Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №293/1095/26 — Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 293/1095/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

30 жовтня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Діброви О.В.,

з секретарем Ніконенко О.І.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором в сумі 16421 гривню 28 копійок, яка складається із тіла кредиту в сумі 4963 гривні 10 копійок, відсотків в сумі 1531 гривню 98 копійок, 9926 гривень 20 копійок – неустойки, а також 2622 гривні 40 копійок витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, та 6500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що 17 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір №45459786 про надання коштів у кредит, за умовами якого остання отримала у кредит грошові кошти у сумі 5000 гривень. Відповідач зобов`язання щодо повернення коштів за договором не виконала, у результаті чого і виникла зазначена вище заборгованість. Окрім цього, на підставі укладеного з позивачем договору факторингу первісний кредитор відступив належне йому право вимоги, а позивач набув всі права кредитора за зазначеним вище договором кредиту й має право вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; представник позивача зазначає, що просить судовий розгляд проводити без його участі та не заперечує щодо заочного розгляду справи; відповідач про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, але в судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки не повідомила та відзив на позовну заяву не подала.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 17 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45459786 (далі – Договір), згідно з яким останній було надано у кредит грошові кошти в сумі 5000 гривень, строк кредитування/строк договору 30 днів із фіксованою процентною ставкою – 0,466 % у день та комісією за надання кредиту – 16 %, що у грошовому виразі складає 800 гривен. (пункти 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами договору строк (надалі – «Строк кредитування»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно з пунктом 2.5. Договору перерахування кредиту позичальнику відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту укладення договору. Кредитодавець не несе відповідальність за затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб.

Порядок нарахування, сплати процентів, комісії та інших платежів, а також повернення кредиту визначений пунктами 6.1. - 6.4. Договору.

Договір було укладено дистанційно в електронній формі з використанням ІКС відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором (пункти 5.5., 5.6. Договору).

У Реквізитах сторін ОСОБА_1 вказала номер особистого електронного платіжного засобу – НОМЕР_1 (Розділ 12).

При укладенні Договору та додаткової угоди до нього відповідач була ідентифікована товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразових ідентифікаторів, що аналогом електронного підпису, за посередництва системи BankID НБУ.

Зазначені обставини підтверджуються копіями заявки-опитувальника клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с.26), договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45459786 від 17 листопада 2025 року (а.с.18-24), таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.25), що підписані сторонами електронними підписами, відповідачем зокрема електронним підписом одноразовим ідентифікатором 40328, довідки про ідентифікацію, сформованою товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.27).

17 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснило переказ коштів на електронний платіжний засіб відповідача №4149629360308530 в сумі 5000 гривень, що підтверджується копією довідки ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000091912 від 29 травня 2026 року (а.с.28), а також наданими АТ КБ «ПриватБанк» довідкою №20.1.0.0.0/7-260909/89458-БТ від 15 вересня 2026 року (а.с. 74) й випискою за договором за період з 17.11.2025 року по 20.11.2025 року (а.с. 75).

25 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу №25/02/26, за яким перше відступило за плату належні йому права грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав або настане в майбутньому, а позивач прийняв належні первісному кредитору права вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №8 до Договору факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року позивачу було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором на загальну суму 16421 гривню 28 копійок.

Вказані обставини підтверджується копіями договору факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року (а.с. 31-35), Реєстром прав вимоги №8 від 20 травня 2026 року (а.с. 35-37), платіжною інструкцією №850021654.1 від 26 травня 2026 року (а.с. 37).

Обмірковуючи правомірність позовних вимог, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі пункту 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання, що надані позивачем копії договору факторингу та реєстра права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Проаналізувавши зазначені вище докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач порушив договірні зобов`язання по сплаті заборгованості за кредитним договором, й позивач, який набув право вимоги за зазначеним договором, має право на стягнення заборгованості.

Разом з тим, перевіряючи обґрунтованість зазначеного позивачем розміру заборгованості, суд зважає на таке.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що кредит надається на 30 днів.

Сторони погодили суму розміру процентів за користування кредитом, яка нараховується за ставкою 0,466% за кожен день користування кредитом (п.п. 2.2.3. Договору).

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строків користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Отже, строк дії Договору від 17 листопад 2025 року закінчився через 30 днів після його укладення, а саме, 16 грудня 2025 року.

З розрахунку заборгованості за договором позики №45459786 від 17 листопада 2025 року (а.с.6) вбачається, що позивачем нараховано заборгованість відповідача за кредитним договором на загальну суму 16421 гривню28 копійок, у тому числі: 4963 гривні 10 копійок – заборгованість за тілом кредиту, 1531 гривня 98 копійок – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та 9926 гривень 20 копійок – заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею.

З розрахунку заборгованості, здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів`первісним кредитором (а.с. 16-17), вбачається, що первісним кредитором заборгованість відповідача за процентами нарахована за період з 18 листопада 2025 року по 15 січня 2025 року включно, тобто й за період після 16 грудня 2025 року, коли у кредитора, право вимог якого відійшло до позивача, не виникало права на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, розмір заборгованості за відсотками відповідно до умов Договору має становити 699 гривень (5000 гривень (тіло кредиту) х 0,466/100 (відсоткова ставка) х 30 днів (строк позики)).

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки за кожен день невиконанняненалежного виконання зобов`язання за Договором, суд зважає на таке.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Неустойка, нарахована позивачем за прострочення позичальником термінів виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, складає 9926,20 грн.

Однак, пунктом 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки за кожен день невиконанняненалежного виконання зобов`язання за Договором слід відмовити за безпідставністю.

Отже, суд дійшов переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 5662 гривні 10 копійок, з яких 4963 гривні 10 копійок – заборгованість за тілом кредиту, 699 гривень – заборгованість за відсотками.

Представник позивача у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу у сумі 6500 гривень.

Обмірковуючи питання щодо відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зважає на правову позицію, викладену Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22, відповідно до якої зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Відповідачем клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу не заявлялось.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок, а тому, в порядку статті 141 ЦПК України, вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 917 гривень 00 копійок (2662,40 гривень (сплачений судовий збір)х34,48 % (розмір задоволених вимог-5662,10х100:16421,28):100).

З аналогічних міркувань пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу на суму 2241 гривні 20 копійок (6500 гривеньх34,48%)

Керуючись статтями 205, 207, 514, 525-526, 530, 610-612, 625, 626, 628 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, статтями 3, 10, 141, 206, 263, 265, 273, 294 ЦПК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором №45459786 від 17 листопада 2025 року в сумі 5662 гривні 10 копійок, в тому числі 4963 гривні 10 копійок – заборгованість за тілом кредиту, 699 гривень – заборгованість за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати по сплаті судового збору у сумі 917 гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу сумі 2241 гривню 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь Київська обл., 08205, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43311346.

Представник позивача: Ткаченко Юлія Олегівна, місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 30 жовтня 2026 року.

Суддя: Олександр ДІБРОВА