Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №646/10493/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 646/10493/25

провадження № 22-ц/818/3163/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Пилипчук Н.П.,

суддів – Маміної О.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря – Муренченко С.А.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк»,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 січня 2026 року в складі судді Шиховцової А.О.

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Позовна заява мотивована тим, що 04.11.2013 ОСОБА_3 власноруч підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил про надання банківських послуг, на підставі якої отримав такий платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 04/16, тип - "Універсальна».

Для користування кредитним лімітом в подальшому позичальник також отримав платіжні інструменти: кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 02/19, тип - "Універсальна"; кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії - 07/21, тип - "Універсальна GOLD"; кредитну картку номер - НОМЕР_4 , строк дії - 05/23, тип - "Універсальна GOLD"; кредитну картку номер - НОМЕР_5 , строк дії - 06/23, тип - "Універсальна WORLD"; кредитну картку номер - НОМЕР_6 , строк дії - 07/25, тип -"Універсальна GOLD".

09.07.2021 ОСОБА_3 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява, копія додається) та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 75 000 грн; тип кредитної карти: картка «Універсальна GOLD»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 40,8%; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу: мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; у разі прострочення з 31-го дня - 10% від заборгованості; у разі прострочення з 181-го дня - 100 % від заборгованості; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг позичальником підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля, про що зазначено в полі підпис клієнта із позначкою дати та часу.

Зазначило, що позичальник користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, проте припинив повертати грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. У зв`язку з порушенням зобов`язань позичальником та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на теперішній час заборгованість позичальника становить 51173,30 грн (заборгованість за тілом кредиту).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Вказало, що 28.02.2024 банк направив претензію кредитора до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області, яку перенаправлено до приватного нотаріуса Десятниченка О.В. 25.10.2024 банк додатково направив претензію на адресу приватного нотаріуса Десятниченка О.В.

13.11.2024 банк отримав лист від приватного нотаріуса Десятниченка О.В., який підтвердив заведення ним спадкової справи після смерті позичальника, однак не надав банку інформації про його спадкоємців.

23.11.2024 з метою встановлення кола спадкоємців направив лист на адресу приватного нотаріуса Десятниченка О.В., відповідь на який не отримано.

01.05.2025 банк отримав свідоцтва про право на спадщину за законом, з яких вперше дізнався, що спадкоємцями померлого позичальника є ОСОБА_1 та ОСОБА_2

08.05.2025 банк направив претензію щодо сплати заборгованості за договором на адресу ОСОБА_1 , а 03.09.2025 - на адресу ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями (у рівних частках) такого майна позичальника:

1) земельної ділянки площею 0,0340 га, кадастровий номер 6325111000:00:028:01 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 6000 грн відповідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.10.2023 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності н нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.05.2025;

2) земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6325111000:00:028:01 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 150000 грн відповідно до Договору купівлі-продажу від 14.10.2023 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.05.2025;

3) житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 100000 тисяч грн відповідно до Договору купівлі-продажу від 14.10.2023 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.05.2025.

Просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 04.11.2013 у розмірі 51173,30 грн, вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відносно Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» – відмовлено; позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» – задоволено у повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» борг спадкодавця за кредитним договором в розмірі 51173,30 грн, тобто з кожної в рівних частинах по 25586,65 грн; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2422,40 грн, тобто з кожної в рівних частинах по 1211,20 грн.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просили рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви, вирішити питання щодо судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач наполягає на тому, що із претензією кредитора щодо пред`явлення вимог до спадкоємців померлого ОСОБА_3 звернувся 28.02.2024 до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області, що є в межах строку визначеного статтею 1281 ЦК України. Однак, наведена претензія не була адресована спадкоємцям. Претензії до спадкоємців позивача були направлені лише 08.05.2025 та 03.09.2025, а отже вони були пред`явлені за межами строків, визначених статтею 1281 ЦК України. Твердження позивача про те, що він не знав та не міг знати про те, хто є спадкоємцями ОСОБА_3 , у зв`язку з чим претензія кредитора була направлена не спадкоємцям, а до нотаріальної контори, спростовується тим, що дані спадкоємців були вказані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ще з 25.09.2023. Між тим, адреса нерухомого майна, яка була вказана у банку по картковому рахунку ОСОБА_3 , і було тим самим майном, яке спадкувалось відповідачами, що також вказує на те, що позивач мав можливість та міг дізнатись про спадкоємців ОСОБА_3 та направити саме їм претензії кредитора. Таким чином, оскільки відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину та реєстрацію права власності на нерухоме майно були внесені нотаріусом до Державного реєстру речових прав, банк мав об`єктивну можливість дізнатися про конкретних осіб, які прийняли спадщину. Водночас, банк маючи доступ до цих даних, був зобов`язаний направити претензію безпосередньо спадкоємцям, а не обмежуватися лише листом до нотаріальної контори. Позивачем у даній справі було порушено строки пред`явлення вимог до спадкоємців, що свідчить про позбавлення кредитора прав вимоги до спадкоємців та припинення такого зобов`язання. 25.10.2022 було закрито пенсійну карту ОСОБА_3 у зв`язку зі смертю останнього. Наведене свідчить про те, що ще з жовтня 2022 року банк міг бути обізнаний та, відповідно, міг цікавитись про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини спадкоємцями. Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення невірно застосовано приписи статті 1281 ЦК України, в тому числі виходячи з того, що судом застосовувалась норма, яка втратила чинність з 2018 року.

Зазначили, що надана позивачем заява приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в банку від 04.11.2013, хоча і підписана ОСОБА_3 особисто, не містить умов про строк кредитування, кредитний ліміт, порядок та розміри сплати процентів за користування кредитними коштами на умовах, що зазначені у позові. У суду першої інстанції були відсутні підстави стверджувати про те, що 04.11.2013 між ОСОБА_3 та банком укладено кредитний договір, що відповідно виключає заявлення позивачем вимог до спадкоємців ОСОБА_3 . Позивач не надав до справи належних і допустимих письмових чи електронних доказів підписання ОСОБА_3 заяви на приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.07.2021 та паспорту споживчого кредиту. Зазначення у цих документах про підписання ОСОБА_3 за допомогою ОТП пароля не може вважатися доказом укладення між сторонами справи договору кредиту у визначеному вказаними нормами матеріального права порядку. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Відповідно, у банку було відсутнє право на нарахування процентів за користування кредитними коштами. Із наданих розрахунків можливо вказати, що заборгованість за тілом кредиту складала 77 739,78 грн та за простроченими відсотками – 12 806,40 грн, в той час як за ввесь період використання кредитної картки погашено заборгованості за тілом кредиту на загальну суму 332 064,63 грн. Отже, погашена за ввесь період сума заборгованості за тілом кредиту, а отже використана сума коштів (332 064,63), значно перевищує не лише суму нарахованих відсотків та тіло кредиту (77 739,78 + 12 806,40), а й заборгованість за кредитом (51 173,31), яку у даній справі кредитор просить стягнути із спадкоємців ОСОБА_3 . Тому станом на час пред`явлення позову борг ОСОБА_3 перед позивачем відсутній, у зв`язку з чим, у позивача відсутнє право вимоги до спадкоємців ОСОБА_3 .

Посилались на те, що надані суду заява ОСОБА_3 на приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.07.2021 та паспорт споживчого кредиту підписаний тією ж датою не мають даних про те, що вони підписані в межах укладеного між сторонами договору кредиту згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» від 04.11.2013. Заява на приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.07.2021 не містить посилання на конкретний договір, на номер картки або рахунку, який обслуговується та мають ознаки самостійних договорів. Зокрема, вказані заяви містять умови кредитування, запропоновані банком для картки «Універсальна», картки «Універсальна Gold», тоді як паспорт споживчого кредиту містить умови кредитування, запропоновані банком не лише для картки «Універсальна» та картки «Універсальна Gold», а й для Преміальної картки Platinum, Преміальної картки World Black Edition, Преміальної картки VISA Signature, Преміальної картки World Elite та Преміальної картки Infinite. Доказів про те, яку саме карту було видано ОСОБА_3 , матеріали справи не містять, як і не містять доказів розміру встановленого кредитного ліміту. Доказів того, що ОСОБА_3 надав письмову згоду, у якій міститься зразок його власноручного підпису, шляхом використання його електронного підпису для підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 09.07.2021 до матеріалів додано не було. Зазначене вище позбавляє відповідачів та безпосередньо суд, ідентифікувати особу того, хто підписав таку заяву, а також стверджувати чи дійсно це був ОСОБА_3 . Наведені обставини свідчать про те, що ці документи не є належними доказами у справі.

04.06.2026 за допомогою системи «Електронний суд» АТ КБ «ПриватБанк» подало письмові пояснення, в яких вважало рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, рішення суду – змінити в частині сум стягнення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.11.2013 між банком та ОСОБА_3 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку у Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (а.с.35 том 1).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_5 отримано наступні кредитні картки: НОМЕР_7 , строк дії - 04/16, тип - "Універсальна»; 15.02.2015 та 17.06.2015 № НОМЕР_2 , строк дії - 02/19, тип - "Універсальна"; 14.08.2017 № НОМЕР_3 , строк дії - 07/21, тип - "Універсальна GOLD"; 10.06.2019 № 5168742236162164, строк дії - 05/23, тип - "Універсальна GOLD"; 18.06.2019 № 5363542308914598, строк дії - 06/23, тип - "Універсальна WORLD"; 09.07.2021 № 5363542018022526, строк дії - 07/25, тип -"Універсальна GOLD"(а.с.33 том 1).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_5 змінювався кредитний ліміт наступним чином: 04.11.2013 – 7600,00 грн; 12.07.2016 – 12000,00 грн; 27.10.2016 – 17000,00 грн; 22.09.2017 – 19000,00 грн; 19.11.2018 – 36000,00 грн; 20.11.2019 – 50000,00 грн; 09.11.2020 – 55000,00 грн; 09.01.2023 – 55000,00 грн; 31.01.2023 – 00,00 грн (а.с.34 том 1).

09.07.2021 ОСОБА_5 підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк» № б/н, в якій зазначено, що вона згідно зі статтею 634 ЦК України приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі, та зобов`язується належним чином їх виконувати.

У заяві передбачені істотні умови кредитування: тип кредиту – відновлювальна кредитна лінія, сума – до 50 000,00 грн для карт «Універсальна», до 75 000,00 грн – для карт «Універсальна Gold»; строк – 12 місяців з пролонгацією; мета – споживчі цілі; спосіб видачі – безготівковим шляхом; процентна ставка – фіксована, 42,0 % річних для карт «Універсальна», 40.8 % річних для карт «Універсальна Gold». Зазначено також порядок повернення кредиту (Повернення кредиту здійснюється шляхом: договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення – 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань, права та обов`язки сторін, тарифи (а.с.50-60 том 1).

Як вбачається зі змісту заяви від 09.07.2021 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг сторони визнають простим електронним підписом такі способи підпису клієнта: ОТР-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку в мережі інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідних послуг та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає можливість клієнту зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає Банку шляхом підписання способами, узгодженими сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів з використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження (а.с.54 зворот том 1).

09.07.2021 ОСОБА_5 підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо умов кредитування за картками Універсальна, Універсальна Gold, Platinum, World Black Edition, Visa Signature, MC World Elite, Visa Infinite, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, строку кредитування, процентної ставки, порядку повернення кредиту тощо, що зберігала чинність та була актуальною до 09.07.2011 (а.с.36-39 том 1).

З виписки за договором № б/н за період з 04.11.2013 по 09.06.2025 (перша дата у виписці 21.11.2013, остання дата – 11.03.2024) вбачається, що ОСОБА_5 користувався кредитними коштами шляхом здійснення покупок, переказів, розрахунків за послуги, а також здійснював поповнення кредитної картки. Усього надходжень за вказаний період 387854,99 грн, витрат 439028,29 грн, баланс на початок періоду 0, баланс на кінець періоду – -51173,30 грн (а.с.40-49 том 1).

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 04.11.2013, заборгованість ОСОБА_5 складає 51173,30 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту (а.с.22-32 том 1).

У розрахунку заборгованості також зазначено, що дата смерті клієнта ІНФОРМАЦІЯ_1 , а дата отримання банком інформації про смерть клієнта – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с.61 том 1).

З копій свідоцтв про право на спадщину за законом від 25.09.2023, виданих приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченком О.В., вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 (а.с.76-81 том 1).

28.02.2024 АТ КБ «Приватбанк» звернувся із претензією кредитора щодо пред`явлення вимог до спадкоємців померлого ОСОБА_3 до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області (а.с.62-64 том 1).

Листом Харківською районною державною нотаріальною конторою Харківської області за вих. №425/01-16 від 12.03.2024 повідомлено АТ КБ «Приватбанк» про те, що претензія кредитора до спадкоємців направлена на адресу приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченка О.В. за належністю (а.с.65 том 1).

25.10.2024 АТ КБ «Приватбанк» звернувся із претензією кредитора щодо пред`явлення вимог до спадкоємців померлого ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченка О.В. (а.с.66-69 том 1).

Листом приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченком О.В. за вих. №84/01-16 від 01.11.2024 повідомлено, що вимога кредитора долучена до матеріалів спадкової справи, а також про те, що спадкоємці отримали свідоцтва про право на спадщину 25.09.2023 (а.с.70-71 том 1).

23.11.2024 АТ КБ «Приватбанк» звернувся приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченка О.В. та просив повідомити інформацію про спадкоємців ОСОБА_3 (а.с.72-75 том 1).

08.05.2025 АТ КБ «Приватбанк» на адресу спадкоємця боржника ОСОБА_2 надіслав лист-претензію (а.с.90-91 том 1).

03.09.2025 АТ КБ «Приватбанк» на адресу спадкоємця боржника ОСОБА_1 надіслав лист-претензію (а.с.92-94 том 1).

До суду першої інстанції ОСОБА_1 надано заяву до Слобожанського об`єднаного управління ПФУ м. Харкова про виплату допомоги на поховання, розписку-повідомлення, знімок екрану, з якого вбачається, що 23.02.2024 ОСОБА_1 направила представнику АТ КБ «Приватбанк» фотокопію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , виписку АТ КБ «Приватбанк» з карткового рахунку ОСОБА_1 (а.с.140-145 том 1).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріали справи свідчать про те, що 04.11.2013 між банком та ОСОБА_3 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку у Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк».

На підтвердження укладення між сторонами кредитного договору, крім підписаної відповідачем анкети-заяви, банк також надав виписку по рахунках ОСОБА_3 та розрахунок заборгованості за весь час користування кредитними картками.

Колегія суддів зазначає, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.

Колегія суддів вважає, що всі досліджені докази у своїй сукупності підтверджують укладення між банком та ОСОБА_3 саме кредитного договору та існування між ними відповідних правовідносин.

ОСОБА_3 тривалий час користувався кредитними картками, виданими АТ КБ «ПриватБанк», отримував кошти, частково повертав їх, жодних заперечень щодо правовідносин сторін до 10.10.2022 (день смерті позичальника) не висловлював.

Дані обставини відповідачами не спростовано, доказів щодо неотримання коштів або їх фактичного повернення останніми не надано.

Встановивши обставини справи, дослідивши та надавши оцінку доводам сторін, наданим ними доказам, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що банк довів, що між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, ОСОБА_3 тривалий час отримував кошти в кредит, користувався ними та повертав, що притаманно саме кредитним правовідносинам, а тому доводи відповідачів про недоведеність укладення кредитного договору є безпідставними.

Однак, у анкеті-заяві позичальника від 04.11.2013 відсоткова ставка за кредитом не зазначена. У цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 16 липня 2024 року в справі № 686/9664/21, від 13 січня 2025 року в справі № 336/6542/21 зазначено, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», Тарифи обслуговування кредитних карток, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, адже матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці документи і їх зміст розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.

Між тим, 09.07.2021 ОСОБА_3 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк» № б/н, в якій сторони погодили, що процентна ставка становить 42,0% річних для карт «Універсальна» та 40,8% річних для карт «Універсальна Gold». Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюються Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно положень частин 3, 4, 6, 7 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається зі змісту заяви від 09.07.2021 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг сторони визнають простим електронним підписом такі способи підпису клієнта: ОТР-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку в мережі інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідних послуг та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає можливість клієнту зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає Банку шляхом підписання способами, узгодженими сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів з використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. У вказаній заяві зазначено, що підписано ОСОБА_5 09.07.2021 14:37.

Оскільки дану заяву підписано у системі самообслуговування через мобільний додаток та ОСОБА_5 підписав його простим електронним підписом, тому без здійснення входу до системи банку така заява не була би укладена.

ОСОБА_3 з викладеними у заяві умовами погодився без будь-яких зауважень або застережень. Як вбачається із виписки по рахунку ОСОБА_3 впродовж 2021-2022 років активно користувався кредитною карткою, ним систематично вносились кошти на погашення заборгованості, що свідчить про послідовність дій позичальника для отримання кредиту. Отже, він своїми діями визнавав наявність кредитних правовідносин з АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, наданими позивачем доказами підтверджено підписання ОСОБА_3 в електронному вигляді заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг.

У період з 04.11.2013 по 09.07.2021 банк зараховував платежі на погашення процентів, однак мав зараховувати за тілом кредиту, адже стягнення процентів за користування кредитними коштами не обумовлено підписаними умовами.

З виписки вбачається, що у період з 04.11.2013 по 09.07.2021 банком безпідставно зараховано в рахунок погашення відсотків на загальну суму 11533,57 грн, які необхідно врахувати в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Як вбачається із розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку, банком нараховано заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 09.07.2021 до 01.10.2022 за процентною ставкою 40,8 % річних, тобто в межах строку дії кредитного договору і за ставкою, які були погоджені сторонами у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 09.07.2021. Більш висока процентна ставка, вказана у заяві від 09.07.2021 для карток типу «Універсальна» (42%), банком не застосовувалась.

Таким чином заборгованість за кредитним договором ОСОБА_3 перед АТ КБ «ПриватБанк» складає 39639,73 грн, що становить тіло кредиту.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Таким чином, підписання 09.07.2021 ОСОБА_5 паспорту споживчого кредиту не може вважатися належним чином укладенням договору про споживчий кредит, дотриманням його форми та погодження умов.

Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України, до них не належать зобов`язання спадкодавця з повернення кредиту.

Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов`язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281, 1282 ЦК України.

За статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Указані положення законодавства забезпечують дотримання балансу прав та інтересів усіх учасників цих правовідносин. Зокрема, спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов`язок сплатити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у сплаті йому заборгованості позичальника у разі його смерті за рахунок спадкового майна, яке прийняли спадкоємці боржника.

Задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Стаття 1282 ЦК України застосовується у випадку дотримання кредитором статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. У свою чергу, недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), має наслідком позбавлення кредитора права вимоги до спадкоємців, а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 03 квітня 2024 року у справі № 725/1751/22, від 19 квітня 2024 року у справі № 613/311/23 (провадження № 61-1380св24).

Тлумачення статті 1281 ЦК України свідчить, що вказана норма не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений статтею 1281 ЦК України, приймає вимоги кредиторів спадкодавця.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 394/893/20 (провадження № 61-17358св21), від 10 січня 2024 року у справі № 308/10527/21 (провадження № 61-13010св22), від 03 квітня 2024 року у справі № 725/1751/22 (провадження № 61-1540св24), від 08 січня 2025 року у справі № 725/1751/22 (провадження № 61-12421св21).

Колегія суддів дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, виходить із того, що з огляду на дату видачі свідоцтв про право на спадщину відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (25.09.2023), оскільки про видачу свідоцтв про право власності на спадщину банк дізнався лише з листа нотаріальної контори 01.11.2024, без відомостей про спадкоємців, а з вимогою кредитора у розумінні статті 1281 ЦК України банк звернувся 28.02.2024, після отримання 23.02.2024 інформації про смерть позичальника та до отримання інформації про видачу свідоцтв спадкоємцям боржника, то вимоги до спадкоємців ОСОБА_3 позивачем заявлено у межах 6-тимісячного строку з часу, коли банк дізнався про смерть спадкодавця.

Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 січня 2025 року у справі № 725/1751/22 (провадження № 61-12421св21).

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення невірно застосовано приписи статті 1281 ЦК України, в тому числі виходячи з того, що судом застосовувалась норма, яка втратила чинність з 2018 року, висновків суду не спростовують.

Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

У разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину (постанова Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13, постанова Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 2-2519/11).

У постанові Верховного Суду у від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц зазначено, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

До обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна (постанови Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 336/437/21, від 20 березня 2024 року у справі № 128/839/19).

Встановивши, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № б/н від 04.11.2013, не погашена, кредитор у визначений статтею 1281 ЦПК України строк пред`явив свої вимоги до спадкоємців ОСОБА_3 , колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за договором № б/н від 04.11.2013 в розмірі 39636,73 грн, з кожної по 19819,67 грн.

За таких обставин рішення суду підлягає зміні в частині сум стягнення, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково на 77,46%, тому сплачений судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1876,39 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк», з кожної по 938,19 грн.

Апеляційну скаргу задоволено частково на 22,54%, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 819,01 грн підлягає стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 (саме нею сплачено судовий збір).

Шляхом взаємозаліку зазначених сум з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 119,18 грн (938,19 грн – 819,01 грн).

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 січня 2026 року – змінити в частині сум стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.11.2013 у розмірі 39639,73 грн, з кожної по 19818,67 грн.

Здійснити перерозподіл судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 119,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 938,19 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина