Вирок від 27 жовтня 2026 р. у справі №387/4/26 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/4/26

Провадження № 1-кп/396/108/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області кримінальне провадження № 42024122020000072 від 16.10.2024 року, відносно,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Піщаний Брід, Добровеличківського району, Кіровоградської області, громадянин України, освіта середня спеціальна, працює електромонтером з експлуатації розподільних мереж 3 групи Добровеличківського ЕМ, ПрАТ «Кіровоградобленерго», одружений, має на утриманні малолітнього сина 2022 р.н., військовозобов`язаний, депутат Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання Новоукраїнського району Кіровоградської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ст. 366-3 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також вчинив умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Кримінальні правопорушення було вчинено за наступних обставин.

Судом встановлено, що рішенням першої сесії восьмого скликання Піщанобрідської сільської ради від 25.11.2020 № 1 ОСОБА_3 обрано депутатом Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання Добровеличківського району Кіровоградської області.

У подальшому, на підставі Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX, рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання Піщанобрідської сільської ради від 29.10.2021 № 806 «Про приведення у відповідність найменування органу місцевого самоврядування у зв`язку зі зміною адміністративно-територіального устрою», змінено назву органу місцевого самоврядування на Піщанобрідську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни (військовозобов`язані та резервісти) зобов`язані з`явитися на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на усій території України оголошено воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час. Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та триває на цей час загальна мобілізація з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов`язаним, перебуваючи з 14.08.2018 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов медичний огляд, за результатами якого рішенням військово-лікарської комісії від 17.10.2024 визнаний придатним для проходження військової служби.

У подальшому, на підставі ст. 65 Конституції України та за відсутності підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які б надавали останньому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, ОСОБА_5 викликано на 08-00 год. 07.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні якого уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 йому оголошено бойову повістку на відправку до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби за мобілізацією, та вказано про його явку на 08-00 год. 09.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку ОСОБА_6 особисто отримав, поставивши свій підпис у розписці про отримання повістки, що підтверджується висновком експерта від 29.04.2025 № 28.

Після цього, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, будучи належним чином повідомленим про явку за бойовою повісткою, ознайомленим про кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України у разі неявки, 09.03.2025 не прибув у визначений час до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 для проходження військової служби у складі команди військової частини НОМЕР_2 , у зв`язку із призовом за мобілізацією, таким чином умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тим самим порушивши вимоги ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».

Положенням ч. 1 ст. 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.

Крім того, встановлено, що відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) суб`єктами декларування є особи зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону, такими суб`єктами є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме - депутати місцевих рад.

Положеннями ч. 1 ст. 45 Закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» № 2115-ІХ від 03.03.2022 було зупинене подання декларацій.

Однак, Закон України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 доповнено пунктом 27 розділу XIII «Прикінцевих положень», де установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» № 3384-IX від 20.09.2023 (який набрав чинності 12.10.2023), подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року, відповідно підпункту 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 08.11.2023 № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 року за № 1965/41021.

ОСОБА_3 , в період з 25.11.2020 по теперішній час, будучи депутатом Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, відповідно до Рішення першої сесії восьмого скликання № 1 від 25.11.2020, будучи суб`єктом декларування згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону, діючи умисно, маючи реальну можливість, достовірно знаючи про обов`язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, будучи належним чином повідомленим шляхом отримання 25.11.2020 від секретаря Піщанобрідської сільської ради ОСОБА_8 роз`яснення НАЗК України № 2 від 26.08.2020, та в усній формі на 15-ій сесії Піщанобрідської сільської ради 23.12.2021 про обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» та про обов`язок подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, всупереч вимогам частини 1 статті 45 Закону не подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Також, ОСОБА_3 у вищезазначений період часу, являючись депутатом Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області відповідно до Рішення першої сесії восьмого скликання № 1 від 25.11.2020, будучи суб`єктом декларування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону, діючи умисно, маючи реальну можливість, достовірно знаючи про обов`язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, будучи належним чином повідомленим секретарем Піщанобрідської сільської ради ОСОБА_8 в усній формі на 24-й сесії Піщанобрідської сільської ради 20.12.2022 про обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» та про обов`язок подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, всупереч вимогам частини 1 статті 45 Закону не подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Також, ОСОБА_3 у вищезазначений період часу, являючись депутатом Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області відповідно до Рішення першої сесії восьмого скликання №1 від 25.11.2020 року, будучи суб`єктом декларування згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону, діючи умисно, маючи реальну можливість, достовірно знаючи про обов`язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, будучи належним чином повідомленим шляхом отримання від секретаря Піщанобрідської сільської ради ОСОБА_8 «смс – повідомлення» в месенджері «Rakuten Viber», датованих 02.01.2024 та 19.03.2024, про обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» та про обов`язок подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, всупереч вимогам частини 1 статті 45 Закону не подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Також, ОСОБА_3 у вищезазначений період часу, являючись депутатом Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області відповідно до Рішення першої сесії восьмого скликання №1 від 25.11.2020 року, будучи суб`єктом декларування згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону, діючи умисно, маючи реальну можливість, достовірно знаючи про обов`язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, будучи належним чином повідомленим секретарем Піщанобрідської сільської ради ОСОБА_8 , шляхом особистого отримання повідомлення 07.02.2025 про обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» та про обов`язок подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, всупереч вимогам частини 1 статті 45 Закону не подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції № 47-07/85878-23 від 21.10.2025, станом на 21.10.2025 при перевірці файлів логування дій користувача інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – ІТС Реєстр), встановлено, що ОСОБА_3 в період з 29.03.2021 по 21.10.2025 року будь-яких дій в ІТС Реєстр, з метою подання декларації за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, не вчиняв.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиннні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336 та ст 366-3 КК України не визнав, пояснивши, що він не з"явився по бойовій повістці, 09.03.2025 року, оскільки РТЦК та СП створені незаконно та він відмовляється виконувати злочинні накази, а також він не являється громадянином України. Крім того вказав, що він був депутатом Піщанобрідської сільської ради з 2021 року по 2025 рік, вимоги щодо подання декларацій йому доводились працівниками сільської ради, але він вважав за необхідне не продавати декларації.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він особисто вручив бойову повістку ОСОБА_3 для прибуття на відправку у військову частину та на вказану дату ОСОБА_3 не прибув. Про отримання вказаної повістки ОСОБА_3 особисто поставив свій підпис. Від отримання повторної повістки ОСОБА_3 відмовився.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він разом із іншими працівниками РТЦК, а також поліцейським ОСОБА_11 , поїхали на автомобілі до ОСОБА_3 , який перебував на роботі та працював на лінії біля с. Глиняне, щоб вручити йому повістку, але ОСОБА_3 від отримання повістки відмовився. Крім того вказав, що працівник поліції пояснював ОСОБА_3 , що відносно нього може бути прошена кримінальна справа.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що була вказівка вручити повістку за місцем роботи особи, але прізвище він не пом"ятає та від отримання повістки особа відмовилась.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він був задіяний на відпрацюванні та разом з працівниками РТЦК був присутній під час вручення ОСОБА_3 повістки для прибуття в РТЦК. Вказана подія фіксувалась за допомогою бодікамери. Крім того вказав, працівниками РТЦК було складено акт відмови від отримання повістки ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 був депутатом 8 скликання Піщанобрідської сільської ради та жодного разу не подав декларації. Крім того вказала, що на 1 сесії була підготовлена памятка працівниками виборчої комісії про те, що депутати повінні подавати декларації, як кандидата в депутати так і після обрання щорічно, а також щорічно в протоколі сільської ради зафіксовано обов"язок депутатів подавати декларації та у групі Вайбер депутатам нагадували про подання декларацій. Крім того вказала, що ОСОБА_3 був обізнаний про обовязок подавати декларації.

Суд вважає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Крім показань допитаних у судовому засіданні осіб, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України:

- повідомленням т.в.о. начальника другого ІНФОРМАЦІЯ_3 про кримінальне правопорушення від 10.02.2025 року ( том №1 а.с. 9);

- довідкою № 51/1157 від 23.10.2024 року військово-лікарської комісії про те, що рядовому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено медичний огляд ВЛК та визнано придатним (том № 1, а.с. 11);

- картка обстеження та медичного огляду війсьвозобов"язаного, для визначення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_14 визнано придатним ( том №1 а.с. 12);

- розписка ОСОБА_3 (том № 1, а.с. 14);

- витяг з наказу № 136 від 18.02.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про призначення уповноважених осіб на перевірку документів та вручення повісток резервістам та військовозобов"язаним та додаток до наказу (том № 1, а.с. 15-18);

- диск з відеофіксацією відмови ОСОБА_3 від отримання повістки (том № 1, а.с.36);

- акт відмови від отримання повістки від 12.03.2025 року (том № 1, а.с. 37);

- облікова картка військового квитка НОМЕР_3 (том № 1, а.с. 50);

- лист ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.02.2025 року про те, що ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку. Періоди проходження військової служби з 15.04.2004 року по 06.10.2005 року та 12.02.2015 року по 07.08.2018 року (том № 1, а.с. 53);

- висновок експерта № 28 від 29.04.2025 року відповідно до якого підпис в графі "підпис військовозобов"язаного" в розписці про одержання повістки на ім"я ОСОБА_3 від 07.03.2025 року, виконаний ОСОБА_3 ( том № 1 а.с.63-64) ;

- формуляр засвідчення згоди кандидата на військову службу щодо виконання ним заходів професійно-психологічного відбору (том № 1, а.с. 68);

- протоколом перегляду відеозапису від 28.07.2025 року ( том № 1 а.с. 105);

- постанова про визнання речовими доказами та визначення місця їх подальшого зберігання від 28.07.2025 року ( том № 1 а.с. 106);

- постанова про визнання речовими доказами та визначення місця їх подальшого зберігання від 28.07.2025 року ( том № 1 а.с. 107);

Щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України:

- рішення Піщанобрідської сільської ради, перша сесія восьмого скликання № 1 від 25.11.2020 року про визанння повноважень депутатів Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання, обраних 25 жовтня 2020 року та додаток до рішення сільської ради від 25.11.2020 року № 1 (том № 1 а.с. 93-94);

- довідка ПрАТ "Кіровоградобленерго" від 25.06.2025 року (том № 1 а.с. 102);

- лист ПрАТ "Кіровоградобленерго" від 24.06.2025 року( том № 1 а.с. 103);

- повідомлення Управління СБУ в Кіровоградській області від 16.09.2024 року про виявлене кримінальне правопорушення ( том № 1 а.с. 162-163);

- роз"яснення національного агенства з питань запобігання корупції № 9 від 26.08.2020 року, з яким ознайомлений ОСОБА_3 ( том № 1 а.с. 164);

- повідомлення ( том № 1 а.с. 166);

- повідомлення Національного агенства з питань запобігання корупції від 18.09.2025 року з додатком ( том № 1 а.с. 181-182);

- повідомлення Національного агенства з питань запобігання корупції від 21.10.2025 року ( том № 1 а.с. 188-192);

- послідовність дій користувача "Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", які вчинив ОСОБА_3 ( том № 1 а.с. 193-198);

- витяг з протоколу першої сесії сільської ради восьмого скликання від 25.11.2020 року ( том № 1 а.с. 204-205);

- витяг з протоколу п"ятнадцятої сесії сільської ради восьмого скликання від 23.12.2021 року ( том № 1 а.с. 206-207);

- витяг з протоколу двадцять четвертої сесії сільської ради восьмого скликання від 20.12.2022 року ( том № 1 а.с. 208-209);

- повідомлення ( том № 1 а.с. 213);

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Статтею 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Підстав для сумнівів в показаннях свідків, які були допитані в судовому засіданні, у суду немає, так як дані показання суд вважає достовірними та логічними. Показання в судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , повністю узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні, які суд може покласти в обґрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Досліджені в судовому засіданні письмові докази є належними, допустимими та достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінують.

Обвинуваченим клопотань про визнання доказів неналежними та недопустимими не подавалося.

Диспозицією ст. 336 КК передбачено відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

За приписами ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни (військовозобов`язані та резервісти) зобов`язані з`явитися на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях (п. 1 ч. 3 цієї статті). У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 3 ч. 3 цієї статті).

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: - перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; - смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (абз. 7 ч. 3 цієї статті).

Об`єкт правопорушення в широкому розумінні є суспільні відносини у сфері переведення економіки, діяльності органів влади, самоврядування, інших сфер і галузей країни на функціонування у період воєнного стану, а Збройних Сил України та інших воєнізованих формувань на організацію і штати воєнного часу. У більш вузькому розумінні це передбачений законом порядок підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов`язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов`язаного до такого місця.

Суб`єктом злочину є громадяни України (або іншої країни) чоловічої або жіночої статі - військовозобов`язані, які підлягають мобілізації, резервісти.

Суб`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, тобто коли військовозобов`язаний усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Отже, дії особи матимуть склад злочину, передбаченого ст. 336 КК, у разі якщо вона під час мобілізації на особливий період, отримавши повістку про виклик до ТЦК та СП, без визначених законом поважних причин, не з`явилася у зазначені у цій повістці місце та строк до збірного пункту ТЦК та СП для відправлення до військової частини.

З огляду на викладене та з урахуванням досліджених судом доказів, які доводять без будь-яких сумнівів, що обвинувачений ОСОБА_3 був повідомлений уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на 08.00 год. 09.03.2025 для відправлення до військової частини, але умисно, будучи придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних причин не прибув у визначений у повістці день та час до РТЦК та СП, тобто своїми діями ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Поведінка обвинуваченого, беззаперечно свідчить про спрямованість його умислу на ухилення від призову.

Згідно із диспозицією статті 366-3 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до статті 11 Кримінального кодексу України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 23 Кримінального кодексу України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Відповідно до статті 24 Кримінального кодексу України умисел поділяється на прямий і непрямий.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

З суб`єктивної сторони зазначене правопорушення характеризується лише прямим умислом, тобто особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).

Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та в передбаченні його суспільно небезпечних наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу конкретного злочину, а й певне розуміння його суспільної небезпеки. Здебільшого наявність усвідомлення винним суспільної небезпеки свого діяння є очевидною, про що свідчать фактичні обставини справи. Якщо особа не усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій чи бездіяльності, це може свідчити про її неосудність або про відсутність умислу при вчиненні злочину.

Передбачення це розумове уявлення особи про результати своєї дії (бездіяльності). При вчиненні злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків свого діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкоду, яка буде заподіяна об`єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків. Отже, передбаченням винного охоплюється в загальних рисах і причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Вольовий момент прямого умислу характеризується бажанням настання суспільно небезпечних наслідків. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.

Таким чином, для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст.366-3 КК України має бути встановлено і доведено, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знала про обов`язок подати декларацію, передбачену ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», про строк її подання, проте усвідомлено з будь-яких мотивів вирішила не подавати декларацію і умисно не подала її. Інші суб`єктивні ознаки неподання суб`єктом декларування декларації не впливають на кваліфікацію.

Також, суд бере до уваги відповідну судову практику Європейського суду з прав людини, який зазначав, що обов`язок заявника подати декларацію з її подальшим оприлюдненням у вільному доступі в Інтернет є пропорційним легітимному інтересу громадськості, який полягає в дієвому та простому доступі громадян до інформації про фінансовий та майновий стан службовців.(справа «Випич проти Польщі»)

Такий ступінь втручання, чітко передбачений законодавством та надає суспільству можливість переконатись в тому, що процес формування і реалізації влади не зазнає незаконного впливу чи неприйнятного лобіювання, або навіть безпосередньої корупції.

Суд вважає, що сукупність наявних у справі доказів свідчать про те, що ОСОБА_3 , який з листопада 2020 року був обраний депутатом Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання та був обізнаний з необхідністю виконання положень Закону України «Про запобігання корупції», не міг не знати про обов`язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідних декларацій та діючи з прямим умислом не подав відповідні декларації шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022, 2023, 2024 роки. Наведені обставини, крім долучених документів, повністю підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_8 у суді. При цьому ОСОБА_3 в судовому засіданні вказував, що йому було відомо про обов"язок подавати декларації, але він вважав за необхідне не продавати декларації.

Проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, вказані вище докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінальних правопорушень та прийшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 в межах пред`явленого обвинувачення, правильно кваліфіковано за ст. 336 КК України, так як він ухилився від призову на військову сліжбу під час мобілізації на особливий період та в межах пред`явленого обвинувачення, правильно кваліфіковано за ст. 366-3 КК України, так як він умисно неподав суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Твердження обвинуваченого ОСОБА_3 надані в судовому засіданні про те, що РТЦК та СП створені незаконно та він відмовляється виконувати злочинні накази, а також він не являється громадянином України, суд оцінює критично та розцінює їх як обраний ним спосіб захисту від предявленого йому обвинувачення, так як його покази в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнівів у суду, оскільки вони в своїй сукупності доповнюють один одного та підтверджують предявлене обвинувачення.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, наслідки, які настали, розмір шкоди, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров`я, умови життя, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК України вчинив нетяжкі злочини.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - судом не встановлені.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - судом не встановлені.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_3 , за місцем проживання характеризується посередньо та за місцем роботи характерезується позитивно, працює електромонтером з експлуатації розподільних мереж 3 групи Добровеличківського ЕМ, ПрАТ «Кіровоградобленерго», одружений, має на утриманні малолітнього сина 2022 р.н., військовозобов`язаний, депутат Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання Новоукраїнського району Кіровоградської області, на "Д" обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий,

Згідно досудової доповіді та висновку Новоукраїнського РС філії ДУ "Центр пробації" вважають, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній.

Суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої, складену відповідно до вимог ст. 314-1 КПК України.

Зважаючи на вимоги ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання, суд враховує вимоги п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 (із змінами та доповненнями), згідно яких призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. І в умовах збройної агресії з боку іншої держави, захист Вітчизни набуває особливого значення.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає зі статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Суд також бере до уваги те, що ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, повідомленим у передбаченому законом порядку про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час загальної мобілізації, достовірно знаючи про загальну мобілізацію, визнаний придатним до військової служби, умисно та без поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 09.03.2025 року. Крім того ОСОБА_3 будучи депутатом Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області відповідно до Рішення першої сесії восьмого скликання №1 від 25.11.2020 року, будучи суб`єктом декларування згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 ЗУ "Про запобігання корупції", достовірно знаючи про обов`язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022, 2023, 2024 роки за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Суд також бере до уваги фактичні обставини кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_3 в період воєнного стану при оголошеній загальній мобілізації умисно проігнорував своїм конституційним обов`язком по захисту Батьківщини, та враховує суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України, а також той факт, що на території України введений воєнний стан, а тому злочин пов`язаний із ситуацією, яка наразі склалася в країні, збройною агресією рф та конституційним обов`язком кожного громадянина, ОСОБА_3 скоїв умисний нетяжкий злочин, але який створює в очах громадян та суспільства в цілому, негативне враження безладдя, безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації, оскільки відмова від захисту Батьківщини, свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, що може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави та в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Вищенаведені обставини унеможливлюють виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання в умовах ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , необхідного і достатнього для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, вищенаведені відомості про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ст. 336 КК України у межах санкції данної статті у виді позбавлення волі та за ст. 366-3 КК України, у межах санкції данної статті у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування.

Призначення ОСОБА_3 покарання з реальним його відбуванням відповідатиме принципам законності, індивідуалізації та справедливості, буде необхідним та достатнім для його виправлення, змусить в майбутньому додержуватись положень закону України про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини, цілком відповідатиме вимогам та цілям, передбаченим ст.50, 65 КК України.

Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Пленум Верховного суду України у п. 21 Постанови №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання»"(з наступними змінами) роз`яснив, що при вирішенні питання про те, який із передбачених ст.70 КК принципів необхідно застосувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинання менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен врахувати крім даних про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість, їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертизи в розмірі 3565,60 грн., підлягають стягненню на користь держави.

На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.09.2025 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та 21.11.2025 року ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, термін дії якого закінчився 25.12.2025 року, а тому суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обрати захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання, поклавши наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою, у випадку зміни місця проживання негайно повідомити суд.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336 КК України, ст. 366-3 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 336 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці;

- за ст. 366-3 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк два роки.

Обрати, захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили, поклавши наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою,у випадку зміни місця проживання негайно повідомити суд.

Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_3 в порядку приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експерта в сумі 3565 ( три тисячі п"ятсот шістдесят п"ять) грн. 60 коп.

Речові докази, після вступу вироку в законну силу, а саме:

- оригінал розписки про отримання повістки на ім`я ОСОБА_3 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

- відео файли: - 0000000_00000020250312123404_0035 MP4 розміром 273 Мбт; - 0000000_00000020250312123904_0036 MP4 розміром 94 Мбт, на одному оптичному диску, який зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1