Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №463/5981/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/5981/26

Провадження № 2/463/2382/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання Патуляк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

представник позивача звернулась з позовом до суду, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.03.2022 року у розмірі 126 190,80 грн, а також судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.03.2022 року ОСОБА_1 (надалі Відповідач) приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а А-Банку (копія додається до позову) відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил, Клієнт погоджується з тим, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) Кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. На суму фактично використаного кредитного ліміту (Кредиту) Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, зазначеними в Тарифах, що підтверджується п. 2.1.4.3.2 Умовами та правилами надання банківських послуг. АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 24 червня 2026 року за вказаним кредитним договором становила 126 190,80 грн, з яких: 95 993,65 грн – заборгованість за кредитом; 30 197,15 грн – заборгованість за відсотками; 0,00 грн – пеня; 0,00 грн – штраф. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 26 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові № 755/4829/23, провадження № 61-73 св 24 від 13.05.2024 року, згідно якої вказано, що: «суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України)».

Окремо суд зазначає, що згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п. 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022 року, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.

За змістом п. 4 вказаного Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи – адресатом.

Суд направляв на зареєстровану адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі. Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідач кореспонденцію суду не отримав, а лист повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній».

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі – Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. У свою чергу особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п. 108, 109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року.

Отже для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. У тому числі законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 30 березня 2022 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, чим приєдналася до запропонованих Банком умов кредитування. Вказана Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» становить кредитний договір між сторонами.

На підставі укладеного договору АТ «А-БАНК» встановило відповідачу кредитний ліміт на банківський рахунок та надало платіжну картку для користування кредитними коштами. Відповідно до погоджених сторонами умов, процентна ставка за користування кредитом становить 40,80 % річних та нараховується на суму фактично використаного кредитного ліміту за кожен календарний день користування кредитними коштами.

Пунктом 2.1.1.1.3 Умов та Правил передбачено, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, при цьому клієнт надає Банку право в будь-який момент змінити, зменшити, збільшити або анулювати кредитний ліміт.

Згідно з умовами договору відповідач зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, сплачувати нараховані проценти та інші платежі у порядку і строки, визначені договором. При порушенні строків сплати обов`язкового щомісячного платежу договором передбачено нарахування процентів у подвійному розмірі базової процентної ставки відповідно до п. 2.1.4.6.9 Умов та Правил, а у разі виникнення простроченої заборгованості Банк має право вимагати сплати штрафу та/або пені відповідно до п. 2.1.4.6.4 Умов та Правил.

Крім того, Паспортом споживчого кредиту визначено строк кредитування – 240 місяців, а також інші основні умови кредитування, з якими відповідач була ознайомлена та погодилася шляхом його підписання. Зокрема, визначено, що кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії (кредитного ліміту) з пільговим періодом користування, на споживчі потреби, строком на 240 місяців з правом автоматичного продовження. Сума кредитного ліміту може становити до 200 000 грн залежно від суми, погодженої кредитодавцем.

Паспортом споживчого кредиту встановлено пільгову процентну ставку у розмірі 0,000001 % річних, яка застосовується протягом пільгового періоду до 62 днів за умови повного погашення заборгованості. Базова процентна ставка визначена у розмірі 40,8 % річних та нараховується на максимальну суму заборгованості за кожний день користування кредитними коштами у разі непогашення заборгованості в повному обсязі протягом пільгового періоду.

Також у Паспорті споживчого кредиту зазначено, що повернення кредиту здійснюється щомісячно, до останнього дня поточного місяця включно, шляхом внесення обов`язкового платежу в розмірі не менше 4 % від суми заборгованості, але не менше суми нарахованих процентів та не менше 100 грн, при цьому такий платіж не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором. Відповідач мала право достроково погасити кредит та заборгованість за ним з урахуванням нарахованих процентів.

Крім того, Паспортом споживчого кредиту визначено наслідки прострочення виконання зобов`язань, зокрема застосування підвищеної процентної ставки у розмірі 6,8 % на місяць на суму загальної заборгованості у разі наявності простроченої заборгованості, а також передбачено штрафні санкції за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів.

Отже, підписавши 30 березня 2022 року Паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, процентні ставки, порядок повернення кредиту та наслідки невиконання зобов`язань за договором.

АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач, у свою чергу, належним чином зобов`язання щодо погашення кредиту та сплати процентів не виконувала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувалася отриманими кредитними коштами, однак своєчасно їх банку не повертала, у зв`язку з чим, станом на 24 червня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 126 190,80 грн, з яких 95 993,65 грн – заборгованість за кредитом та 30 197,15 грн – заборгованість за відсотками. Заборгованість за пенею та штрафом відсутня. Доказів на спростування наведених обставин відповідач суду не надала.

Згідно з частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі споживчого кредитування, а споживчим кредитом є грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі та повинен містити, зокрема, інформацію про тип кредиту, загальний розмір кредиту, строк кредитування, процентну ставку, порядок її обчислення та сплати, а також інші передбачені законом умови.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний надавати споживачеві інформацію про умови кредитування у спосіб та в обсязі, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» споживач зобов`язаний сплачувати неустойку (штраф, пеню) та інші платежі за порушення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит лише у випадках та розмірах, встановлених законом і договором про споживчий кредит. При цьому сукупна сума неустойки та інших платежів за порушення виконання споживачем своїх зобов`язань не може перевищувати встановлених законом меж.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що між сторонами укладено договір про споживчий кредит, умови якого відповідач прийняла шляхом підписання анкети-заяви. Умови щодо суми кредиту, строку кредитування та процентної ставки зазначені у документах, підписаних відповідачем.

Беручи до уваги те, що відповідач не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, як і не надала доказів належного виконання нею умов кредитного договору, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає його обґрунтованим.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляться від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за Кредитним договором № б/н від 30.03.2022 року у розмірі 126 190,80 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 95993,65 грн, заборгованість по відсоткам – 30197.15 грн.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача вищевказану заборгованість.

Задовольняючи позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за Кредитним договором № б/н від 30.03.2022 року у розмірі 126 190,80 грн (сто двадцять шість тисяч сто дев`яносто гривень вісімдесят копійок), з яких: заборгованість за кредитом – 95 993,65 грн, заборгованість по відсоткам – 30 197,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Дата складання рішення суду – 30 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження)

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Г.Б. Жовнір