Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №638/23371/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №638/23371/26

Суддя: Щепіхіна В. В.

Справа № 638/23371/26

Провадження № 2/638/12617/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря судового засідання – Завадської Д. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харків в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савін Олег Сергійович, звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до Ізюмської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_2 . Згідно приписів ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Таким чином, позивач є спадкоємцем першої черги. Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26 вересня 2023 року № 108/02-31, винесеної приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Мацокіною Н. О. позивачу було відмлено у видачі свідоцтва про право на спалщину в зв`язку з пропуском строку зверненн до нотаріуса. Позивач не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, оскільки пропустила його з поважних причин з огляду на наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Слід зазначити, що в період дії карантину в місті Ізюмі не працював жоден нотіріус, що унеможливлювало звернення з відповідною заявою про прийняття спадщини. Крім того, позивач сама хворіла гострою респіраторною хворобою COVID-19, проходила тривалий курс лікування та реабілітації, проте після окупації міста Ізюма документи були втрачені. Також, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 місто Ізюм було окуповане збройними силами російської федерації в період з 01 квітня 2022 року по 08 вересня 2022 року. Загальнодоступні джерела інформації, зокрема, офіційний вебсайт Харківської обласної військової адміністрації, містять офіційний сайт Харківської обласної військової адміністрації міститься інформація про те, що в місті Ізюм було знищено біля 70-80 відсотків інфраструктури, після деокупації тривалий час в місті були відсутні електроенергія, інтернет, зв`язок, не працювали органи державної влади та місцевого самоврядування, комунальні підприємства, в тому числі в місті були відсутні нотаріуси. Позивач зазначає, що вказані обставини унеможливили своєчасне звернення позивача до нотаріуса.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 30.09.2026 року відкрито провадження у цивільній справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Також, витребувано у приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Мацокіної Наталії Олексіївни копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

28.10.2026 року до канцелярії суду від приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Мацокіної Н. О. надійшла копія спадкової справи № 18/2023, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник Савін О. С. про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте в підготовче судове засідання не з`явилися. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, Ізюмської міської ради, ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, проте в підготовче судове засідання не з`явилася. Надала до суду заяву, в якій просила розглянути справи без участі представника Ізюмської міської ради, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Згідно з ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України суд може ухвалити в підготовчому засіданні судове рішення у разі визнання позову.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексомвипадках.

Частиною 2 статті 13 та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 27 серпня 2019 року складено відповідний актовий запис № 678, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2019 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 липня 1999 року, виданого Житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством згідно з розпорядженням (наказом) від 14 липня 1999 року № 540.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого повторно 29.09.2023 року Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 29 липня 1979 року. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 ».

Таким чином, судом встановлено, що позивач є дружиною ОСОБА_2 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 27 серпня 2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 27 серпня 2019 року року складено відповідний актовий запис за № 678.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Крім того, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Статтею 1221 Цивільного кодексу України визначено, що місце відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Відповідно до вказаного Порядку (п. 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.11, 3, 15, 3.23), заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Тобто, заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

26 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Мацокіної Н. О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Мацокіної Н. О. від 26 вересня 2023 року № 108/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала її чоловіку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позивач не проживала постійно із спадкоємцем та пропустила встановлений законодавством строк для прийняття спадщини.

Також, в матеріалах справи міститься копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26.09.2023 року № 74096758, з якої вбачається, що приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Мацокіною Н. О. до спадкового реєстру внесено запис про реєстрацію спадкової справи, номер у спадковому реєстрі 71298192, номер у нотаріуса 18/2023, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 26 вересня 2023 року № 74096541 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 26 вересня 2023 року № 74096541 за параметрами пошуку: ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

В матеріалах спадкової справи № 18/2023 міститься копія відповіді відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради, з якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , значився зареєстрованим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Знятий з реєстраційного обліку місця проживання 05 вересня 2019 року у зв`язку зі смертю. На момент смерті померлого за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні зареєстровані особи.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

В своїй Постанові Пленуму Верховний Суд України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у пункті 24 зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Позивач у позовній заяві зазначає, що не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк з причин, які не залежали від її волі.

Зокрема, позивач посилається на запровадження на всій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також зазначає, що в період дії карантинних обмежень у місті Ізюмі не здійснював діяльності жоден нотаріус, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини.

Крім того, позивач зазначає, що хворіла на гостру респіраторну хворобу COVID-19, проходила тривалий курс лікування та реабілітації, а після окупації міста Ізюма втратила документи.

На підтвердження обставин щодо втрати документів позивач надала копії документів, які свідчать про те, що квартира, в якій вона мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , була фактично знищена внаслідок обстрілу. Зокрема, до матеріалів справи долучено копію Акта про пожежу від 19 вересня 2022 року, копію Акта комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, від 23 листопада 2022 року № 30-Б, а також копію талона-повідомлення Єдиного обліку № 6893 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19 грудня 2022 року.

Також, на підтвердження обставин, пов`язаних з окупацією міста Ізюма, позивач посилається на наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, відповідно до якого місто Ізюм було окуповане збройниими силами Російської Федерації у період із 01 квітня 2022 року до 08 вересня 2022 року.

Також, загальнодоступні джерела інформації, зокрема, офіційний вебсайт Харківської обласної військової адміністрації, містять інформація про те, що в місті Ізюм було знищено біля 70-80 відсотків інфраструктури, після деокупації тривалий час в місті були відсутні електроенергія, інтернет, зв`язок, не працювали органи державної влади та місцевого самоврядування, комунальні підприємства, в тому числі в місті були відсутні нотаріуси.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом перевірено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судом здійснено оцінку кожного аргументу позивача та наданих в обґрунтування її позиції доказів та встановлено, що у неї були об`єктивні, непереборні та істотні труднощі, що унеможливлювали своєчасне звернення до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, які пов`язані із запровадження на всій території України карантину, військовою агресією Російської Федерації проти України та окупацією м. Ізюм Харківської області.

Таким чином, суд встановив наявність об`єктивних перешкод для своєчасного подання позивачем заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим визнає наведені нею причини пропуску встановленого законом строку поважними.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця, який доводився їй чоловіком, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Зібрані у справі докази, їх належна оцінка заслуговують на увагу, обставини поважності пропуску строку є доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення позову, тому суд вважає за можливе визначити ОСОБА_7 додатковий строк – три місяці, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 1258, 1261, 1268, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю три місці, з дня набрання рішенням законної сили цим рішенням для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. В. Щепіхіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua