Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №320/32181/25 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №320/32181/25

Суддя: Кушнова А.О.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року справа №320/32181/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 01.10.2017 по 25.04.2025 включно у сумі 30 686 853,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов`язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на підприємстві за Списками №1 та №2. За твердженням позивача, відповідач зазначеного обов`язку не виконав, унаслідок чого за період з 01.10.2017 по 25.04.2025 утворилась заборгованість у сумі 30 686 853,93 грн, яка добровільно не погашена.

У позовній заяві позивач також просив поновити строк звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/32181/25. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суд витребував у позивача розрахунок суми боргу за період з 01.10.2017 по 25.04.2025, документи на підтвердження направлення та вручення відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, довідку про суму заборгованості та картку особового рахунку відповідача; у відповідача - докази погашення заборгованості, яка є предметом стягнення у справі.

На виконання вимог ухвали суду 05.09.2025 від позивача надійшло клопотання з додатковими документами на підтвердження заявлених позовних вимог. У клопотанні позивач повідомив, що заборгованість за спірний період відповідачем не сплачена, та підтримав вимогу про її стягнення у сумі 30 686 853,93 грн.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: м. Київ, провулок Приладний, будинок 2-А. Поштове відправлення повернулось до суду неврученим із відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Луганськвугілля" (ідентифікаційний код 32473323) зареєстроване як юридична особа 09.04.2003 та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. Згідно з наданим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням підприємства є: м. Київ, провулок Приладний, будинок 2-А.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованим 30.10.2026, Державне підприємство "Луганськвугілля" має стан "зареєстровано". Відомостей про перебування відповідача у стані припинення зазначений витяг не містить.

Як вбачається з матеріалів справи, органами Пенсійного фонду України складались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на Державному підприємстві "Луганськвугілля" на роботах за Списками №1 та №2.

Надані позивачем розрахунки складені окремо щодо витрат на виплату та доставку пенсій за Списками №1 та №2 і містять найменування підприємства відповідача та його ідентифікаційний код. У розрахунках наведено персональні відомості про одержувачів пенсій, дати призначення пенсій та досягнення пенсійного віку, показники стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах, і стажу роботи на підприємстві, врахованого для визначення частки відшкодування.

Розрахунки також містять відомості про розмір пенсії, фактичні витрати на її виплату та доставку, частку витрат, віднесену на підприємство, та місячну суму відшкодування щодо кожного пенсіонера. На завершальних сторінках відповідних розрахунків наведено підсумкові суми, визначені до відшкодування підприємством. Отже, нарахування здійснювались персоніфіковано з визначенням належної підприємству частки витрат, яка в окремих випадках є меншою за повний розмір витрат на виплату пенсії.

Розрахунки за Списком №1 стосуються витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. У наданих розрахунках, складених із посиланням на пункт "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", безпосередньо зазначено виключення працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників. Інші надані розрахунки за Списком №1 за своїм найменуванням визначають саме фактичні витрати, що підлягають відшкодуванню підприємством.

Розрахунки за Списком №2 містять окремі персоніфіковані нарахування щодо осіб, яким призначено пенсії за роботу на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Суми відшкодування за цими розрахунками визначені з урахуванням зазначених у них показників стажу та частки витрат, віднесеної на відповідача.

На підтвердження направлення розрахунків відповідачу позивач надав копії поштових конвертів, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень та довідок поштового оператора, які підтверджують повернення відповідних поштових відправлень без вручення з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою та закінчення встановленого строку зберігання.

Нарахування сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відображено у картках особового рахунку Державного підприємства "Луганськвугілля", складених окремо за Списком №1 та Списком №2 за період з 01.10.2017 по 25.04.2025.

Відповідно до підсумкових даних зазначених карток сума нарахувань за спірний період за Списком №1 становить 27 695 835,72 грн, за Списком №2 - 2 991 018,21 грн, разом - 30 686 853,93 грн.

При цьому картки особового рахунку містять також вхідне сальдо заборгованості, сформоване до початку спірного періоду. Відображений у них загальний залишок заборгованості станом на 25.04.2025 становить 37 498 868,71 грн за Списком №1 та 4 243 254,05 грн за Списком №2. Предметом цього позову є стягнення 30 686 853,93 грн, визначених позивачем за період з 01.10.2017 по 25.04.2025, без включення зазначеного вхідного залишку заборгованості.

На виконання ухвали суду від 27.08.2025 позивач подав клопотання з додатковими документами, яке надійшло до суду 05.09.2025. У цьому клопотанні Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що заборгованість за період з 01.10.2017 по 25.04.2025 відповідачем не сплачена, та підтримало позовні вимоги у повному обсязі.

До клопотання додано довідку від 28.08.2025 №2600-0504-7/153777, згідно з якою заборгованість Державного підприємства "Луганськвугілля" з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2017 по 25.04.2025 за даними особового рахунку станом на 08.08.2025 становить 30 686 853,93 грн, у тому числі за Списком №1 - 27 695 835,72 грн, за Списком №2 - 2 991 018,21 грн.

Доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості відповідач суду не надав.

Посилаючись на несплату відповідачем зазначених сум, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду з цим позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

До спірних правовідносин суд застосовує норми матеріального права у редакціях, чинних у відповідні періоди виникнення заявлених до стягнення зобов`язань з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому підприємства та організації, крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, включаючи особовий склад гірничорятувальних частин, з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Оскільки заявлена до стягнення заборгованість охоплює період з 01.10.2017 по 25.04.2025, положення Інструкції №21-1 підлягають застосуванню з урахуванням змін, що набрали чинності протягом зазначеного періоду.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 у редакції, чинній з 01.10.2017 до 29.01.2018 включно, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у визначених цим пунктом розмірах.

Згідно з абзацом другим пункту 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу третього пункту 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

При цьому пунктом 6.1 Інструкції №21-1 передбачено відшкодування 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Отже, у період з 01.10.2017 до 29.01.2018 включно Інструкція №21-1 передбачала відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку відповідних пільгових пенсій за Списками №1 та №2. Стосовно пенсій за Списком №1 застосовувався встановлений цією нормою виняток щодо визначених категорій працівників підземних робіт.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.1 Інструкції №21-1 у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 13.12.2017 №29-1, яка набрала чинності 30.01.2018, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абзацом першим пункту 6.1 Інструкції №21-1 у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2024 №7-1, яка набрала чинності 03.05.2024, для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абзацу другого пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом третім пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2– 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, визначаючи обов`язок підприємства з відшкодування витрат за Списком №1, необхідно враховувати встановлений законом виняток щодо осіб, безпосередньо зайнятих повний робочий день на відповідних підземних роботах. Належність підприємства до вугільної галузі сама по собі не визначає поширення цього винятку на всі пенсії, призначені його колишнім працівникам, оскільки значення мають характер виконуваних конкретною особою робіт та підстава призначення їй пенсії.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.06.2022 у справі №804/2793/18, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у контексті статті 14 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII Про пенсійне забезпечення дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону №1788-XII.

Отже, для застосування відповідного порядку фінансування значення має підстава призначення пенсії конкретній особі.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.2 Інструкції №21-1 у редакції, чинній на початок спірного періоду, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону.

Згідно з абзацом першим пункту 6.2 Інструкції №21-1 у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 13.12.2017 №29-1, яка набрала чинності 30.01.2018, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому відповідно до абзацу другого пункту 6.2 Інструкції №21-1 стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 у редакції, чинній протягом спірного періоду, встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону згідно з додатками 6 та 7, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.7 Інструкції №21-1 у редакції, чинній протягом спірного періоду, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з абзацом другим пункту 6.7 Інструкції №21-1 у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Відповідно до абзацу третього пункту 6.7 Інструкції №21-1 суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, обов`язок визначення сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню підприємством, покладений на органи Пенсійного фонду України. Відповідні суми визначаються у розрахунках з урахуванням підстав призначення пенсії, установлених законом винятків та частки витрат, яка припадає на підприємство.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у пункті 30 постанови від 23.09.2021 у справі №640/23683/19, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Водночас у пункті 31 зазначеної постанови Верховний Суд звернув увагу, що відшкодуванню підлягають саме фактичні витрати, здійснені Пенсійним фондом із виплати та доставки пільгових пенсій.

У постанові від 29.08.2022 у справі №826/3159/17 Верховний Суд зазначив, що у справі №826/16544/17 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого вирішення по суті спору про стягнення заборгованості неможливе без підтвердження її розміру за заявлений період в розрізі кожного пенсіонера, розмір витрат на виплату та доставку пенсії якого складає суму стягнення.

Як установлено судом, предметом спору у цій справі є стягнення з Державного підприємства "Луганськвугілля" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2017 по 25.04.2025 у загальному розмірі 30 686 853,93 грн, з яких 27 695 835,72 грн - за Списком №1 та 2 991 018,21 грн - за Списком №2.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, картки особового рахунку відповідача, документи щодо направлення розрахунків підприємству та довідку про суму заборгованості.

Надані позивачем розрахунки складені окремо щодо пенсій за Списками №1 та №2 і містять персоніфіковані відомості про пенсіонерів, тривалість пільгового стажу, розмір пенсійних виплат та частку витрат, віднесену до відшкодування відповідачем. У розрахунках за Списком №1, форма яких містить розгорнуте визначення відповідної категорії пенсіонерів, прямо зазначено виняток щодо осіб, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників. Інші розрахунки за Списком №1 складені за формою визначення фактичних витрат, що підлягають відшкодуванню підприємством.

Отже, за змістом поданих розрахунків заявлені суми визначені позивачем як витрати, що підлягають відшкодуванню відповідачем за відповідною категорією пільгових пенсій, з урахуванням зазначених у розрахунках показників стажу та частки відшкодування. Належність відповідача до підприємств вугільної галузі сама по собі не є підставою для виключення всіх нарахованих за Списком №1 сум зі складу витрат, що відшкодовуються підприємством.

Визначення частки відшкодування щодо кожного пенсіонера має значення для встановлення розміру зобов`язання відповідача. Як вбачається з розрахунків, на підприємство віднесено як повний розмір відповідних витрат, так і їх частину залежно від зазначених у документах показників стажу. Отже, суми, визначені до відшкодування відповідачем, не в усіх випадках дорівнюють повному розміру пенсійних виплат.

При цьому суд розмежовує нарахування за спірний період та загальний залишок заборгованості, відображений у картках особового рахунку відповідача.

Так, за карткою особового рахунку з відшкодування витрат за Списком №1 загальний залишок заборгованості станом на 25.04.2025 становить 37 498 868,71 грн, тоді як сума нарахувань за період з 01.10.2017 по 25.04.2025 становить 27 695 835,72 грн. Різниця у розмірі 9 803 032,99 грн відповідає відображеному в картці вхідному залишку заборгованості.

За карткою особового рахунку з відшкодування витрат за Списком №2 загальний залишок заборгованості станом на 25.04.2025 становить 4 243 254,05 грн, а сума нарахувань за спірний період - 2 991 018,21 грн. Різниця у розмірі 1 252 235,84 грн також відповідає вхідному залишку заборгованості.

Таким чином, заявлена до стягнення сума 30 686 853,93 грн відповідає сумарному розміру нарахувань за Списками №1 та №2 за період з 01.10.2017 по 25.04.2025 та не включає заборгованість, обліковану на початок цього періоду.

Картки особового рахунку містять помісячні записи про нарахування сум відшкодування, у тому числі записи зі зменшенням нарахованих сум. Тому підсумкові показники за спірний період відображають результат обліку відповідних нарахувань з урахуванням внесених коригувань.

Зазначений розмір заборгованості відображений також у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.08.2025 №2600-0504-7/153777, складеній за даними особового рахунку станом на 08.08.2025. У поданому на виконання ухвали суду клопотанні позивач повідомив про непогашення відповідачем заборгованості за спірний період.

Надані документи відображають різні складові заявленої заборгованості: розрахунки фактичних витрат містять персоніфіковані суми відшкодування, картки особового рахунку - помісячний облік нарахувань та коригувань, а довідка позивача - підсумковий розмір заборгованості, заявленої до стягнення окремо за Списками №1 та №2. При цьому сума, зазначена у довідці, відповідає наведеним у картках підсумковим нарахуванням за спірний період без урахування вхідного залишку боргу.

На підтвердження направлення відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивач надав копії рекомендованих повідомлень, поштових конвертів та довідок про причини повернення поштових відправлень.

Зазначені документи підтверджують направлення кореспонденції Державному підприємству "Луганськвугілля", зокрема за адресою: м. Київ, провулок Приладний, будинок 2-А, яка відповідає місцезнаходженню підприємства, зазначеному в наданому витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Надані позивачем копії поштових конвертів та довідок поштового оператора підтверджують повернення направлених відповідачу поштових відправлень без вручення з відмітками про закінчення встановленого строку зберігання та відсутність адресата за вказаною адресою.

Передбачений пунктом 6.7 Інструкції №21-1 обов`язок підприємства щомісяця вносити визначені у розрахунках суми відшкодування не припиняється внаслідок повернення поштової кореспонденції. Водночас зазначені документи підтверджують саме направлення розрахунків, а не їх фактичне отримання відповідачем.

Надані позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, картки особового рахунку відповідача та довідка про суму заборгованості у сукупності підтверджують нарахування Державному підприємству "Луганськвугілля" до відшкодування за період з 01.10.2017 по 25.04.2025 сум у загальному розмірі 30 686 853,93 грн, з яких 27 695 835,72 грн - за Списком №1 та 2 991 018,21 грн - за Списком №2.

За даними карток особового рахунку зазначені суми залишились несплаченими. Непогашення заборгованості підтверджене також поданими позивачем на виконання ухвали суду додатковими документами. Доказів сплати заявленої до стягнення суми повністю або частково матеріали справи не містять.

Щодо заявленого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2017 по 25.04.2025. У позовній заяві позивач також порушує питання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись, зокрема, на недостатнє фінансування видатків на сплату судового збору та обставини, пов`язані із запровадженням воєнного стану.

У пункті 25 постанови від 01.12.2021 у справі №140/1205/19 Верховний Суд зазначив, що у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, строки звернення до суду, визначені положеннями КАС України, не застосовуються.

При цьому Верховний Суд виходив із застосування до таких правовідносин положень частини п`ятнадцятої статті 106 Закону №1058-IV та зазначив, що в даному випадку термін "недоїмка" вжито в широкому розумінні заборгованості. Тобто, в розумінні суми фінансових зобов`язань (грошових боргів), що підлягає погашенню, поверненню в певний термін.

Предметом розгляду цієї справи є саме стягнення заборгованості, яка, за доводами позивача, виникла внаслідок невиконання підприємством обов`язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Отже, наведений висновок Верховного Суду підлягає врахуванню при вирішенні питання щодо строку звернення до суду в цій справі.

З огляду на викладене встановлений КАС України строк звернення до суду до заявлених вимог не застосовується. Тому поновлення такого строку не вимагається, а зазначені позивачем причини несвоєчасного звернення до суду не впливають на можливість розгляду позовних вимог за весь заявлений період з 01.10.2017 по 25.04.2025.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення з Державного підприємства "Луганськвугілля" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2017 по 25.04.2025 у сумі 30 686 853,93 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 30 280,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.06.2025 №5063.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, сплачений ним судовий збір стягненню з відповідача не підлягає. Доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, матеріали справи не містять, тому підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" (03680, м. Київ, провулок Приладний, будинок 2-А; ідентифікаційний код 32473323) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16; ідентифікаційний код 42098368) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2017 по 25.04.2025 включно у розмірі 30 686 853,93 грн (тридцять мільйонів шістсот вісімдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят три гривні 93 копійки), з яких за Списком №1 - 27 695 835,72 грн, за Списком №2 - 2 991 018,21 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua