Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №754/9433/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/915/26

Справа№754/9433/26

Вирок

Іменем України

27 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026105030000309 від 29.04.2026 щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 25.07.2025 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік;

- 14.05.2026 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць,

- 17.08.2026 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора - ОСОБА_4 ,

сторони захисту обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_3 , протягом року після засудження вироком Деснянського районного суду м. Києва від 25.07.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, а також вироком Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2026 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць, маючи незняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом психотропних речовин, за таких обставин.

Так, ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, побачив на землі 1 (один) пакет з полімерного матеріалу з пазовою застібкою, в середині якого міститься кристалоподібна речовина білого кольору, усвідомлюючи, що дана речовина є психотропною, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання без мети збуту.

В подальшому, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, поклав даний пакет кристалоподібною речовиною білого кольору до гаманця, який в свою чергу поклав до лівої кишені штанів, тим самим почав незаконно зберігати вищевказану психотропну речовину при собі без мети збуту.

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_3 , зберігаючи при собі, придбану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 0,756 г, 29.04.2026 о 17 год. 00 хв. знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, парк «Берізка», був зупинений працівниками поліції.

У подальшому, 29.04.2026 у період часу з 18 год. 34 хв. по 18 год. 46 хв. перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, парк «Берізка» працівниками поліції під час особистого обшуку у ОСОБА_3 , з лівої кишені штанів в гаманці, вилучено 1 (один) пакет з полімерного матеріалу з пазовою застібкою, в середині якого міститься кристалоподібна речовина білого кольору, що містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,756 г, яку ОСОБА_3 , незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.

Таким чином ОСОБА_3 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею, що кваліфікується за ч. 2 ст.309 КК України визнав повністю, розкаявся.

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, зазначив, що дійсно був засуджений вироком Деснянського районного суду м. Києва від 25.07.2026 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України 14.05.2026 у другій половині дня на вул. Братиславський підібрав на зімельній ділянці PVP, масою 0,756 г для власноговживання, вказану психотопну речовину замовив через месенджер "Телеграм" Про вчинене щиро шкодує.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.

Отже, щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, неодружений, має постійне місце проживання.

Обставина, яка пом`якшує покарання, є щире каяття. Ця обставини була вказана й в обвинувальному акті, з наявністю якої суд погоджується.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Враховуючи те, що обвинувачений хоча і визнав свою вину, але на шлях виправлення не став, не працевлаштувався, продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Так, вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2026 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст.185, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавленя волі строком на 5 років 6 місяців.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення за цим вироком обвинувачений вчинив до постановлення попереднього вироку, до застосування підлягають положення ч. 4 ст. 70 КК України із врахуванням вироку Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2026, суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід під час досудового розслідування та судового розгляду у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднати покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2026 та остаточно призначити покарання за сукупностю злочинів у вигляді 5 (п`яти) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили, зарахувавши відбуту частину покарання за попередніми вироками до дня набранням цим вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у даному кримінальному провалженні не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-26/24263-НЗПРАП від 08.05.2026 у сумі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят ) грн. 88 коп.

Речові докази: психотропну речовинуPVP, масою 0,756 г - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1