Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення плати за користування житлом
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №643/15276/26
Суддя: Новіченко Н. В.
Справа № 643/15276/26
Провадження № 2/643/8461/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Штонди В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут»
до ОСОБА_1
про стягнення 126 073,48 грн,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог.
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» (далі – позивач) звернулось до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 126 073,48 грн, з яких:
- 94 063,87 грн - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.01.2012 по 30.04.2026;
- 1 352,40 грн - заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 30.04.2026;
- 23 275,16 грн – заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.04.2026;
- 783,84 грн - заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.04.2026;
- 1 608,75 грн - заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.08.2022 по 30.04.2026;
- 522,90 грн - заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.08.2022 по 30.04.2026;
- 1 243,48 грн - 3% річних;
- 3 223,08 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, як споживач послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, а також послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання і постачання гарячої води, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за надані послуги, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 20.07.2026 Салтівський районний суд міста Харкова відкрив провадження у справі № 643/15276/26, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 12.08.2026.
12.08.2026 розгляд справи відкладено на 26.10.2026.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, у п. 1 прохальної частини позову виклав заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі, проти винесення заочного рішення судом не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою реєстрації його місця проживання: АДРЕСА_1 , яка була повернута органом поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».
Згідно з пунктом 3 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до частини третьої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина четверта статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності сторін та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
ІІІ. Встановлені судом обставини.
Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає позивач.
Проте взяті на себе обов`язки щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманих послуг відповідач належним чином не виконував, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 126 073,48 грн, з яких:
- 94 063,87 грн - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.01.2012 по 30.04.2026;
- 1 352,40 грн - заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 30.04.2026;
- 23 275,16 грн – заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.04.2026;
- 783,84 грн - заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.04.2026;
- 1 608,75 грн - заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.08.2022 по 30.04.2026;
- 522,90 грн - заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.08.2022 по 30.04.2026;
- 1 243,48 грн - 3% річних;
- 3 223,08 грн - інфляційні втрати.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач у встановленому законом порядку відмовився від отримання зазначених комунальних послуг чи здійснив відключення від систем централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання.
Також відповідачем не надано доказів звернення до позивача щодо неналежного надання послуг або їх невідповідності встановленим вимогам якості.
Крім того, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем або її погашення.
ІV. Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», а також іншими нормативно-правовими актами, які визначають порядок надання та оплати житлово-комунальних послуг.
За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення потреб споживачів, зокрема у постачанні теплової енергії та гарячої води.
Відповідно до статей 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги у строки, визначені договором або законом.
Відсутність укладеного між сторонами письмового договору сама по собі не звільняє споживача від обов`язку оплатити фактично спожиті комунальні послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.
Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не обрали модель договірних відносин, індивідуальний договір про надання комунальної послуги вважається укладеним як публічний договір приєднання.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором складається з плати за відповідну комунальну послугу та плати за абонентське обслуговування.
Крім того, у випадках, передбачених законодавством та умовами договору, споживачі зобов`язані оплачувати витрати, пов`язані з технічним обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.
Згідно зі статтею 67 Житлового кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартплати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Відповідно до статті 162 Житлового кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плата за комунальні послуги в квартирі, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Статтею 64 Житлового кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку за особовим рахунком відповідача загальна сума заборгованості становить 126 073,48 грн, з яких:
- 94 063,87 грн - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.01.2012 по 30.04.2026;
- 1 352,40 грн - заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 30.04.2026;
- 23 275,16 грн – заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 30.04.2026;
- 783,84 грн - заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.04.2026;
- 1 608,75 грн - заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.08.2022 по 30.04.2026;
- 522,90 грн - заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.08.2022 по 30.04.2026;
- 1 243,48 грн - 3% річних;
- 3 223,08 грн - інфляційні втрати.
Наведений розрахунок відповідачем не спростовано, контррозрахунок суду не подано.
Проте відповідач всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України належним чином своїх зобов`язань не виконав, оплату отриманих житлово-комунальних послуг не здійснив, що призвело до порушення майнових прав позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 126 073,48 грн, яка включає основний борг, плату за абонентське обслуговування, плату за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, 3% річних та інфляційні втрати, є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідачем не подано жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував наведений позивачем розрахунок заборгованості або підтверджував відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Згідно з платіжною інструкцією № 8408 від 22.05.2026 при пред`явленні позову до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Відповідно до копій квитанцій з АТ «Укрпошта» та описів вкладень, позивач КП «Харківські теплові мережі» поніс витрати в сумі 130,00 грн за направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн, та витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме за відправлення відповідачам копії позовної заяви з доданими документами у розмірі 130,00 грн.
Керуючись статтями 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» заборгованість у загальному розмірі 126 073 (сто двадцять шість тисяч сімдесят три) грн 48 коп, яка складається з: 94 063 (дев`яносто чотири тисячі шістдесят три) грн 87 коп - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2026 року; 1 352 (одну тисячу триста п`ятдесят дві) грн 40 коп - заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01 липня 2022 року по 30 квітня 2026 року; 23 275 (двадцять три тисячі двісті сімдесят п`ять) грн 16 коп - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01 січня 2022 року по 30 квітня 2026 року; 783 (сімсот вісімдесят три) грн 84 коп - заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01 липня 2022 року по 30 квітня 2026 року; 1 608 (одну тисячу шістсот вісім) грн 75 коп - заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01 серпня 2022 року по 30 квітня 2026 року; 522 (п`ятсот двадцять дві) грн 90 коп - заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01 серпня 2022 року по 30 квітня 2026 року; 1 243 (одну тисячу двісті сорок три) грн 48 коп - 3% річних; 3 223 (три тисячі двісті двадцять три) грн 08 коп - інфляційні втрати, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: на поштове відправлення у розмірі 130 (сто тридцять) грн 00 коп.
3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
4. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
6. Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11; код ЄДРПОУ 31557119) в особі філії «Харківзбут» (м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 28-А; код ЄДРПОУ 45929670).
7. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий, АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 26.10.2026 року.
Суддя Н.В. Новіченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua