Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №640/13816/22 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року Київ справа № 640/13816/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Проект» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

у серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ Проект» (ТОВ «БФ Проект», товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, податковий орган, контролюючий орган), в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00069080702 від 11.02.2022 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток, які сплачують інші підприємства в сумі 31 702 508 грн, у т. ч. за податковими зобов`язаннями – 29 175 603 грн, за штрафними санкціями – 2 526 905 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00069070702 від 11.02.2022 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 366 855 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.02.2022 №00069080702 та № 00069070702, складені Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Стягнуто на користь ТОВ «БФ Проект» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 810 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2025, Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі № 640/13816/22, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00069080702 від 11.02.2022, скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі № 640/13816/22 залишені без змін.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд виснував:

«75. Проаналізувавши зміст оскаржуваних у цій справі судових рішень, колегія суддів встановила, що оскаржувані судові рішення у повному обсязі відтворюють позицію позивача у спірних правовідносинах. При цьому підставою для задоволення позовних вимог в цій частині стали процитовані пояснення ТОВ «БФ Проект», висловлені в позовні заяві, однак, на підтвердження яких судами не перевірено, не досліджено належних і допустимих доказів.

76. Зокрема, суди попередніх інстанцій, з посиланням на загальний перелік наданих первинних документів позивачем, не перевірили та не з`ясували, обставини виникнення кредиторської заборгованості на суму 60 000 000 грн, яка обліковується на бухгалтерському рахунку 6811 «Розрахунки з іншими кредиторами» без руху, а саме, коли така заборгованість утворилася (такі обставини є суттєвими з огляду на те, що Договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18 передбачено його чинність до 31 грудня 2018 року) та на підставі яких первинних документів (судами не з`ясовано та матеріали справи не містять Специфікацій, які б передбачали обсяг поставок паливних гранул на вказану суму).

77. Крім того колегія суддів звертає увагу, що згідно пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

78. Водночас судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано обставини щодо відображення в податковому обліку позивача вказаної кредиторської заборгованості на суму 60 000 000 грн, підстави її виникнення, чи виписувались та реєструвались платником податків податкові накладні, чи були відображені такі показники у відповідних податкових звітностях у відповідному податковому періодах, яка, як стверджує позивач, і з цим погодилися суди попередніх інстанцій, є передоплатою за паливні гранули згідно Договору № 250-П-18 від 20 серпня 2018 року.

79. Отже, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, повністю дублюючи позовну заяву, належним чином не з`ясували дійсні обставини цієї справи та відповідно не надали належної оцінки доводам контролюючого органу, які наведено ним в акті перевірки та відзиві на позовну заяву.

80. Теж саме стосується і висновків судів попередніх інстанцій щодо встановленого перевіркою заниження ТОВ «БФ Проект» фінансового доходу за 2020 рік на суму 111 616 399 грн. Зокрема суди повністю дублюючи позовну заяву погодилися з доводами позивача, що Товариство може не зменшувати власний статутний капітал при його купівлі (не відображати в ЄДР його зменшення) і відповідно немає обов`язку зменшувати рахунок 40 «статутний капітал», здійснювати реєстраційні дії із зменшення статуту підприємства, як на цьому наполягає відповідач.

81. При цьому роблячи такий висновок суди попередніх інстанцій керувалися приписами статті 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно з якими Товариство має право придбавати частки у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки.

У разі придбання частки (частини частки) учасника самим товариством без зменшення статутного капіталу (тобто без його вилучення) товариства, воно зобов`язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки), якщо інший строк не встановлено статутом товариства.

82. При цьому на переконання відповідача, продаж позивачем частки у статутному капіталі є підставою для збільшення фінансового результату до оподаткування на суму отриманих позивачем коштів від такого продажу, оскільки позивач при викупі такої частки не вчинив реєстраційних дій щодо зменшення статутного капіталу у зв`язку з таким викупом частки у власному капіталі.

83. Водночас обставин викупу ТОВ «БФ Проект» частки у учасника у власному статутному капіталі та його подальшого продажу ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалися та не перевірялися.

84. Однак, оскільки ці обставини впливають на перевірку правильності визначення бази оподаткування, вони в обов`язковому порядку мали бути перевірені судами.

87. Отже, на думку колегії суддів, підхід судів попередніх інстанцій є формальним, оскільки суди повинні були встановити не тільки з яких підстав здійснені висновки в акті перевірки, але й надати кожному із встановлених контролюючим органом порушень правову оцінку у взаємозв`язку із доводами позивача та відповідача і наданими ним на їх підтвердження доказами.

88. Зазначене у сукупності свідчить про поверхневий підхід судів до вирішення спору, який виник між сторонами у цій справі, зокрема щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 00069080702 від 11 лютого 2022 року. Відповідно, Верховний Суд не може визнати законними і обґрунтованими рішення судів попередніх інстанцій у цій частині, оскільки судами не дотримано вимоги процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи.

91. Ураховуючи те, що порушення норм процесуального права допустили обидві судові інстанції при скасуванні податкового повідомлення-рішення № 00069080702 від 11 лютого 2022 року, судові рішення у цій частині підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

92. Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, зокрема, встановити і перевірити висновки контролюючого органу, висловлені в акті перевірки, з урахуванням предмета доказування у цій справі, з перевіркою їх належними та допустимими доказами, надати належну правову оцінку кожному доказу окремо та у їх сукупності. Судове рішення, з урахуванням встановлених обставин та зібраних доказів, повинно містити обґрунтування, чому суд приймає або відхиляє той чи інший доказ на підтвердження висновків контролюючого органу, висловлених в акті перевірки, надавши правову оцінку усім доводам сторін в межах заявленого позову.».

Таким чином, суд має розглянути спір у межах позовних вимог щодо законності та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення № 00069080702 від 11.02.2022.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Скрипці І.М.

25.04.2025 ухвалою Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду під головуванням судді Скрипки І.М. за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначене на 22 травня 2025 року о 14:00 год.

Витребувано від позивача за два дні до початку підготовчого засідання пояснення з відповідними доказами в контексті висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.02.2025, що слугували підставами скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд, докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог у контексті висновків Верховного Суду, зокрема, але не виключно, Специфікацій, які б передбачали обсяг поставок паливних гранул на суму 60 000 000 грн, пояснення з відповідними доказами на підтвердження/спростування обставини щодо відображення в податковому обліку позивача вказаної кредиторської заборгованості на суму 60 000 000 грн, підстави її виникнення, чи виписувались та реєструвались платником податків податкові накладні (якщо так – надати докази та відповідні податкові накладні), чи були відображені такі показники у відповідних податкових звітностях у відповідному податковому періодах (якщо так – надати відповідні докази), яка, як стверджує позивач, і з цим погодилися суди попередніх інстанцій, є передоплатою за паливні гранули згідно Договору № 250-П-18 від 20.08.2018 та пояснення у хронологічному порядку з усіма документально підтверджуючими доказами, окрім тих, що наявні у справі, щодо обставин викупу ТОВ «БФ Проект» частки у учасника у власному статутному капіталі та його подальшого продажу ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ».

Від відповідача витребувано за сім днів до початку підготовчого засідання пояснення з відповідними доказами в контексті висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.02.2025, що слугували підставами скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд.

22.05.2025 підготовче судове засідання відкладено на 31.07.2025 об 11:00 год у зв`язку із необхідністю подання додаткових доказів.

31.07.2025 підготовче судове засідання відкладено на 02.09.2025 об 11:30 год у зв`язку із клопотанням представника відповідача.

02.09.2025 підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку із повітряною тривогою, наступне призначено на 30.09.2025.

30.09.2025 проведено підготовче засідання у справі, за наслідками якого протокольною ухвалою суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 04.11.2025 об 11:30.

04.11.2025 розпочато судовий розгляд справи по суті, оголошено зміст позовних вимог, представники сторін надали пояснення, аргументи яких викладені у заявах по суті справи, у подальшому у цьому ж судовому засіданні протокольною ухвалою суд постановив, з урахуванням думки представників сторін, подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки наведені в акті перевірки порушення норм податкового законодавства вже були відображені в попередньому акті планової документальної перевірки від 05 березня 2021 року № 18283/26-15-07-04-01/35530368. Цей акт вже був предметом розгляду у справі № 640/20409/21, за результатами розгляду якої податкові повідомлення-рішення визнанні протиправними та скасовані.

У поясненнях від 26.07.2025 позивач додатково зазначив, що основний і єдиний аргумент відповідача щодо того, що отримані кошти в розмірі 60 000 000 грн є передоплатою за товар, полягає у відсутності окремої специфікації на вказану суму поставки. При цьому позивач наполягає на тому, що згідно зі статтею 531 Цивільного кодексу України покупець має право здійснити передоплату і без Специфікації, на підставі лише договору. За переконанням позивача, відповідач не надав жодного доказу на підтвердження наміру позивача отримати саме фінансову інвестицію. Також позивач зазначає, що сума передоплати за договором поставки паливних гранул від 20.08.2018 № 250-П/18 не є довгостроковою фінансовою інвестицією. Договір від 20.08.2018 № 250-П/18 передбачає продаж паливних гранул позивачем і згадки про продаж фінансових активів не містить. Фінансова інвестиція є фінансовим активом, натомість виконання умов договору щодо оплати за товар є фінансовим зобов`язанням. У зв`язку з чим відсутні підстави для застосування методики визначення амортизованої собівартості фінансової інвестиції до спірних правовідносин. Натомість отримані за договором кошти не є фінансовим інструментом. Позивач звертає увагу суду на те, що небажання відповідача бачити фактичний рух товару за договором від 20.08.2018 № 250-П/18 свідчить про передчасний та упереджений висновок в акті перевірки, оскільки обмеження аналізу договірних відносин періодом часу, що перевірявся, а не періодом дії договору, є єдиним аргументом відповідача. Проте навіть Верховний Суд у постанові від 20.02.2025 підтвердив відвантаження товару (товарний характер) за договором від 20.08.2018 № 250-П/18. Договірне зобов`язання ТОВ «БФ Проект», відповідно до Договору від 20.08.2018 № 250-П/18 полягало у «передачі у власність покупця Деревних гранул» (Товару, а не коштів), а зобов`язання ТОВ «БФ Склад» - оплатити Товар. Тобто контрактне зобов`язання ТОВ «БФ Проект» не підпадає під визначення пункту 4 П(С)БО 13, не є фінансовим зобов`язанням. Зобов`язання ТОВ «БФ Проект» за Договором від 20.08.2018 № 250-П/18 є товарним, а не грошовим. Тобто зобов`язання ТОВ «БФ Проект» за П/18 не є фінансовим. Кошти в сумі 60 000 000 гривень, отримані ТОВ «БФ Проект» від ТОВ «БФ Склад» за договором від 20.08.2018 № 250-П/18, не є фінансовим активом ТОВ «БФ Склад», оскільки утримуються не з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора (у розумінні пункту 4 П(С)БО 13), а на підставі частини першої статті 531 Цивільного кодексу України є передоплатою за паливні гранули і спрямовані на виконання товарних зобов`язань перед ТОВ «БФ Склад» за договором. Більше того, жодного прибутку (у вигляді відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для ТОВ «БФ Склад» за утримання активу отримано не було та й не могло бути отримано, оскільки такий прибуток не є предметом вказаного договору поставки гранул. Названа сума коштів є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, який і був нарахований позивачем у сумі 10 000 000 грн, що підтверджується доданим реєстром податкових накладних, згенерованим в Кабінеті платника податків. Ці грошові кошти неможливо кваліфікувати ані як прямі інвестиції, ані як портфельні інвестиції, оскільки не придбаваються ані корпоративні права, ані цінні папери, деривативи та/або інші фінансові інструменти, а виконується зобов`язання з попередньої оплати товарів за Договором № 250-П/18. Таким чином, у ТОВ «БФ Проект» відсутній обов`язок нараховувати відсотки за півріччя 2021 на суму 18877808 грн. за користування коштами в сумі 60 000 000 гривень, оскільки вони не є довгостроковими фінансовими інвестиціями. Позивач зауважує, що жодного доказу та навіть твердження про довгостроковий характер зазначеної кредиторської заборгованості відповідач не надає.

Позивач наполягає на тому, що при здійсненні операції з викупу частки у власному капіталі з метою подальшого її продажу іншому учаснику чи третій особі, суть цієї операції не залежить від тимчасової реєстрації зменшення статутного капіталу ТОВ на розмір такої частки. Це прямо передбачено статтею 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», чинному на дату отримання позивачем зазначених коштів. Позивач не здійснював реєстраційних дій щодо зменшення статутного капіталу тому, що викуп частки у власному статутному капіталі відбувся відповідно до Договору № 3-КП купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «БФ ПРОЕКТ» 51,8919% від 30.03.2016 та ДОГОВОРУ № 4-КП купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «БФ ПРОЕКТ» 47,5676% від 03.11.2016. Відчуження цих часток відбулося за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «БФ ПРОЕКТ» від 19.04.2017 на суму 45 616 000 грн та від 06.07.2017 на суму 138384000 грн, тобто менше, ніж через рік. Дохід від отримання коштів на купівлю ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» частки в статутному капіталі ТОВ «БФ Проект» було в підсумку відображено на Рахунку 79 «Фінансові результати», призначеному для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства, як і повинно було відбутись. Отже, як зазначено самим відповідачем в акті перевірки, позивач самостійно відобразив збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 111 616 399 гривень, а тому питання реєстрації зменшення статутного капіталу не є вирішальним для встановлення порушення податкового законодавства.

Позивач, посилаючись на наведені обґрунтування, зазначає про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги просить задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00069080702 від 11.02.2022.

28.07.2025 відповідач подав додаткові пояснення у справі. Свої доводи відповідач мотивує тим, що перевіркою встановлено, що згідно з наданими до перевірки регістрами бухгалтерського обліку встановлено кредиторську заборгованість на суму 60 000 000 грн, яка обліковується на бухгалтерському рахунку 6811 «Розрахунки з іншими кредиторами» без руху станом на 01 жовтня 2019 року та 30 червня 2019 року за Договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18, укладеним з ТОВ «БФ Склад» (код 35512050) на поставку паливних гранул. Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу на те, що умовами договору № 250-П-18 від 20 серпня 2018 року та долученими позивачем специфікаціями до цього договору, не передбачено обсяг поставки на суму 60 000 000 грн та відвантаження на підставі заявок покупця. Отже, позивач не надає доказів на підтвердження того, що такі кошти надійшли саме у якості передоплати за вказаним договором. З огляду на зазначене, вказана сума «передоплати за паливні гранули» є фінансовим інструментом (довгостроковою інвестицією), на суму якого мають бути нараховані відсотки у розмірі 18 877 808 грн. Згідно з наданим до перевірки договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18 та специфікацією від 20 серпня 2020 року Продавець (ТОВ «БФ Проект») повинен був відвантажити покупцю (ТОВ «БФ Склад») на власному складі 25 серпня 2018 року тільки товар на суму 5 184 000 грн з ПДВ та отримати від покупця ТОВ «БФ Склад» до 20 вересня 2018 року оплату у розмірі 100% переданого товару. Враховуючи наведене, умовами договору та специфікацією не передбачено обсяг поставки на суму 60 000 000 грн та відвантаження на підставі заявок покупця, оскільки єдиним документом, що регулює регламент поставки та оплати є специфікація. Крім того, позивач так і не зазначає документально підтверджені підстави виникнення заборгованості на суму 60 000 000 грн, та як були відображені такі показники у відповідних податкових звітностях у відповідному податковому періоді, яка, як стверджує позивач, є передоплатою за паливні гранули згідно договору № 250-П-18 від 20 серпня 2018 року. Також позивач не надає жодної інформації про внесення змін у вказаний договір, не надає підтвердження фактичної поставки товару на вказану суму. Окрім того, перевіркою встановлено також надходження 18 лютого 2020 року на розрахунковий рахунок ТОВ «БФ Проект» коштів у сумі 111 616 399 грн від ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ЗАКРИТИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» як погашення частки у статутному капіталі. У порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», пункту 30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», пункту 10 НП(С)БО 11 «Зобов`язання» ТОВ «БФ Проект» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від отриманих грошових коштів за 2020 рік на суму 111 616 399 грн. На запит, наданий у ході перевірки, від 13.10.2021 ТОВ «БФ Проект» надано копії платіжних доручень від 18.02.2020, дані рахунку 45 та повідомлено про здійснення ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» погашення несплаченої частки за викуп статутного капіталу, відсутність змін до статуту та їх реєстрації, інформацію щодо відсутності порушень по зазначеному питанню в акті попередньої планової перевірки. Інформацію щодо формування станом на 01.10.2019 даних рахунку 45 не надано. Реєстраційні дії на зменшення та збільшення статутного капіталу не відбувались. У письмових поясненнях позивач не заперечує, що не було здійснено відображення інформації щодо створення вилученого капіталу у тому числі: щодо викупу власної частки та формуванню суми вилученого капіталу, зменшення рахунку 40 «статутний капітал», здійснення реєстраційних дій із зменшення статуту підприємства. ТОВ «БФ Проект» не надано документи, у тому числі реєстраційні, що підтверджують викуп частки та реєстраційні зміни до статуту. За результатами попередньої перевірки не відображено розподіл часток та не визначено виникнення власного капіталу на початок та кінець періоду, що перевірявся, зміни в статутному капіталі відсутні. Головне управління ДПС у м. Києві, зазначає про те, що продаж позивачем частки у статутному капіталі є підставою для збільшення фінансового результату до оподаткування на суму отриманих позивачем коштів від такого продажу, оскільки позивач при викупі такої частки не вчинив реєстраційних дій щодо зменшення статутного капіталу у зв`язку з таким викупом частки у власному капіталі. Відповідач наполягає на тому, що ТОВ «БФ Проект» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від отриманих грошових коштів за 2020 рік на суму 111 616 399 грн.

Посилаючись на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

17.09.2025 позивач подав до суду заперечення, у яких додатково зазначив, що для придбання інвестиції необхідно витратити кошти, а не отримати їх. Самі по собі кошти не є інвестицією у розумінні норм Податкового кодексу України. Інвестицією може бути майно та майнові права придбані в обмін на кошти, а не навпаки отримання коштів. Жодного доказу придбання будь-якого фінансового інструменту відповідач не надає і навіть не називає жодного фінансового інструменту, придбаного позивачем. Позивач акцентує увагу на тому, що вказана сума коштів є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, який і був нарахований позивачем у сумі 10 000 000 грн.

Щодо операцій зі статутним капіталом, то позивач зазначає про таке. Обов`язок зменшити статутний капітал у позивача міг виникнути лише у разі невідчуження вказаних часток протягом року і лише після спливу одного року. Проте, як видно з доданих до позовної заяви договорів рішення про відчуження придбаних позивачем часток у власному статутному капіталі було прийнято в межах зазначеного строку. Дохід від отримання коштів на купівлю ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» частки в статутному капіталі ТОВ «БФ Проект» було в підсумку відображено на Рахунку 79 «Фінансові результати», призначеному для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства, як і повинно було відбутись. Отже, позивач самостійно відобразив збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 111 616 399 гривень, а тому питання реєстрації зменшення статутного капіталу не є вирішальним для встановлення порушення податкового законодавства.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також урахувавши позицію Верховного Суду у постанові від 20.02.2025, суд встановив таке.

Контролюючим органом відповідно до підпункту 78.1.7, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 27 вересня 2021 року № 7597-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «БФ Проект» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2019 року по 30 червня 2021 року, валютного - за період з 01 жовтня 2019 року по 30 червня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 жовтня 2019 року по 30 червня 2021 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 08 грудня 2021 року № 91238/26-15-07-02-03-17/35530368, в якому зазначено про виявлені порушення норм ПК України, а саме:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пункту 30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, пункту 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, пункту 8 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 № 356, пункту 5.7 підрозділу II Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку», у результаті чого занижено податок на прибуток усього на суму 29 175 603 грн, у тому числі за 2019 рік на суму 5 053 810 грн, за 2020 рік на суму 19 442 263 грн та за півріччя 2021 року на суму 4 679 530 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України, у результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 366 855 грн, у тому числі за червень 2021 року в сумі 366 855 грн;

- пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, розділів ІІ, III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, а саме: в податковому розрахунку за 1 квартал 2021 року не вірно відображено ідентифікаційний номер фізичної особи, що призвело до зміни платника податку.

Збільшення грошового зобов`язання та зменшення від`ємного значення ПДВ ґрунтується на наступних обставинах:

- зменшення від`ємного значення з ПДВ за результатами позапланової перевірки є прямим наслідком неврахування ТОВ «БФ Проект» показників декларацій з ПДВ, визначених на підставі порушень, встановлених актом попередньої перевірки (планової) № 18283/26-15-07-04-01/35530368 від 05 березня 2021 року;

- відсутність на момент проведення перевірки результатів оскаржень повідомлень-рішень, винесених за результатами планової перевірки внаслідок наявності лише ухвали про відкриття провадження у справі № 640/20409/21 від 26 липня 2021 року. Рішення, що набрали законної сили на момент завершення перевірки - відсутні;

- з метою уникнення втрат до бюджету (попередньою перевіркою знято усі збитки (від`ємне значення оподаткування податком на прибуток на суму 34 054 721 грн) та збільшено до сплати податок на прибуток, зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість на суму 1 995 306 грн, в рамках проведення позапланової виїзної перевірки наступних звітних періодів донараховано податок на прибуток та зменшено від`ємне значення з урахування показників, визначених попередньою перевіркою;

- при проведенні позапланової виїзної перевірки за період з 01 жовтня 2019 року по 30 червня 2021 року встановлено порушення з податку на прибуток, а саме: неврахування у складі доходів умовно нарахованих відсотків на отриманий у 2018 році авансовий платіж на суму 18 877 808 грн;

- не відображено фінансовий дохід від отриманих грошових коштів за 2020 рік на суму 111 616 399 грн у зв`язку з відсутністю здійснення реєстраційних дій із зменшення статуту підприємства, створення вилученого капіталу.

11 лютого 2022 року відповідачем на підставі акта перевірки № 91238/26-15-07-07-03-17/35530368 від 08 грудня 2021 року винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 00069080702, яким позивачу за порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, через неврахування у деклараціях показників податкової та фінансової звітності попередніх періодів, які збільшені за результатами попередньої перевірки, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток, що сплачують інші підприємства», всього в сумі 31 702 508 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 29 175 603 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 526 905 грн.

- № 00069070702, яким позивачу за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, статті 201, пункту 201.10 статті ПК України зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за червень 2021 року в сумі 366 855 грн.

За результатом судового розгляду, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.02.2025 у справі № 640/13816/22, предметом цього спору є тільки податкове повідомлення-рішення від 11.02.2022 № 00069080702.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За приписами статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1).

Статтею 37 Податкового кодексу України передбачено, що виконання податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти зазначені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Щодо заниження фінансового доходу за півріччя 2021 на суму 18 877 808 грн, що виник внаслідок неврахування відсотків за користування фінансовими інвестиціями, суд зазначає таке.

20.08.2018 року між ТОВ «БФ Проект» (Продавець) та ТОВ «БФ Склад» (Покупець) укладено договір поставки № 250-П/18, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця деревні гранули (далі - товар), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити зазначений Товар.

У відповідності до пункту 1.2 Договору асортимент товару, щодо якого Покупець вправі зробити замовлення, та ціна узгоджуються сторонами у Специфікаціях, які становлять невід`ємну частину цього Договору.

Згідно з пунктом 1.6 Договору товар за цим договором передається на умовах EXW м. Коростень, склад Продавця. Адреса складу - Україна, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Сергія Кемського, 11-с. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав товар у розпорядження Покупця на складі Продавця, що підтверджується підписанням видаткової накладної.

Продавець зобов`язаний виписати Покупцеві податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 ПК України (пункт 1.7 Договору).

Загальна вартість цього Договору визначається сумою вартості партій товару, поставлених Продавцем протягом строку дії Договору та вказаних у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 2.1 Договору).

Поставка кожної партії товару відбувається на основі окремих Специфікацій, в яких вказується асортимент, кількість, ціна за одиницю виміру, вартість поставки товару, що підлягає продажу, та порядок розрахунків. Ціна товару та вартість окремої партії товару визначається у гривні (в т.ч. ПДВ) (пункт 2.3. Договору).

Передання товарів від Продавця до Покупця (відвантаження товару) за цим Договором здійснюється протягом 5 робочих днів з дня підписання Специфікації, якщо інше не передбачено в самій Специфікації (пункт 3.1. Договору).

Згідно із пунктами 7.2 - 7.3 Договору ціна за одну тонну товару, визначається Сторонами за домовленістю, та зазначається у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору. Порядок розрахунків визначається сторонами у Специфікації.

Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку договір діє до припинення прав та обов`язків Сторін, які з нього виникли.

Зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою письмовою угодою до цього Договору (пункт 11.4. Договору).

Згідно з Специфікацією № 1 від 20 серпня 2018 року до Договору № 250-П/18 товар - паливна гранула з деревини (6 мм, мішок 15 кг х 75 на палеті). Обсяг 1000 тон. Ціна за тону 5 184 грн з ПДВ.

Пунктами 7-9 цієї Специфікації визначено:- Умови оплати: Покупець зобов`язується сплатити 100% вартості переданого Товару згідно видаткової накладної до 20 вересня 2018 року.- Умови поставки: ЕХW Коростень. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав товар у розпорядження Покупця, що підтверджується підписанням видаткової накладної Сторонами.- Термін поставки: 5 робочих днів з моменту підписання Специфікації. Товар постачається окремими партіями.

Згідно з Специфікацією № 2 від 21 вересня 2018 року до Договору № 250-П/18 товар - паливна гранула з деревини (6 мм, мішок 15 кг х 75 на палеті). Обсяг 2131 тон. Ціна за тону 6 336 грн з ПДВ.

Пунктами 7- 9 цієї Специфікації визначено:- Умови оплати: Покупець зобов`язується сплатити 100 % вартості переданого до 30 жовтня 2018 року. Оплата за товар може здійснюватися частинами.- Умови поставки: ЕХW Коростень. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав товар у розпорядження Покупця, що підтверджується підписанням видаткової накладної Сторонами.- Термін поставки: 45 календарних днів з моменту підписання Специфікації. Товар постачається окремими партіями.

ТОВ «БФ Проект», на виконання замовлення ТОВ «БФ Склад», поставило зазначений у специфікації № 2 товар на суму 9 200 000 грн (1 453 тон) 28 вересня 2021 року.

ТОВ «БФ Склад» оплатило зазначений товар платіжним дорученням на суму 9 200 000 грн від 28 вересня 2021 року. Призначення платежу - «Оплата за паливну гранулу з деревини, згідно договору № 250-П-18 від 20 серпня 2018 року (специф. № 2). в т.ч. ПДВ 20% 1 533 333,33 грн».

Перевіркою встановлено, що згідно з наданими до перевірки регістрами бухгалтерського обліку встановлено кредиторську заборгованість на суму 60 000 000 грн, яка обліковується на бухгалтерському рахунку 6811 «Розрахунки з іншими кредиторами» без руху станом на 01 жовтня 2019 року та 30 червня 2019 року за Договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18, укладеним з ТОВ «БФ Склад» (код 35512050) на поставку паливних гранул.

Згідно із поясненнями позивача вказана «заборгованість» на суму 60 000 000 грн, яка обліковується ТОВ «БФ Проект» на бухгалтерському рахунку 6811 «Розрахунки з іншими кредиторами» без руху, є передоплатою за паливні гранули згідно із Договором № 250-П-18 від 20 серпня 2018 року.

Водночас умовами Договору № 250-П-18 від 20 серпня 2018 року та наявними у матеріалах справи Специфікаціями до цього Договору, не передбачено обсягу поставки на суму 60 000 000 грн та відвантаження на підставі заявок Покупця.

Таким чином, позивач не підтвердив ані податковому органу, ані суду, що такі кошти надійшли саме у якості передоплати за вказаним договором.

За переконанням податкового органу, вказана сума «передоплати за паливні гранули» є фінансовим інструментом (довгостроковою інвестицією), на суму якого мають бути нараховані відсотки у розмірі 18 877 808 грн.

Позивач же наголошує на тому, що це не є довгостроковою інвестицією, а є передплатою за товар.

Згідно із наданою додатковою угодою до Договору №250-П/18 від 04.10.2021 Продавець припиняє поставку товару і повертає Покупцю кошти сплачені в рахунок поставки товару і повертає в розмірі 50 800 000 грн (пункт 2.1.).

В день зарахування коштів на рахунок Покупцю в сумі 50 800 000 грн Договір поставки вважається достроково розірваним Сторонами, а всі зобов`язання за ним виконаними (пункт 3).

Водночас позивач не надав доказів повернення коштів Покупцю у розмірі 50 800 000 грн.

Із наведеного можна дійти висновку, що наданими позивачем документами не доведено, що зазначені кошти є передплатою за товар за Договором № 250-П-18 від 20 серпня 2018 року.

Так, ці кошти отримані за відсутності поставки товарів, відсутності специфікації, відсутності видаткової накладної тощо.

З метою з`ясування статусу таких коштів, судом встановлювалося питання реєстрації податкових накладних за відповідною операцією.

Так, позивач надав лише на стадії судового розгляду справи по суті податкові накладні (хоча судом зобов`язано товариство надати їх до 20.05.2025) на суму постачання разом із клопотанням про долучення доказів від 15.11.2025. Так, сума обсягу постачання по таким накладним становить 104 299 266, 60 грн (без ПДВ). Також надав податкові накладні по взаємовідносинам із ТОВ «БФ Склад» (на суму, що становить 90 241 666, 62 грн, а не 50 800 000 грн, як заявлялося товариством) на зменшення сум податку на додану вартість. Суд звертає увагу, що такі суми не узгоджуються із заявленою товариством сумою взаємовідносин із названим вище контрагентом.

При цьому, відповідні податкові накладні на час проведення перевірки і первісного розгляду справи не надавалися, а з їх змісту не можливо встановити на підставі якого договору (операції) вони оформлені.

Тобто доказів їх зв`язку із спірною ситуацією – немає.

Також примірник додаткової угоди від 04.10.2021 наданий лише на стадії судового розгляду справи по суті і, незважаючи на її дату, не надавався під час проведення перевірки, первісного розгляду справи і на стадії підготовчого провадження при направленні цієї справи на новий розгляд.

При цьому, суд наголошує, що відсутність чіткого документального визначення отриманих коштів сторонами (ТОВ «БФ Проект» і ТОВ «БФ Склад») як фінансової інвестиції не змінює правову природу коштів.

Твердження позивача про те, що отримані кошти у сумі 60 000 000 грн є передоплатою саме за товар не підкріплено доказами, а наявність договору як такого, не змінює статусу цих коштів.

За визначенням у підпункті 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на:

а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об`єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу;

б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на:

прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою;

портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку;

в) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Таким чином, інвестиції можуть здійснюватися у різних формах залежно від об`єкта вкладення та джерела коштів, що визначає порядок їх обліку та оподаткування відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Мінфіну від 30 листопада 2001 року № 559:

- дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу - дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу;

- фінансовий актив - це: а) грошові кошти та їх еквіваленти;

- фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Класифікація фінансових інструментів:

5. Фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділяються на фінансові активи, фінансові зобов`язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти;

6. Фінансові активи включають: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи;

7. Фінансові зобов`язання включають фінансові зобов`язання, призначені для перепродажу, та інші фінансові зобов`язання;

8. До інструментів власного капіталу належать прості акції, частки та інші види власного капіталу;

9. Похідні фінансові інструменти включають ф`ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні фінансові інструменти.

Отже відсутність чіткого визначення сторонами договору статусу коштів не змінює їх суті.

Суд наголошує, що у відповідності до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, серед інших, на принципі превалювання сутності над формою, який означає, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Аналізуючи правову природу фінансового інструменту, зокрема інвестиції, а також за відсутності документального підтвердження, що наведені кошти у сумі 60 000 000 грн були передплатою за товар, суд доходить висновку про правомірність дій податкового органу в частині виявленого порушення та відсутності підстав для скасування оскаржуваного податкового-повідомлення рішення у цій частині.

Щодо взаємовідносин ТОВ «БФ Проект» з ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ «УНІБУДІНВЕСТ», суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено надходження 18 лютого 2020 року на розрахунковий рахунок ТОВ «БФ Проект» коштів у сумі 111 616 399 грн від ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ЗАКРИТИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ», як погашення частки у статутному капіталі.

ТОВ «БФ Проект» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від отриманих грошових коштів за 2020 рік на суму 111 616 399 грн, що податковий орган констатував як порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», пункту 30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», пункту 10 НП(С)БО 11 «Зобов`язання».

ТОВ «БФ Проект» надано податковому органу копії платіжних доручень від 18.02.2020, дані рахунку 45 та повідомлено про здійснення ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» погашення несплаченої частки за викуп статутного капіталу, відсутність змін до Статуту та їх реєстрації, інформацію щодо відсутності порушень по зазначеному питанню в акті попередньої планової перевірки.

Інформацію щодо формування станом на 01.10.2019 даних рахунку 45 не надано.

Реєстраційні дії на зменшення та збільшення статутного капіталу не відбувались.

Позивач не спростовує факт того, що ним не було здійснено відображення інформації щодо створення вилученого капіталу у тому числі: щодо викупу власної частки та формуванню суми вилученого капіталу, зменшення рахунку 40 «статутний капітал», здійснення реєстраційних дій із зменшення статуту підприємства.

Так, викуп частки позивачем у власному статутному капіталі відбувся відповідно до Договору № 3-КП купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «БФ Проект» 51,8919% від 30.03.2016 та Договору № 4-КП купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «БФ Проект» 47,5676% від 03.11.2016.

Відчуження цих часток відбулося за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «БФ Проект» від 19.04.2017 на суму 45 616 000 грн та від 06.07.2017 на суму 138384000 грн, тобто менше, ніж через рік.

Підпунктами 2.1 та 2.2 Договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «БФ Проект»: від 19.04.2017 на суму 45 616 000 грн та від 06.07.2017 на суму 138 384 000 грн. покупцем яких є ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» визначено порядок оформлення купівлі- продажу частки: «Право власності на частку переходить до Покупця з моменту підписання цього Договору, права та обов`язки Учасника - з моменту державної реєстрації Статуту Товариства. Договір є підставою для державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства. Оплата за продаж частки передбачена п.3.2 договорів здійснюється до 19.04.2018 та 31.12.2017, відповідно.

Позиція позивача ґрунтується на приписах статті 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно з якими: у разі придбання частки (частини частки) учасника самим товариством без зменшення статутного капіталу товариства воно зобов`язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки), якщо інший строк не встановлено статутом товариства. Відповідне положення може бути внесене до статуту товариства, змінене або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства.

Водночас ТОВ «БФ Проект» не надано документів, у тому числі реєстраційних, що підтверджують викуп частки та реєстраційні зміни до статуту. За результатами попередньої перевірки не відображено розподіл часток та не визначено виникнення власного капіталу на початок та кінець періоду, що перевірявся, зміни в статутному капіталі відсутні.

Таким чином, продаж позивачем частки у статутному капіталі є підставою для збільшення фінансового результату до оподаткування на суму отриманих позивачем коштів від такого продажу, оскільки позивач при викупі такої частки не вчинив реєстраційних дій щодо зменшення статутного капіталу у зв`язку з таким викупом частки у власному капіталі.

За нормами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 21 П(С)БО 15 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Визначення ж поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Відповідно до наведеного визначення, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

На підставі зазначеного, ТОВ «БФ Проект» у порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», пункту 30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», пункту 10 П(С)БО 11 «Зобов`язання» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від отриманих грошових коштів за 2020 рік на суму 111616399 грн.

На підставі викладеного у сукупності, суд доходить висновку, що податковим органом не допущено порушень прав позивача, а спірне податкове повідомлення-рішення № 00069080702 від 11.02.2022 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Проект» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2022 № 00069080702 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.