Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №732/998/26 — Чернігівський апеляційний суд

Суд: Чернігівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №732/998/26

Суддя: Лебеженко В. О.

Справа № 732/998/26Головуючий у 1 інстанції Бойко А. О.

Провадження № 33/4823/796/26

Категорія - ч.3 ст.172-20 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Лебеженко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови.

Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Суд першої інстанції установив, що 13 червня 2026 року, близько 09 год. 30 хв., майор ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби, перебував у місці тимчасової дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 у стані алкогольного сп`яніння. Стан алкогольного сп`яніння військовослужбовця ОСОБА_1 підтверджений лікарем КНП «Городнянська міська лікарня».

2. Вимоги та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2026 року стосовно нього та провадження по справі закрити.

Вважає постанову суду необґрунтованою і незаконною, оскільки справу було розглянуто за його відсутності, чим порушено його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП. Також, на його думку, при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення посадовими особами було порушено його право на захист та на отримання правової допомоги. Зазначає, що огляд на стан сп`яніння проведено з істотними порушеннями встановленої законодавством процедури, а висновки відносно стану сп`яніння є суперечливими та непідтвердженими належними доказами.

3. Позиції учасників судового провадження.

У судові засідання апеляційного суду 06.10.2026, 22.10.2026, 30.10.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Апелянт ОСОБА_1 щоразу подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку зі службовою необхідністю перебувати у військовій частині і неможливістю з`явитися до апеляційного суду, проте жодних доказів на підтвердження цих обставин до клопотань не долучав.

11.10.2026 апеляційний суд направив повідомлення на відому електронну адресу ОСОБА_1 , з якої від нього надходили клопотання про відкладення розгляду справи, в якому роз`яснив останньому право брати участь в апеляційному розгляді скарги на постанову суду першої інстанції у режимі відеоконференції, або звернутися за юридичною допомогою до адвоката, але своїм правом останній не скористався.

Таким чином, судом апеляційної інстанції були вжиті усі заходи для забезпечення участі апелянта у судовому засіданні під час розгляду його апеляції на постанову суду першої інстанції.

У цьому випадку апеляційний суд розцінює таку поведінку апелянта ОСОБА_1 як зловживання своїми процесуальними правами, з метою навмисного затягування розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, задля уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою, а тому апеляційний суд уважає можливим розглянути апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції за відсутності апелянта ОСОБА_1 .

Наведене рішення суду відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Смірнова проти України» зазначив, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції.

4. Оцінка доводів апеляційної скарги та мотиви апеляційного суду

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд виходив з того, що вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами.

Із зазначеними висновками суду 1 інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, вважаючи його законним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 255 КУпАП, командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) складають протоколи, передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, віднесене до адміністративних правопорушень.

За частиною 3 статті 173-20 КУпАП дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчиненні особою в умовах особливого періоду.

Відповідно до ч.1 ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника ); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

За змістом ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оборону України», особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 264/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення А4044 №196 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 13.06.2026, 13.06.2026, близько 09 год. 30 хв., військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, під час виконання обов`язків військової служби, перебував у місці тимчасової дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 у стані алкогольного сп`яніння. Стан алкогольного сп`яніння військовослужбовця ОСОБА_1 підтверджений лікарем КНП «Городнянська міська лікарня».

При цьому, протокол містить посилання на наявність кваліфікуючої обставини, а саме вчинення ОСОБА_1 діяння в умовах особливого періоду та підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 2-4).

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.

Не зважаючи на доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду уважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо допустимих, належних доказів, які у своєї сукупності свідчать про обґрунтованість висновків судді першої інстанції, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні.

Попри невизнання обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, вони підтверджуються висновком та довідкою щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №119 від 13.06.2026, в яких зазначено, що лікарем КНП «Городнянська міська лікарня» військовослужбовцю ОСОБА_1 установлений діагноз - алкогольне сп`яніння 0,95 проміле, письмовими поясненнями військовослужбовця ОСОБА_1 , які зазначені у протоколі, згідно яких останній підтвердив, що дійсно 13.06.2026 близько 09:00 знаходився в стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків у місці тимчасової дислокації підрозділу та був виявлений командуванням військової частини.

Суддя апеляційного суду звертає увагу, що будь-яких даних про звернення ОСОБА_1 із заявами про незаконність дій чи порушення його процесуальних прав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення до компетентних органів немає і матеріали справи таких не містять, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є непереконливими.

Суддя апеляційного суду виснує, що сукупність належних та допустимих доказів, наведених в цій постанові, свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відтак, доводи апелянта мають формальний характер, не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставиться йому у вину, суду не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у повному обсязі врахував вимоги ст. ст. 245, 280 КУпАП, які встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки він, під час виконання службових обов`язків перебував у місці тимчасової дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 у стані алкогольного сп`яніння, з чим погоджується і суддя апеляційної інстанції.

Стосовно тверджень апелянта про розгляд справи за його відсутності, чим порушено його право на захист, то слід зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що судом 1 інстанції було повідомлено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, проте, поштове відправлення із судовою повісткою про виклик у судове засідання повернуте до суду без вручення адресату ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю останнього за вказаною адресою.

Згідно з постановою суду від 28.08.2026 ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення не повідомив (а.с.31), клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Разом з тим, суддя апеляційного суду звертає увагу на наявність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в якій останній просить суд провести судове засідання без його участі у зв`язку з виконанням завдань за призначенням під час служби. З протоколом згодний, вину визнає повністю, дійсно перебував з ознаками алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків (а.с.17).

Крім того, 12.08.2026 від ОСОБА_1 на адресу Городнянського районного суду Чернігівської області надійшли його письмові пояснення (а.с.21-23). Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не находило.

Варто зазначити, що положеннями статті 268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у судовому засіданні, а тому справу може бути розглянуто під час її відсутності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суддя апеляційного суду виснує, що у суду першої інстанції були всі підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адже між складанням протоколу та розглядом справи у суді минув значний проміжок часу. Крім того, обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про наявність судового провадження відносно нього, підтверджується наданням ним письмових пояснень суду 12.08.2026.

Окремо суддя апеляційного суду звертає увагу на можливість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно отримати інформацію про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно неї безпосередньо в суді або на вебресурсі «Судова влада України».

Крім того, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Будь-яких суттєвих порушень прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист апеляційний суд не вбачає, оскільки ОСОБА_1 завчасно повідомлявся про розгляд справи, був обізнаний про складання стосовно нього 13.06.2026 року протоколу про адміністративне правопорушення та мав достатньо часу для з`явлення до суду або взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Крім того, враховується, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом.

Стосовно тверджень апелянта про проведення огляду на стан сп`яніння з істотними порушеннями встановленої законодавством процедури, а також про те, що висновки щодо наявності сп`яніння є суперечливими та непідтвердженими належними доказами, то суддя апеляційного суду зазначає наступне.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266-1 КУпАП, а також Порядком застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення його результатів, затвердженим Наказом Міністерства оборони України №241 від 16.04.2025.

Як убачається з матеріалів справи, процедура огляду ОСОБА_1 була дотримана в повній мірі. Будь-яких суперечностей у висновках суду першої інстанції або матеріалах справи не виявлено. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, містить усі необхідні реквізити та детальний опис об`єктивної сторони правопорушення. Тому доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду та недопустимість доказів є безпідставними, не спростовують факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та розцінюються суддею як спроба ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності.

Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає.

5. Висновки апеляційного суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП та належним чином дослідив обставини, що мають значення для її вирішення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильних по суті висновків суду. Наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

З огляду на наведене, при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 місцевим судом відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова суду відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

З урахуванням викладеного, за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційним судом не установлено підстав для скасування постанови суду.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Лебеженко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua