Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №641/4271/23
Суддя: Пилипчук Н. П.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року
м. Харків
справа № 641/4271/23
провадження № 22-ц/818/4954/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого – Пилипчук Н.П.,
суддів – Маміної О.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря – Муренченко С.А.,
учасники справи:
позивач – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач – ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 18 травня 2026 року в складі судді Курганникової О.А.
в с т а н о в и в:
У липні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву від 25.01.2017.
Зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Вказав, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Проте, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 11.06.2023 має заборгованість в розмірі 95246,62 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту – 77915,56 грн, заборгованість за простроченими відсотками – 17331,06 грн.
Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25.01.2017 в розмірі 95246,62 грн станом на 11.06.2023 та судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 18 травня 2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.01.2017 в розмірі 95246,62 грн станом на 11.06.2023 та судовий збір в розмірі 2684,00 грн, а всього 97930,62 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вирішити питання щодо судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що банк так і не довів факт того, що кредит було видано шляхом підписання договору в електронній формі. Натомість, матеріали справи містять виключно роздруківки незрозумілого походження без реального доказу підписання сторонами із застосуванням ЕЦП або будь-якого іншого цифрового підпису. Підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг не може вважатись договором приєднання. Натомість, в матеріалах справи є лише роздруківки не підписаних ніяким чином документів з боку відповідача. Наявний в матеріалах справи «розрахунок» підписаний незрозуміло ким, оскільки в графі підпис стоїть «співробітник банку» без ПІБ, посади і повноважень.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, рішення суду – змінити в частині сум стягнення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.01.2017 між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку у Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (а.с.13,200 том 1).
До заяви-анкети банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які відповідачем не підписано (а.с.20-74 том 1).
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 надано наступні кредитні картки: 06.10.2016 № НОМЕР_1 з терміном діє 09/20, тип картки Універсальна; 25.01.2018 № НОМЕР_2 з терміном дії до 12/21, тип картки Універсальна Gold; 04.01.2022 № НОМЕР_3 з терміном дії до 09/25, тип картки Універсальна Gold (а.с.12 том 1).
З довідки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що ОСОБА_1 встановлено наступні кредитні ліміти: 25.01.2018 – 0,00 грн; 02.09.2020 – 23000,00 грн; 18.05.2021 – 29000,00 грн; 27.12.2021 – 75000,00 грн; 04.01.2022 – 75000,00 грн, 26.12.2022 – 0,00 грн (а.с.11 том 1).
27.08.2021 ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк» № б/н, в якій зазначено, що вона згідно зі статтею 634 ЦК України приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі, та зобов`язується належним чином їх виконувати.
У заяві передбачені істотні умови кредитування: тип кредиту – відновлювальна кредитна лінія, сума – до 50 000,00 грн для карт «Універсальна», до 75 000,00 грн – для карт «Універсальна Gold»; строк – 12 місяців з пролонгацією; мета – споживчі цілі; спосіб видачі – безготівковим шляхом; процентна ставка – фіксована, 42,0 % річних для карт «Універсальна», 40.8 % річних для карт «Універсальна Gold». Зазначено також порядок повернення кредиту (Повернення кредиту здійснюється шляхом: договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення – 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань, права та обов`язки сторін, тарифи (а.с.15-25 том 2).
Як вбачається зі змісту заяви від 27.08.2021 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг сторони визнають простим електронним підписом такі способи підпису клієнта: ОТР-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку в мережі інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідних послуг та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає можливість клієнту зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає Банку шляхом підписання способами, узгодженими сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів з використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження (а.с.19 зворот том 2).
04.01.2022 ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк» № б/н, яка є аналогічного змісту із заявою від 27.08.2021.
При цьому, заява від 04.01.2022 підписана ОСОБА_1 підписала власноручно на планшеті (а.с.26-36 том 2).
04.01.2022 ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо умов кредитування за картками Універсальна, Універсальна Gold, Platinum, World Black Edition, Visa Signature, MC World Elite, Visa Infinite, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, строку кредитування, процентної ставки, порядку повернення кредиту тощо, що зберігала чинність та була актуальною до 19.01.2022 (а.с.14-18,203-211 том 1).
З виписки за договором № б/н за період з 06.10.2016 по 16.06.2023 (перша дата у виписці 25.01.2017, остання дата – 01.01.2023) вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами шляхом здійснення покупок, переказів, розрахунків за послуги, а також здійснював поповнення кредитної картки. Усього надходжень за вказаний період 1519134,52 грн, витрат 1614381,14 грн, баланс на початок періоду null, баланс на кінець періоду – -95246,62 грн (а.с.89-131 том 1).
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 25.01.2017, заборгованість ОСОБА_1 станом на 11.06.2023 складає 95246,62 грн, з яких 77915,56 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17331,06 грн - за простроченими відсотками. Сума заборгованості є незмінною з 01.01.2023. Проценти нараховані за ставкою 84%, 42%, 40,8% та 20,4% (а.с.7-10 том 1).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно з статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи свідчать про те, що 25.01.2017 між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку у Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк».
На підтвердження укладення між сторонами кредитного договору, крім підписаної відповідачем анкети-заяви, банк також надав виписку по рахунках відповідача та розрахунок заборгованості за весь час користування кредитними картками.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.
Колегія суддів вважає, що всі досліджені докази у своїй сукупності підтверджують укладення між сторонами саме кредитного договору та існування між ними відповідних правовідносин.
ОСОБА_1 сам не заперечував, що тривалий час користувався кредитною карткою, виданою АТ КБ «ПриватБанк», отримував кошти, частково повертав їх, жодних заперечень щодо правовідносин сторін до липня 2023 року (подання позову) не висловлював.
Дані обставини відповідачем не спростовано, доказів щодо неотримання коштів або їх фактичного повернення останнім не надано.
Встановивши обставини справи, дослідивши та надавши оцінку доводам сторін, наданим ними доказам, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що банк довів, що між сторонами було укладено кредитний договір, ОСОБА_1 тривалий час отримував кошти в кредит, користувався ними та повертав, що притаманно саме кредитним правовідносинам, а тому його доводи про недоведеність укладення кредитного договору є безпідставними.
Між тим, у анкеті-заяві позичальника від 25.01.2017 відсоткова ставка за кредитом не зазначена. У цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
До заяви-анкети банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які відповідачем не підписано.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, крім розрахунку кредитної заборгованості посилався на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток та Паспорт споживчого кредиту як невід`ємні частини кредитного договору.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», Тарифи обслуговування кредитних карток, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, адже матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці документи і їх зміст розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 16 липня 2024 року в справі № 686/9664/21, від 13 січня 2025 року в справі № 336/6542/21.
Між тим, 27.08.2021 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк» № б/н, в якій сторони погодили, що процентна ставка становить 42,0% річних для карт «Універсальна» та 40,8% річних для карт «Універсальна Gold». Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами.
04.01.2022 ОСОБА_1 підписано в електронному вигляді, за допомогою спеціальної техніки (планшету) заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк» № б/н, яка є аналогічного змісту із заявою від 27.08.2021.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно положень частин 3, 4, 6, 7 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається зі змісту заяви від 27.08.2021 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг сторони визнають простим електронним підписом такі способи підпису клієнта: ОТР-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку в мережі інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідних послуг та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає можливість клієнту зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає Банку шляхом підписання способами, узгодженими сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів з використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження.
Таким чином, наданими позивачем доказами підтверджено підписання відповідачем в електронному вигляді заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
Відповідач з викладеними у заяві умовами погодився без будь-яких зауважень або застережень, про що свідчить його підпис.
У період з 25.01.2017 по 27.08.2021 банк зараховував платежі на погашення процентів, однак мав зараховувати за тілом кредиту, адже стягнення процентів за користування кредитними коштами не обумовлено підписаними умовами.
З виписки вбачається, що у період з 25.01.2017 по 27.08.2021 банком безпідставно зараховано в рахунок погашення відсотків на загальну суму 4938,91 грн, які необхідно врахувати в рахунок погашення заборгованості за кредитом.
Як вбачається із розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку, банком нараховано заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 27.08.2021 до 01.01.2023 за процентною ставкою 40,8 % річних, тобто в межах строку дії кредитного договору і за ставкою, які були погоджені сторонами у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 27.08.2021. Більш висока процентна ставка, вказана у заяві від 27.08.2021 для карток типу «Універсальна» (42%), банком не застосовувалась.
Таким чином стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає заборгованість за кредитним договором в розмірі 90307,71 грн, з яких тіло кредиту в розмірі 77915,56 грн, відсотки – 12392,15 грн.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційного суду представниця ОСОБА_1 посилалася на те, що він не користувався кредитними коштами, а витрачав лише власні кошти.
Між тим, з виписки по рахунку вбачається, що в період з 25.01.2017 по 01.09.2020 ОСОБА_1 дійсно користувався власними коштами, однак з 04.09.2020 почав користуватися кредитними та у подальшому не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору, що має відображення у виписці по рахунку.
За таких обставин рішення суду підлягає зміні в частині сум стягнення, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково на 94,81%, тому сплачений судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2544,70 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк».
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково на 5,19%, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 208,95 грн підлягає стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 .
Шляхом взаємозаліку зазначених сум з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2335,75 грн (2544,70 грн – 208,95 грн).
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , – задовольнити частково.
Рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 18 травня 2026 року – змінити в частині сум стягнення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.01.2017 у розмірі 90307,71 грн, з яких тіло кредиту в розмірі 77915,56 грн, відсотки – 12392,15 грн.
Здійснити перерозподіл судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2335,75 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua