Додаткове рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №466/9652/23 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/9652/23 Головуючий у 1 інстанції: Торська І.В.

Провадження № 22-з/811/190/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Окуневського 3» про стягнення вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року постановлено:

«апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Окуневського 3» про стягнення вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – закрити».

18 серпня 2026 року зареєстровано заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій міститься прохання стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, які ним понесено у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10 000 грн.

Заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від сторони позивача не надходила.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заяву слід задовольнити частково.

До такого висновку колегія суддів дійшла виходячи з такого.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

18 серпня 2026 року, тобто протягом п`яти днів після прийняття ухвали апеляційним судом від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.

Тобто, вимоги частини восьмої статті 141 ЦПК України заявником дотримані.

Згідно з пунктом 4 статті 1, частинами третьою та п`ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Отже, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких належить розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 904/4507/18).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

З матеріалів справи убачається, що 19 лютого 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Єрохіним Володимиром Володимировичем було укладено Договір про надання правничих послуг.

В розділі 3 даного договору між сторонами обумовлено оплату за надання правничих послуг.

Зокрема, в п. 3.1. такого зазначено, що правнича допомога, передбачена п. 1.2. даного договору оплачується замовником виконавцю на підставі детального опису виконаних робіт.

Вартість послуг виконавця за даним договором складає 1 000 (одна тисяча) грн. за годину роботи і може бути змінена за згодою сторін ( п. 3.3. договору).

Разом із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, заявником долучено до матеріалів заяви детальний опис робіт ( послуг) виконаних адвокатом від 18 серпня 20206 року, в якому зазначено, що адвокатом надано замовнику, а саме, Семенюку А.І. наступні види правничої допомоги: консультація, вивчення наданих документів – 2 години – 2 000 грн; дослідження законодавства і правових позицій Верхового Суду – 1 година – 1 000 грн; участь в судових засіданнях – 6 годин – 6 000 грн; підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення – 1 година – 1 000 грн. Всього: 10 годин – 10 000 грн.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу, в даній справі, колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі №911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21).

З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, колегія суддів враховує, наступне.

Щодо участі в судових засіданнях представника ОСОБА_1 - адвоката Єрохіна Володимира Володимировича, слід зазначити наступне.

Як убачається із протоколу судового засідання № 6347539 від 30 квітня 2026 року розгляд справи по суті не відбувся, розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою осіб які не з`явилися в судове засідання.

Тривалість судового засідання з 12:09:35 до 12:18:58, тобто орієнтовно 9 хвилин, а не 1 година як про це зазначено заявником в детальному описі робіт ( послуг) виконаних адвокатом від 18 серпня 20206 року.

Згідно протоколу судового засідання № 6852079 від 30 липня 2026 року розгляд справи відбувся по суті, відбулося завершення дослідження матеріалів справи та перехід до судових дебатів, які були завершені в судовому засіданні та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення.

Тривалість судового засідання з 11:55:22 до 12:20:52, тобто, судове засідання тривало 25 хв.

Згідно протоколу судового засідання № 6917725 від 13 серпня 2026 року в судовому засіданні оголошено ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року, без участі представника ОСОБА_1 - адвоката Єрохіна Володимира Володимировича.

З наведеного слідує, що в суді апеляційної інстанції розгляд справи відбувся двічі, а не у кількості шести судових засідань, як про це зазначено у детальному описі робіт ( послуг) виконаних адвокатом від 18 серпня 20206 року.

Вартість участі у цих судових засіданнях, сумарна тривалість яких 34 хвилини, у сумі 6 000 грн, на думку колегії суддів, є значно завищеною.

На переконання колегії суддів підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення 1 година – 1 000 грн також є перебільшеною, оскільки із змісту заяви вбачається, що така викладена на двох аркушах паперу та містить загальновідомі норми законодавства, відтак не потребувала затрати такого часу.

Щодо наданої правничої допомоги як консультація, вивчення наданих документів – 2 години – 2 000 грн; дослідження законодавства і правових позицій Верхового Суду – 1 година – 1 000 грн, варто зауважити, що в матеріалах справи відсутній відзив сторони позивача на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року, пояснення, заяви, тощо, відтак, вважати, що адвокатом затрачено часу на вивчення наданих документів та дослідження законодавства і правових позицій Верхового Суду сумарно 3 години є необгрунтованим.

За обставинами даної справи, виходячи з реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, і обставин даної справи, з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції підлягають стягненню частково у сумі 3 000 грн, і такі належить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати. Саме такий розмір буде відповідати критеріям реальності, співмірності і розумності.

З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, підлягає частковому задоволенню на суму 3 000 грн.

У задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 141, 246, 259, 268, 270, 382 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 3 000 (три тисячі гривень) 00 коп.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 30 жовтня 2026 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич