Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №385/1786/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Суд: Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №385/1786/26

Суддя: ВЕНГРИН М. В.

Справа №: 385/1786/26 Провадження № 3/385/560/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 року м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М. В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Голованівського РВП ГУ НП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 489752 від 26.09.2026 ОСОБА_1 21.09.2026 о 12:00 год в тому числі з серпня 2025 року в АДРЕСА_2 , умисно вчинила домашнє насильство відносно матері колишнього чоловіка ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме: ображала нецензурною лайкою, принижувала, залякувала, погрожувала спричинити тілесні ушкодження через СМС повідомлення та при зустрічах, що викликало в останньої побоювання за свою безпеку та завдало шкоди психічному здоров`ю, чим порушив п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, вчинивши правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву в якій просила розгляд справи проводитиза її відсутності.

Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП. При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не заявляла жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлювала своїх міркувань щодо законності складення протоколу.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вони з ОСОБА_1 помирились і вона не бажає притягувати її до відповідальності .

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

Статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 1ст. 173-2 КУпАПпередбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

До протоколу долучено докази:

- рапорт від 21.09.2026, за яким 21.09.2026 о 12:40 до ВП № 1 звернулась, ОСОБА_2 та заявила, що в період часу з серпня 2025 по теперішній час колишня дружина її сина ОСОБА_1 вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного характеру;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.09.2026 від ОСОБА_2 в якій зазначено, що в період часу з серпня 2025 рокупо теперішній час колишня дружина її сина ОСОБА_1 , вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного характеру а саме: ображає нецензурною лайкою, принижувала, залякувала, погрожувала спричинити тілесні ушкодження;

- письмове пояснення ОСОБА_2 від 21.09.2026, за яким з серпня 2025 року колишня дружина її сина ОСОБА_1 , вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного характеру а саме: ображає нецензурною лайкою, принижує;

- скріншоти СМС переписки в якій зазначено час чкерування повідомлень число та місяць, але не зазначено року;

- звіт про результати бесіди ОСОБА_2 з психологом від 26.09.2026.

Суд звертає увагу, що протокол прийняття заяви про адміністративне правопорушення та письмове пояснення ОСОБА_2 не містить конкретного часу вчинення щодо неї домашнього насильства в конкретній формі, а лише період часу з серпня 2025 по теперішній час та загальні форми психологічного насильства.

Слід звернути увагу на те, що постановою судді від 02.10.2026 протокол з долученими матеріалами повертався для доопрацювання, однак на виконання постанови судді жодних заходів вжито не було.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати чи доповнювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Також слід вказати, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Як вбачається з положення ст. 254 КУпАП за кожне вчинене особою адміністративне правопорушення уповноваженою на те особою складається окремий протокол про адміністративне правопорушення, який разом з доданими до нього матеріалами формується в окрему справу.

Обов`язкові реквізити протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст. 256 КУпАП, зокрема, передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначене місце, час вчинення, суть адміністративного правопорушення.

Відповідно п. 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року №1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Так суд вважає, що такий неконкретизований виклад фабули інкримінованого правопорушення порушує право на захист ОСОБА_1 , яка не знатиме від якого обвинувачення їй захищатись.

В той же час, забезпечення доведеності вини є складовою частиною однієї із засад судочинства відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України.

Верховний Суд в постанові від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Так, Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. TheUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).

Оцінюючи надані докази, в їх сукупності, беручи до уваги принцип закріплений вст. 62 Конституції України, який передбачає, те що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в даному випадку не доведено факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення у час, що зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення у спосіб викладений в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на викладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення слід закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 274, 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Гайворонський районний суд Кіровоградської області.

Суддя : М. В. ВЕНГРИН

Дата документа 30.10.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua