Суд: Кролевецький районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №579/127/26
Суддя: Придатко В. М.
Справа № 579/127/26
2-а/579/7/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі головуючого судді - Придатка В.М.,
з участю секретаря судового засідання – Левчиної О.В.,
представника позивача - Волкової І.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Каракуц М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кролевець справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови серії ЕНА №6463372 від 04.01.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 04.01.2026 року відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6463372 від 04.01.2026, відповідно до якої він визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
В оскаржуваній постанові зазначено, що 04.01.2026 року інспектор ВП №1 (м.Кролевець) Замула М.В. розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно позивача по справі, який 04.01.2026 року о 19:53 год в м.Кролевець по вул.Берегова, 45, керував транспортним засобом «Волга» державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого не працювали задні стоп-сигнали, чим порушив п.31.4.3в ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.121 КУпАП.
Із вказаною постановою не згоден, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, враховуючи наступне.
Згідно з зазначеною постановою позивач 04.01.2026 року о 19:53 в м.Кролевець по вул.Берегова, 45, керував автомобілем «Волга» державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого не працювали задні стоп-сигнали, чим порушив п.31.4.3в ПДР України, у чому і був звинувачений працівником поліції. Позивач вказаний факт не визнає, стверджує, що задні стоп-сигнали, включно з лівим, працювали штатно, а на кришці багажника автомобіля ГАЗ-31105-801 стоп-сигнали не розміщуються взагалі. Крім того, стверджує, що при розгляді справи про адміністративні правопорушення не було надано часу для виклику захисника та формулювання позиції захисту у справі, не встановлено та досліджено жодних доказів, передбачених ст.251 КУпАП, включаючи його пояснення, покази свідків тощо.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Сумській області – за змістом відзиву заперечував проти задоволення позову, наголосив, що статус водія транспортного засобу накладає підвищену соціальну відповідальність та вимагає додаткової дисципліни і неухильного виконання нормативно-правових актів. Стверджував, що порушення, допущене позивачем, доведене поза сумнівом, постанова винесена законно (а.с. 32-38).
В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні позову, а також на підтвердження безпідставності вимоги працівників поліції здійснити реконструкцію зовнішнього світлового обладнання автомобіля, в якому задні стоп-сигнали відсутні на кришці багажника, де нібито повинні були знаходитися, надали офіційний посібник з технічного обслуговування транспортного засобу ГАЗ-31105 «Волга», за змістом якого, на задньому крилі вказаного транспортного засобу розміщені лампа заднього стоп-сигнала і габаритного вогня, тип лампи А12-21+5-2 21/5W, а також лампа заднього покажчика повороту, тип лампи А12-21-4 21W, тоді як на кришці багажника розміщені лише лампи світла заднього ходу та лампа заднього протитуманного ліхтаря.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6463372 від 04.01.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04.01.2026 року о 19:53 в м.Кролевець по вул.Берегова, 45, керував транспортним засобом «Волга» державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого не працювали задні стоп-сигнали, чим порушив п.31.4.3в ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.121 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.3, 43-44).
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху (далі-ПДР), що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП, розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Зокрема, розгляд справ, передбачених статтею 126 КУпАП, здійснюється, відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП та п.2 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, приписами КУпАП встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом п.2 Розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 2395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 2408/27853, вбачається, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.
Із змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 2395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 2408/27853, вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі протягом десяти днів з дати вручення такої постанови у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом…,який вирішить спір щодо його прав та обов`язків …».
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Срамек проти Австрії» (case Sramek v. Austria, § 36) зазначив, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна.
На думку суду, в даному випадку поняття «суд» може розглядатися у змістовному значенні щодо відповідача у справі, так як, останній відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та вимог КУпАП наділений повноваженнями одноособово вирішувати справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності та застосування до неї заходу адміністративного стягнення.
Таким чином, відповідач, будучи уповноваженим діяти від імені держави, при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності повинен був дотримуватися критеріїв незалежності та безсторонності, передбачених ст. 6 Конвенції.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються серед іншого протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з п.31.4.3в ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
Зовнішні світлові прилади:
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Суд звертає увагу, що вказаний підпункт ПДР України не охоплює порушення, яке зазначено у оспорюваній постанові, а саме, неспрацювання задніх стоп-сигналів, тобто несправність ліхтарів сигналів гальмування.
Крім того, в судовому засіданні були судом допитані в якості свідків:
- ОСОБА_2 , яка суду пояснила, що машина, якою керував позивач, належить їй із 17 серпня 2024 року, 04 січня 2026 року вони разом їхали додому. Машина ані нею, ані позивачем не перероблялася з часу придбання, на кришці багажника знаходилися протитуманні фари, однак під час зупинки поліцейські пропонували переробити зовнішні світлові прилади автомобіля, пояснивши, що на кришці багажника мають бути розміщені також стоп-сигнали.
- ОСОБА_3 , який суду пояснив, що в указаний день та час знаходився у наряді з ОСОБА_4 . У темний час доби на вулиці Береговій зупинили машину позивача, де не працювали стоп-сигнальні вогні. Було роз`яснено причину зупинки, надано можливість усунути неполадки. Стоп-сигнали у «Волзі» можуть бути і на крилах, і на кришці багажника залежно від конкретної моделі. На момент огляду стоп-сигнали у «Волзі», керованій позивачем, не працювали.
- ОСОБА_4 , який суду пояснив, що в указаний день та час знаходився у наряді з ОСОБА_3 . У темний час доби на вулиці Береговій зупинили машину позивача, де не працювали стоп-сигнальні вогні. Чи горіли освітлювальні прилади на крилах «Волги», не пригадує. Він не показував, де мають бути стоп-сигнали на кришці багажника. Так, позивач пояснив, що на кришці багажника повинні бути протитуманні фари, як вони і були на ділі. Свідок наполягав, що горіли лише задні габарити, а стоп-сигнали не горіли.
З дослідженого судом відеозапису (а.с.45) видно, що після зупинки поліцейськими дійсно було вказано на те, що не горять задні стоп-сигнали, після чого спершу позивач, а потім свідок ОСОБА_2 послідовно продемонстрували роботу задніх стоп-сигналів, у ході яких лампа заднього габаритного вогня та заднього стоп-сигнала змінювала силу світіння, не змінивши забарвлення. Поліцейські повідомили, що стоп-сигнал у даного автомобіля повинен знаходитися на кришці багажника, а не на крилі, відтак вважали, що позивач вніс самочинні зміни у схему освітлювального обладнання транспортного засобу. Рекомендували відремонтувати стоп-сигнали, вказавши, де (на кришці багажника) вони мають бути.
Судом також оглянуто посібник з технічної експлуатації транспортного засобу ГАЗ-31105 «Волга», за змістом якого, на задньому крилі вказаного транспортного засобу розміщені лампа заднього стоп-сигнала і габаритного вогня, тип лампи А12-21+5-2 21/5W, а також лампа заднього покажчика повороту, тип лампи А12-21-4 21W, тоді як на кришці багажника розміщені лише лампи світла заднього ходу та лампа заднього протитуманного ліхтаря.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон №3353) цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Стаття 14 Закону №3353 зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Отже, суд дійшов висновку про недоведення відповідачем наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.122, 222, 251, 252, 258, 268, 278-280, 283-285, 288 КУпАП України, ст.ст. 2, 13, 72-73, 79, 90, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, – задовольнити.
Скасувати постанову серія ЕНА №6463372 від 04 січня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 26 жовтня 2026 року.
Суддя В. М. Придатко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua