Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №688/3318/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3318/26

№ 2/688/2235/26

Рішення

Іменем України

30 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Цідик А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Лук`янової В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Сахнюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.07.2007, який розірвано рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.09.2025. Подружжя має спільних дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час шлюбу ними у власність набуто автомобіль VOLVO XC60, 2014 року випуску, НОМЕР_1 , автомобіль FIAT NUOVO DOBLO, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , 2015 року випуску та причіп ПГМФ8302, 2011 року випуску, які зареєстровані за ОСОБА_3 .

З врахуванням зміни предмета позову, просила виділити їй у власність автомобіль VOLVO XC60, 2014 року випуску, НОМЕР_1 , інші транспортні засоби виділити відповідачу.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням зміни предмета позову.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив зменшити витрати на правничу допомогу.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.07.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24.09.2025. Ухвалою суду від 24.09.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 28.10.2026 та суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.07.2007, який розірвано рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.09.2025. Подружжя має спільних дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час шлюбу сторонами у спільну сумісну власність подружжя набуто автомобіль VOLVO XC60, 2014 року випуску, НОМЕР_1 , автомобіль FIAT NUOVO DOBLO, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , 2015 року випуску та причіп ПГМФ8302, 2011 року випуску, які зареєстровані за ОСОБА_3 .

Відповідно до Звіту суб`єкта оціночної діяльності № 18/06-1 про оцінку транспортного засобу від 10.06.2026 року середня ринкова вартість автомобіля FIAT NUOVO DOBLO, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , 2015 року випуску, становить 334 497 грн.

Згідно даних Звіту суб`єкта оціночної діяльності № 10/07-2 про оцінку транспортного засобу від 10.06.2026 року середня ринкова вартість легкового автомобіля VOLVO XC60, 2014 року випуску з обємом двигуна 1969 куб.см, D, реєстраційний № НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_3 становить 750 558 грн.

Відповідно до Звіту суб`єкта оціночної діяльності № 10/07-3 про оцінку транспортного засобу від 10.06.2026 року, середня ціна вартості причіпа ПГМФ 8302, 2011 року випуску становить: 25 330 грн.

Вказані обставини визнаються сторонами, а тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

4. Норми права, які застосував суд.

Згідно частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Отже, для укладення одним із подружжя договору щодо цінного майна має бути письмова згода іншого з подружжя (ч. 3 ст. 65 СК України).

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено наступне, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України передбачено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч.2 ст. 183 ЦК).

5. Оцінка суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

При вирішенні спору про поділ спільного сумісного майна подружжя суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, наявність дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що під час шлюбу сторонами у спільну сумісну власність набуто автомобіль VOLVO XC60, 2014 року випуску, НОМЕР_1 , автомобіль FIAT NUOVO DOBLO, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , 2015 року випуску та причіп ПГМФ8302, 2011 року випуску, які зареєстровані за ОСОБА_3 .

Відповідач не порушує питання про спростування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, до початку розгляду справи по суті позов визнав повністю.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказані об`єкти права спільної сумісної власності подружжя слід поділити за спільною домовленістю колишнього подружжя, без компенсації за відступ від рівності часток сторін у вартості спільного майна, виділивши у власність позивача автомобіль VOLVO XC60, 2014 року випуску вартістю 750 558 грн, а інші транспортні засоби - автомобіль FIAT NUOVO DOBLO, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , 2015 року випуску вартістю 334 497 грн та причіп ПГМФ 8302, 2011 року випуску, вартістю 25 330 грн виділити у власність ОСОБА_3 .

Внаслідок поділу майна, кожній стороні виділяються автомобілі, право спільної сумісної власності на ці автомобілі припиняється.

6. Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з вимогами статтей 141, 142 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 50 відсотків судового збору, що підлягає сплаті при поданні позову – 2775,05 грн.

Враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає необхідним повернути позивачу 50 відсотків судового збору з державного бюджету.

Розмір витрат позивача на оплату робіт спеціаліста становить 4500 грн, що підтверджується квитанцією від 13.07.2026. У зв`язку із повним задоволенням вимог позивача, з відповідача слід стягнути на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати на оплату робіт спеціаліста в повному розмірі.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Доказами в цивільному у судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Звертаючись до суду, представник позивача адвокат Новачук Л.П. згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 8000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви угоду про надання правової допомоги від 21.05.2026 та квитанцію про сплату коштів у сумі 8000 грн.

При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Адвокат Новачук Л.П. провів консультацію з клієнтом, зробив відповідні запити до ТСЦ № 6845, підготував та подав позовну заяву, заяву про зміну предмета позову, брав участь в одному судовому засіданні.

Суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та заяву відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд вважає, що витрати на правничу допомогу становлять 5000 грн, які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, ст. 60, 61, 63, 65, 69, 70, 71 СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 автомобіль VOLVO XC60, д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску вартістю 750 558 грн.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_3 автомобіль FIAT NUOVO DOBLO, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , 2015 року випуску вартістю 334 497 грн та причіп ПГМФ 8302, 2011 року випуску, вартістю 25 330 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2775,05 грн, витрати на залучення спеціаліста – 4500 грн, а також витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн, а всього – 12275,05 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 2775,05 грн, що сплачений відповідно до квитанції № 76690222 від 14.07.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Алла ЦІДИК