Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №592/21224/25
Суддя: Петен Я. Л.
Справа №592/21224/25
Номер провадження 22-ц/816/2972/26
Категорія - 39
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Замченко А.О., Худика А.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 серпня 2026 року, ухваленого у складі судді Онайка Р.А. у м. Суми, повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року,
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до суду з позовом.
Свої вимоги мотивувало тим, що 09 грудня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 405301-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
09 грудня 2021 року ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 405301-КС-002 про надання кредиту.
09 грудня 2021 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 405301-КС-002 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-4869 на номер телефону НОМЕР_1 (зазначено позичальником в анкеті в особистому кабінеті), який позичальником було введено/відправлено.
Відповідно до п. 1 договору, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 32000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,58499867 процентів за кожен день користування кредитом.
У порушення умов договору, ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у відповідача станом на 30 жовтня 2025 року утворилась заборгованість за договором № 405301-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 11100,00 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10259,78 грн; суми прострочених платежів по процентах - 840,22 грн.
Посилаючись на вищевказані обставини, товариство просило стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання кредиту № 405301-КС-002 від 09 грудня 2021 року в розмірі 11100,00 грн та судовий збір у сумі 2442,40 грн.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 серпня 2026 року позов ТОВ «Бізнес Позика» залишено без задоволення.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що у кредитодавця та відповідача виникли права і обов`язки за кредитним договором № 405301-КС-002 від 09 грудня 2021 року, оскільки відомостей про зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача чи картку, зазначену нею особисто, матеріали справи не містять.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 11 вересня 2026 року ТОВ «Бізнес Позика» через систему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції в основу рішення про відмову у задоволенні позовних вимог поклав виключно відповідь банку, в якій було зазначено, що банківська картка не була випущена (емітована) банком на ім`я відповідача, а була випущена (емітована) на ім`я іншої особи. При цьому суд не надав належну оцінку іншим обставинам справи.
Наголошує на тому, що номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за кредитним договором вказаний позичальником під час укладення кредитного договору в її особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця. На підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви доданий витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті кредитодавця «Анкета клієнта», відповідно до якого позичальником зазначений номер банківської картки НОМЕР_2 для перерахування на неї кредитних коштів за кредитним договором.
Вказує, що товариство свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 32000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , яка була вказана відповідачем при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
Зауважує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, разом з іншими доказами по справі (кредитним договором, доказом перерахування кредитних коштів тощо), є належним, допустимим та достатнім доказом існування у відповідача заборгованості за кредитним договором.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справ
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подала, що відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
09 грудня 2021 року ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір (оферту) № 405301-КС-002 про надання кредиту, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
09 грудня 2021 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 405301-КС-002 про надання кредиту, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
09 грудня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 405301-КС-002, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 32000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів та договором про надання кредиту. Строк кредиту: 8 тижнів. Процентна ставка: в день 0,58499867, фіксована. Загальний розмір наданого кредиту: 32000 грн. Комісія за надання кредиту: 4800,00 грн. Термін дії договору: до 03 лютого 2022 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 44400,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3329,18 процентів.
Пунктом 3 договору визначено графік платежів.
09 грудня 2021 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, який містить умови користування кредитними коштами у ТОВ «Бізнес Позика».
Також позивачем надано Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», які не містять підпису відповідача.
Відповідно до візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті, 09 грудня 2021 року з 19:37:39 год. до 19:53:13 год. товариством та ОСОБА_1 здійснено наступні дії: клієнт, використовуючи номер телефону ідентифікувалася в ІТС та зайшла в особистий кабінет; товариство отримало інформацію про статус клієнта; клієнт надала всю необхідну інформацію для формування товариством належної пропозиції клієнту; товариство надало клієнту в особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання; клієнту на номер телефону відправлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором G-8058 для підписання паспорта споживчого кредиту; клієнт ознайомилася та підписала одноразовим ідентифікатором G-8058 паспорт споживчого кредиту; товариство направило (розмістило) клієнту в інформаційно-телекомунікаційній системі індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови договору; товариство відправило в смс-повідомленні на номер телефону клієнта одноразовий ідентифікатор G-4869; клієнт ознайомилася з офертою товариства та прийняла її умови; клієнт акцептувала умови оферти, шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором G-4869 (дані в електронній формі у вигляді алфавітної цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, та надсилаються іншій стороні цього договору); після укладення договору, товариство направило (розмістило) клієнту в інформаційно-телекомунікаційній системі підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документу; договір та Правила кредитування відправлені клієнту на електрону пошту, вказану як електронний засіб зв`язку з позичальником; розміщення в особистому кабінеті клієнта підписаного договору та Правил кредитування в цілодобовому онлайн доступі.
Анкета клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) за підписом директора ТОВ «Бізнес Позика», датована 30 жовтня 2025 року, містить анкетні дані позичальника - ОСОБА_1 , адресу місця її реєстрації та проживання, РНОКПП/ІПН, дату та місце народження, інформацію про документ, який посвідчує особу, електронну адресу позичальника, фінансовий номер телефону, номер банківського рахунку/банківської карти для перерахування коштів.
Згідно з інформацією платіжного сервісу FONDY 09 грудня 2021 року о 19:54 ТОВ «Бізнес Позика» на картку № НОМЕР_3 успішно перерахувало 12000,00 грн, призначення платежу - перерах. коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , згідно з кредитним договором № 405301-КС-002 від 09 грудня 2021 року без ПДВ.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку та довідки про стан заборгованості, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 405301-КС-002 від 09 грудня 2021 року, станом на 30 жовтня 2025 року, становить 11100,00 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 10259,78 грн; заборгованості за процентами у сумі 840,22 грн.
Згідно з наданою АТ «Укрсиббанк» інформацією, платіжна картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , не емітувалася, не випускалася та не видавалася, у зв`язку з чим виписку по рахунку по вказаній картці, за період з 09 грудня 2021 року по 03 лютого 2022 року, банк не надає.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Згідно із частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 , підписуючи пропозицію укласти договір (оферту) № 405301-КС-002, підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.
09 грудня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір № 405301-КС-002 про надання кредиту, який підписаний останньою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».
Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 405301-КС-002 від 09 грудня 2021 року в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, з якої слідує, що 09 грудня 2021 року о 19:37:39 год. клієнт, використовуючи номер телефону, ідентифікувалася в ІТС, зайшла в особистий кабінет, ознайомилася про доступні продукти товариства, отримала інформацію про обрані умови кредиту, ознайомилася з паспортом споживчого кредиту та підписала його одноразовим ідентифікатором G-8058. Одноразовий ідентифікатор G-4869 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер, який вона вказала при реєстрації на сайті. Відповідач підписала договір одноразовим ідентифікатором G-4869 09 грудня 2021 року о 19:53:03 год.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору слідує, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Указаний договір, відповідно до вимог статті 628 ЦК України, є обов`язковим до виконання кредитором та позичальником.
У постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 671/1832/20 зазначено, що кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та рівнозначним договору в письмовій формі. Для підтвердження укладення такого договору достатньо доказів проходження позичальником процедури ідентифікації (надання паспортних даних, ІПН, телефону, email) та підписання договору шляхом введення одноразового ідентифікатора.
Пунктом 1 договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 32000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів та договором про надання кредиту.
Проте, на виконання умов договору про надання кредиту № 405301-КС-002 від 09 грудня 2021 року, ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало на вказану в особистому кабінеті ОСОБА_1 картку грошові кошти в сумі 12000,00 грн, що підтверджується інформацією платіжного сервісу FONDY, відповідно до якої 09 грудня 2021 року о 19:54 ТОВ «Бізнес Позика» на картку № НОМЕР_3 успішно перерахувало 12000,00 грн (призначення платежу - перерах. коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , згідно з кредитним договором № 405301-КС-002 від 09 грудня 2021 року без ПДВ).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 405301-КС-002 від 09 грудня 2021 року слідує, що ОСОБА_1 , на погашення заборгованості за вказаним договором, сплатила 33300,00 грн, які спрямовано кредитодавцем на погашення заборгованості: за кредитом в сумі 21740,22 грн, за процентами - 6759,78 грн, за комісією - 4800,00 грн. Залишок заборгованості за кредитним договором, станом на 30 жовтня 2025 року, становить 11100,00 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 10259,78 грн; заборгованості за процентами у сумі 840,22 грн.
Враховуючи, що фактично отримані позичальником кредитні кошти в сумі 12000,00 грн та нараховані кредитодавцем проценти нею погашені, то колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання кредиту № 405301-КС-002 від 09 грудня 2021 року.
Стосовно заявленого ТОВ «Бізнес Позика» клопотання про витребування доказів колегія суддів вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що встановлено вимогою ч. 2 ст.77 ЦПК України.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст.12 ЦПК України).
Зазначене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, які дозволяють йому усунути порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №145/474/17.
Звертаючись з клопотанням до суду апеляційної інстанції, ТОВ «Бізнес Позика» не навело обґрунтованих доводів неможливості подання такого клопотання про витребування доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ «Бізнес Позика» про витребування доказів.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів відмови у позові.
Висновки суду щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).
Оскільки ТОВ «Бізнес Позика», якому у задоволенні апеляційної скарги по суті відмовлено, то відсутні підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 серпня 2026 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - Я.Л. Петен
Судді: А.О. Замченко
А.М. Худик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua