Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №405/3677/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/3677/26

1-кп/405/187/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Подільський районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_5

законного представника

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42026122010000104 від 18.05.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 29 червня 2026 року за ч.2 ст.289, ч.1 ст.396, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі без конфіскації майна,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

встановив:

ОСОБА_8 вчинив умисне легке тілесне ушкодження за наступних обставин.

17.02.2026 близько 20:00 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою проживання своєї колишньої дружини, ОСОБА_4 : АДРЕСА_2 , де у останнього виник з нею конфлікт з приводу ненадання належного їй мобільного телефону для перевірки кола спілкування, на яку відповідно до п.12 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання.

В ході конфлікту у ОСОБА_8 виник умисел на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх діянь, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, в присутності малолітнього ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , підійшовши до ОСОБА_4 , яка сиділа на кріслі, та перебуваючи напроти неї на відстані витягнутої руки, тримаючи в правій руці належний ОСОБА_4 мобільний телефон, умисно завдав їй один удар мобільним телефоном в область голови.

Своїми протиправними діями ОСОБА_8 , спричинив потерпілій ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої потиличної ділянки голови, яке відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину в інкримінованому кримінальному проступку повністю, пояснив, що приблизно о 19.30-20.00 год. у вечірній час 17.02.2026 в квартирі за місце проживання його колишньої дружини у них виник конфлікт, в ході якого, у присутності його сина, наніс потерпілій ОСОБА_4 один удар мобільним телефоном в область голови.

У вчиненому щиро каявся, заявлений цивільний позов визнав повністю.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав свою вину в інкримінованому кримінальному проступку, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутність будь – яких сумнівів добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, роз`яснивши їм наслідки ч.3 ст. 349, ч.2 ст. 394 КПК України та з їх згоди, суд обмежився дослідженням доказів по справі лише допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих даних щодо обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненому кримінальному проступку, яке ним не оспорюються та роз`яснив учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує діяння ОСОБА_8 за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_8 , суд враховує особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

ОСОБА_8 вчинив кримінальний проступок, згідно довідок КП «Криворізька багатофункціональна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» до лікаря психіатра та лікаря нарколога не звертався, розлучений, має на утриманні малолітню дитину 23.05.2015, проходив службу в ЗСУ, після вчинення кримінального проступку притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставиною, пом`якшуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_8 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставинами, обтяжуючими покарання обвинуваченого ОСОБА_8 у відповідності до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини та вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

Під час судового розгляду детально проаналізувавши наслідки суспільно – небезпечного діяння та беручи до уваги характер, суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_8 кримінального проступку, особу обвинуваченого, щирого каяття, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт строком 200 годин, що на думку суду є необхідним та достатнім для попередження вчинення ОСОБА_8 нового кримінального правопорушення та його перевиховання.

Разом з тим, кримінальне правопорушення ОСОБА_8 вчинив до постановлення вироку Херсонського міського суду Херсонської області від 29 червня 2026 року, отже остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити відповідно до вимог ч.4 ст.70, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.

Згідно п.п. г) п.1 ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

З огляду на вказане, перевівши менш суровий вид покарання в більш суворий, згідно якого 200 годин громадських робіт відповідають 25 дням позбавлення волі, до призначеного покарання за даним вироком повністю приєднати покарання за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 29 червня 2026 року, та визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 /шість/ років 25 /двадцять п`ять/ днів, без конфіскації майна.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Статтями 22 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Під час судового розгляду представником потерпілої ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_9 заявлено цивільний позов, у якому остання просила відшкодувати 50 000 грн. моральної шкоди та 12 000 грн. витрат на правничу допомогу.

В мотивування стягнення моральної шкоди саме в такому розмірі вказала, що потерпілій ОСОБА_4 через побиття довелося терпіти фізичний біль, емоційні та душевні страждання, хвилювання, вказане нанесло їй психологічну травму, що проявилося у втраті довіри до оточуючих людей.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Як слідує з положень ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справа Науменко проти України).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер, глибину моральних страждань та переживань потерпілої, визнання позовних вимог обвинуваченим ОСОБА_4 , керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, про що також зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020, суд оцінює завдану моральну шкоду потерпілій ОСОБА_4 , в розмірі 50000 грн. Вищевказана сума морального відшкодування, на переконання суду, є достатньою для розумного задоволення потреб потерпілої, при цьому не становитиме надмірного тягаря для обвинуваченого ОСОБА_8 .

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн., суд зазначає наступне.

На підставі п.1 ч.1 ст.118 КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.

Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат представником потерпілої надано ордер на надання правничої допомоги №1152783, укладений між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_9 , договір про надання правничої допомоги від 09.06.2026, протокол узгодження договірної ціни, розрахунок суми гонорару за надання правничої допомоги та платіжну квитанцію на суму 12000 грн., що свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог в цій частині.

Речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити покарання у виді громадських робіт строком 200 годин.

На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання за даним вироком повністю приєднати призначене покарання за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 29 червня 2026 року та визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 /шість/ років 25 /двадцять п`ять/ днів, без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 29.09.2026.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк остаточного призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з 12 січня 2024 року по 15 березня 2024 року, із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.

Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_9 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 50 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, 12 000 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Речові докази і судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м.Кропивницького, а обвинуваченим, якщо він перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_10