Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №320/21207/25
Суддя: Сас Є.В.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року Київ Справа №320/21207/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рух справи.
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 18.08.2022 у розмірі 51 197,00 грн. (п`ятдесят одна тисяча сто дев`яносто сім гривень 00 коп.), сплаченого згідно з квитанцією № 0.0.2645367217 1 від 18.08.2022.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що має право на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло, оскільки житло придбала вперше та не брала участі в приватизації.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.05.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач на адресу суду направив відзив, яким у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі, зазначаючи, що обов`язок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при купівлі нерухомого майна є загальним правилом, тоді як звільнення від такої сплати є винятком і застосовується лише за наявності чітко визначених законом підстав, які мають бути належним чином підтверджені. Відповідач вказує, що сплативши збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу, позивач не скористався передбаченим законодавством механізмом звільнення від його сплати на стадії вчинення нотаріальної дії, а факт сплати збору свідчить про те, що на момент укладення договору не було встановлено обставин, які б давали право на пільгу, та майно вважалося таким, що придбавають не вперше. Крім того, відповідач наголошує, що обов`язок надання документів, які підтверджують право на звільнення від сплати збору (зокрема щодо невикористання приватизаційних чеків з усіх місць проживання після 1992 року), покладається саме на покупця. Також відповідач зазначає про відсутність у нього правових підстав для формування та подання до органів Казначейства подання про повернення коштів, оскільки факт їх помилкової або надмірної сплати встановлено не було, а дії органу Пенсійного фонду повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.
Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
18.08.2022 позивач придбала нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатили збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в загальній сумі: 51 197,00 грн.
Позивач звернулась до відповідача з заявою щодо повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу.
До заяви було додано: копію Договору купівлі-продажу квартири від 18.08.2022р.; копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 418042751 від 15.03.2025р.; копія квитанції № 0.0.2645367217.1 від 18.08.2022р.; копії паспорту, РНОКПП та довідки про зареєстроване місце проживання; копія Довідки від 27.05.2025р. № 3/16-1044 Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради.
Листом № 2600-0503-8/57409 від 01.04.2025 відповідач залишив заяву позивача без задоволення, посилаючись на те, що надані документи є неповними та не свідчать про придбання житла вперше з урахуванням вимог Порядку № 1740 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 23.09.2020), оскільки у матеріалах справи відсутні повні дані щодо всього зареєстрованого місця проживання особи (із зазначенням повних адрес, дат декларування/реєстрації та зняття/скасування реєстрації), через що неможливо достовірно встановити наявність або відсутність даних про невикористання житлових чеків для приватизації за весь необхідний період.
Вважаючи таку позицію відповідача протиправною, позивач звернулась з цим позовом.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
Згідно п. 9 ч. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону встановлено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону № 400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740), із змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020 (далі - Постанова № 866).
Згідно з п. п. 15-2, 15-3 Порядку № 1740 (у редакції Постанови № 866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема:
- право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (пп. «б»);
- особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) (пп. «в»);
- особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (пп. «г»).
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови № 866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.
Отже під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його безоплатну приватизацію.
Із змісту пункту 15-2 Порядку № 1740 вбачається, що з 26.09.2020 фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
У разі якщо особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі використати його вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20 та від 05.11.2025 у справі № 340/3681/24.
Досліджуючи зміст листа відповідача від 01.04.2025, суд відзначає, що такий в цілому узгоджується з вищезазначеними висновками Верховного Суду в частині можливості подання до ГУ ПФУ заяви з визначеним Порядком № 1740 переліком документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Відмовляючи у задоволенні заяви відповідач виходив з неповноти поданих документів для підтвердження факту придбання житла вперше.
Суд погоджується з таким висновком, проте відзначає, що правове обґрунтування викладене у згаданому листі відповідача не повною мірою узгоджується з приписами законодавства.
Насамперед, суд відзначає, що відсутня заява позивача (зазначення в заяві від 17.03.2025) про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя).
Подання такої заяви обумовлено можливою відсутністю в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей щодо речових прав зареєстрованих до початку його функціонування.
Також, суд звертає увагу, що подана позивачем довідка про невикористання житлових чеків за вказаними у ній адресами сама по собі не доводить використання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду з 1992 року, оскільки відсутні дані щодо реєстрації позивача з часу народження.
Зокрема, з відмітки в паспорті вбачається, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 20.07.2001.
Проте документи з відомостями про місце реєстрації позивача у період до цієї дати з народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема за адресою: АДРЕСА_3 , відповідачу не надавались та у справі, що розглядається відсутнію
Таким чином, висновок відповідача в листі від 01.04.2025 щодо неможливості встановлення факту невикористання позивачем житлових чеків для приватизації державного житлового фонду або їх використання для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, в цілому є обґрунтованим, проте не чітко сформульованим, що суперечить принципу правової визначенності.
Поряд з цим, покликання у листі на необхідність подання довідок БТІ є безпідставним, оскільки це не передбачено згаданими приписами Порядку № 1740.
За таких обставин відмова у вчиненні дій на користь позивача визнається протиправною.
Суд також враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі № 380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача вирішити питання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за заявою ОСОБА_1 від 17.03.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Суд звертає увагу, що при цьому позивач не позбавлений права подати до ГУ ПФУ додаткові документи.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі. Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень частини третьої статті 139 КАС України та оскільки позовмістить одну вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягаєзадоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених / незадоволених позовних вимог. Такий підхід викладено Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року у справі №620/1116/20 та який є застосовним при вирішенні розподілу судових витрат зі сплати судового збору у цій справі.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, отже останній підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 242-246, 255 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
1. Адміністративний позов - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернути збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно заяви ОСОБА_1 від 17.03.2025.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області вирішити питання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно заяви ОСОБА_1 від 17.03.2025, з урахуванням правової оцінки суду.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд 16; ЄДРПОУ 42098368).
5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сас Є.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua