Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №320/31866/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року справа №320/31866/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Білоцерківського об`єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 з позовом до Білоцерківського об`єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Білоцерківського об`єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ДМС України щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспорта книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII;

- зобов`язати Білоцерківський об`єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ДМС України оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспорта книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що її син ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про оформлення та видачу йому паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у зв`язку з досягненням 16-річного віку та своїми релігійними переконаннями.

За результатами розгляду заяви відповідач повідомив про можливість оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки законодавством передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки. На обґрунтування своєї позиції позивач також посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі № 806/3265/17.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11.09.2025 через підсистему «Електронний суд» Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що законодавством передбачено оформлення паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а оформлення паспорта зразка 1994 року здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідач вважає, що релігійні переконання не звільняють особу від виконання вимог законодавства, а запровадження паспорта у формі картки не порушує право на свободу світогляду і віросповідання та право на повагу до приватного життя.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі Рокитне Рокитнянського району Київської області, про що 21.10.2008 складено актовий запис про народження № 145 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , громадяни України.

23.01.2025 ОСОБА_2 звернувся до начальника Білоцерківського об`єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявою, в якій просив видати йому паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки у зв`язку з досягненням 16-річного віку та його віросповіданням.

Станом на дату звернення із вказаною заявою ОСОБА_2 досяг 16-річного віку.

За результатами розгляду заяви Білоцерківський об`єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області листом від 11.02.2025 № Г-5/6/80.3210-25/80.3210/9-25 повідомив ОСОБА_2 , що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, виключно на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання територіального підрозділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Також у листі зазначено, що для оформлення паспорта громадянина України необхідно особисто звернутися до Білоцерківського об`єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, надавши документи, визначені вимогами Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302.

Вважаючи протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом в інтересах неповнолітнього на час звернення до суду сина.

Вирішуючи даний адміністративний позов по суті, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, визначено Законом України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI).

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону № 5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Частиною четвертою статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до пункту 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Згідно з пунктом 3 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону № 5492-VI Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302).

Відповідно до пунктів 1-3 Порядку, затвердженого Постановою № 302, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій; кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

За змістом пункту 3 Постанови № 302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року оформлює та видає такі паспорти в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок № 456).

Пунктом 1 розділу I Тимчасового порядку № 456 визначено, що цей Порядок регулює подання документів, їх розгляд і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати такий паспорт.

Відповідно до пункту 1 розділу III "Оформлення паспорта вперше" Тимчасового порядку № 456 для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає:

1. заяву;

2. рішення суду;

3. свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4. оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

5. дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

6. довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи;

7. довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

8. посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Тимчасовим порядком № 456 також передбачено особливості подання документів та встановлення особи у разі звернення за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку.

Згідно з пунктом 5 розділу III Тимчасового порядку № 456 рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок та перевірки факту належності особи до громадянства України.

Відповідно до частин першої та другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з частиною першою статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Відповідно до частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Частиною третьою статті 22 Конституції України визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Питання оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17.

У цій справі особа звернулася до територіального підрозділу Державної міграційної служби із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, зазначивши, що через релігійні переконання відмовляється від присвоєння їй унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та обробки інформації про неї в цьому Реєстрі.

Постановою від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримати паспорт у формі книжечки за обставин, установлених у цій справі, становить втручання держави у право на приватне життя, яке не було необхідним у демократичному суспільстві та було непропорційним цілям, яких мала досягти держава.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що дії територіального підрозділу Державної міграційної служби щодо відмови у видачі паспорта у формі книжечки відповідали Закону № 5492-VI. Водночас, оцінюючи спірні правовідносини з урахуванням права на повагу до приватного життя та принципу пропорційності, Велика Палата дійшла висновку про необхідність захисту права позивачки на отримання паспорта у формі книжечки.

За результатами розгляду зразкової справи Велика Палата Верховного Суду визнала протиправною відмову територіального підрозділу Державної міграційної служби у видачі позивачці паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов`язала цей підрозділ оформити і видати їй такий паспорт відповідно до Положення № 2503-XII.

При цьому Велика Палата Верховного Суду визначила ознаки типової справи, зокрема звернення фізичної особи до територіального органу Державної міграційної служби з вимогою видати паспорт громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням згоди на обробку персональних даних та відмову відповідного органу у видачі такого паспорта.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує, що ОСОБА_2 на час звернення до відповідача досяг 16-річного віку. У заяві від 23.01.2025 він просив видати йому паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки у зв`язку з досягненням 16-річного віку та своїм віросповіданням.

За результатами розгляду заяви Білоцерківський об`єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області листом від 11.02.2025 № Г-5/6/80.3210-25/80.3210/9-25 повідомив, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється виключно на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання територіального підрозділу ДМС оформити та видати такий паспорт.

Отже, зі змісту листа вбачається, що відповідач пов`язав можливість оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки з наявністю відповідного рішення суду.

Суд ураховує, що заява ОСОБА_2 від 23.01.2025 не містить окремо сформульованої відмови від внесення його персональних даних до Єдиного державного демографічного реєстру чи присвоєння йому унікального номера запису в ньому. Водночас у заяві прохання видати паспорт громадянина України у формі книжечки пов`язане, зокрема, з його віросповіданням.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилається на положення Конституції України щодо захисту конфіденційної інформації про особу та на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі № 806/3265/17, щодо отримання паспорта громадянина України у формі книжечки.

Отже, суд оцінює зміст звернення ОСОБА_2 до відповідача разом із доводами, наведеними у позовній заяві, не ототожнюючи їх із дослівним змістом заяви від 23.01.2025.

Суд бере до уваги, що у зразковій справі № 806/3265/17 позивачка зазначала про відмову від присвоєння їй унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та обробки інформації про неї у цьому Реєстрі. У справі, що розглядається, заява ОСОБА_2 такого окремого формулювання не містить.

Водночас ОСОБА_2 повідомив відповідача про своє віросповідання як одну з підстав прохання видати йому паспорт у формі книжечки. З огляду на це суд ураховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17, щодо оцінки відмови в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки крізь призму права на повагу до приватного життя та принципу пропорційності.

Суд ураховує, що посилання на віросповідання в заяві ОСОБА_2 не є тотожним висловленій у зразковій справі відмові від внесення персональних даних до Єдиного державного демографічного реєстру. Водночас із заяви вбачається, що вибір паспорта у формі книжечки заявник пов`язував зі своїм віросповіданням та повідомив про це відповідача до звернення до суду.

Надаючи оцінку відповіді відповідача, суд бере до уваги саме наведені заявником обставини та висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінки наслідків відмови в отриманні паспорта у формі книжечки для особи з урахуванням права на повагу до приватного життя та принципу пропорційності. При цьому суд не встановлює факту ненадання ОСОБА_2 згоди на обробку персональних даних, якого його заява не містить.

У листі від 11.02.2025 відповідач не зазначив про неподання ОСОБА_2 конкретних документів, необхідних для оформлення паспорта у формі книжечки, або про наявність у нього раніше виданого паспорта громадянина України. При цьому відповідач повідомив про необхідність особисто звернутися до відділу з документами, визначеними Порядком № 302.

Суд також ураховує, що у відзиві на позовну заяву відповідач не обґрунтовував свою позицію тим, що ОСОБА_2 раніше оформлено паспорт громадянина України у формі картки чи паспорт громадянина України для виїзду за кордон із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру або що йому сформовано унікальний номер запису в цьому Реєстрі.

Водночас відсутність таких доводів у листі та відзиві сама по собі не є встановленням судом факту відсутності відомостей про особу в Єдиному державному демографічному реєстрі чи відсутності раніше оформлених документів.

Посилання відповідача на положення Постанови № 302 та Тимчасового порядку № 456 щодо оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року на підставі судового рішення не усуває необхідності оцінити його відповідь з урахуванням обставин звернення ОСОБА_2 та висновків Великої Палати Верховного Суду щодо захисту права на отримання паспорта у формі книжечки.

Щодо доводів відповідача про необхідність дотримання встановленої законодавством форми паспорта та обробки персональних даних суд зазначає, що оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки також пов`язане з використанням відомостей про особу. Водночас такі доводи підлягають оцінці з урахуванням змісту звернення ОСОБА_2 , заявлених ним обставин та висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/3265/17.

За обставин цієї справи ОСОБА_2 звернувся до відповідача з проханням видати паспорт громадянина України у формі книжечки, повідомивши про своє віросповідання. У відповідь на звернення відповідач зазначив, що оформлення та видача паспорта зразка 1994 року здійснюється на підставі відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, відповідач повідомив про неможливість оформлення та видачі паспорта у запитуваній формі без попереднього отримання судового рішення. Звернення до суду спрямоване на захист права, у реалізації якого заявнику було відмовлено на зазначеній підставі.

Беручи до уваги зміст заяви від 23.01.2025, підставу, наведену відповідачем у листі від 11.02.2025, та висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Білоцерківського об`єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, про яку повідомлено листом від 11.02.2025 № Г-5/6/80.3210-25/80.3210/9-25.

Визначаючи належний спосіб захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Повноваження територіального підрозділу Державної міграційної служби щодо оформлення та видачі паспорта здійснюються у порядку, визначеному законодавством. Водночас належність цих повноважень відповідному підрозділу сама по собі не виключає можливості обрання судом способу захисту, необхідного для поновлення порушеного права.

У цій справі відповідач повідомив, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто відсутність такого рішення була наведена як перешкода для оформлення та видачі паспорта у запитуваній ОСОБА_2 формі.

Зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення без вирішення питання щодо права ОСОБА_2 на оформлення паспорта у формі книжечки не усуне зазначеної відповідачем перешкоди, оскільки необхідність надання судового рішення була підставою, з якої відповідач повідомив про умови оформлення такого паспорта.

Суд також ураховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 для захисту порушеного права позивачки зобов`язала територіальний підрозділ Державної міграційної служби оформити та видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.

Суд бере до уваги, що оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки передбачає подання заявником документів та проведення територіальним підрозділом ДМС визначених законодавством перевірок. Заява від 23.01.2025, наявна в матеріалах справи, є зверненням, у якому ОСОБА_2 висловив прохання видати паспорт у формі книжечки та повідомив про своє віросповідання.

Водночас у відповіді на це звернення відповідач пов`язав оформлення та видачу паспорта зразка 1994 року з наявністю відповідного рішення суду. Наявні матеріали не дають підстав стверджувати, що відповідач провів перевірки, передбачені для оформлення паспорта, та за їх результатами встановив інші перешкоди для його оформлення.

Вирішуючи спір, суд оцінює правомірність наведеної відповідачем підстави та визначає спосіб захисту з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17. Виконання рішення про оформлення та видачу паспорта передбачає дотримання заявником і відповідачем відповідної процедури, у тому числі подання необхідних документів та проведення встановлених перевірок.

За наведених обставин суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Білоцерківського об`єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в оформленні та видачі паспорта та зобов`язання його оформити і видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання цього позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» від 16.05.2025.

У квитанції платником судового збору зазначено ОСОБА_3 . У призначенні платежу зазначено, що судовий збір сплачується за позовом ОСОБА_2 . Вказану квитанцію додано до позовної заяви ОСОБА_1 , поданої нею як законним представником в інтересах неповнолітнього на час звернення до суду ОСОБА_2 .

Ставка судового збору за подання у 2025 році до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20, вирішуючи питання про підтвердження сплати судового збору при поданні позовної заяви, зазначила, що платіжний документ не може бути не прийнятий як доказ сплати судового збору лише з тієї підстави, що платником у ньому зазначено іншу особу, без урахування змісту документа, зокрема призначення платежу.

Суд установив, що ОСОБА_3 , зазначений у квитанції як платник судового збору, є батьком ОСОБА_2 , на захист прав якого подано цей позов. Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою про склад сім`ї ОСОБА_1 зазначена як дружина ОСОБА_3 .

У призначенні платежу визначено, що судовий збір сплачено за позовом ОСОБА_2 ; відповідну квитанцію додано до позовної заяви. ОСОБА_1 у позовній заяві просила відшкодувати витрати зі сплати судового збору на її користь.

З огляду на наведені обставини, зв`язок платежу з поданим у цій справі позовом, його здійснення батьком особи, в інтересах якої заявлено позов, а також заявлене ОСОБА_1 прохання про відшкодування судового збору суд уважає за можливе стягнути судові витрати зі сплати судового збору на її користь.

Крім того, суд ураховує, що відповідачем у цій справі визначено Білоцерківський об`єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області. Відзив на позовну заяву подано Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, до складу територіальних підрозділів якого належить зазначений відділ.

Згідно з наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 42552598.

Також суд ураховує, що Білоцерківський об`єднаний відділ є структурним підрозділом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області. У зв`язку з цим судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного управління.

З огляду на задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Білоцерківського об`єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, буд. 3) щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса: АДРЕСА_1 ) паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.

3. Зобов`язати Білоцерківський об`єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, буд. 3) оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса: АДРЕСА_1 ) паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи 42552598; адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.