Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №679/1502/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/1334/2026

Справа № 679/1502/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Балашова К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Нетішин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

за участю представника позивача – адвоката Волкова С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У вересні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах і від імені якої діє представник адвокат Волков С.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

В обґрунтування позову зазначено, що з 02.11.2002 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі в них народилось двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20.02.2026 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу неповнолітня дочка ОСОБА_5 залишилась проживати разом із матір`ю. Позивач самостійно несе усі витрати, пов`язані із її утриманням. В свою чергу відповідач постійно проживає за межами України (в Литовській Республіці), де працює далекобійником та має стабільний високий дохід, але будь-якої участі в утриманні неповнолітньої дочки не приймає, звернення позивача щодо участі в утриманні доньки ігнорує, у проханні самої дитини про допомогу відмовляє.

У позові зазначено, що в серпні 2026 року дочка ОСОБА_5 вступила до вищого навчального закладу – Національний університет «Львівська політехніка» для здобуття ступеня освіти «бакалавр» за спеціальністю «Міжнародні відносини» на денну форму навчання, за рахунок фізичних осіб. Вартість навчання за 2026 - 2027 навчальний рік становить 69000,00 грн. За місцем навчання дочка сторін забезпечена місцем у гуртожитку вартість якого становить 4000,00 грн на семестр, 8000,00 грн на рік. Окрім витрат із оплати вартості навчання та проживання в гуртожитку дочка потребує забезпечення її: харчуванням, одягом, взуттям, косметикою, засобами гігієни, мобільним зв`язком та доступом до мережі Інтернет, за потреби лікуванням, приладдям для навчання, тощо. Загальні витрати дочки ОСОБА_5 на місяць становлять 16000,00 грн - 17000,00 грн, а сукупний розмір витрат позивача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 в середньому на місяць становить 23500,00 грн.

Крім того, у позові зауважено, що дочка ОСОБА_5 має захворювання «Атопічний дерматит», у зв`язку із чим дотримується рекомендацій лікарів щодо дієтичного харчування, а також щодо використання певного виду тканин щодо одягу. Означене впливає на збільшення вартості витрат на харчування та одяг дитини. Окрім того, через наявність вказаного захворювання дитина потребує періодичного медичного огляду, діагностування, профілактики та лікування.

На підставі наведеного ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 12000,00 грн щомісяця, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дочкою повноліття.

Позивач ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про судове засідання, в таке не з`явилась. Представник останньої в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, в таке не з`явився.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18.09.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано докази.

12.10.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 він не згідний, оскільки заявлена нею сума до стягнення не відповідає його матеріальному становищу та не враховує його сімейні обставини. Він не відмовляється матеріально допомагати своїм дітям, однак він має ще на утриманні своїх літніх, хворих батьків з якими разом проживає. Щодо свого матеріального становища відповідач зазначив, що він не має постійного місця роботи та гарантованого щомісячного доходу, його заробіток є нерегулярним та мінливим. Відповідач вважає, що призначення стягнення з нього аліментів в розмірі 12000,00 грн, коли у нього немає постійного доходу, створить ризик виникнення у нього заборгованості, навіть якщо він має намір сумлінно виконувати свої батьківські обов`язки. Крім того, відповідач звернув у відзиві на позовну увагу на те, що він хворіє на цукровий діабет, тому потребує лікування на яке приблизно щомісяця витрачає 2500,00 грн. Також він несе щомісячні витрати на лікування своїх хворих батьків, приблизно 8500,00 грн на місяць.

На підставі наведеного відповідач просить стягнути з нього 4000,00 грн, а в решті позову відмовити.

14.10.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву у якій вказав, що у відзиві на позовну заяву відповідач ствердив, що після розірвання шлюбу із позивачем він постійно проживає із батьками, матеріально допомагає їм та здійснює їх догляд. Вказане твердження відповідача, на переконання представника позивача, повністю спростовується наявною у матеріалах справи відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19.5.1/75736-26 від 05.10.2026, з якої вбачається, що відповідач 05.12.2025 виїхав за межі України де і перебуває до сьогодні. Тому, вважає представник позивача, в основу своїх заперечень відповідачем покладено недостовірні дані якими він по суті вводить в оману суд щодо фактичних обставин справи. Інших доказів того, що відповідач утримує своїх батьків матеріали справи не містять, так як і не містять доказів на підтвердження матеріального становища батьків відповідача. Також, зазначає представник позивача у відповіді на відзив, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів проте, що він несе постійні витрати на власне лікування. Окрім того, відповідач не надав суду жодних доказів свого дійсного майнового стану, а тому його доводи про його неналежне матеріальне становище, вважає представник позивача, належними доказами не підтверджено. Також представник позивача звернув увагу у відповіді на те, що не відповідають дійсності твердження відповідача про те, що після розірвання шлюбу із позивачем він продовжив приймати участь в утриманні своїх дітей, оскільки означене спростовується доданими ним до позовної заяви скрін-шотами переписки спільної дочки сторін із відповідачем та не підтверджені будь-якими доказами. Окремо представник позивача звернув увагу суду на те, що розмір аліментів, які визнаються відповідачем в розмірі 4000,00 грн на місяць навіть не прокриють фактичних витрат на навчання дитини, які складають 6416,67 грн на місяць, окрім того дочка має звичайні базові потреби необхідні для життя, зокрема харчування, одяг, взуття, косметика, засоби гігієни, мобільного зв`язку та доступу до мережі Інтернет, за потреби лікування. Зважаючи на викладене, запропонований відповідачем розмір утримання дочки в сумі 4000,00 грн на місяць, переконаний представник позивача, позбавить дитину можливості здобувати освіту та поставить її у надскладне матеріальне становище, оскільки не покриватиме її базових потреб фізичного існування.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , 31.05.2009, що підтверджується даними копії свідоцтва про її народження серії НОМЕР_1 , виданим 05.06.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 197.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20.02.2026 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Згідно з витягу з реєстру територіальної громади № 2026/013612780 від 10.08.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Дочка сторін ОСОБА_5 навчається в Національному університеті «Львівська політехніка», термін навчання до червня 2030 року, що підтверджується довідкою № 48 від 09.09.2026.

З заяви про приєднання № 245-24к від 11.08.2026 до договору про навчання та договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців убачається, що дочка сторін ОСОБА_5 навчається на денній формі навчання, вартість платної освітньої послуги на 2026 – 2027 навчальний рік становить 69000,00 грн.

21.08.2026 ОСОБА_1 оплатила вартість навчання дочки ОСОБА_5 у Національному університеті «Львівська політехніка» за семестр у розмірі 34845,00 грн, що підтверджується даними квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 42 від 21.08.2026.

Згідно даних довідки № 64/92-305 від 11.09.2026 дочка сторін ОСОБА_5 проживає у гуртожитку АДРЕСА_2 Національного університету «Львівська політехніка».

З платіжного документу убачається, що позивач 04.09.2026 оплатила вартість проживання у гуртожитку в розмірі 4000,00 грн.

ОСОБА_4 має хронічні захворювання шкіри, що підтверджується наявними в матеріалах справи медичними документами.

Застосовані норми права

Згідно зі статтею 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток і утримувати дитину до досягнення нею повноліття на рівні, який дозволяє забезпечити її повноцінне життя.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першою статті 181 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України разі відсутності домовленості між батьками про способи виконання обов`язку з утримання неповнолітньої дитини тим із батьків, хто проживає окремо, інший, з ким проживає така дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів на її утримання. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Мотиви та висновки суду

З`ясувавши доводи представника позивача в судовому засіданні та відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Між сторонами у справі домовленості щодо виконання обов`язку по утриманню неповнолітньої дитини не досягнуто.

Відповідач фактично переклав обов`язок піклуватися та матеріально забезпечувати дитину винятково на матір ОСОБА_6 , що є грубим порушенням норм закону, оскільки обов`язок по утриманню дитини покладається законом на кожного з батьків, матір і батька, рівною мірою. Вказаного відповідач не спростував.

Як судом встановлено, що дочка сторін ОСОБА_5 навчається в Національному університеті «Львівська політехніка», термін навчання до червня 2030 року, що підтверджується довідкою № 48 від 09.09.2026.

З заяви про приєднання № 245-24к від 11.08.2026 до договору про навчання та договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців судом встановлено, що дочка сторін ОСОБА_5 навчається на денній формі навчання, вартість платної освітньої послуги за 2026 - 2027 навчальний рік становить 69000,00 грн. ОСОБА_1 оплатила вартість навчання дочки ОСОБА_5 у Національному університеті «Львівська політехніка» за семестр у розмірі 34845,00 грн.

Згідно з даними довідки № 64/92-305 від 11.09.2026 дочка сторін ОСОБА_5 проживає у гуртожитку АДРЕСА_2 . Позивач 04.09.2026 також оплатила вартість проживання у гуртожитку в розмірі 4000,00 грн, при цьому у платіжному документі не зазначено, що це оплата за семестр, як це вказує позивач у позові, доказ про повну вартість проживання у гуртожитку за 2026 – 2027 навчальний рік в розмірі 8000,00 грн позивачем не надано.

Таким чином, витрати позивача на навчання та проживання дочки ОСОБА_5 на 2026 - 2027 навчальний рік становить щомісяця 6083,33 грн ((69000+4000):12=6083,33 грн).

Відповідач у відзиві на позовну заяву не вказував, що між ним та позивачем були неузгоджені питання щодо навчання дочки у вказаному навчальному закладі та що такий було обрано позивачем на власний розсуд, без погодження із ним.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років в Україні становить 3 512, 00 грн на місяць.

Суд, при визначенні розміру аліментів, враховує рівність особистого обов`язку як матері, так і батька щодо утримання дитини.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на дитину в розмірі 8000,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Саме такий розмір аліментів дозволить відповідачу утримувати свою дочку та найбільш повно відповідає вимогам законодавства з врахуванням можливостей обох батьків щодо утримання дитини.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує потреби дитини відповідно до віку та стану її здоров`я, зокрема потреби на лікування захворювань, які підтверджуються медичними документами, наявними в матеріалах справи, та внаслідок яких вона періодично проходить медичні обстеження та лікування, потребує особливого харчування, лікування та догляду. Також суд враховує матеріальне та сімейне становище відповідача, який не подав жодних належних та допустимих доказів, зокрема відомостей про розмір свого доходу, які б свідчили про те, що він не спроможний сплачувати аліменти в такому розмірі та відомостей про наявність інших утриманців. Відповідачем не надано доказів того, що він утримує батьків та того, що його батьки не мають можливості себе самостійно утримувати, зокрема не надано відомостей щодо їх доходів. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що він постійно проживає з батьками, тим самим, як він зазначає, несе витрати на їх утримання. Також відповідачем не надано відомостей про місце проживання батьків, а з матеріалів справи, зокрема інформації Державної прикордонної служби України № 19.5.1/75736-26 від 05.10.2026, вбачається, що відповідач 05.12.2025 виїхав за межі України і станом на 05.10.2026 не повертався в Україну. Надані відповідачем довідки про стан здоров`я батьків лише констатують наявність захворювань, але не доводять факт реальних матеріальних витрат відповідача на їхнє лікування. Зазначений відповідачем у відзиві на позовну заяву щомісячний розмір на лікування батьків у розмірі 8500,00 грн жодним доказом не підтверджений.

Аналогічно, надана відповідачем виписка із його медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, також лише констатує наявність у нього захворювань, але не доводить факт його реальних матеріальних витрат на своє лікування. Зазначений відповідачем у відзиві на позовну заяву щомісячний розмір на своє лікування в розмірі 2500,00 грн також жодним доказом не підтверджений.

Водночас, перебування відповідача за кордоном не свідчить про те, що він має високий стабільний дохід, як це зазначає позивач у позовній заяві, а лише свідчить про факт його перебування за межами України.

Крім того, суд визнає неналежними доказами надані стороною позивача: переписка в застосунку «Вайбер» щодо замовлення товарів, фіскальні чеки від 10.02.2026 на суму 787,00, від 30.03.2026 на суму 1075,49 грн, від 04.09.2026 на суму 1255,00 грн, фіскальний чек без дати на суму 1947,04 грн, оскільки вони не містять інформації про те, що саме позивач або її дочка замовляли чи здійснювали купівлю таких товарів, а тому суд вважає їх такими, що не містять інформації, яка стосується предмета спору. Аналогічно, суд вважає неналежним доказом документ про купівлю ноутбука марки «Asus X1605VA-MB125», вартістю 34493,00 грн, оскільки такий не містить інформації про покупця.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що витрати на системне або довготривале лікування дитини є додатковими витратами, що викликані особливими обставинами, в розумінні ст. 185 СК України.

Положеннями ст. 185 Сімейного кодексу України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За наведених обставин, суд вважає необхідним стягувати з відповідача аліменти, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 17.09.2026.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат

Згідно з вимогами статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 887,51 грн (1331,20х66,67%).

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 263-265, 278, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 17 вересня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 887 гривень 51 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 30.10.2026.

Суддя Гавриленко О.М.