Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №592/13692/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/13692/26

Провадження №2/592/3958/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенка В.Г., за участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 5 000 грн 00 коп. та понесені витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп..

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 23.02.2024 між позивачем та відповідачем укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1353-9031, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 1 000 грн 00 коп.; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 14 календарних днів; знижена процентна ставка – 2,50 % в день; стандартна процентна ставка – 2,50 % в день. Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит разом з процентами, визначеними умовами кредитного договору, про що засвідчив своїм підписом. У порушення зазначених умов договору відповідач своє зобов`язання не виконав належним чином. Станом на 06.05.2026 розмір заборгованості становить 8 500 грн 00 коп. та складається з простроченої заборгованості за кредитом 1 000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 7 500 грн 00 коп. Разом з тим, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 3 500 грн 00 коп. за умови погашення відповідачем решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 5 000 грн 00 коп..

Тому позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 1 000 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 4 000 грн 00 коп.; що разом становить 5 000 грн 00 коп..

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не з`явився і завчасно не повідомив про поважність причин неявки. Судова повістка, копія ухвали суду направлені відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Однак документи повернулися до суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою від 13.09.2026. Крім того, позивачем надано докази відправлення копії позову відповідачу.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак відповідач є таким, що належно повідомлений про дату і місце розгляду справи. Таким чином немає перешкод для судового розгляду.

Процесуальні рішення у справі

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.08.2026 відкрито провадження та призначено судове засідання у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про судове засідання о 09-30 год. 28.10.2026.

Фактичні обставини, які установив суд

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного:

Суд встановив, що 23.02.2024 між позивачем та відповідачем укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1353-9031, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 1 000 грн 00 коп.; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 14 календарних днів; знижена процентна ставка – 2,50 % в день; стандартна процентна ставка – 2,50 % в день.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 1 000 грн 00 коп. підтверджено квитанцією № 2429670387 від 23.02.2024 та довідкою про перерахування суми кредиту № 1353-9031 від 23.02.2024.

Відповідач скористався коштами позивача, втім свої договірні зобов`язання перед позивачем не виконав, допустивши прострочення та утворення заборгованості. У зв`язку з цим, станом на 06.05.2026 розмір заборгованості становить 8 500 грн 00 коп. та складається з простроченої заборгованості за кредитом 1 000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 7 500 грн 00 коп..

Поряд з цим, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 3 500 грн 00 коп. за умови погашення відповідачем решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 5 000 грн 00 коп..

Тому позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 1 000 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 4 000 грн 00 коп.; що разом становить 5 000 грн 00 коп.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Із встановленого вбачається, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані положеннями ст. 205, 526, 625, 626, 628, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями статті 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Аналізуючи зміст наведений положень нормативно-правових актів суд констатує, що кредитний договір може буди укладений шляхом приєднання до умов встановлених у відповідних формулярах. Такі формуляри зокрема мають містити умови надання кредиту, відповідний розмір кредитної ставки, умови повернення тощо.

Наведені положення також дають підстави стверджувати, що передбачено таке зобов`язання як кредит. Кредитор зобов`язується надати кошти боржнику, а останній зобов`язується повернути його та сплатити проценти за користування. При цьому боржник має виконати свої зобов`язання належним чином та у строк. Боржник коли не виконав свої обов`язки порушив права кредитора.

Щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення кредитних коштів

За положеннями п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України судовим способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідач отримав кошти у кредит але не повернув їх належним чином та у строк. Ураховуючи наведене заявлена сума боргу по тілу кредиту підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами

Пунктом 5 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, крім іншого, доповнено:

статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %;

Розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів із дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З обставин справи вбачається, що умовами кредитного договору від 07.03.2024 передбачено процентну ставку у розмірі 2,50 % на день, що суперечить вимогам вказаного Закону, оскільки договір укладено після набрання ним чинності. До такого договору перехідний період у вигляді поступового зниження максимально дозволеної процентної ставки не застосовується.

Згідно зі статтею 204 та частиною другою статті 215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, положення кредитного договору, якими визначено стандартну та знижену денні процентні ставки, у частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами, що перевищує встановлений частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» розмір у 1 %, є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин розмір нарахованих позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами підлягає перерахунку з урахуванням зазначених приписів, виходячи з максимального розміру денної процентної ставки – 1 %.

Ураховуючи наведене проценти за кредитним договором за період із 23.02.2024 по 18.12.2024 року (300 днів, як зазначає позивач у своїх розрахунках) мають бути нараховані таким чином:

у період із 23.02.2024 по 18.12.2024 – у розмірі 3 000 грн (1 000 грн х 1 % х 300 днів).

Висновки за результатами розгляду справи

З наведених положень закону та встановлених обставин вбачається, що відповідач отримав у кредит кошти, але не повернув їх належним чином та не сплатив проценти. Відтак суд вважає, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому необхідно стягнути суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 4 000 грн, з яких: 1 000 грн – основна сума кредиту, 3 000 грн – проценти за користування кредитними коштами, що становить 80 % від заявленої суми позову 5 000 грн. У решті вимог слід відмовити.

Рішення щодо розподілу витрат.

Згідно із частинами першою-третьою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволений у розмірі 80% від заявленої суми позову, то відшкодування процесуальних витрат по сплаті судового збору теж підлягає стягненню пропорційно, тобто у сумі 2 129 грн. 92 коп. (80% від 2 662 грн 40 коп.)

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 89, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) 4 000 грн 00 коп. заборгованості, 2 129 грн 92 коп. відшкодування витрат, а всього 6 129 грн 92 коп.

У решті вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумської апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 30.10.2026.

Суддя Владислав КОСТЕНКО