Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №160/14919/26
Суддя: Калугіна Наталія Євгенівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 рокуСправа № 160/14919/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005 м. Дніпро вул. Сімферопольська,17-а ЄДРПОУ ВП 44118658) від 20.05.2026 року №0285110902.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що посилання в наказі на проведення фактичної перевірки на визначеної п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України є недостатнім для визначення фактичних підстав перевірки. Також позивач вказав, що фактична перевірка відповідачем здійснення функцій, визначених законодавством у сфері маркування тютюнових виробів, згідно із ст. 80 ПК України, не призначалась та фактично не проводилась.
Також позивач вказав, що у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення фактичної перевірки у квітні 2026 року, оскільки попередня перевірки була проведена у січні 2026 року.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.06.2026 відкрив спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Згідно наданого відповідачем відзиву на позов, відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні, зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування, з огляду на те, що наказі про призначення фактичної перевірки була зазначена Фактична підстава проведення перевірки, позивач була повідомлена про проведення перевірки, про що свідчить підпис позивачки у направленні на проведення перевірки від 22.04.2026 року.
Судом здійснено розгляд справи за наявними матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, що наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив таке.
Наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.04.2026 № 2416-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 » від 15.05.2025 №3256-п призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , з метою перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі підпункту 19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.15, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19- 1.1.18, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) ПК України (із змінами та доповненнями), Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
У наказі визначено період перевірки з 2204.20.26, тривалістю не більше 10 діб.
Згідно направлення на проведення перевірку від 22.04.2026 №3629, ОСОБА_2 пред`явлено це направлення та наказ від 22.04.2026 №2416-п, про що є відповідний підпис ОСОБА_1 у направленні від 22.04.2026 №3629.
Також позивач отримала письмову вимогу контролюючого органу від 22.04.2026 про надання пояснень та документів, необхідних для проведення перевірки.
За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки № 1905/04-36-09-02/ НОМЕР_1 від 04.05.2026 року.
Під час перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено факт невідповідності протягом трьох повних календарних місяців поспіль, а саме у жовтень, листопад, грудень 2025, у період дії ліцензії(ій) розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб`єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою статті 42 Закону №3817;
- за результатами аналізу та співставлення інформації щодо відображення у фіскальних чеках PPO/PPO номерів та серії марок акцизного податку встановлено реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка у лютому 2026, а саме: згідно фіскальних чеків проведених в лютому 2026 через РРО ф.н. 4001038733 05.02.2026 та 12.02.2026 здійснено продаж ГОРІЛКА «Хлібний Дар» 0,5л. чек № НОМЕР_2 відповідно - маркованої МАН -АКАС 721413; в березні 2026 через РРО ф.н. 4001038733 02.03.2026, 04.03.2026,10.03.2026 здійснено продаж ГОРІЛКА «Мірна на молоці» 0,5л. чек № 6329300482, 6341096166, 6341351077 ma 6388468404 відповідно - маркованої МАН AIYB 709644 та МАП - AIYB709682 з однаковою маркою акцизного податку (витяг з бази даних додається).
Згідно із актом про відмову від підписання матеріалів перевірки від 01.05.2026, ФОП ОСОБА_1 відмовилась від підписання матеріалів перевірки.
Вказаний акт доставлено в електроний кабінет позивача, що підтверджується квитанцією від 05.05.2026.
На підставі виявлених порушень відповідачем складено податкове повідомлення-рішення форми С №0285110902 від 20.05.2026 року щодо застосування до позивача фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 25941,00 грн.
Не погоджуючись із цим рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень підпунктів 19-1.1.4., 19-1.1.13. - 19-1.1.20 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
За змістом підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9, 20.1.14, 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю; у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 ПК визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Так, згідно із абзацами 1-4 пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При цьому, абзац 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
За змістом абзаців 7-8 підпункту 81.1 статті 81 ПК України при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно змісту позовної заяви, позивач вказав, що фактична перевірка відповідачем здійснення функцій, визначених законодавством у сфері маркування тютюнових виробів, згідно із ст. 80 ПК України, не призначалась та фактично не проводилась. Про призначення перевірки та її проведення позивач дізналась 20.05.20206 року після отримання податкового повідомлення -рішення про штрафні санкцій.
Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача, як необгрунтовані, стосовно того, що позивач дізналась про проведення перевірки 20.05.2026.
Як встановлено судом, наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.04.2026 № 2416-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 » від 15.05.2025 №3256-п призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , з метою перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі підпункту 19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.15, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19- 1.1.18, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) ПК України (із змінами та доповненнями), Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
У наказі визначено період перевірки з 2204.20.26, тривалістю не більше 10 діб.
Згідно направлення на проведення перевірку від 22.04.2026 №3629, ОСОБА_2 пред`явлено це направлення та наказ від 22.04.2026 №2416-п, про що є відповідний підпис ОСОБА_1 у направленні від 22.04.2026 №3629.
Отже, контролюючим органом дотримано норми абзаців 1-4 пункту 81.1 статті 81 ПК України в частині пред`явлення перед початком перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідного направлення на проведення перевірки та наказу про проведення перевірки, а тому доводи позивача про те, що вона не знала про проведення перевірки є безпідставними та такими, що не узгоджуються з матеріалами справи.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури призначення перевірки у зв`язку із ненаведенням у наказі про призначення перевірки фактичних підстав для призначення перевірки, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що правовими підставами для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 у наказі від 22.04.2026 №2416-п визначено підпункти 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
В наказі від 22.04.2026 №2416-п, контролюючим органом чітко зазначено, що підставою для проведення перевірки є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Тобто, контролюючим органом дотримано процедуру призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 , а доводи позивача щодо не зазначення у наказі про призначення перевірки фактичних підстав для призначення перевірки, суд відхиляє як необґрунтовані.
На підставі наведеного, суд вважає, що призначення та проведення фактичної перевірки відбулось із дотриманням норм чинного законодавства з боку контролюючого органу.
Щодо доводів позивача про те, що у відповідача не було підстав для призначення та проведення перевірки, оскільки попередня фактична перевірка позивача проводилась 23.01.2026, суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України не передбачена обов`язкова періодичність проведення фактичних перевірок. Специфіка фактичних перевірок полягає у тому, що здебільшого, фіксація факту ймовірного порушення податкового законодавства, відбувається під час його здійснення, саме в момент перевірки.
Тому, виявлені (ймовірно виявлені) під час проведення фактичної перевірки 23.01.2026 порушення податкового законодавства не є тими самими порушеннями, які зафіксовані відповідачем в акті перевірки від 04.05.2026.
Щодо суті виявлених під час фактичної перевірки порушень податкового законодавства, суд не надає таким обставинам судової оцінки, з огляду на відсутність у підставах заявленого позивачем позову, відповідних доводів та заперечень позивача.
Згідно приписів ч. 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що, підставу позову складають фактичні та правові обставини, якими саме позивач обґрунтовує свої вимоги, такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки, а також відповідне нормативно-правове регулювання на момент виникнення (розвитку) спірних правовідносин. Отже, фактична підстава позову — це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача, а правова підстава позову — це посилання в позовній заяві на законодавчі, підзаконні нормативно-правові акти та/або локальні акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Тому, враховуючи наведене, суд позбавлений можливості самостійно визначати обставини та ті юридичні факти, які могли б бути покладні в основу фактичних підстав позову в частині виявлених під час перевірки порушень позивачем податкового законодавства.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 241-246, 255, 263, 295, 297 КАС України суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 28.10.2026 року.
Суддя Н.Є. Калугіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua