Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №404/7533/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №404/7533/26

Суддя: Куценко О. В.

Справа № 404/7533/26

Номер провадження 1-кп/404/305/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Кропивницький обвинувальний акт в кримінальному провадженні №62026150030000510 про обвинувачення

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України не одруженого, з середньої освітою, який зареєстрований АДРЕСА_1 та проживає за адресою АДРЕСА_1 раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3 суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану та нез`явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби вчиненому в умовах воєнного стану, тобто, кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 407 КК України, на наступних обставин.

13.09.2025 року ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем та проходячи службу за контрактом на посаді оператора безпілотних апаратів 3 екіпажу безпілотного літального апарата взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», не з`явився вчасно на службу без поважних причин до розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 та, перебуваючи в різних місцях, ухилявся від проходження військової служби до 14.11.2025, коли прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Крім того, солдат ОСОБА_3 , 29.11.2025, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за контрактом на посаді номера обслуги гранатометного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону У країни «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, повторно, самовільно залишив місце служби - пункт тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 та, перебуваючи в різних місцях, ухилявся від проходження військової служби до 06.05.2026, коли був затриманий на підставі ст.ст. 208, 615 КПК України в приміщенні Третього -слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, за адресою: вул. Княгині Ольги, 2, м. Кропивницький, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, розкаявся в скоєному та пояснив, що дійсно вчинив дані правопорушення, не повернувшись з відпустки або ж втікши з військової частини. Причини своїх дій пояснити не зміг. В скоєному розкаюється.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні, дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його показань, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення і його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту визнається судом доведеним та воно ніким не оспорюється. У зв`язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, вважає кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК України правильною.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи наведені відомості, зважаючи на особу обвинуваченого ОСОБА_3 який повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, зробив для себе належні висновки та враховуючи тяжкість вчиненого злочину, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.5 ст.407 КК України покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк в межах передбаченої санкції з його реальним відбуванням в умовах ізоляції від суспільства, а тому підстави для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України не встановлені.

Оскільки судом призначається покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуванням, за відсутності виняткових обставин, передбачених ч.3 ст.377 КПК України, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, у тому числі визначені ст.ст.177, 178 КПК України, до набрання вироком законної сили суд залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 12.07.2005 року визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання -06.05.2026 року.

На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м. Кропивницького.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua