Вирок від 29 жовтня 2026 р. у справі №399/638/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/638/26

провадження № 1-кп/399/54/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121070000360 від 08.05.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 05.11.2019 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, ст.. 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнився 12.04.2022 року за ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.03.2022 року умовно-достроково на 07 місяців 23 дні.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) – майна потерпілої ОСОБА_6 , вчиненому повторно в умовах воєнного стану, поєднаним з проникненням до іншого сховища, при наступних обставинах.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, та який триває по теперішній час на підставі відповідних Указів Президента України, прийнятих упродовж 2022-2026 років. 06.05.2026 року близько 05 години 00 хв., ОСОБА_5 повторно, таємно проник до огородженої території домоволодіння АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , з метою повторного таємного викрадення чужого майна. На порозі біля входу до вказаного будинку ОСОБА_5 виявив акумуляторний тример «Procraft RTA-24» та електрокосу марки «Bosch АРТ 37». Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання

Суспільно небезпечних наслідків, розуміючи, що його злочинні дії нікому не помітні, з корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, перебуваючи незаконно на огородженій території домоволодіння АДРЕСА_1 , таємно викрав акумуляторний тример «Procraft RTA-24», вартістю з урахуванням зносу 1961 грн., та електрокосу марки «Bosch АРТ 37» вартістю з урахуванням зносу 2 125 грн., які належать на праві власності потерпілій ОСОБА_6 .. У подальшому ОСОБА_5 утримуючи викрадене майно при собі, зник з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим на власний розсуд, заподіявши своїми умисними протиправними діями потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 4086 гривень.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану та поєднане з проникненням в інше сховище.

Відповідно до положень ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав в повному обсязі, надав показання, відповідно до яких фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспорює, оскільки в ньому все викладено правильно, і пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин у спосіб, в час та за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Щиро розкаюється у вчиненому.

Потерпіла у кримінальному проваджені ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду кримінального провадження. Завчасно надіслав до суду письмову заяву, відповідно до якої прохає розгляд кримінального провадження здійснювати без її участі. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_5 вона не має. З положенням ч.3 ст. 349 КПК України ознайомлена та не заперечує проти її застосування.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, та беручи до уваги думку прокурора, думку потерпілої, за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_5 розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції у суду немає.

Суд роз`яснив обвинуваченому, що при таких обставинах він позбавляється права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого ОСОБА_5 , а також у тому, що він усвідомлює неможливість оскаржити обставини справи в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про судовий розгляд кримінального провадження за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

Винуватість ОСОБА_5 повністю доведена у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, в умовах воєнного стану та поєднане з проникненням у інше сховище, і його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

Нормами ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому виду та розміру покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, дані про особу обвинуваченого.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено: що ОСОБА_5 раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, на «Д» обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки обвинувачений визнає свою вину, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює свої дії, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Згідно з висновками викладеними в досудовій доповіді Олександрійського районного сектору №1 філії державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , на думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально – виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, направлених на сприяння розумінню власної відповідальності за свої вчинки та наявності наслідків кожної дії, розвиток уміння їх прогнозувати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі у межах передбаченої ч.4 ст. 185 КК України санкції.

Разом з тим, враховуючи зазначені вище відомості, які характеризують особу обвинуваченого, відношення обвинуваченого до скоєного, який щиро розкаявся, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому до обвинуваченого доцільно застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк, з покладенням на нього обов`язків відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України, в даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.05.2026 року у справі №401/1481/26, провадження 1-кс/401/327/26 накладено арешт на вилучене майно.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 367-371, 373,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт накладений ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.05.2026 року у справі №401/1481/26, провадження 1-кс/401/327/26, скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

- акумуляторний тример «Procraft RTA-24» та електричний тример «Bosch АРТ 37» – залишити у володінні та користуванні власника ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в 30-денний строк з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.3 ст.349, ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1