Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №320/17065/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року справа №320/17065/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Деснянського районного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Деснянського районного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Деснянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, зразку 1994 року;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Деснянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області оформити та видати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, зразку 1994 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.03.2026 вона разом із неповнолітнім сином звернулася до відповідача із заявою про оформлення та видачу йому паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, посилаючись на релігійні переконання. Як стверджує позивач, до заяви були подані необхідні для оформлення паспорта документи.

Позивач вказує, що листом від 31.03.2026 відповідач повідомив про можливість прийняття заяви для оформлення паспорта у формі книжечки за умови обов`язкового надання рішення суду, яке набрало законної сили. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки законодавством передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, а позбавлення особи можливості отримати паспорт у такій формі порушує її право на повагу до приватного життя. На обґрунтування своєї позиції позивач також посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі № 806/3265/17.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/17065/26 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 (суддя Парненко В.С.) відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11.05.2026 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено виготовлення паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. При цьому оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, який передбачає подання рішення суду.

Відповідач також вказує, що оформлення документа, який посвідчує особу, незалежно від його форми неможливе без обробки персональних даних. На переконання відповідача, вирішення питання щодо оформлення та видачі паспорта належить до повноважень органів Державної міграційної служби, а тому зобов`язання судом оформити та видати паспорт становитиме втручання у дискреційні повноваження відповідача.

23.09.2026 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2026 адміністративну справу прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис від 25.03.2010 № 845 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , громадяни України.

31.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до начальника Деснянського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявою, в якій просила оформити та видати її сину ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року).

У заяві зазначено: "Відповідно до чинного законодавства України та наших релігійних переконань, прошу видати моєму сину паспорт у формі книжечки зразка 1994 року".

Зазначена заява підписана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і зареєстрована Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області 31.03.2026 за № П-23/6/8026-26.

Станом на дату звернення із вказаною заявою ОСОБА_2 досяг 16-річного віку.

За результатами розгляду заяви Деснянський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області листом від 31.03.2026 № П-23/6/8026-26/8026.21/14-26 повідомив ОСОБА_1 про перелік документів, які відповідно до пункту 1 розділу III Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, подаються для оформлення паспорта особою, яка досягла 16-річного віку, або її законним представником.

Також відповідач зазначив, що прийняття заяви про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року буде здійснено при поданні зазначених у листі документів з обов`язковим наданням рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби України оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідченого в установленому законодавством порядку.

Вважаючи протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.

Вирішуючи даний адміністративний позов по суті, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, визначено Законом України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI).

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону № 5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Частиною четвертою статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до пункту 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Згідно з пунктом 3 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону № 5492-VI Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302).

Відповідно до пунктів 1-3 Порядку, затвердженого Постановою № 302, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій; кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок № 456).

Пунктом 1 розділу I Тимчасового порядку № 456 визначено, що цей Порядок регулює подання документів, їх розгляд і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати такий паспорт.

Відповідно до пункту 1 розділу III "Оформлення паспорта вперше" Тимчасового порядку № 456 для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає:

1. заяву;

2. рішення суду;

3. свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4. оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(єм) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

5. дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

6. довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи;

7. довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

8. посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Згідно з пунктом 5 розділу III Тимчасового порядку № 456 рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок та перевірки факту належності особи до громадянства України.

Відповідно до частин першої та другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з частиною першою статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Відповідно до частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Частиною третьою статті 22 Конституції України визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Питання оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17.

У цій справі особа звернулася до територіального підрозділу Державної міграційної служби із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, зазначивши, що через релігійні переконання відмовляється від присвоєння їй унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та обробки інформації про неї в цьому Реєстрі.

Постановою від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримати паспорт у формі книжечки за обставин, установлених у цій справі, становить втручання держави у право на приватне життя, яке не було необхідним у демократичному суспільстві та було непропорційним цілям, яких мала досягти держава.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норми Закону № 5492-VI фактично скасовують можливість отримання паспорта у формі книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних. При цьому Велика Палата оцінила відповідне правове регулювання крізь призму статті 22 Конституції України та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами розгляду зразкової справи Велика Палата Верховного Суду визнала протиправною відмову територіального підрозділу Державної міграційної служби у видачі позивачці паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов`язала цей підрозділ оформити і видати їй такий паспорт відповідно до Положення № 2503-XII.

При цьому Велика Палата Верховного Суду визначила ознаки типової справи, зокрема звернення фізичної особи до територіального органу Державної міграційної служби з вимогою видати паспорт громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням згоди на обробку персональних даних та відмову відповідного органу у видачі такого паспорта.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує, що ОСОБА_2 на час звернення до відповідача досяг 16-річного віку. У заяві від 31.03.2026 ОСОБА_1 просила оформити та видати її сину паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, посилаючись на релігійні переконання. Зазначена заява підписана як матір`ю, так і ОСОБА_2 .

Відповідач у листі від 31.03.2026 № П-23/6/8026-26/8026.21/14-26 повідомив, що прийняття заяви про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року буде здійснено за умови подання визначених Тимчасовим порядком № 456 документів, зокрема рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати такий паспорт.

Отже, зі змісту листа вбачається, що відповідач пов`язав можливість прийняття заяви про оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки з попереднім отриманням заявником відповідного судового рішення.

Суд ураховує, що заява від 31.03.2026 не містить окремо сформульованої відмови від внесення персональних даних ОСОБА_2 до Єдиного державного демографічного реєстру чи присвоєння йому унікального номера запису в ньому. Водночас у цій заяві, підписаній матір`ю та неповнолітнім, прохання оформити паспорт громадянина України у формі книжечки пов`язане з їхніми релігійними переконаннями.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач також посилається на право на повагу до приватного життя, захист персональних даних та висновки Великої Палати Верховного Суду щодо можливості отримання паспорта громадянина України у формі книжечки. Отже, суд оцінює зміст звернення до відповідача разом із наведеними у позові доводами, не ототожнюючи їх із дослівним змістом заяви від 31.03.2026.

Ураховуючи наведене, а також те, що відповідача було повідомлено про релігійні переконання заявників під час звернення, суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17, щодо захисту права особи на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки.

Відповідач у листі не навів інших причин неможливості оформлення паспорта у формі книжечки, зокрема не зазначив про неподання конкретних документів, необхідних для його оформлення, або про наявність у ОСОБА_2 раніше виданого паспорта. Доводів щодо попереднього внесення відомостей про нього до Єдиного державного демографічного реєстру чи сформованого унікального номера запису у відзиві на позовну заяву відповідач також не навів.

Суд ураховує, що Верховний Суд у постанові від 30.04.2025 у справі № 420/29754/23 звернув увагу на необхідність оцінки конкретних обставин звернення за оформленням паспорта та доводів відповідача щодо попереднього внесення персональних даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.

У справі, що розглядається, відповідач не обґрунтовував свою позицію наявністю у ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі картки, оформленого із застосуванням засобів Реєстру паспорта громадянина України для виїзду за кордон або сформованого унікального номера запису в Реєстрі. Відповідні обставини не зазначені також у листі від 31.03.2026 як підстава, що перешкоджає оформленню паспорта у формі книжечки.

Посилання відповідача на положення Тимчасового порядку № 456 щодо подання рішення суду не усуває необхідності оцінити його відповідь з урахуванням заявлених особами обставин та висновків Великої Палати Верховного Суду щодо захисту права на отримання паспорта у формі книжечки.

Щодо доводів відповідача про неможливість оформлення документа, який посвідчує особу, без обробки персональних даних суд зазначає, що оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки також пов`язане з використанням відомостей про особу. Водночас зазначений довід не дає відповіді на питання щодо можливості оформлення паспорта у формі книжечки з урахуванням заявлених релігійних переконань та висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/3265/17.

За обставин цієї справи заявники звернулися до ДМС із проханням оформити паспорт у формі книжечки, а відповідач повідомив про необхідність попереднього отримання судового рішення для прийняття відповідної заяви. Тому звернення до суду спрямоване на захист права, у реалізації якого заявникам було відмовлено до початку процедури оформлення паспорта.

Беручи до уваги зміст заяви від 31.03.2026, підставу, наведену відповідачем у листі від 31.03.2026, та висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмови відповідача щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки.

Щодо доводів відповідача про те, що зобов`язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки є втручанням у його дискреційні повноваження, суд зазначає таке.

Повноваження територіального підрозділу Державної міграційної служби щодо оформлення та видачі паспорта здійснюються у порядку, визначеному законодавством. Водночас належність цих повноважень відповідачу сама по собі не виключає можливості обрання судом способу захисту, необхідного для поновлення порушеного права.

У цій справі відповідач пов`язав прийняття заяви про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки з обов`язковим наданням рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто саме відсутність такого рішення стала перешкодою для початку процедури оформлення паспорта за зверненням заявників.

Зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення без вирішення питання щодо права ОСОБА_2 на оформлення паспорта у формі книжечки не усуне зазначеної відповідачем перешкоди, оскільки необхідність надання судового рішення була підставою, з якої заявникам повідомлено про неможливість прийняття заяви для оформлення паспорта.

Суд також ураховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 для захисту порушеного права позивачки зобов`язала територіальний підрозділ Державної міграційної служби оформити та видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.

Суд бере до уваги, що оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки передбачає подання заявником документів та проведення територіальним підрозділом ДМС визначених законодавством перевірок. Заява від 31.03.2026, наявна в матеріалах справи, є зверненням, в якому заявники висловили прохання оформити паспорт у формі книжечки та повідомили про свої релігійні переконання.

Водночас у відповіді на це звернення відповідач поставив прийняття заяви про оформлення паспорта зразка 1994 року в залежність від попереднього надання рішення суду. Наявні матеріали не дають підстав стверджувати, що відповідач провів перевірки, передбачені для оформлення паспорта, та за їх результатами встановив інші перешкоди для його оформлення.

Вирішуючи спір, суд оцінює правомірність наведеної відповідачем підстави та визначає спосіб захисту з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17. Виконання рішення про оформлення та видачу паспорта передбачає дотримання заявником і відповідачем відповідної процедури, у тому числі подання необхідних документів та проведення встановлених перевірок.

За наведених обставин суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Деснянського районного відділу оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.

При цьому виконання такого судового рішення здійснюється відповідачем з дотриманням установленої процедури оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо подання необхідних документів і проведення передбачених законодавством перевірок.

Отже, доводи відповідача про неможливість зобов`язання його оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки не спростовують необхідності судового захисту порушеного права за встановлених у цій справі обставин.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною відмови відповідача та зобов`язання його оформити і видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із цим позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1 331,50 грн, що підтверджується квитанцією АТ "Ощадбанк" від 03.04.2026.

Ставка судового збору за подання у 2026 році до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 331,20 грн. При поданні процесуального документа в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за її подання з урахуванням коефіцієнта 0,8 становить 1 064,96 грн.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, на суму 266,54 грн (1 331,50 грн – 1 064,96 грн).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, питання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 266,54 грн може бути вирішено судом за клопотанням особи, яка його сплатила.

З огляду на задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Керуючись статтями 139, 241– 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Деснянського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, викладену в листі від 31.03.2026 № П-23/6/8026-26/8026.21/14-26, щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.

3. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи 42552598) в особі Деснянського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4-А; ідентифікаційний код юридичної особи 42552598).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.