Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №643/16120/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №643/16120/26

Суддя: Новіченко Н. В.

Справа № 643/16120/26

Провадження № 2-о/643/404/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Штонди В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження матеріали справи

за заявою ОСОБА_1

заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про встановлення факту, що має юридичне значення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі – Заявниця) звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова із заявою, в якій просить суд встановити факт належності їй трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 25 липня 1980 року.

Заявниця обґрунтовує свої вимоги тим, що 25 січня 2022 року звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням від 31 січня 2022 року № 204450006658 їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із незарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 23 липня 1980 року по 19 серпня 1985 року на Харківському виробничому об`єднанні «Радіореле». Підставою для відмови стала розбіжність у даті народження, зазначеній на титульному аркуші трудової книжки, та даті народження, вказаній у паспорті Заявниці. Посилаючись на неможливість виправлення зазначеної помилки в позасудовому порядку у зв`язку з ліквідацією підприємства, Заявниця просить суд встановити факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , що має юридичне значення для підтвердження страхового стажу та реалізації права на пенсійне забезпечення.

Представник Заявниці – адвокат Слуцький О.В. у судовому засіданні підтримав викладені у заяві вимоги та просив суд задовольнити їх.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилась, заперечень щодо поданої заяви не надала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення представника Заявниці, розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 22.11.1961, ОСОБА_2 (Заявниця) народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У подальшому, прізвище « ОСОБА_3 » було змінено на « ОСОБА_4 » у зв`язку з укладенням Заявницею 24 квітня 1982 року шлюбу, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , яке видано повторно 25.11.2021 Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Як вбачається з копії паспорту громадянина України НОМЕР_4 , Заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Трудова книжка НОМЕР_1 видана 25 липня 1980 року на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також у цій трудовій книжці мається запис про зміну прізвища « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » у зв`язку з укладенням шлюбу 24 квітня 1982 року.

З вищевикладеного вбачається, що у трудовій книжці НОМЕР_1 , невірно зазначена дата народження Заявниці: замість « ІНФОРМАЦІЯ_3 » помилково вказано « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням від 31 січня 2022 року відмовило Заявниці у призначенні пенсії, оскільки зазначена у трудовій книжці дата народження не відповідає відомостям, які вказані у паспорті Заявниці.

З огляду на вищевикладене, Заявниці необхідно встановити факт належності їй трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, стаж роботи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі — персоніфікований облік) обчислюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також даних, включених на підставі таких документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про трудову діяльність особи в електронній формі основним документом, що підтверджує стаж роботи за цей період, є трудова книжка.

Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

В силу приписів п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Пунктом 2.12. Інструкції визначено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідальність за ведення трудових книжок несе роботодавець.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у документах по обліку трудового стажу, неналежним чином оформлена трудова книжка, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, оскільки заявник, як працівник, не може відповідати за правильність та повноту оформлення кадрових документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації, з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Заявник не може нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у ній вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто особою, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 6 статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно з п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Оцінивши досліджені у справі докази в їх сукупності, повноті та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що наявність розбіжностей у зазначенні дати народження Заявниці на титульному аркуші трудової книжки зумовлена допущеною під час її оформлення помилкою. З огляду на те, що зазначена розбіжність перешкоджає реалізації Заявницею права на пенсійне забезпечення, а належність їй трудової книжки підтверджується сукупністю досліджених доказів, суд вважає за необхідне встановити факт належності Заявниці трудової книжки серії НОМЕР_1 , що має юридичне значення для підтвердження її трудового (страхового) стажу.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

2. Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка видана 25 липня 1980 року і на титульному аркуші якої у графі «дата народження» помилково вказано « ІНФОРМАЦІЯ_4 » замість вірної « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

3. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Заявниця: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; АДРЕСА_1 ).

5. Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344; м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2-й поверх).

Повне рішення складено 26.10.2026 року.

Суддя Н.В. Новіченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua