Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №643/23809/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/23809/26

Провадження № 2-о/643/536/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Юшиної К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересована особа — Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Салтівського районного суду міста Харкова з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України її чоловіка — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер у селищі Ясне Докучаєвської міської територіальної громади Кальміуського району Донецької області.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявниця вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України помер її чоловік — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт смерті підтверджується довідкою про причину смерті № 127 від 22.09.2023 та свідоцтвом про смерть серії днр № НОМЕР_1 від 06.10.2023, виданими на тимчасово окупованій території.

Заявниця не може зареєструвати смерть чоловіка в органі державної реєстрації актів цивільного стану в позасудовому порядку, оскільки смерть настала на тимчасово окупованій території України, де неможливо отримати документ установленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я, який відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» є підставою для державної реєстрації смерті. У зв`язку з цим заявниця змушена звернутися до суду з цією заявою.

Встановлення факту смерті необхідно ОСОБА_1 для оформлення спадкових прав та отримання соціальних виплат.

Ухвалою судді від 28.10.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.10.2026.

Заявниця та представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. В такому разі датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дошлюбне прізвище — ОСОБА_3 ), з 09.07.1977 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 09.07.1977 Тарасівською сільською радою Великописарівського району Сумської області (запис № 7), а також відмітками про реєстрацію шлюбу в паспортах громадянина України подружжя.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06.10.2023, виданого «отделом ЗАГС Докучаевского городского управления юстиции министерства юстиции донецкой народной республики» (мовою оригіналу), ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горлівка Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 69 років, про що складено запис акта про смерть № 319 від 06.10.2023.

Місцем смерті зазначено: «российская федерация, донецкая народная республика, город докучаевск, п. ясное» (мовою оригіналу).

Згідно з довідкою про причину смерті № 127 від 22.09.2023 (до форми № 106/у), виданою «ГБУ «ЦГБ г. Докучаевска»» (мовою оригіналу), смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок ракової інтоксикації, метастазів.

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Докучаєвським МВ УМВС України в Донецькій області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горлівка Донецької області та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про особу ОСОБА_2 підтверджуються також копією картки платника податків.

За тією ж адресою ( АДРЕСА_1 ) зареєстроване місце проживання заявниці, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.10.2026 № 6327-5004210584; фактичним місцем її проживання є АДРЕСА_2 .

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду (ч. 2 ст. 317 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 24.04.2024 у справі № 756/5840/23 зазначив, що вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи, зокрема після 24.02.2022 на тимчасово окупованій території України, під час ведення бойових дій, суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України та об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту. Обов`язок держави розслідувати факти смерті особи, яка підпадає під її юрисдикцію, виняткове юридичне значення факту смерті особи; специфіка розгляду справ в порядку окремого провадження, зокрема особливої ролі суду при з`ясуванні обставин справи; об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у заявників при наданні доказів для встановлення факту смерті особи після 24.02.2022 на тимчасово окупованій території України, при веденні активних бойових дій, у своїй сукупності дають підстави для висновку, що суди мають зважати на вказані обставини та, керуючись завданням цивільного судочинства, уникати формального підходу при вирішенні таких справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Як визначено ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду відповідної категорії справ.

Крім того, при вирішенні цієї справи суд враховує адміністративний поділ України, а не адміністративний поділ, який запроваджений окупаційною владою.

Зазначене в документах окупаційних органів місце смерті «город докучаевск, п. ясное» не відповідає адміністративно-територіальному устрою України. Згідно з документами, виданими органами державної влади України (відмітка про реєстрацію місця проживання в паспорті громадянина України ОСОБА_2 , довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи заявниці), Ясне є селищем — окремим населеним пунктом, який не входить до складу міста Докучаєвськ.

Відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції, чинній на 22.09.2023), селище Ясне входить до складу Докучаєвської міської територіальної громади.

Згідно з Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX у Донецькій області утворено Кальміуський район (з адміністративним центром у місті Кальміуське) у складі територій Бойківської селищної, Докучаєвської міської, Кальміуської міської, Новоазовської міської, Старобешівської селищної територіальних громад.

Отже, станом на дату смерті ОСОБА_2 місцем його смерті відповідно до адміністративно-територіального устрою України є селище Ясне Докучаєвської міської територіальної громади Кальміуського району Донецької області.

Відповідно до розділу II «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (у редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_2 ), вся територія Кальміуського району Донецької області є тимчасово окупованою з 07.04.2014.

Суд зауважує, що визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті людини, з метою захисту прав громадян України ніяким чином не легітимізує таку владу. Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. Проте, держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

Крім того, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilaєcu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Крім того, суд враховує, що згідно з приписами ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Вказане завдання превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Встановлення факту смерті необхідно заявниці для оформлення спадкових прав та отримання соціальних виплат. В іншому, позасудовому порядку заявниця позбавлена можливості підтвердити цей факт.

Оцінивши докази відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, а в сукупності — достатніми для встановлення факту смерті. Свідоцтво про смерть і довідка про причину смерті узгоджуються між собою та з документами, виданими органами України, щодо особи померлого, дати і місця його народження та місця проживання.

На підставі викладеного, враховуючи сукупність досліджених доказів, які підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі Ясне Докучаєвської міської територіальної громади Кальміуського району Донецької області, що є тимчасово окупованою територією України, беручи до уваги наявність об`єктивних перешкод для проведення державної реєстрації смерті та мету встановлення цього факту, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76–81, 89, 247, 259, 263–265, 268, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа — Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України — задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі Ясне Докучаєвської міської територіальної громади Кальміуського району Донецької області (тимчасово окупована територія України).

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію рішення невідкладно надіслати до Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .

Роз`яснити, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 33292155, місцезнаходження: м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 144.

Повне судове рішення складено та підписано 28.10.2026.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА