Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №161/12786/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12786/26

Провадження № 2/161/6480/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гриня О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шолом С.І.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боратинської сільської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на день смерті та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Позовну заяву обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 – дружина її рідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 шляхом спільного проживання в одному будинку за однією адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2000, яку він прийняв після смерті батька ОСОБА_4 . Свідоцтво про право на спадщину було зареєстроване в Гіркполонківській сільській раді в погосподарській книзі № 03, особовий рахунок № НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 оформила спадщину після серті чоловіка ОСОБА_3 лише частково, а саме на земельну ділянку площею 2,02 га, розташовану на території Гіркополонківської сільської ради Луцького району, однак спадщину на житловоий будинок не оформила.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме земельну ділянку площею 2,02 га, розташовану на території Гіркополонківської сільської ради Луцького району та житловий будинок, який вона прийняла в порядку спадкування, але не оформила своїх спадкових прав.

Спадкоємців першої та другої черг після смерті ОСОБА_5 немає. Позивач прийняла спадщину після серті ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала з останньою за адресою: АДРЕСА_1 більше п`яти років, а також на день її смерті.

Вона з ОСОБА_2 мали спільний бюджет, вели спільний побут, витрачали заощадження на придбання ліків, одяг, продукти харчування. Також, позивач здійснювала поховання ОСОБА_2 .

Таким чином, будучи спадкоємцем четвертої черги позивач звернулася до нотаріуса із заявою про заведення спадкової справи. На що їй було надано витяг із Спадкового реєстру, яким підтверджено відсутність заповітів ОСОБА_2 та підтверджено відсутність заведення спадкової справи, а також роз`яснено про неможливість заведення спадкої справи за її заявою, оскільки відсутні докази постійного проживання із спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років та на день її смерті. У зв`язку з чим, вона змушена звертатися до суду.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживала однією сім`єю з ОСОБА_5 більше п`яти років в житловому будинку АДРЕСА_1 на день її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на належне їй майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 2,02 га розташовану на території Гіркополонківської сільської ради Луцького району Волинської області, кадастровий номер: 0722881600:04:000:3050, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.12.2009.

Ухвалою судді від 17.06.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відзиву від відповідача у визначений ухвалою строк до суду не надходило.

Протокольною ухвалою від 08.09.2026 закрито підготовче провадження у справі.

До початку розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, заявлений позов підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підставі.

Представник відповідача у раніше поданих письмових поясненнях просив проводити розгляд справи у відсутності представника, щодо вирішення позову покладався на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.

Позивач ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серія НОМЕР_2 , яка 17.11.1973 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_8 », відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , а також свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_4 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_5 ОСОБА_3 16.09.1978 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , після чого остання змінила прізвище на « ОСОБА_10 ».

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, яку прийняла його дружина ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку площею 2,02 га, розташовану на території Гіркополонківської сільської ради Луцького району Волинської області, кадастровий номер: 0722881600:04:000:3050 та на права на майновий пай а КСП «Прогрес» с. Гірка Полонка, Луцький район, Волинська область, а також на грошові заощадження з належними відсотками та компенсаційними виплатами в установі ТВБВ Ощадного банку № 10002/015/062 на рахунках: № 1002, № НОМЕР_7 .

Крім наведеного, до складу спадково майна після смерті ОСОБА_3 належав житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.11.2000, яку він прийняв після смерті батька ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 не оформила спадкових прав на вказаний вище будинок.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_8 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності на який вона не оформила.

Оскільки спадкоємців першої та другої черг після смерті ОСОБА_2 немає, позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса за оформленням спадщини.

Постановою від 11.06.2026 нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки останньою не підтверджено факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 23 постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що, крім юридичних фактів, які зазначені в частині першій вказаної статті, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як з`ясовано судом, встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_11 – сусідка, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_12 - сусідка, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_13 – племінниця позивача та померлого ОСОБА_3 , суду пояснили, що після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 фактично переїхала жити до ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала більше п`яти років. Проживаючи разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 займалася домогосподарством, доглядала ОСОБА_2 , так як вона була особою з інвалідністю І групи та потребувала сторонньої допомоги, готувала їсти, прибирала, купувала продукти харчування та ліки, після смерті ОСОБА_2 , займалася її похованням.

З досліджених судом доказів, встановлено, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 більше п`яти років і на день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, як з`ясовано судом, заявнику підтвердження факту проживання із спадкодавцем на момент смерті, необхідне для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , а тому, дослідивши в сукупності представлені письмові докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача є підставною та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Спадкування, за нормами ст. ст. 1216, 1218, 1220 ЦК України, перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що відкривається внаслідок смерті особи, і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті.

Пунктом 3 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 визначено, що згідно з правилами ст. 1220 ЦК часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка прийняла спадщину після смерті спадкодавця шляхом спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 більше п`яти років і на день її смерті.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину та набути права власності на спадкове майно в позасудовому порядку.

Відтак, враховуючи наведене, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 265 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Боратинської сільської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на день смерті та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживала однією сім`єю з ОСОБА_5 більше 5 (п`яти) років в житловому будинку АДРЕСА_1 на день її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 на належне їй майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 2,02 га розташовану на території Гіркополонківської сільської ради Луцького району Волинської області, кадастровий номер: 0722881600:04:000:3050, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 грудня 2009 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_9 ).

Відповідач: Боратинська сільська рада (вул. Центральна, 20, с. Боратин, Луцький район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04332207).

Вступна та резолютивна частини рішення були проголошені 22 жовтня 2026 року.

Повний текст рішення складений та підписаний 30 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь