Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №342/1025/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1025/26

Провадження № 2/342/973/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Москалюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Городенка справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , в інтересах якої діє представник – ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , в якому просить розірвати шлюб між сторонами, який зареєстрований Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №8 та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 лютого 2020 року між Позивачкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Відповідачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, який зареєстрований Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 8. Від шлюбу в них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З часом сімейне життя не склалося, разом не проживають з 2025 року. Позивачка та Відповідач виявилися людьми різних характерів та поглядів на життя, оскільки не змогли прийти до згоди при вирішенні простих побутових питань. Кожен з них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Також вони втратили почуття взаємної любові і підтримки. У зв`язку з вищенаведеним примирення та подальше спільне життя між Позивачкою та Відповідачем неможливе, а продовження шлюбних відносин буде суперечити інтересам обох. Відповідач згідний, щоб донька проживала з Позивачкою, тому спору про місце визначення проживання дитини немає. Позивачкою вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом бесіди Відповідачем, однак зберегти сім`ю їм не вдалося. На підставі наведеного, керуючись ч. 3 ст. 105, 110 Сімейного кодексу України, ст. ст. 27, 109, 175-177, ЦПК України, просить суд розірвати шлюб.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судове засідання 30.09.2026 відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

У судове засідання 29.10.2026 відповідач ОСОБА_3 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав. Крім того, відповідач із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався та будь-яких інших заяв, клопотань не надавав. Отже, відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України не скористався.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 18.02.2020 року Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 18 лютого 2020 року Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Від шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 04.12.2021 року Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Статтею 51 Конституції України та статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже положення статті 51 Конституції України та статті 24 СК України відповідають Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, відповідно до статті 12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, статтею 5 Протоколу № 7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Аналогічні положення містить стаття 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно з частиною другою статті 18, статтею 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

При вирішенні позову про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими. Відповідач в судове засідання не з`явився для дачі особистих пояснень, а також не подав до суду письмової заяви/пояснення чи заперечення з приводу розірвання шлюбу.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено в нормах Сімейного кодексу України.

Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що сім`я розпалася повністю, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, сторони не підтримують шлюбних стосунків, їх шлюб носить лише формальний характера, а відповідач в судове засідання не з`явився для дачі особистих пояснень, та не подав до суду письмової заяви/пояснення чи заперечення з приводу розірвання шлюбу, то суд приходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу слід задовольнити.

На підставі ст.ст.112, 114, 115 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-283, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 18.02.2020 року Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №8.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Судове рішення складене 29.10.2026.

Суддя: Федів Л. М.