Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №308/10176/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/10176/26

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

29.10.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Котубей І.І., за участю захисника - адвоката Гладинець О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Гладинець О.І., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665,60 грн судового збору.

Відповідно до постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711100, - 05.07.2026 о 02 год. 56 хв. в м. Ужгород, вул. Возз`єднання, буд. 5, гр. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом: BMW 328i, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810 (ARCE-0267), результат огляду – 1,38 проміле, чим порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою захисник - адвокат Гладинець О.І., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначає, що відеозапис, долучений працівниками поліції, не містить підтвердження того, що ОСОБА_1 керувала автомобілем, оскільки на відеозаписі присутня особа чоловічої статі, яка також могла керувати автомобілем. Вважає, що законної підстави для зупинки автомобіля немає згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки наявність червоних покажчиків повороту не є порушенням, так як такі є заводського кольору. Крім цього, відеозапис та протокол не конкретизують, які саме дії, висловлювання або реакції особи були розцінені як поведінка, що не відповідає обстановці. На переконання сторони захисту, результати Alcotest 6810 викликають сумнів та оформлені з порушенням, оскільки на пристрої, який було надано ОСОБА_1 , не було замінено сенсор та строк дії сертифікату сплив у 2017 році. Серед іншого, звертає увагу на те, що поліцейський не надав ОСОБА_1 примірника протоколу та надав акт вже заповнений на підпис.

У судове засідання 29.10.2026 з`явився захисник - адвокат Гладинець О.І., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив таку задовольнити, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Незважаючи на доводи апеляційної скарги, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, зібраних та поданих до суду працівниками поліції відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , яка реалізувала своє право керувати транспортним засобом, фактично погодилася нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно зі встановленими в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, 05.07.2026 о 02 год. 56 хв. в м. Ужгород, вул. Возз`єднання, буд. 5, гр. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом: BMW 328i, д.н з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810 (ARCE-0267), результат огляду – 1,38 проміле, чим порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Незважаючи на заперечення стороною захисту, вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.

Так, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711100 від 05.07.2026, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чек з спеціального технічного засобу «Drager» від 05.07.2026, якими встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння – 1,38‰, відеозапис з бодікамери поліцейського Фревлика Ю.Ю., який міститься на DVD-R диску та інші матеріали справи.

Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі стороною захисту, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

У своїх доводах апеляційної скарги адвокат Гладинець О.І. вказує на те, що законної підстави для зупинки транспортного засобу у працівників поліції не було, однак з такими доводами апеляційний суд не погоджується з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Підставою для зупинки транспортного засобу BMW 328i д. н. з. НОМЕР_1 був п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», оскільки ОСОБА_1 порушила п. 9 ПДР України, а саме – використання приладів (зовнішніх освітлювальних, попереджувальних сигналів) та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, що складає склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. За це її постановою серії ЕНА №7492541 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. Дана постанова не була оскаржена в судовому порядку та не визнана незаконною.

Таким чином, підстава для зупинки транспортного засобу була законною. Зворотного стороною захисту не доведено.

Серед інших доводів апеляційної скарги захисник-адвокат Гладинець О.І. посилається на те, що з відеозаписів наданих поліцейськими не вбачається, що транспортним засобом керувала саме ОСОБА_1 , однак такі доводи спростовуються тим, що на відеозаписі з бодікамер поліцейських, які долучено до матеріалів справи, ОСОБА_1 не заперечує факту керування нею транспортним засобом BMW 328i д. н. з. НОМЕР_1 . Особа чоловічої статі, яка зафіксована на відеозаписі, також не вказувала поліцейським, що транспортним засобом керував саме він, а не ОСОБА_1 , а тому такі доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується також і вказаною постановою ЕНА №7492541 від 05.07.2026 року, в якій зазначено, що остання керувала автомобілем і порушила ПДР.

Крім цього, захисник-адвокат Гладинець О.І. у своїх доводах апеляційної скарги вказує на те, що відеозапис та протокол не конкретизують, які саме дії, висловлювання або реакції особи були розцінені як поведінка, що не відповідає обстановці. Також, адвокат звертає увагу на саму процедуру оформлення протоколу та вважає, що таку порушено.

Дані доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на наявних у справі матеріалах та спростовуються наступним.

У розділі І п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі, - Інструкція), визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

На відеозаписі з бодікамер, долучених до матеріалів справи, чітко вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність у неї ознак алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці. На відеозаписі також зафіксовано помітне нервування ОСОБА_1 під час проходження нею процедури з визначення стану алкогольного сп`яніння.

Згідно Розділу І п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до розділу ІІ п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (Розділ ІІ п. 9 Інструкції).

Працівник поліції інспектор 1 взводу 2 роти УПП в Закарпатській області каптіан поліції Фревлик Ю.Ю. надав ОСОБА_1 пристрій Drager Alcotest 6810 (ARCE-0267) та результат якого показав 1,38‰.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (Розділ ІІ п. 7 Інструкції).

Таким чином, результат тесту на стан алкогольного сп`яніння показав, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, оскільки показник драгера перевищив 0,2 проміле.

ОСОБА_1 погодилася з результатами даного пристрою та не виявила бажання пройти додатково освідування у закладі охорони здоров`я, хоча працівник поліції роз`яснив їй право пройти таке освідування.

Під час оформлення протоколу працівник поліції роз`яснив права ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, довів до її відома зміст протоколу та зазначив, що результат пройденого тесту значно перевищує дозволений показник 0,2 проміле.

ОСОБА_1 повідомила поліцейському, що усвідомлює правові наслідки оформлення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З вищенаведеного слідує, що працівниками поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711100 від 05.07.2026 дотримано вимог ст. 256 КУпАП та Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженого Наказом Уповноваженого ВРУ з прав людини 22.12.2025 за №161.15/25.

Судом першої інстанції також надано оцінку доводам сторони захисту щодо несправності технічного приладу Drager Alcotest 6810 (ARCE-0267), з якими погоджується і апеляційний суд.

Як обґрунтовано зазначив місцевий суд, що згідно скан-копії сервісної книжки до приладу «Drager Alcotest 6810» серійний номер: ARCE-0267, наданої останньому УПП в Закарпатській області ДПП у відповідь на адвокатський запит, встановлено, що прилад - Drager Alcotest 6810 регулярно направлявся на технічне обслуговування, дата здійснення останньої державної повірки 09.04.2026, дата наступних обов`язкових градуювання та державної повірки 09.10.2026. Такі відомості свідчать про справність приладу «Drager Alcotest 6810» серійний номер: ARCE-0267.

Крім цього, в суді апеляційної інстанції не надано доказів на спростування законності та достовірності встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Таким чином, невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності

Отже, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, на чому наполягає сторона захисту, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Аналогічні посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб`єктивними, а також частково повторяють доводи, наведені адвокатом Гладинцем О.І. у суді першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.

При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене нею адміністративне правопорушення та є способом його самозахисту.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.

Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання апеляційним судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Гладинець Олександра Івановича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Іван КОТУБЕЙ