Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №735/929/26 — Коропський районний суд Чернігівської області

Справа №735/929/26

Провадження по справі № 2/735/555/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 жовтня 2026 року селище Короп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Балаби О.А.,

за участю секретаря судового засідання – Редько А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 960,00 грн, судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120,18 грн, мотивуючи вимоги тим, що 10.04.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 10.04.2025-100002137. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн. Строк кредиту: 217 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту - 12.11.2025. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 270,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 270,00 грн. Неустойка 45 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача. Товариство свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 9960 грн, яка складається з тіла кредиту – 3000,00 грн, процентів – 4650,00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) – 270,00 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) -540 грн, неустойки - 1500,00 грн.

Ухвалою судді від 04 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому просить позовні вимоги задовольнити частково у загальному розмірі 3 900,00 грн, а саме: 3 000,00 грн - тіло кредиту та 900,00 грн - відсотки. В іншій частині позовних вимог на суму 6 060,00 грн відмовити, оскільки нарахування штрафів у розмірі 15 00,00 грн є грубим порушенням закону, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування споживач звільняється від відповідальності перед кредитором за прострочення виконання зобов`язання. Щодо незаконного нарахування комісії у сумі 810,00 грн, зазначає, що відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону України "Про споживче кредитування" встановлення додаткових комісій за управління кредитом або за фактом його неповернення є недійсним та порушує права споживача. Щодо нарахування відсотків за договором вказує, що максимальна денна ставка не може перевищувати 1% в день. Кредит було укладено 10.04.2025 строком на 30 днів до 10.05.2025 року, нарахування позивачем відсотків поза межами строку дії договору після 10.05.2025 до 12.11.2025 суперечить сталій правовій практиці Великої Палати Верховного суду, згідно з якою після закінчення строку кредитування право кредитора нараховувати передбачені договором відсотки припиняються. Натомість кредитор має право нараховувати лише 3% річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 ЦК України.

24.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій просить позов задовольнити, оскільки заборгованість за кредитним договором нарахована у повній відповідності з умовами кредитного договору та вимог чинного законодавства.

У судове засідання представник позивача не з`явився, проте у позові та відповіді на відзив просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте у відзиві просить розгляну справу без його участі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 10.04.2025-100002137, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) та заявки кредитного договору (кредитної лінії), які підписано шляхом застосування цифрового власноручного підпису та одноразового ідентифікатора Е953.

Відповідно до умов договору сума кредиту становить 3 000,00 грн. Строк на який надається кредит: 217 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту - 12.11.2025. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 270,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 270,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Неустойка 45 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 547,5 % річних, які нараховуються від простроченої заборгованості.

Товариство свої зобов`язання да договором виконало належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення», між ТОВ «УПР» та ТОВ «Споживчий Центр» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01/-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта: 10.04.2025 о 17:52:08 на суму 3000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 707247255, призначення платежу: видача за договором кредиту № 10.04.2025-100002137.

Згідно із розрахунком заборгованості за договором № 10.04.2025-100002137 від 10.04.2025, станом на 20.08.2026 загальна сума заборгованості відповідача становить 9 960,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - основний борг; 4 650,00 грн - залишок відсотків; 810, 00 грн - залишок комісій, 1 500,00 грн – залишок штрафів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення комісії нарахованої відповідачу за надання кредиту у розмірі 270,00 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 540,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п.8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

Враховуючи відсутність у кредитному договорі переліку додаткових та супутніх послуг, пов`язаних з наданням кредиту, за які встановлено комісію, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту та комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) є неправомірним, а тому у стягненні комісії в розмірі 810 грн 00 коп. необхідно відмовити.

Щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення штрафу за неналежне виконання відповідачем своїх боргових зобов`язань у розмірі 1 500,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно із п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Таким чином, у задоволені позовних вимог в частині нарахування штрафу, слід відмовити.

Щодо вирішення позовних вимог в частині нарахування відсотків, суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві заперечує проти законності розміру відсотків нарахованих відповідно до умов договору, зазначає, що кредитний договір було укладено на 30 днів та відсотки нараховані поза межами строку дії договору, однак згідно умов договору строк кредитування становить 217 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 12.11.2025, процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, отже відсотки нараховані в межах строку кридитування за максимальним розміром денної процентної ставки, яка не перевищує 1 %.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача відсотків у розмірі 4 650,00 грн є правомірною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає можливим позов задовольнити частково, в розмірі 7 650,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основним боргом та 4 650,00 грн - сума заборгованості за відсотками, що складає 76,80% від ціни позову (7650,00 грн / 9960,00 грн х 100%).

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню то з відповідача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір пропорційно сумі задоволених позовних вимог, у розмірі 2 045 грн. (2662,40 х 0,7680).

Вказані представником позивача в позовній заяві, як судові витрати, витрати, пов`язані із надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення в сумі 120 грн 18 коп., не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, з огляду на те, що за змістом ч. 3 ст. 133 ЦПК України, зазначені витрати не належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, оскільки стосуються вчинення ТОВ «Споживчий центр» дій, необхідних для вирішення судом питання про прийняття позовної заяви до розгляду, а не дій, необхідних для безпосереднього розгляду цивільної справи, що має місце виключно після відкриття судом провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 265, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 10.04.2025-100002137 від 10.04.2025 у розмірі 7 650, 00 грн (сім тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» суму сплаченого судового збору у розмірі 2045,00 грн (дві тисячі сорок п`ять гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено 27.10.2026.

Суддя: О.А. Балаба