Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №405/1604/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №405/1604/26

Суддя: Плохотніченко Л. І.

Справа № 405/1604/26

провадження № 3/405/290/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі: головуючого судді Плохотніченко Л.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Кропивницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Кропивницького РУП ГУНП Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – не відомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

14 березня 2026 року о 00 год. 46 хв. в м. Кропивницький по вул. Кропивницького ОСОБА_1 керував електро – скутером з явними ознаками алкогольного сп`яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода). Від проходження на місці зупинки огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер та в закладі охорони здоров`я відмовився на камеру, чим порушив п. 2.5 ПДР, згідно з яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особа, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , у судове засідання з`явився, проти здійснення розгляду справи без його представника не заперечував, надав пояснення, відповідно до яких вважав, що зазначений засіб пересування не є транспортним засобом у розумінні Правил дорожнього руху України, оскільки його потужність становить 3 кВт., у зв`язку з чим вважав, що перебування у стані алкогольного сп`яніння не перешкоджає керуванню таким засобом пересування. Пояснив, що вжив 1.5 літра пива, при цьому факт керування електро – скутером у стані алкогольного спяніння не заперечував, більш того вважав, що стан спяніння не є перешкодою для керування вказаним електро-скутером. Винним себе не визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП, що, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 023385 від 14.03.2026 року (а.с.1);

- направленням на огляд водія транспортного засобу, відповідно до якого водій відмовився від проходження огляду (а.к.3);

- поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні, відповідно до яких він не заперечував факту вживання алкогольних напоїв, однак вважав, що електросамокат, яким він керував, не є механічним транспортним засобом у розумінні Правил дорожнього руху України з огляду на потужність його електродвигуна;

- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 підтверджує факт вживання алкогольних напоїв, а також його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до Закону України №2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

Так, законодавство та позиція Касаційного кримінального суду Верховного Суду вказують, що транспортні засоби з електродвигуном потужністю до 4 кВт (або мопеди з об`ємом до 50 куб. см) належать до механічних транспортних засобів

Згідно постанови Верховного Суду по справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 року, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея, тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює на справи за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).

Разом з тим, ЄСПЛ вважає провадження за ст. 130 КУпАП такими, що мають «кримінальний» характер за стандартами Конвенції (зважаючи на суворість санкцій — значні штрафи та позбавлення права керування). Це означає, що водій має всі права обвинуваченої особи.

Відтак, судом відзначається, що керування будь-яким транспортним засобом (включно з електроскутерами та самокатами) у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння суворо заборонено. За статтею 130 КУпАП за це передбачена повноцінна адміністративна відповідальність.

Беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи судом також зауважується, що ОСОБА_1 фактично керував засобом пересування у стані алкогольного спяніння, як повноцінний учасник дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і ОСОБА_1 був зобов`язаний знати і виконувати загальні Правила дорожнього руху України.

Таким чином, з урахуванням положення Закону України від 24.02.2023 № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», суд дійшов висновку, що електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , належить до транспортних засобів. Посилання ж ОСОБА_1 на те, що потужність електродвигуна самоката становить 3000 вт (3 кВт), і тому він не є транспортним засобом у розумінні Правил дорожнього руху України, не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності. За таких обставин питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП підлягає вирішенню з урахуванням установлених обставин справи та наявних у матеріалах провадження доказів.

Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначені вище вимоги Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 не було виконано.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність заст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності заст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Ч .3 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395(далі - Інструкція) визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103(зі змінами).

Згідно з п.п.2, 3, 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103(зі змінами) (далі-Порядок) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, виходячи із вище наведених та досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що посадовими особами, які складали протоколи про адміністративні правопорушення було дотримано процедуру проведення огляду водія транспортного засобу на стан наркотичного/алкогольного сп`яніння, що передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.

При накладенні стягнення відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує: характер вчиненого правопорушення, особу порушника; відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та обставин, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, тому вважає за необхідне накласти на правопорушника - водія адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 33, 40-1, 130, 283, 284, 287 КУпАП, -

постановив:

визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – не відомий, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., штраф підлягає внесенню через установу банку України за наступними реквізитами: рахунок № UA658999980313000149000011001; одержувач - ГУК у Кіров.обл./Кiров.обл./21081300; код одержувача - 37918230; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО банку - 899998; призначення платежу - штраф, адміністративне правопорушення, ( ОСОБА_1 ) Подільський районний суд міста Кропивницького, протокол ААБ № 023385 від 14.03.2026 року, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути: подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких (витрат) визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – не відомий, на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шісот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу: судовий збір на користь держави ( ОСОБА_1 ) справа № 405/1604/26, Подільський районний суд міста Кропивницького.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Леонід Іванович Плохотніченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua