Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №746/334/26 — Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/334/26

2/746/208/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р.

Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Нагорної Н.Г.,

при секретарі судового засідання Марченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Срібнянського районного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2026 року до Срібнянського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 жовтня 2025 року № 07.10.2025-100000721 в сумі 11 460 грн, з яких 3 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 4 650,00 грн – заборгованість за відсотками, 270,00 грн – комісія (пов`язана з наданням кредиту), 540,00 грн – додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 3 000,00 грн – відсотків, нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України, 120,18 грн – витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви. Також товариство просить стягнути з відповідача суму сплаченого при поданні позову судового збору.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Споживчий центр», зазначило, що 07 жовтня 2025 року уклало із ОСОБА_1 кредитний договір № 07.10.2025-100000721, згідно з яким ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 000,00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язалася протягом 217 днів з дати його надання, тобто до 11 травня 2026 року, повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі процентної ставки «Стандарт», яка становить 1,0 % за кожний день користування кредитними коштами, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, 0,5% за один день користування протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», комісію , пов`язану з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 270,00 коп, комісію за обслуговування кредитної заборгованості – 270 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, а також у разі прострочення виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором – 17 0000 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконує, тому на дату подання позову у неї виникла перед фінансовою установою заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 460 грн, з яких 3 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 4 650,00 грн – заборгованість за відсотками, 270,00 грн – комісія (пов`язана з наданням кредиту), 540,00 грн – додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 3 000,00 грн – відсотки, нараховані згідно зі статтею 625 ЦК України. Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється сплатити заборгованість, ТОВ «Споживчий центр» змушене звернутись до суду з цим позов, який просить задовольнити.

Заочним рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області 25 серпня 2026 року винесено заочне рішення, яким позов ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2025 року № 07.10.2025-100000721 в сумі 8 460 грн 00 коп., судовий збір, сплачений при поданні позову, в сумі 1 965 грн 38 коп, витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви, в сумі 120 грн 18 коп.

21 вересня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій відповідач просила скасувати заочне рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2026 року у справі №746/334/26, зважаючи на те, що в судове засідання 25 серпня 2026 року, коли було розглянуто справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором вона не з`явилась та не подала відзиву на позов, оскільки вважала, що спір між нею та ТОВ «Споживчий центр» врегульовано після того як вона сплатила 29 липня 2026 року на користь ТОВ «Споживчий центр» 3 000,00 грн в рахунок сплати заборгованості за кредитним договором, що підтверджується платіжною інструкцією № 9422-7424-3948-1776. Інформацію про те, що спір врегульовано вона отримала під час телефонної розмови з представником ТОВ «Споживчий центр». Вказувала також, що копію позовної заяви вона не отримувала та не знала, що ТОВ «Споживчий центр» у позові до неї ставились вимоги не лише про стягнення основної суми боргу, але й про стягнення процентів за користування кредитом та іншого.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 06 жовтня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено. Заочне рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2026 року у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 29 жовтня 2026 року 12 год. 00 хв.

Цією ж ухвалою витребувано у ТОВ «Споживчий центр» інформацію та докази щодо отримання позивачем платежу в розмірі 3 000,00 грн від 29 липня 2026 року та пояснення щодо порядку його зарахування, детальний розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 станом на 27 липня 206 року та станом на 29 липня 2026 року, докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками та докази її вручення, докази фактичного понесення позивачем витрат у розмірі 120,18 грн на поштове відправлення.

28 жовтня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник позивача зазначає, що спірний кредитний договір, укладений у електронній формі, відповідає вимогам чинного законодавства та прирівнюється до письмової форми. Відповідачу кредитні кошти були перераховані на картковий рахунок за допомогою інтернет-еквайрингу, що також підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи доказами. Щодо нарахованих відсотків та інших витрат ТОВ «Споживчий центр» зазначило, що загальні витрати за споживчим кредитом нараховано відповідно до умов договору, такі витрати є співмірними, враховуючи строк кредитування, а відповідач, підписавши договір, підтвердила, що ознайомлена з його умовами, в тому числі й з порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується такі умови виконувати, встановлення комісії відповідач не оскаржувала. ТОВ «Споживчий центр» також вказало, що неустойка за прострочення відповідачем виконання зобов`язання, нарахована згідно зі статтею 625 ЦК України, є правомірною та підлягає стягненню, оскільки відповідно до умов кредитного договору з відповідачем був укладений саме споживчий кредитний договір і тому в цьому випадку мають застосовуватись саме норми ЗУ «Про споживче кредитування», відповідно до якого стягнення неустойки, на думку позивача, можливе навіть у період воєнного стану. Щодо перерахування 29 липня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 частини заборгованості за кредитним договором в сумі 3 000,00 грн на рахунок центр ТОВ «Споживчий» позивач ніяких коментарів не надав, попри те що в ухвалі суду ставилась вимога щодо надання доказів на підтвердження чи спростування такого зарахування.

Позивача ОСОБА_1 відзив на позов ТОВ «Споживчий центр» до суду не подала.

29 жовтня 2026 року представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

В судовому засіданні взяла участь відповідач ОСОБА_1 , яка позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» визнала частково, вважала що стягненню з неї підлягають проценти за користування кредитними коштами в сумі, яка не може перевищувати 1 000,00 грн, вказуючи, що саме такий розмір відсотків, на її думку, передбачено законом (на конкретну норму закону відповідач при цьому не посилалась) за користування кредитними коштами у тій сумі, яку вона отримала за кредитним договором від 07 жовтня 2025 року, та буде спів мірним сумі кредиту.

Щодо інших вимог відповідач зазначила, що основну суму боргу в розмірі 3 000,00 грн вона сплатила на рахунок відповідача 29 липня 2026 року, про що надала суду відповідне платіжне доручення від 29 липня 2026 року, а інші заявлені позивачем вимоги, як то стягнення комісій у сумі 270,00 грн та 540,00 грн, а також штрафних санкцій задоволенню не підлягають, оскільки їх нарахування не має під собою законного підґрунтя. Промова відповідача посилань на конкретні норми закону не містила.

При цьому відповідач не заперечувала, що вона була ознайомлена з умовами договору, уклала 07 жовтня 2025 року з ТОВ «Споживчий» кредитний договір № 07.10.2025-100000721 та підписала його в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора. Вказала, що погодилась з такими умовами кредитного договору, оскільки перебувала в скрутному матеріальному становищі. Не заперечувала відповідач і факту перерахування позивачем на вказаний нею платіжний засіб – банківську картку, кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн.

Також відповідач вважала, що сплачений позивачем при поданні позову судовий збір не підлягає стягненню з неї, оскільки стягнення з неї судового збору, а також процентів у сумі, визначеній договором, буде надмірним тягарем для неї, враховуючи її майновий стан.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до таких висновків.

Встановлено, що 07 жовтня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» уклало із ОСОБА_1 кредитний договір № 07.10.2025-100000721, згідно з яким ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 3 000,00 грн (пункт 2 заявки кредитного договору), а ОСОБА_1 зобов`язалася протягом 217 днів з дати його надання (пункт 3 заявки кредитного договору), тобто до 11 травня 2026 року (пункт 4 заявки кредитного договору), повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі процентної ставки «Стандарт», яка становить 1,0 % за кожний день користування кредитними коштами, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, 0,5% за один день користування протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» пункти 6,7 заявки кредитного договору), комісію, пов`язану з наданням кредиту -9% від суми кредиту та дорівнює 270,00 грн (пункт 8 заявки кредитного договору), комісію за обслуговування кредитної заборгованості – 270,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (пункт 9 заявки кредитного договору), а також у разі прострочення виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором – 17 0000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 17 заявки кредитного договору).

У заявці кредитного договору № 07.10.2025-100000721 зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання йому коштів за цим кредитним договором: № 4314-14ХХ-ХХХХ-2060.

ТОВ «Споживчий центр» виконало своє зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3 000,00 грн. Вказана обставина підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР», з якого слідує, що на підставі укладеного між підприємствами договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 07 жовтня 2025 року 11:26:02 на суму 3 000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPay.ua-884911205, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 07.10.2025-100000721.

Зарахування кредитних коштів на належний їй платіжний засіб – банківську картку, відповідачем не заперечується.

Отже, між сторонами у справі виникли правовідносини, які регулюються главою 48 «Виконання зобов`язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин третьої, шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором,визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом частини дванадцятої статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини другої статті 1050, частини другої статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Встановивши, що кредитний договір від 07 жовтня 2025 року №07.10.2025-100000721 був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Е632, у такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі. ОСОБА_1 не виконувала належним чином зобов`язання за кредитним договором, тому у неї виникла заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 3 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 4 650,00 грн – заборгованість за відсотками, 270,00 грн – комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 540,00 грн-додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 3000,00 грн – відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України, а загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 11460,00 грн, що підтверджується довідкою про стан заборгованості за кредитним договором.

Згідно платіжної інструкції № 9422-7424-3948-1776, доданої ОСОБА_1 до заяви про перегляд заочного рішення, 29 липня 2026 року об 11 год. 47 хв. ОСОБА_1 за кредитним договором № 07.10.2025-100000721, на рахунок отримувача «Споживчий центр Швидко гроші» НОМЕР_2 , код отримувача 37356833, було перераховано кошти в сумі 3 000,00 грн.

Доказів на спростування вказаного, попри вимогу суду підтвердити чи спростувати часткову оплату заборгованості за кредитним договором № 07.10.2025-100000721, позивач суду не надав.

У той же час матеріали цивільної справи не містять і доказів на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Крім того, суд враховує, що ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути з ОСОБА_1 проценти, нараховані згідно зі статтею 625 ЦК України, у розмірі 3 000,00 грн, проте на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнений від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу на період дії воєнного стану в Україні, з 24 лютого 2022 року, отже відсутні підстави для задоволення позову в цій частині та стягнення із ОСОБА_1 відсотків, нарахованих по статті 625 цього Кодексу, в розмірі 3 000,00 грн.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 5 460,00 грн (11 460,00 грн – 3 000,00 грн (тіло кредиту) – 3 000,00 грн (штрафні санкції, нараховані згідно зі статтею 625 ЦК України)).

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити таке.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із платіжної інструкції від 11 червня 2026 року № СЦ00116200 вбачається, що при поданні позову ТОВ «Споживчий центр» сплатило судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволений частково, а саме на 47,64 %, із ОСОБА_1 на користь позивача стягненню підлягають витрати на оплату судового збору у розмірі 47,64 %, у сумі 1 268,37 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», частиною першою статті 526, частиною другою статті 1050, частиною другою статті 1054 ЦК України, статтями 2, 5, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 07 жовтня 2025 року № 07.10.2025-100000721 в сумі 5 460 (п`ять тисяч чотириста шістдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 1 268 (одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в сумі 120 (сто двадцять ) грн 18 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133а, м. Київ, 01032.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 30 жовтня 2026 року.

Суддя Н.Г. Нагорна