45).

Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій вказано, що оскаржувана постанова є правомірною, оскільки рішення суду боржником не виконано, документи, які підтверджують повне фактичне виконання рішення до відділу не подано (а.с.48-52).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі № 560/18862/24 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 14.06.2024. Військову частину зобов`язано розглянути цю заяву про виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 , прийняти відповідне рішення та письмово повідомити заявницю відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884. Судове рішення набрало законної сили 16.05.2025.

10.12.2025 державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження, боржнику до виконання, а стягувачу до відома.

У зазначеній постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Відповідно до постанови про передачу виконавчого провадження від 11.12.2025 виданої начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження № 79785399 передано до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про що 15.12.2025 державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження.

Державним виконавцем відділу 18.12.2025 винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

На адресу боржника надіслано вимогу від 19.12.2025 про виконання протягом п`яти робочих днів з моменту її отримання рішення суду згідно з виконавчим документом, про що повідомити відділ з наданням підтверджуючих документів.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження №79785399 від 10.12.2025 та вимоги державного виконавця боржником - військовою частиною надано лист, яким повідомлено, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2025 по справі №560/18862/24, командуванням військової частини НОМЕР_1 було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 14.06.2024 про виплату грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення як члену сім`ї (дружині) військовослужбовця ОСОБА_2 , який рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області визнаний безвісно відсутнім з 11 липня 2015 року.

За наслідком розгляду поданих військовою частиною документів, державним виконавцем накладено на військову частину штраф у розмірі 5 100,00 гривень.

Військовою частиною НОМЕР_1 оскаржено зазначену постанову, однак рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №340/3063/26 у задоволенні позову про скасування цього штрафу відмовлено.

08.07.2026 державним виконавцем сформовано вимогу боржнику, якою зобов`язано виконати судове рішення та надати до відповідача підтверджуючі документи (а.с.81-83).

На адресу відповідача військовою частиною направлено лист від 03.08.2026, якою повідомлено, що на виконання рішення Хмельницького ОАС від 15.04.2025 по справі №560/18862/24 розглянуто заяву ОСОБА_1 від 14.06.2024, прийнято рішення про відмову у виплаті грошового забезпеченням , з направленням мотивованої відповіді.

На адресу відділу надійшло клопотання від 05.08.2026 представника стягувача, в якому зазначено про невиконання рішення суду боржником.

Зокрема, представником стягувача вказано, що відповідь боржника у листі за вих. №857/11676 від 03.08.2025 не є рішенням відповідача про виплату чи про відмову у виплаті грошового забезпечення, оскільки ним лише повідомлено стягувача про те, що відбулись зміни законодавства, які в даний момент перешкоджають прийняттю позитивного рішення за результатами заяви та доданих до неї документів.

Відповідач, надавши оцінку поданим документам, зробив висновок, що станом на 23.09.2026 рішення суду не виконано без поважних причин.

23.09.2026 відповідачем винесено постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії у розмірі 10200,00 грн.

Не погоджуючись з постановою державного виконавця про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон України №1404- VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Статтею 5 Закону №1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пп.1, 10, 16 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вжити усіх необхідних заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення.

Стаття 26 Закону №№1404-VIII визначає початок примусового виконання рішення, зокрема, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно із ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.

Згідно зі змістом ст.75 Закону №1404-VIII підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин.

Поважними в розумінні норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Державний виконавець зобов`язаний перед застосуванням штрафних санкцій встановити, зокрема, наявність або відсутність поважності причин невиконання рішення і обов`язку виконати певні дії лише боржником.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Вирішуючи питання правомірності прийнятої відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу, встановленню підлягають обставини виконання боржником рішення суду по справі №560/18862/24.

Суд зазначає, що механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці) визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (далі - Порядок №884).

Зазначений Порядок №884 містить зокрема вимоги до рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що зазначено у мотивувальній частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року по справі №560/18862/24.

З матеріалів справи вбачається, що лист позивача вих. №857/11676 від 03.08.2025 ( а.с.85-86), не є рішенням про відмову у виплаті грошового забезпечення, у розумінні положень Порядку №884, а тому суд погоджується з висновком відповідача про не виконання судового рішення.

Суд зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатись об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Цей висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.08.2020 у справі №140/784/19.

Позивачем не наведено поважних причин невиконання рішення суду.

Отже, суд доходить висновку про те, що старшим державним виконавцем винесено мотивовану постанову про накладення штрафу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду цієї справи, суд вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України, довів правомірність прийняття ним постанови, яка є предметом оскарження у цій адміністративній справі, що свідчить про те, що відповідач під час прийняття такого рішення діяв у спосіб, який визначено чинним законодавством, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню

Беручи до уваги те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО