Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №338/1577/26
Суддя: Решетов В. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
Справа №338/1577/26
Провадження №2/338/1333/26
29 жовтня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Решетова В.В.,
з участю секретаря судового засідання Смеречук Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 15264,00 грн заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1661-0119 від 13 лютого 2026 року, з яких 5300,00 грн - заборгованість за кредитом, 6519,00 грн - проценти за користування кредитом, 2650,00 грн - проценти, нараховані на підставі статті 625 ЦК України, 795,00 грн - комісія за видачу кредиту. Також просило стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 13 лютого 2026 року сторони за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця уклали електронний договір, на виконання якого відповідачу перераховано 5300,00 грн. Позивач стверджує, що відповідач порушив погоджені строки внесення обов`язкових платежів, не сплатив нарахованих процентів та комісії і не повернув кредит. У зв`язку з простроченням позивач надіслав вимогу про дострокове повернення кредиту, суму заборгованості визначено станом на 17 червня 2026 року.
Ухвалою Богородчанського районного суду від 02 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився. надав суду клопотання відповідно до якого просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та опублікуванням оголошення через сайт «Судова Влада».
Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.
З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.
Щодо укладення договору та фактичного надання кредиту
Зі змісту договору про відкриття кредитної лінії № 1661-0119 продукту «MiniKasa» встановлено, що його укладено 13 лютого 2026 року о 09 год 57 хв між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 . У документі наведено персональні дані позичальника, реквізити електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 , а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором A8304.
У пунктах 3.1-3.9 договору передбачено процедуру укладення електронного правочину з використанням особистого кабінету й одноразового ідентифікатора, що узгоджується з поданим письмовим відтворенням договору та його додатками.
Відповідно до статей 626, 628, 638, 639, 1054 ЦК України, статей 11–12 Закону України «Про електронну комерцію» договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у встановленому порядку, може відповідати письмовій формі.
Судом встановлено, що довідка про перерахування коштів за договором № 1661-0119 містить відомості про переказ на банківську картку відповідача 13 лютого 2026 року суми 5300,00 грн через платіжну систему EasyPay за операцією № НОМЕР_2 .
Аналогічні відомості також підтверджені листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 18 червня 2026 року, вих. № 589430-1755175901-18062026, відповідно до якого зазначену операцію з видачі кредитних коштів 13 лютого 2026 року о 09 год 57 хв виконано, а призначення платежу містить номер кредитного договору і дані відповідача ОСОБА_1 , а масковані реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 узгоджуються з договором.
Сукупність зазначених вище доказів підтверджує виникнення кредитних правовідносин та надання кредитодавцем коштів в сумі 5300,00 грн за реквізитами, погодженими у договорі. Докази погашення боргу у поданому розрахунку у матеріалах справи відсутні.
Щодо строків виконання та розрахунку заборгованості
Пунктами 4.1, 4.2 договору визначено суму кредиту 5300,00 грн та дату його видачі - 13 лютого 2026 року.
Відповідно до пункту 4.8 базовий період сплати процентів і комісії становить 28 календарних днів.
Пунктом 4.9 передбачено сплату нарахованих сум не пізніше останнього дня відповідного базового періоду.
За пунктом 4.10 протягом перших 180 календарних днів діє договірна ставка 1,00 % за кожний день користування кредитом. Водночас зазначена у пункті 4.17 денна процентна ставка 0,918 % є окремим законодавчо визначеним показником загальних витрат за кредитом і не підмінює договірну ставку нарахування процентів.
Розрахунок позивача станом на 17 червня 2026 року охоплює нарахування процентів з 13 лютого до 15 червня 2026 року включно, тобто 123 календарних дні. За незмінного залишку кредиту 5300,00 грн щоденна сума процентів дорівнює 53,00 грн (5300,00 грн ? 1,00 %).
Судом встановлено, що за вказаний період нараховано 6519,00 грн (53,00 грн ? 123 дні). У графах розрахунку не відображено платежів позичальника, докредитувань або зменшення суми основного боргу. Арифметичний розрахунок у цій частині, на думку суду є правильним. Усі заявлені проценти нараховано в межах визначеного договором строку кредитування до дати направлення вимоги про дострокове повернення.
Вимога про сплату цих процентів є відмінною від вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту, а проценти за вже завершені базові періоди підлягали оплаті за окремими погодженими строками. На час звернення позивача до суду строки оплати заявлених процентів сплинули. Відсутність належного доказу одержання вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту не змінює строків виконання вже існуючих періодичних зобов`язань зі сплати процентів.
Щодо одноразової комісії за видачу кредиту
Згідно з пунктами 4.7 і 4.11 договору комісія за видачу кредиту становить 15,00 % суми виданого кредиту і нараховується одноразово в день його видачі.
На суму 5300,00 грн комісія становить 795,00 грн (5300,00 грн ? 15,00 %). Саме одна така сума відображена в розрахунку 13 лютого 2026 року, без повторних щомісячних чи щоденних нарахувань. Обов`язок її сплати прив`язаний до базового періоду, а не до кінцевої дати повернення основної суми кредиту.
Частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» допускає включення до загальних витрат споживача погоджених комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням кредиту.
У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 розмежовано правовий режим комісій за договорами, укладеними до і після набрання чинності зазначеним Законом, та визнано, що сама собою умова про одноразову комісію за видачу кредиту не є нікчемною.
У даній справі разовий характер комісії, її база, ставка та момент нарахування безпосередньо погоджені в договорі. Вона не є повторною платою за щомісячне надання інформації про стан кредиту. Наведені обставини дають підстави для стягнення 795,00 грн комісії.
Щодо заявлених процентів за статтею 625 ЦК України
У пункті 8.2 договору передбачено нарахування процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України у разі прострочення грошового зобов`язання.
У розрахунку позивача відображено нарахування 106,00 грн за день, починаючи з 13 березня 2026 року, до досягнення сукупної межі 2650,00 грн, яка дорівнює половині суми кредиту.
Такі платежі за змістом підстави нарахування та позовної заяви є саме відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не процентами за правомірне користування кредитом відповідно до статей 1048, 1054 ЦК України.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки за прострочення.Відповідні платежі, нараховані за прострочення з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню.
Отже, заявлені 2650,00 грн повністю нараховано у березні-квітні 2026 року, тобто у період дії воєнного стану. Правовий висновок про спеціальний характер цієї норми саме для кредитних зобов`язань викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 751/4086/24.
Таким чином, наявність погодженого сторонами підвищеного розміру процентів річних за статтею 625 ЦК України не усуває дії імперативного звільнення, встановленого законом, а тому у задоволенні вимоги про стягнення 2650,00 грн необхідно відмовити.
Щодо дострокового стягнення основної суми кредиту
Пунктом 4.14 договору визначено строк кредитування 365 календарних днів та дату повернення основної суми кредиту - 12 лютого 2027 року.
Згідно з пунктом 5.1 договору позичальник зобов`язаний повернути отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування. Отже, станом на дату складення позову та на дату розгляду справи погоджений сторонами кінцевий строк повернення тіла кредиту ще не настав.
Пункт 8.3 договору передбачає право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту за умови прострочення сплати процентів чи комісії понад один календарний місяць. Позивач склав вимогу від 24 червня 2026 року, у якій запропонував відповідачу сплатити весь кредит протягом 30 календарних днів від дати одержання вимоги.
До матеріалів долучено список реєстрованих поштових відправлень, що підтверджує направлення кореспонденції за адресою позичальника, однак не містить повідомлення про вручення вимоги відповідачеві, дати її отримання чи повернення листа із зазначенням підстав невручення.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», якщо кредитодавець вимагає повернення споживчого кредиту до настання передбаченого договором строку, споживач повинен виконати вимогу протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення.
За змістом цієї норми доведенню підлягають не лише складення та відправлення вимоги, а й настання юридичного факту, з якого починається встановлений законом строк її виконання.
У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2026 року у справі № 758/7615/23 наголошено, що пред`явлення позову не замінює пред`явлення передбаченої законом вимоги про дострокове повернення. Аналогічна оцінка відсутності доказів вручення викладена у постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 757/2278/14-ц.
Оскільки позивач не надав належного підтвердження одержання відповідачем письмової вимоги та дати, з якої слід обчислювати 30-денний строк виконання, наявними доказами не встановлено настання строку дострокового повернення всієї суми кредиту.
Тому вимога про стягнення 5300,00 грн основного боргу на цей час є передчасною та задоволенню не підлягає. Відмова у цій частині не означає припинення відповідного договірного обов`язку та не виключає нового звернення за належно встановлених підстав і строків виконання.
Щодо судових витрат та висновку суду
За платіжною інструкцією № 62984 від 6 серпня 2026 року, виконаною АТ «Перший Український Міжнародний Банк», позивач сплатив 2662,40 грн судового збору.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення 7314,00 грн із заявлених 15264,00 грн частка задоволених вимог становить 7314 / 15264. Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1275,73 грн (2662,40 грн ? 7 314 / 15264). Решта судового збору покладається на позивача.
Таким чином, доведеними та такими, що підлягають стягненню, є 6519,00 грн процентів за користування кредитом і 795,00 грн одноразової комісії, всього 7314,00 грн. У стягненні 5300,00 грн тіла кредиту та 2650,00 грн нарахувань за статтею 625 ЦК України, всього 7950,00 грн, необхідно відмовити. Вказаний висновок ґрунтується на встановлених строках окремих грошових обов`язків, наданих доказах та спеціальних законодавчих обмеженнях.
Керуючись статтями 3, 11, 12, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 8, 13, 16 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263–265, 268, 280–284, 287–289, 354 ЦПК України, суд –
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1661-0119 від 13 лютого 2026 року в загальному розмірі 7314 (сім тисяч триста чотирнадцять) гривень 00 копійок, з яких: 6519 (шість тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом; 795 (сімсот дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок - заборгованість за одноразовою комісією за видачу кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п`ять) гривень 73 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 5300,00 грн основного боргу та 2650,00 грн процентів за статтею 625 ЦК України - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути поновлений і з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників - із дня складення повного судового рішення, відповідно до статті 354 ЦПК України.
Відповідач має право на апеляційне оскарження заочного рішення в загальному порядку в разі залишення заяви про його перегляд без задоволення. У такому випадку строк апеляційного оскарження обчислюється з дня постановлення відповідної ухвали.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги чи якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598; рахунок IBAN НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя В.В. Решетов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua