Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №260/5398/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5398/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР19546/ПМ2024 від 27.03.2026 року, виданої станом на 01.01.2024 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР19546/ПМ2024 від 27.03.2026 року, виданої станом на 01.01.2024 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2024 року по день проведення перерахунку.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. 27 березня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 підготував та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2024 року для проведення перерахунку його пенсії з 01 лютого 2024 року. Однак відповідач всупереч законодавчим вимогам у проведенні такого перерахунку протиправно відмовив. Вважає, що вказаними діями відповідач порушив його право на соціальний захист і пенсійне забезпечення.

25 серпня 2026 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до суду відзив на позов, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що з 20.05.2023 постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 передбачає, що розміри посадових окладів за військовим званням військовослужбовців розраховуються з суми 1762,00 грн. Тому вважає, що правові підстави для обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням позивача із використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.02.2024 відсутні. Окрім того, зазначає, що рішення суду, на виконання якого ІНФОРМАЦІЯ_2 видав довідку про розмір грошового забезпечення позивача, не містить зобов`язань щодо здійснення відповідачем перерахунку пенсії, а сам перерахунок проводиться після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про умови та порядок його здійснення відповідно до Порядку № 45. Також вважає, що орган Пенсійного фонду України має право перевіряти обґрунтованість видачі довідок, а вимоги про перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром та виплату різниці є передчасними, оскільки перерахунок пенсії позивача на підставі зазначеної довідки ще не проводився, а максимальним розміром його пенсія не обмежувалася.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) проходив військову службу в Збройних Силах України.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою № 0701009218 від 09.06.2023, ОСОБА_1 з 09 червня 2023 року призначено пенсію по інвалідності.

Станом на день виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

27 березня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/358/26 видав довідку № хр19546/ПМ2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 року.

За результатами розгляду скерованого представником ОСОБА_1 звернення про здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2024 на підставі оновленої довідки листом № 6867-7534/М-02/8-0700/26 від 12.06.2026 ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило заявника про відсутність підстав для проведення перерахунку з огляду на те, що з 01.01.2024 фактичної зміни грошового забезпечення для відповідної категорії військовослужбовців не відбулося, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/358/26 не містить зобов`язань для ГУ ПФУ в Закарпатській області.

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки, виданої уповноваженим органом, ОСОБА_1 звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі – Закон).

Суд враховує те, що спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку пенсії позивача.

Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій регулюється нормами ст. 63 Закону. Так, ч. 1 зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704) затверджено, серед іншого, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

При цьому п. 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Вказане кореспондується також з примітками до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Отже, первинно розміри посадових окладів військовослужбовців було поставлено в залежність від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Поряд з цим 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, п. 6 якої внесено зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі, п. 4 Постанови № 704 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103.

Отже, починаючи з 29 січня 2020 року норми п. 6 постанови № 103 та внесені до п. 4 Постанови № 704 зміни втратили чинність та не підлягають застосуванню.

Разом з тим, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі – Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103, та пунктом 2 постанови абзац перший викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отже, з 20.05.2023 (дата набрання чинності Постановою № 481) базова величина, з якої обраховуються розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, є сталою та становить 1762,00 грн.

В подальшому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24 визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24 залишено без змін.

Водночас постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Згідно з частинами 1 – 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Сталою є правова позиція Верховного Суду про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 та від 10.01.2023 у справі № 340/507/22, такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2025 у справі № 600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі № 420/3824/25, у яких викладено те, що з дня набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) та протягом усього періоду її дії (до 18.06.2025) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою № 481, та сформував наступний висновок, а саме: до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01.01.2024 відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762 грн.

У подальшому такий підхід підтриманий Верховним Судом у постановах від 03.06.2026 у справі № 560/15005/25, від 29.06.2026 у справі № 620/12943/25, від 13.07.2026 року у справі № 380/13995/25 та від 17 вересня 2026 року у справі № 520/33178/25.

Постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 наведеного висновку не змінює, оскільки предметом розгляду в ній була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття Постанови № 481, а відступу від висновку судової палати у справі № 520/5814/24 в порядку, визначеному ст. 346 Кодексу адміністративного судочинства України, вона не містить. Верховний Суд у постанові від 20.10.2026 у справі № 420/30726/25 також зазначив, що постановою у справі № 320/29450/24 безпосередньо не вирішувалося питання про наявність у пенсіонера права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення.

Ураховуючи наведене, п. 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу – закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того, чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Статтею 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III визначено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року у розмірі 1762,00 грн.

Поряд з цим, ст. 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 гривень.

Отже, на думку суду, у цьому випадку наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відтак у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262.

Згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі – Порядок № 45), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на умовах, в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. При цьому на підставі списків, поданих головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, на вказані органи покладено функції щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 51 Закону перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

На виконання вищезазначених законодавчих норм, ІНФОРМАЦІЯ_3 видав ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2024, яка була скерована до органу Пенсійного фонду України.

Суд вважає, що надходження до територіального органу Пенсійного фонду України від уповноваженого органу довідки про розмір та складові грошового забезпечення є підставою для проведення відповідного перерахунку пенсії пенсіонера.

При цьому суд враховує висновок Верховного Суду в постанові від 10.10.2019 у справі № 522/17864/15-а, відповідно до якого органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсій, а здійснюють її перерахунок та нарахування на підставі отриманих від уповноважених органів документів про види і розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у відповідних довідках.

Посилання відповідача на те, що з 01.01.2024 фактичної зміни грошового забезпечення для відповідної категорії військовослужбовців не відбулося, суд відхиляє, оскільки з 1 січня 2024 року збільшився прожитковий мінімум для працездатних осіб, який відповідно до п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, що і зумовило зміну розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Те, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/358/26 не містить зобов`язань для ГУ ПФУ в Закарпатській області, не звільняє відповідача від обов`язку провести перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, виданої уповноваженим органом, оскільки такий обов`язок випливає безпосередньо з положень ст. 51, 63 Закону та Порядку № 45.

Вищенаведене свідчить про протиправність непроведення відповідачем перерахунку та виплати пенсії позивача з урахуванням виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять відомостей щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, позивач таких доказів не надав. Відповідач у відзиві зазначає, що максимальним розміром пенсія позивача не обмежувалася, а перерахунок пенсії на підставі довідки від 27.03.2026 № хр19546/ПМ2024 ще не проводився.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2024 року по день проведення перерахунку суд зазначає наступне.

Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії за оновленою довідкою, виданою ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 01.01.2024.

Відповідно питання щодо порядку виплати перерахованої пенсії є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ – 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № хр19546/ПМ2024 від 27.03.2026 року, виданої станом на 01.01.2024.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.02.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № хр19546/ПМ2024 від 27.03.2026 року, виданої станом на 01.01.2024, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін